Рішення

від 10.01.2020 по справі 910/15751/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.01.2020Справа № 910/15751/19

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КІПУ (02099, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬСЬКА, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 40056939) до проТовариства з обмеженою відповідальністю КЕРАМІКА ПОДІЛЛЯ (01042, м.Київ, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ФІЛАТОВА, будинок 10-А, офіс 2/31, ідентифікаційний код юридичної особи 40758923) стягнення 169 865,25 грн . Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КІПУ (далі- Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРАМІКА ПОДІЛЛЯ (далі-Відповідач) про стягнення 169 865,25 грн., з яких 125 907.84 грн. заборгованості, 36 385,40 грн. пені, 3 114,90 грн. 3% річних та 4 457,11 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов`язання з оплати вартості робіт, виконаних на підставі Договору підряду № 241/18 від 24.01.2018 року

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.11.2019 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 13.11.2019 року та 14.11.2019 року уповноваженим особам Позивача, Відповідача ухвали суду від 12.11.2019 року.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРАМІКА ПОДІЛЛЯ є 01042, м.Київ, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ФІЛАТОВА, будинок 10-А, офіс 2/31.

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/15751/19 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРАМІКА ПОДІЛЛЯ , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

24.01.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Кераміка Поділля (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю КІПУ (Підрядник) було укладено Договір підряду №2401/18 (далі - Договір від 24.01.2018 року), відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується на власний ризик, своїми силами та засобами виконати роботи у відповідності до завдання Замовника та в строки, визначені цим Договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи. (а.с. 12-15)

Відповідно до п.п.1.2. Договору від 24.01.2018 року Підрядник виконує роботи, що передбачені Договірною ціною, яка викладена у Додатку № 1 до цього Договору, та є його невід`ємною частиною.

Згідно з п.п. 3.1., 3.2. Договору від 24.01.2018 року Підрядник виконує роботи у термін 20 робочих днів з моменту отримання авансу згідно з кошторисом. Підрядник приступає до виконання робіт за цим Договором протягом 3 (трьох) робочих днів від дати отримання першої проплати авансу, передбаченого п. 5.4. цього Договору.

У п. 4.1. Договору від 24.01.2018 року сторони погодили, що приймання-передача виконаних робіт по цьому Договору проводиться по акту приймання-передачі виконаних робіт, який повинен бути підписаний уповноваженими представниками Сторін в разі відсутності у Замовника мотивованих зауважень щодо якості та обсягу виконаних робіт. В разі наявності таких зауважень, Замовник надає їх у письмовій формі, а підрядник зобов`язаний за власний рахунок усунути виявлені Замовником недоліки протягом 5 (п`яти) днів після одержання зауважень, після чого Сторони підписують ак виконаних робіт.

Оплата Замовником здійснюється на розрахунковий рахунок Підрядника наступним чином:

1. Аванс в сумі 40000,00 грн. Замовник сплачує Підрядником протягом 5 банківських днів з дати підписання Договору.

2. Остаточний розрахунок за роботи (остання оплата згідно з Додатком № 2 ) коригується згідно з фактично виконаними роботами по акту приймання-передачі виконаних робіт та здійснюється протягом 5 банківських днів після підписання акту Сторонами. (п. 5.4. Договору від 24.01.2018 р.)

Пунктом 6.3. Договору від 24.01.2018 року передбачено, що за порушення строків оплати виконаних робіт Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за Договором за кожний день прострочення.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. (п.9.6 Договору від 24.01.2018 року.)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду від 24.01.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кераміка Поділля перерахувало на рахунок Позивача аванс у розмірі 36000грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1171 від 16.01.2019 року та виписками з банківського рахунку Позивача. (а.с.34-37)

Крім того, на виконання умов Договору підряду від 24.01.2018 року Позивач виконав, а Відповідач в свою чергу прийняв виконані роботи, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 19 від 27.06.2018 року на суму в розмірі 34 000 грн. 00коп. та Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 37 від 26.12.2018 року на суму 127907,84 грн. (а.с.20-21)

12.09.2019 року Позивачем направлена Відповідачу Претензія № 1 про сплату заборгованості у розмірі 125907,84 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, оплату заборгованості не здійснив.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не була здійснена оплата за вказаним Договором у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Кераміка Поділля перед Позивачем складає 125907,84 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кераміка Поділля 3% річних у розмірі 36 385,40 грн. пені, 3 114,90 грн. 3% річних та 4 457,11 грн. інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КІПУ підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору підряду №2401/18 від 24.01.2018 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. (стаття 887 Цивільного кодексу України)

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору підряду від 24.01.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кераміка Поділля перерахувало на рахунок Позивача аванс у розмірі 36000грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1171 від 16.01.2019 року та виписками з банківського рахунку Позивача. (а.с.34-37).

Крім того, на виконання умов Договору підряду від 24.01.2018 року Позивач виконав, а Відповідач в свою чергу прийняв виконані роботи, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 19 від 27.06.2018 року на суму в розмірі 34 000 грн. 00коп. та Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 37 від 26.12.2018 року на суму 127907,84 грн., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.20-21)

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Кераміка Поділля перед Товариством з обмеженою відповідальністю КІПУ за Договором підряду від 24.01.2018 року становить 125 907 грн. 84 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю КІПУ в розмірі 125 907 грн. 84 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 125 907 грн. 84 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 01.01.2019 р. по 28.10.2019 р. у розмірі 3114 грн. 90 коп. та інфляційні за період прострочки з січня 2019 року по серпень 2019 року включно у розмірі 4457 грн. 11 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за виконані роботи за Договором підряду від 24.01.2018 року за загальний період прострочки з 01.01.2019 р. по 28.10.2019 р. у розмірі 3114 грн. 90 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з січня 2019 року по серпень 2019 року у розмірі 4457 грн. 11 коп., що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягають інфляційні за загальний період прострочки з січня 2019 року по серпень 2019 року у розмірі 3 418 грн. 46 коп.

Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 01.01.2019 р. по 28.10.2019 р. у розмірі 36385 грн. 40 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 6.3. Договору від 24.01.2018 року передбачено, що за порушення строків оплати виконаних робіт Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за Договором за кожний день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов`язання з 01.01.2019 р. по 28.10.2019 р. у розмірі 36385 грн. 40 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню враховуючи, що розрахунок пені здійснено Позивачем поза межами шестимісячного строку, встановленого ст. 232 Господарського кодексу України. Отже, згідно з вірним розрахунком з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 22 249,47 грн., нарахована за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю Кераміка Поділля на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КІПУ підлягає стягненню заборгованість у розмірі 125 907 грн. 84 коп., 3% річних у розмірі 3 114,90 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 418,46 грн. та пеня у розмірі 22 249 грн. 47 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю КІПУ до Товариства з обмеженою відповідальністю Кераміка Поділля - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРАМІКА ПОДІЛЛЯ (01042, м.Київ, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ФІЛАТОВА, будинок 10-А, офіс 2/31, ідентифікаційний код юридичної особи 40758923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КІПУ (02099, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬСЬКА, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 40056939) заборгованість у розмірі 125 907,84 грн. (сто двадцять п`ять тисяч дев`ятсот сім грн. 84 коп.), 3% річних у розмірі 3 114,90 грн. (три тисячі сто чотирнадцять грн.. 90 коп.), інфляційні втрати у розмірі 3 418,46 грн. (три тисячі чотириста вісімнадцять грн. 46 коп.), пеня у розмірі 22 249,47 грн. (двадцять дві тисячі двісті сорок дев`ять грн. 47 коп.), судовий збір у розмірі 2320,45 грн. (дві тисячі триста двадцять грн. 45 коп.)

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10 січня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин