ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
10.01.2020Справа № 910/15771/19
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІТРЕЙД ПЛЮС (2 08500, Київська обл., місто Фастів, ВУЛИЦЯ НОВА, будинок 6, квартира 36, Ідентифікаційний код юридичної особи 40257894) до проТовариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ОЛІМП (03194, м.Київ, БУЛЬВАР КОЛЬЦОВА, будинок 14Д, офіс 610, Ідентифікаційний код юридичної особи 42696089) стягнення 28 275,40 грн. Представники: без повідомлення представників сторін
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФІТРЕЙД ПЛЮС звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ОЛІМП про стягнення 28 275,40 грн., з яких 24 033,60 грн. боргу, 152,00 грн. 3% річних, 1 686,47 грн. пені та 2 403,33 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов`язання з оплати вартості Товару, поставленого на підставі Договору поставки № 06/05/2019-1 від 06.05.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІТРЕЙД ПЛЮС прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/15771/19, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 11.11.2019 року направлено на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 22.11.2019 року уповноваженій особі Позивача ухвали суду від 11.11.2019 року та поверненням на адресу суду рекомендованого поштового відправлення щодо направлення ухвали суду від 11.11.2019 року на адресу Відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ОЛІМП є 03194, м.Київ, БУЛЬВАР КОЛЬЦОВА, будинок 14Д, офіс 610.
Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 року про відкриття провадження у справі №910/15771/19 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ОЛІМП , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
06.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальність Профітрейд (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна група Олімп укладений Договір поставки № 06/05/2019-1 (далі - Договір від 06.05.2019 р.), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується систематично постачати і передавати у власність Покупцю товар по його заявкам (усним або письмовим) передбачений у рахунках-фактурах, згідно з якими було проведено відвантаження товару, видаткових накладних або специфікаціях, які додаються до даного Договору і складають його невід`ємну частину, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасного здійснювати його оплату на умовах даного Договору. (а.с. 16-19)
За умовами п. 2.1. Договору від 06.05.2019 р. асортимент Товару до даного Договору.
У пунктах 5.1., 5.3 Договору від 06.05.2019 р. сторони погодили, що Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар за ціною, передбаченою у рахунку-фактурі або специфікаціях, які додаються до даного Договору і складають його невід`ємну частину. Ціна Договору складається із сум вартості товарів, поставлених за всіма підписаними Сторонами видатковими накладними протягом всього строку дії даного Договору.
Відповідно до п.п. 6.2., 6.4. Договору від 06.05.2019 р. у разі якщо Покупець отримує Товар на умовах відстрочення платежу, Покупець сплачує поставлений товар протягом 31 календарного дня з дати поставки відповідної партії Товару Постачальником. Термін, сума та порядок розрахунків Покупцем за замовлений Товар, який потребу виготовлення у виробника, зазначаються в рахунках-фактурах або в специфікаціях, котрі є невід`ємною частиною цього Договору.
У пункті п. 6.9 Договору від 06.05.2019 року сторони також передбачили, що в разі порушення Покупцем умов оплати згідно з п. 6.2 більше ніж на 30 календарних днів, Покупець окрім пені згідно з п. 11.1, сплачує Постачальнику за кожні наступні 30 днів прострочення штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу.
Згідно з п. 10.1. Договору від 06.05.2019 року Передача (здача-приймання) товару здійснюється на складі Постачальника.
За умовами п. 11.1. Договору 06.05.2019 р. Покупцю за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному Договору нараховується пеня згідно з Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та Господарським кодексом України від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 13.1. Договору від 06.05.2019 р. встановлено, що даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2019 року або до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов`язань згідно з Договором.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою оплати вартості Товару Позивачем у період з 03.05.2019 року по 23.07.2019 року виставлені Відповідачу Рахунки-фактури у кількості 28 штук, копії яких наявні в матеріалах справи, на загальну суму 157405,75 грн. (а.с. 23-50)
На виконання умов Договору від 06.05.2019 року у період з 08.05.2019 року по 23.07.2019 року Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято Товар загальною вартістю 157405,75 грн. На підтвердження поставки товару Позивачем до позовної заяви додані копії видаткових у кількості 28 штук. (а.с. 23-50)
В рахунок оплати вартості отриманого на підставі Договору від 06.05.2019 року Товару Відповідачем сплачено Позивачу 133372,15 грн., на підтвердження чого Позивачем до позовної заяви додано банківську Довідку про стан розрахунків за період з 01.04.2019 року по 25.10.2019 року. (а.с. 51)
01.11.2019 року Позивачем направлена Відповідачу вимога від 31.10.2019 року, якою просить сплатити заборгованість у розмірі 24033,60 грн. протягом 5 днів. Копія вимоги та докази її направлення наявні в матеріалах справи. (а.с. 53)
Відповідач відповіді на Вимогу не надав, заборгованість за Договором від 06.05.2019 року не сплатив.
Як зазначає Позивач, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов`язань за Договором від 06.05.2019 р. щодо оплати поставленого Товару за період з 08.05.2019 року по 23.07.2019 року у останнього утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 24033,60 грн. з вимогою про стягнення якої звернувся до суду Позивач. Крім того, зважаючи на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань Позивачем нараховано 152,00 грн. 3% річних, 1686,47 грн. пені, а також 2403,33 грн. штрафу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІТРЕЙД ПЛЮС підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Дослідивши умови Договору № 06/05/2019-1 від 06.05.2019 року судом встановлено, що за своєю правовою природною укладений договір є договором поставки.
Правовідносини поставки врегульовано §§ 1, 3 Глави 54 Купівля-продаж Цивільного кодексу України та § 1 Поставка Господарського кодексу України.
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як встановлено Судом, на виконання умов Договору від 06.05.2019 року Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято у період з 08.05.2019 року по 23.07.2019 року згідно з видатковими накладними у кількості 28 штук, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, Товар загальною вартістю 157 405,75 грн.
Суд зазначає, що Відповідачем в рахунок оплати вартості товару, отриманого на підстав Договору від 06.05.2019 року, сплачено Позивачу 133372,15 грн., на підтвердження чого Позивачем до позовної заяви додано банківську Довідку про стан розрахунків за період з 01.04.2019 року по 25.10.2019 року. (а.с. 51)
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п.п. 6.2., 6.4. Договору від 06.05.2019 р. у разі якщо Покупець отримує Товар на умовах відстрочення платежу, Покупець сплачує поставлений товар протягом 31 календарного дня з дати поставки відповідної партії Товару Постачальником. Термін, сума та порядок розрахунків Покупцем за замовлений Товар, який потребу виготовлення у виробника, зазначаються в рахунках-фактурах або в специфікаціях, котрі є невід`ємною частиною цього Договору.
Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.
За таких обставин Суд дійшов висновку, що Відповідач зобов`язаний був оплатити Позивачу поставлений на підставі Договору від 06.05.2019 року Товар протягом 31 календарного дня після його прийняття згідно з видатковими накладними.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості за Договором поставки № 06/05/2019-1 від 06.05.2019 року перед Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОФІТРЕЙД ПЛЮС , а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 24033,60 грн. за Договором поставки № 06/05/2019-1 від 06.05.2019 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 152,00 грн., нарахованих за період з 06.08.2019 року по 31.10.2019 року.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).
Перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати вартості товару у розмірі 152,00 грн., нарахованих за період з 06.08.2019 року по 31.10.2019 року вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.
Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 06.08.2019 р. по 31.10.2019 р. у розмірі 1686,47 грн. та штраф у розмірі 2403,33 грн. на підставі п. 6.9 Договору від 06.05.2019 року
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.
Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)
За умовами п. 11.1. Договору 06.05.2019 р. Покупцю за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному Договору нараховується пеня згідно з Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та Господарським кодексом України від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У пункті п. 6.9 Договору від 06.05.2019 року сторони також передбачили, що в разі порушення Покупцем умов оплати згідно з п. 6.2 більше ніж на 30 календарних днів, Покупець окрім пені згідно з п. 11.1, сплачує Постачальнику за кожні наступні 30 днів прострочення штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу.
Суд звертає увагу, що з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов`язання з 06.08.2019 р. по 31.10.2019 р. у розмірі 1686 грн. 47 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.
Суд, перевіривши розрахунок штрафу на підставі п.6.9 Договору поставки №06/05/2019-1 від 06.05.2019 року, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 10% штрафу від суми заборгованості окремо по кожній неоплаченій накладній у розмірі 2 403 грн. 33 коп. оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Позивачем також заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІТРЕЙД ПЛЮС витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн..
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).
Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2018 року між Адвокатським об`єднанням Майстер права (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОФІТРКЙД ПЛЮС (Клієнт) укладений Договір № 0208-1/18 про надання правничої допомоги, за змістом якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язаннями надавати правничу допомогу, в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, з питань визначених додатком № 1 до даного Договору. Відповідно до п. 1.2 Договору від 02.08.2018 року правничу допомогу Клієнту, за дорученням Адвокатського об`єднання і згодою Клієнта, надає адвокат Зудінов Олександр Сергійович та Адвокат Кушнір Роман Юхимович.
Згідно з Додатком № 1 від 31.10.2019 року до Договору від 02.08.2018 року питання, що потребують вирішення шляхом надання правничої допомоги: комплексне ведення судової справи щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна група Олімп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІТРЕЙД ПЛЮС за неналежне виконання Договору поставки № 06/05/2019-1 від 06.05.2019 року.
Додатком №1 погоджено перелік послуг:
- Вивчення матеріалів справи та за необхідності діючого законодавства, судової практики з аналогічних спорів та аналіз справи на предмет визначення її судової перспективи. Надання консультацій та роз`яснень Клієнту щодо шляхів вирішення питання. Визначення орієнтовної вартості послуг та підготовка про надання правничої (правової допомоги) - 500,00 грн.
- підготовка претензії, розрахунок штрафних санкцій, позовної заяви та подача документів до суду - 2500,00 грн.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Позивачем було подано Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 07.11.2019 року, меморіальний ордер № 749 від 05.11.2019 року..
Судом встановлено, що Зудінов Олександр Сергійович є адвокатом в розумінні Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.
Згідно з Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 07.11.2019 року, заявлена Позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., складається з:
- Вивчення матеріалів справи та за необхідності діючого законодавства, судової практики з аналогічних спорів та аналіз справи на предмет визначення її судової перспективи. Надання консультацій та роз`яснень Клієнту щодо шляхів вирішення питання. Визначення орієнтовної вартості послуг та підготовка про надання правничої (правової допомоги) - 500,00 грн.
- підготовка претензії, розрахунок штрафних санкцій, позовної заяви та подача документів до суду - 2500,00 грн.
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, юридичну кваліфікації правовідносин у справі, відсутність заперечень Відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ :
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІТРЕЙД ПЛЮС звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ОЛІМП про стягнення 28 275,40 грн. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ОЛІМП (03194, м.Київ, БУЛЬВАР КОЛЬЦОВА, будинок 14Д, офіс 610, Ідентифікаційний код юридичної особи 42696089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІТРЕЙД ПЛЮС (2 08500, Київська обл., місто Фастів, ВУЛИЦЯ НОВА, будинок 6, квартира 36, Ідентифікаційний код юридичної особи 40257894) 24 033,60 грн. (двадцять чотири тисячі тридцять три грн. 60 коп.) боргу, 152,00 грн. (сто п`ятдесят дві грн.. 00 коп.) 3% річних, 1 686,47 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят шість грн. 47 коп.) пені, 2 403,33 грн. (дві тисячі чотириста три грн.. 33 коп.) штрафу, 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.. 00 коп.) судового збору та 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00коп.) витрати на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10 січня 2020 року.
Суддя О.В. Чинчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2020 |
Оприлюднено | 11.01.2020 |
Номер документу | 86817047 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чинчин О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні