Рішення

від 09.01.2020 по справі 826/4014/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2020 року м. Київ № 826/4014/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вірго-Люкс до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

21.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Вірго-Люкс (ТОВ Вірго-Люкс ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ДПІ в Оболонському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000014400 від 02.03.2016.

В обґрунтування позову зазначило, що податкове повідомлення-рішення №000014400 від 02.03.2016 прийняте на підставі акту перевірки №00022 від 25.02.2016 в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 2.6, 2.8, 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (Положення №637) шляхом перевищення ліміту залишку готівкових коштів у касі підприємства на 733,47 грн, а також не оприбуткування належним чином коштів у сумі 1900 грн.

В самому рішенні вказано, що до позивача застосовано штрафні санкції відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) та пункту 2.6 Положення №637. Однак, дані норми взагалі не визначають санкції за будь-які порушення. Крім того, вказане рішення не містить жодних посилань на перевищення ліміту залишку готівкових коштів у касі підприємства та застосування штрафних санкцій за дане порушення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 позовну заяву ТОВ Вірго-Люкс прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України, за правилами загального позовного провадження.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2018 справу прийнято до провадження суддею Чудак О.М. і призначено до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та наданих у справу доказах.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зіславшись на письмово викладену позицію, наведену у запереченнях на позову. Зокрема вказав, що в акті перевірки №00022 від 25.02.2016 зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 2.6, 2.8, 3.5 Положення №637. Штрафні санкції за вказані порушення передбачені абзацами 2, 3 статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 №436/95 (Указ №436/95). Відповідно, розмір штрафних санкцій, застосованих до позивача згідно податкового повідомлення-рішення №000014400 від 02.03.2016 відповідає вказаним нормам Указу №436/95.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини третьої статті 194 КАС України ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2019 замінено відповідача у справі, а саме, ДПІ в Оболонському районі її правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Працівниками ДПІ в Оболонському районі проведено фактичну перевірку кафе за адресою: м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, 11 літера А, яке належить ТОВ Вірго-Люкс .

За результатами перевірки складено акт №00022 від 25.02.2016.

В ході перевірки виявлено та зафіксовано в акті перевірки порушення ТОВ Вірго-Люкс вимог пунктів 2.6, 2.8, 3.5 Положення №637.

02.03.2016 на підставі акту фактичної перевірки №00022 від 25.02.2016 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №000014400, яким за порушення пункту 2.6 Положення №637 та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та пункту 2.6 Положення №637 до ТОВ Вірго-Люкс застосовано штрафні санкції в сумі 10966,94 грн.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення №000014400 від 02.03.2016 протиправним, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що за приписами пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно акту №00022 від 25.02.2016 в ході перевірки встановлено, що 23.06.2015 згідно відомості про виплату грошей №16 за червень 2015 року ОСОБА_1 отримав з каси підприємства готівкові кошти в сумі 1900 грн, але облік зазначених коштів у касовій книзі за 23.06.2015 відсутній.

У зв`язку із цим, відповідач констатував, що готівкові кошти в сумі 1900 грн не оприбутковано належним чином у касовій книзі за 23.06.2015, що свідчить про порушення ТОВ Вірго-Люкс вимог пункту 2.6 Положення №637.

Відповідно до пункту 2.8 Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв`язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно до пункту 3.5 Положення №637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю.

Якщо підприємство (підприємець) надає держателям електронних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Згідно наказу ТОВ Вірго-Люкс від 08.06.2015 станом на 23.06.2015 ліміт залишку готівкових коштів у касі підприємства складав 1265,88 грн.

В акті перевірки №00022 від 25.02.2016 зазначено, що 23.06.2015 здійснена видача готівкових коштів ОСОБА_2 в сумі 1250 грн згідно відомості про виплату грошей №16 за червень 2015 року, яка не підписана одержувачем. При цьому, залишок готівкових коштів на кінець дня 23.06.2015 склав 749,35 грн.

У зв`язку із викладеним відповідач констатував перевищення ліміту залишку готівкових коштів у касі ТОВ Вірго-Люкс 23.06.2015 на 733,47 грн.

Суд враховує посилання позивача на наявність суперечностей у розрахунках відповідача.

Так, якщо керуватись даними акту перевірки №00022 від 25.02.2016 перевищення ліміту залишку готівкових коштів у касі ТОВ Вірго-Люкс 23.06.2015 склало 733,47 грн, отже фактично в касі ТОВ Вірго-Люкс 23.06.2015 оприбутковані готівкові кошти в сумі 1999,35 грн (1265,88 грн + 733,47 грн). Враховуючи наявність на кінець дня 23.06.2015 залишку в касі в сумі 749,35 грн, кошти в сумі 1250 грн (1999,35 грн - 749,35 грн) були належним чином оприбутковані. Таким чином, у разі отримання за 23.06.2015 ОСОБА_1 з каси підприємства готівки в сумі 1900 грн без відображення у касовій книзі, належним чином неоприбуткованими можуть вважатись готівкові кошти в сумі 650 грн (1900 грн - 1250 грн), а не 1900 грн як зазначає відповідач.

Відповідно до абзаців 2, 3 статті 1 Указу №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно пункту 58.1 статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно розрахунку штрафних санкцій податкового повідомлення-рішення №000014400 від 02.03.2016 відповідачем застосовано до позивача штрафні санкції за неоприбуткування готівки в розмірі 9500 грн та за перевищення ліміту залишку готівки в касі - 1466,94 грн.

Однак, згідно податкового повідомлення-рішення №000014400 від 02.03.2016 штрафні санкції до позивача застосовані виключно за порушення пункту 2.6 Положення №637, тобто за неоприбуткування готівки. При цьому, в даному рішення відсутні посилання на порушення позивачем вимог законодавства в частині перевищення ліміту залишку готівки в касі, що свідчить про невідповідність змісту податкового повідомлення-рішення №000014400 від 02.03.2016 та розміру штрафних санкцій застосованих на його підставі.

Суд також зазначає, що в порушення вимог пункту 58.1 статті 58 ПК України, ні в податковому повідомленні-рішенні №000014400 від 02.03.2016, ні в розрахунку штрафних санкцій не наведено норми законодавства, якими передбачено відповідальність за порушення норм Положення №637 та відповідно до яких був зроблений розрахунок штрафних санкцій. При цьому, суд не вважає виконанням вказаних вимог зазначення в розрахунку штрафних санкцій в графі вид порушення номерів норм нормативно-правових актів, адже такі зазначення не дають достеменно ідентифікувати конкретний нормативно-правовий акт.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №000014400 від 02.03.2016 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявного у матеріалах справи платіжного доручення №132 від 14.03.2016 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 1378 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вірго-Люкс , - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №000014400 від 02.03.2016.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вірго-Люкс судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Вірго-Люкс (місцезнаходження юридичної особи: 04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, будинок 11; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39603036).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43141267).

Суддя О.М. Чудак