Рішення

від 09.01.2020 по справі 640/9755/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/371

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2020 року м. Київ № 640/9755/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій

у місті Києві

до товариства з обмеженою відповідальністю Містер Чанг

про застосування заходів реагування

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (надалі - позивач, ГУ ДСНС у місті Києві), адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 13 до товариства з обмеженою відповідальністю Містер Чанг (надалі - відповідач, ТОВ Містер Чанг ), адреса: 01025, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 13, кв. 42, в якій позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації ресторану Aziatique товариства з обмеженою відповідальністю Містер Чанг , місцезнаходження юридичної особи: вулиця Десятинна, 13, квартира 42, місто Київ, код ЄДРПОУ 41058099, яке здійснює господарську діяльність по вулиці Велика Житомирська, 21 в Шевченківському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що в ході проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки приміщення відповідача за адресою: вулиця Велика Житомирська, 21 в Шевченківському районі у місті Києві, ресторан Aziatique , встановлено ряд порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що копія ухвали про відкриття провадження неодноразово направлялась відповідача у справі, відповідно до змісту якої відповідачу пропонувалось подати суду відзив на позовну заяву, так була надіслана на юридичну адресу товариства з обмеженою відповідальністю Містер Чанг : 01025, місто Київ, вулиця Десятинна, будинок 13, квартира 42 та за адресою здійснення господарської діяльності ресторану Aziatique : 01001, місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 21.

Станом на день розгляду справи на адресу суду повернувся конверт з довідкою відділення поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання за адресою: 01025 , місто Київ , вулиця Десятинна , будинок 13, квартира 42 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за адресою здійснення товариством господарської діяльності: місцезнаходження ресторану Aziatique : 01001, місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 21 з відміткою про вручення 30 жовтня 2019 року поштового відправлення, зокрема, копії ухвали про відкриття провадження у справі, уповноваженій особі товариства Сіроєц (Т.1, арк. 50-51,54).

Тобто, відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження, відповідно, був обізнаний про можливість у разі наявності заперечень проти задоволення позовних вимог, подати суду свій відзив на позовну заяву разом з відповідними доказами, які, за його доводами, можуть спростувати твердження позивача, викладені у позовній заяві.

Проте, станом на день розгляду справи відповідачем відзиву на позовну заяву не подано з невідомих суду причин, у зв`язку з чим, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Наказом Головного управління ДСНС України в місті Києві від 02 квітня 2019 року №268 Про проведення позапланової перевірки на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та на підставі звернення від мешканців житлового будинку щодо порушень вимог пожежної безпеки під час діяльності ресторану Aziatique товариства з обмеженою відповідальністю Містер Чанг , що знаходиться в нежитлових приміщеннях зазначеного житлового будинку по вулиці Великій Житомирській, 21 в Шевченківському районі міста Києва (погодження МВС від 07 березня 2019 року №3230/03/35-2019) доручено проведення позапланової перевірки вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки товариства з обмеженою відповідальністю Містер Чанг за місцем розташування: місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 21, ступінь ризику: незначний, термін проведення перевірки: 03 квітня-04 квітня 2019 року (Т.1, арк. 17).

03 квітня 2019 року менеджер товариства з обмеженою відповідальністю Містер Чанг отримав копію посвідчення на проведення перевірки від 03 квітня 2019 року №2513, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі посвідчення (Т.1, арк. 18).

На підставі наказу від 02 квітня 2019 року № 268 та посвідчення на проведення перевірки від 03 квітня 2019 року №2513 посадовими особами позивача у присутності менеджера товариства ОСОБА_1 , який відповідно до наказу директора товариства 01 лютого 2019 року, є відповідальним за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту (Т.1, арк. 26), у період з 03 квітня 2019 року по 04 квітня 2019 року проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за адресою: місто Київ, вулиця Велика Житомирська, 21, за результатами якої складено Акт від 04 квітня 2019 року №215 (Т.1, арк. 19-25).

З Акта №215 від 04 квітня 2019 року вбачається, що в ході проведеної позапланової перевірки посадовими особами позивача виявлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю Містер Чанг вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, а саме,

1. пункту 2.32 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України (надалі - ППБУ) - не всі евакуаційні виходи обладнані світловими покажчиками ВИХІД білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

2. пункту 2.23 розділу ІІІ, пункту 4.1 розділу IV ППБУ - приміщення закладу громадського харчування не відокремлені від сходової клітки житлової частини будинку протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями 3-го типу (порушення пунктів 2.53, 4.22 ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення );

3. пункту 2.23 розділу ІІІ, пункту 4.1 розділу VI ППБУ - приміщення закладу громадського харчування не мають евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку (порушення пункту 2.53 ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення );

4. пункту 2.23 розділу ІІІ, пункту 2.18 розділу IV ППБУ - інженерні комунікації (системи вентиляції) приміщень закладу громадського харчування, що проходять через житлову частину не прокладені у самостійних шахтах, обгороджених протипожежними перегородками 1-го типу (порушення пункту 2.55 ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення );

5. пункту 1.18 розділу IV ППБУ - допускається складування горючих матеріалів ближче 1 метру до розподільчих щитів, електроприладів;

6. пункту 1.12 розділу IV ППБУ - допускається прокладання електропроводки по горючим конструкціям;

7. пункту 1.17 розділу IV ППБУ - електричні розетки та вимикачі встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку (барна стійка 1 поверх);

8. пункту 1.8 розділу IV ППБУ - у приміщеннях допускається використання тимчасових дільниць електромережі;

9. пункту 1.20 розділу IV ППБУ - не надано актів проведення заміру опору ізоляції електричних мереж та електроустановок;

10. пунктів 1.1, 1.2 розділу V ППБУ - зони з кухонним обладнанням не обладнано системою локального пожежогасіння, спеціалізованою для такого виду загорань (порушення пункту 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту );

11. пунктів 1.1., 1.2 розділу V - приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей 2-го типу (порушення пункту 9.2.9, додаток Б, таблиця Б.1, пункт 2. ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту );

12. пункту 1.4 розділу V ППБУ - не наданий договір на технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації (порушення пункту 7.4, додаток Ж ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту );

13. пункту 1.4 розділу V - не наданий акт перевірки відповідності змонтованої системи протипожежного захисту вимогам проектної документації та її працездатності (порушення пункту 7.3, додаток И, ДБН В.2.5-56:2014);

14. пункту 1.4. розділу V ППБУ - не наданий договір на вивід тривожних сповіщень від приймально-контрольного приладу системи протипожежного захисту на пульт централізованого пожежного спосперігання (порушення пункту 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту );

15. пункту 3.17 - вогнегасники не пройшли технічне обслуговування.

Як вбачається з матеріалів справи, примірник Акта перевірки отримано менеджером товариства ОСОБА_1 04 квітня 2019 року, будь-яких зауважень або заперечень щодо проведеної перевірки та складеного акта від останнього не надходило.

Крім того, матеріали справи також не містять будь-яких належних та допустимих доказів того, що вказані у акті порушення були усунуті відповідачем або доказів того, що останнім взагалі вчинялись будь-які дії направлені на усунення виявлених порушень.

Наявність встановлених в Акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки №215 від 04 квітня 2019 року стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V, Законом України Про об`єкти підвищеної небезпеки від 18 січня 2001 року № 2245-ІІІ.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

У відповідності до частини 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Частинами 1, 2, 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V передбачено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 6 статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

У відповідності до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У пункті 12 частини 1 статті 67 КодексуУкраїни зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктами 1, 2 частини 1, частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки від 18 січня 2001 року № 2245-ІІІ небезпечними речовинами є - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Об`єкт підвищеної небезпеки - це об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Отже, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Разом з тим, законодавством одночасно визначено два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта.

При цьому, незастосування одного з таких заходів не виключає можливості застосування іншого.

Водночас, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов:

1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей;

2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду;

3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Суд звертає увагу, що матеріалами перевірки, проведеної Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві у приміщеннях ресторану Aziatique товариства з обмеженою відповідальністю Містер Чанг , підтверджується факт допущення відповідачем чисельних порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, більшість з яких навіть самі по собі створюють очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

В той же час, суд зазначає, що чинне законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, вказане поняття є оціночним.

При цьому, суд вважає, що порушення відповідачем протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта та обслуговуючого персоналу, жителів будинку, в якому розташований цей заклад громадського харчування, у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту, а також на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії, самій ліквідації пожежі, аварії.

Також, суд зазначає, що уповноваженою особою, яка є відповідальною за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту товариства - ОСОБА_1 не було надано будь-яких зауважень під час проведення позапланового заходу, в подальшому відповідачем не були усунені порушення, які не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що, в свою чергу, унеможливлює, забезпечити безпеку персоналу закладу, його відвідувачів та жителів будинку, в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

При цьому, суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.

З урахуванням зазначеного, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В частині покладення обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення на позивача, суд приходить до висновку про відсутність таких правових підстав, оскільки процедура примусового виконання судового рішення передбачена Законом України Про виконавче провадження , згідно з положеннями якого примусове виконання рішення суду покладається на органи державної виконавчої служби, а не на сторін у справі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю Містер Чанг - задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування вигляді повного зупинення експлуатації ресторану Aziatique товариства з обмеженою відповідальністю Містер Чанг , місцезнаходження юридичної особи: вулиця Десятинна, 13, квартира 42, місто Київ, код ЄДРПОУ 41058099, яке здійснює господарську діяльність по вулиці Велика Житомирська, 21 в Шевченківському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки №215 від 04 квітня 2019 року, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова