Рішення

від 09.01.2020 по справі 922/2978/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2020Справа № 922/2978/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТПК Нова" про стягнення 57 503,31 грн.,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТПК Нова" заборгованості у загальній сумі 57 503,31 грн., з яких: 48 718,59 грн. - основний борг, 2 524,75 грн. - три проценти річних, 6 259,97 грн. - інфляційні втрати, що виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки товару від 5 грудня 2017 року № МП/05-12-17.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19 вересня 2019 року матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищенаведену позовну заяву було передано на розгляд судді Павленку Є.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

28 жовтня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 листопада 2019 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2978/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Проте товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТПК Нова" у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 4 листопада 2019 року про відкриття провадження у справі № 922/2978/19 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01021, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 28/2, кімната 43.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення відповідачу з посиланням на його відсутність.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 4 листопада 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення-відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

5 грудня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТПК Нова" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" було укладено договір поставки товару № МП/05-12-17, за умовами якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача товар, а останній, у свою чергу, - прийняти та оплатити вартість цього товару в асортименті, кількості та за ціною у відповідності до заявки покупця, яка узгоджується між сторонами за допомогою факсимільного зв`язку, електронної пошти або в усній формі.

Зазначений договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.

За змістом пункту 1.1 цього договору підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній (у разі оплати товару на умовах відстрочення платежу) або оплата товару згідно рахунку-фактури (у разі оплати товару на умовах попередньої оплати). Видаткові накладні або рахунки-фактури мають юридичну силу специфікацій у розумінні статті 266 Господарського кодексу України і є невід`ємними частинами цього договору. Під партією товару розуміється кількість товару, зазначена в одній видатковій накладній до цього договору.

Відповідно до пункту 2.4 наведеної угоди датою поставки в залежності від умов поставки товару є або дата підписання обома сторонами видаткової накладної, або дата передачі товару постачальником перевізнику по транспортному документу (товарно-транспортній накладній, декларації, квитанції тощо).

Товар вважається прийнятим покупцем по кількості згідно кількості, яка вказана у видатковій накладній (пункт 2.5 договору).

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 даного правочину його загальна сума складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії цього договору. Покупець здійснює розрахунок за отриману партію товару на умовах відстрочення платежу у строк не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

У пункті 7.1 цієї угоди сторони погодили, що остання набирає чинності з моменту її підписання і діє до 31 грудня 2019 року включно, а в частині невиконаних зобов`язань - до їх повного виконання.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач згідно видаткової накладної від 6 грудня 2017 року № ПРН+У648697 поставив відповідачу товар на загальну суму 49 718,59 грн. (у т.ч. ПДВ).

Факт поставки вказаного товару підтверджується наявною у матеріалах даної справи копією вищенаведеної накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін та скріпленої печатками цих суб`єктів господарювання.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором поставки товару від 5 грудня 2017 року № МП/05-12-17 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Проте всупереч положенням вищенаведеного правочину товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТПК Нова" взятий на себе обов`язок по оплаті вартості поставленого йому товару виконало лише частково, сплативши позивачу згідно платіжного доручення від 5 березня 2018 року № 229 грошові кошти у розмірі 1 000,00 грн. та заборгувавши таким чином останньому 48 718,59 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь Другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором поставки товару від 5 грудня 2017 року № МП/05-12-17, яка складає 48 718,59 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТПК Нова" на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати поставленого йому товару, позивач також просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТПК Нова" три проценти річних у розмірі 2 524,75 грн., нарахованих у період з 21 грудня 2017 року по 10 вересня 2019 року на суму спірного основного боргу (з урахуванням здійсненої відповідачем часткової сплати цієї суми боргу в розмірі 1 000,00 грн.), а також 6 259,97 грн. інфляційних втрат, нарахованих на зазначену суму боргу протягом січня 2018 - липня 2019 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлені товариством з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" до стягнення розміри трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум компенсаційних виплат підлягають задоволенню.

За таких обставин позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" підлягає задоволенню.

Суд також звертає увагу на те, що у своїй позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" просило суд стягнути з відповідача витрати по оплаті послуг адвоката. Згідно наданого позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які останній поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом цієї справи, орієнтовна вартість витрат позивача на професійну правничу допомогу становить 5 000,00 грн.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Натомість до позовної заяви на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем було надано лише договір про надання правової допомоги від 11 травня 2016 року № 05/2016, укладений між ним та адвокатом Дучалом Олегом Федоровичем з додатками до цього правочину. Однак детального опису робіт (наданих послуг), а також жодних рахунків, актів про надані послуги, платіжних доручень чи інших документів, які свідчать про фактичне понесенням позивачем витрат на професійну правничу допомогу та конкретний обсяг таких послуг, товариством з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" надано суду не було.

Крім того, зі змісту наданого позивачем договору про надання правової допомоги від 11 травня 2016 року № 05/2016 не вбачається, що цей правочин охоплює представництво інтересів позивача саме в даному спорі.

За приписами частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі. Водночас заявлені позивачем витрати на правову допомогу адвоката відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТПК Нова" (01021, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 28/2, кімната 43; ідентифікаційний номер 38996921) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" (87514, Донецька область, місто Маріуполь, Запорізьке шосе, будинок 1 ідентифікаційний номер 33320092) 48 718 (сорок вісім тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 59 коп. основного боргу, 2 524 (дві тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн. 75 коп. трьох процентів річних, 6 259 (шість тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) грн. 97 коп. інфляційних втрат, а також 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 9 січня 2020 року

Суддя Є.В. Павленко