ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.19 р. Справа № 917/952/18
м. Полтава
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігання", вул. Світла, 6А, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область,38750
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021) в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (пр-т Космонавта Комарова, 44, м. Київ,03065)
про стягнення 743 701, 29грн.
за зустрічною позовною заявою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вул. Кловський узвіз, 9/1, м.Київ, 01021) в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (пр-т. Космонавта Комарова, 44, м.Київ, 03065)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігання", вул. Світла, 6А, с. Щербані, Полтавського району, Полтавської області, 38750
про стягнення 1 451 992,35 грн.
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олійник Н.І.
Представники:
від позивача (від відповідача за зустрічним позовом): адвокат Полтавцева А.С., ордер в протоколі
від відповідача (від позивача за зустрічним позовом): адвокат Дудченко В.В., довіреність в протоколі
Розглядається позовна заява про стягнення 743 701,29 грн. заборгованості, в т.ч. 733 187,50 грн. - суми основного боргу по договору № 1607000721 від 22.07.2016 р., 23,06 грн. - 0,01 % річних, 10 490,73 грн. - інфляційних витрат та зустрічна позовна заява про стягнення 1 451 992,35 грн., в т.ч. 1 047 199,63 грн. - пені та 404 792,72 грн. - штрафу за порушення умов договору № 1607000721 від 22.07.2016 р.
Ухвалою суду від 13.08.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 12.09.2018р. на 14-00 год.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань по оплаті товару та виконаних йому робіт у строк, передбачених договором, оплату повністю не провів, відповідно до чого у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 733 187,50 грн.
03.09.2018р. від відповідача надійшло клопотання про направлення матеріалів справи за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва (вх. № 8169), в задоволенні якого ухвалою суду від 12.09.2018р. відмовлено за безпідставністю.
Від відповідача за первісним позовом - Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" до суду 11.09.2018р. надійшла зустрічна позовна заява (вх. № 1279/18), у якій Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (позивач за зустрічним позовом) посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігання" (відповідачем за зустрічним позовом) не виконано роботи на загальну суму 5 578 606,75 грн. (недопоставлено обладнання на суму 2 574 103,46 грн. і не виконано роботи згідно договору на суму 3 004 503,29 грн.), що є порушенням ним умов договору № 1607000721 від 22.07.2016 р., відповідно до чого відповідачу позивачем за зустрічним позовом нараховано пеню у розмірі 1 047 199, 63 грн. та 404 792,72 грн. штрафу відповідно до п. 8.2. договору.
11.09.2018 р. від відповідача за первісним позовом - Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" надійшов відзив на позовну заяву (вх. №8484), у якому останній проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не було дотримано строків виконання робіт, визначених договором, чим порушено умови п.3.3 договору, а також вимоги ст.ст. 526, 530 ЦК України.
Відповідач за первісним позовом зазначає, що позивач, враховуючи умови Додаткової угоди № 1 від 21.07.2017 р. до договору , мав виконати свої зобов`язання в частині комплектації об`єкта матеріалами та обладнанням у строк до 12.09.2017р. включно. Проте, станом на 22.01.2018р. - дату закінчення договору, позивачем було поставлено обладнання на суму 2 072 252,14 грн., з якого поставка обладнання на суму 1 951 781,48 грн. була здійснена в строки передбачені умовами договору, а поставка на суму 120 470,66 грн. була здійсненна з порушенням строків, передбачених договором. Обладнання на суму 2 574 103,46 грн. так і не було поставлено.
Відповідач за первісним позовом також зазначає, що позивач мав виконати будівельні роботи в строк 180 днів з дати отримання письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт. Отже, враховуючи те, що підрядник приступив до виконання робіт 10.10.2016 р., а також з урахуванням пунктів додаткової угоди № 1 від 21.07.2017р., позивач мав виконати свої зобов`язання в частині виконання будівельно-монтажних робіт у строк включно до 12.09.2017р.
Однак, станом на 22.01.2018р. - дату закінчення дії договору, позивачем було виконано роботи на суму 1 740 180,31 грн., з яких роботи на суму 831 105,91 грн. було виконано з порушенням строків, передбачених договором, а роботи на суму 3 004 503,29 грн. так і не було виконано.
Відповідач за первісним позовом зазначає, що реальне фінансування видатків з незалежних від нього причин, було неповним та недостатнім, і відповідно до п. 2.4 договору обсяг закупівлі товару може зменшуватись, зокрема, з фактичного обсягу фінансування видатків покупця.
Вагомими є також ті обставини, як зазначає відповідач за первісним позовом, що на момент укладення даного договору, відповідач вже перебував у договірних відносинах з позивачем, що підтверджується договором №1601000282 від 20.01.2016р. з іншим предметом закупівлі. ПАТ УКРТРАНСГАЗ в особі Філії УМГ КИЇВТРАНСГАЗ налeжним чином виконуючи свої обов`язки по договору №1601000282 від 20.01.2016р. з іншим предметом закупівлі, сплатило позивачу за досить короткий проміжок часу (за період з 17.05.2016р. по 29.09.2017р.) значну суму - 4 456 735,01 грн. Проте, позивач у договірних відносинах з відповідачем, починаючи з липня 2017 року, намагався уникати виконання своїх (позивача) обов`язків як згідно договору №1601000282 вір 20.01.2016 р. так і згідно договору №1607000721 від 22.07.2016р., що стосується предмету даного спору. Відтак, невиконанням своїх договірних зобов`язань, позивач поставив відповідача у вкрай невигідне становище (у т.ч. з фінансової точки зору), порушуючи умови договорів, виконання яких має вагоме значення для ПАТ УКРТРАНСГАЗ в особі Філії УМГ КИЇВТРАНСГАЗ як підприємства газотранспортної системи України, яке має стратегічне значення для держави Україна.
Таким чином, як вважає відповідач за первісним позовом, затримка виконання ним зобов`язання в частині сплати коштів за договором, була наслідком ряду незалежних від нього обставин, таких як недостатність грошових коштів для виконання витратної частини фінансового плану ПАТ УКРТРАНСГАЗ та недобросовісність позивача у договірних відносинах з відповідачем, а також зазначає про відсутність вини відповідача у порушенні зобов`язання, що на його думку, є підставою для звільнення від відповідальності відповідно до ст. 614 ЦК України.
Крім того, відповідач зазначає, що позивачем за первісним позовом невірно здійснено розрахунок інфляційних втрат, посилаючись на абз. 2,3 п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань та надав контрозрахунок інфляційних втрат.
12.09.2018р. ухвалою суду прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднано вимоги зустрічного позову в одне провадження з первісним позовом, відкладено розгляд справи на 09.10.2018р. на 11-00 год.
У відповіді на відзив (вх. № 9304 від 05.10.2018р.) позивач за первісним позовом наголошує на тому, що матеріалами справи підтверджується прийняття відповідачем об`єму виконаних робіт по актах приймання будівельних робіт, що випливає з особистих підписів уповноважених осіб на актах та на довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.
Також позивач за первісним позовом звертає увагу суду на те, що AT Укртрансгаз не надало доказів щодо наявності претензій до виконаних TOB Енергозберігання робіт. Навпаки, акти приймання виконаних будівельних робіт містять відмітки уповноважених осіб замовника наступного змісту Об`єм виконаних робіт підтверджую .
Таким чином, як вказує позивач за первісним позовом, факт наявності заборгованості у відповідача за первісним позовом перед позивачем за договором належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем за первісним позовом не спростований, а строк оплати фактично виконаних робіт за договором відповідно до п. 6.1. договору є таким, що настав. Тому первісні позовні вимоги в частині стягнення заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на порушення підрядником (позивачем за первісним позовом) строків виконання робіт та поставки обладнання не є підставою звільнення замовника від своїх зобов`язань за договором № 1607000721 від 22.07.2016 р. щодо оплати фактично виконаних та прийнятих робіт/поставленого обладнання.
Позивач за первісним позовом також зазначає, що згідно зі ст. 856 ЦК України якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв`язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.
В силу ст. 613 ЦК України в зобов`язанні боржнику надається право відстрочення виконання на час прострочення кредитора. Враховуючи, що замовник не виконував свої зобов`язання з оплати виконаних на його користь і прийнятих ним робіт, у підрядника (боржника) виникло право на відстрочення (притримання) виконання зобов`язання на час прострочення кредитора (замовника).
Крім того, позивач посилається також і на ст. 538 ЦК України (зустрічне виконання зобов`язання) та зазначає, що бездіяльність замовника в межах зобов`язань за договором, яка полягає у нездійсненні оплати за фактично виконані та прийняті роботи, має бути кваліфікована як порушення зобов`язання, оскільки за умовами пп. 1.1, 5.2 договору замовник несе обов`язок з оплати вартості робіт і поставленого обладнання в порядку, передбаченому договором. В силу п. 5.2 договору цей обов`язок (зокрема, щодо повністю неоплачених робіт за актами № 5-6, № 7, № 7) набув характеру боргу, тож: у підрядника виникло кореспондуюче цьому обов`язку право вимагати оплати вартості проведених робіт, а також в силу ст. 538, 856 ЦК України - право призупинити (притримати) виконання зобов`язання на час прострочення замовника.
Позивач за первісним позовом зазначає, що дії TOB Енергозберігання , які полягають у використанні права притримання (призупинення) виконання зобов`язань за договором та невиконання частини робіт на загальну суму 5578 606,75 грн., не можна вважати неправомірними з огляду на порушення AT Укртрансгаз взятих на себе зобов`язань щодо оплати у встановлений договором строк виконаних та прийнятих робіт та поставленого обладнання.
Не заслуговують на увагу також і аргументи відповідача за первісним позовом про те, що на момент укладення договору № 1607000721 від 22.07.2016 р. сторони вже перебували у договірних відносинах і позивач ніби-то, на думку відповідача, намагався уникати виконання зобов`язань в межах інших договірних зобов`язань, оскільки ці обставини не входять до предмета доказування по даній справі. Не підтверджені жодними належними та допустимими засобами доказування також голослівні тези відповідача про те, що затримка виконання ним зобов`язання з оплати виконаних робіт була наслідком ряду незалежних від нього обставин (недостатність грошових коштів для виконання витратної частини фінансового плану та недобросовісність позивача).
Окрім посилань на певні незрозумілі обставини, як зазначає позивач за первісним позовом, відповідач не надав жодних документальних даних, які б підтверджували: 1) обсяг фінансування ПАТ Укртрансгаз , 2) наявність причинно-наслідкового зв`язку між рівнем фінансування та нездатністю ПАТ Укртрансгаз виконати зобов`язання за договором; 3) конкретні дані про те, у чому саме полягала ймовірна недобросовісність дій позивача.
Відповідач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю Енергозберігання у відзиві на зустрічну позовну заяву (вх. № 9305 від 05.10.2018р.) посилається на те, що замовник підтвердив об`єм виконаних робіт по актах приймання виконаних будівельних робіт та прийняв виконання договору підрядником, що підтверджується особистим підписом уповноважених осіб на актах та на довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.
З моменту підписання замовником кожного з актів приймання виконаних будівельних робіт почергово розпочинався строк оплати їх вартості (не пізніше 90 робочих днів з дати підписання актів здачі-приймання виконаних робіт проміжними платежами), а у підрядника в силу п. 6.1 договору виникло право вимагати оплати виконаних ним робіт.
Проте, замовник, як зазначає відповідач за зустрічним позовом, не виконував взятого на себе обов`язку: прийняв поставлений товар і розрахувався за нього частково, повністю не оплативши видаткові накладні РН-0000017 від 13.10.2017р., РН-00020 від 31.10.2017р. на загальну суму 59 087,66 грн., а також прийняв виконання будівельних робіт та частково розрахувався за них, повністю не оплативши акти приймання виконаних будівельних робіт № 5, 6 від 31.10.2017 р., № 7 від 01.12.2017 р. на суму 189 916,80 грн., № 7 від 19.01.2018 р. на суму 14 229,60 грн.
При цьому, дії TOB Енергозберігання , які полягають у використанні права притримання (призупинення) виконання зобов`язань за договором та невиконання частини робіт, не можна вважати неправомірними з огляду на порушення AT Укртрансгаз взятих на себе зобов`язань щодо оплати у встановлений договором строк виконаних та прийнятих робіт та поставленого обладнання.
09.10.2018р. ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 22.11.2018р. на 11-00 год.
Відповідач за первісним позовом у запереченні на відповідь на відзив (вх. № 10065 від 29.10.2018р.) зазначає, що позивачем за первісним позовом не було дотримано строків виконання робіт, визначених договором, чим порушено умови п.3.3 договору, а також вимоги ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України.
Посилання позивача за первісним позовом у відповіді на відзив на ст. 538 ЦК України як на підставу для зупинення (притримання) виконання своїх зобов`язань по договору, є безпідставним та необгрунтованим, оскільки неоплачені акти приймання будівельних робіт були підписані вже після спливу граничного строку виконання робіт, встановленого договором - 12.09.2017р. Відповідно, прострочення відповідача за первісним позовом на дату - 12.09.2017р., на яку позивач за первісним позовом мав виконати повний об`єм робіт, передбачених договором, по вищезазначеним актам виконаних робіт та видатковим накладним, бути не могло. В свою чергу, по інших актах виконаних робіт, заборгованості з оплати, в т.ч. станом на дату закінчення дії договору (22.01.2018р.), не було. А отже, в даному випадку позивач за первісним позовом є стороною, що прострочила зобов`язання з виконання робіт відповідно до умов договору, що виключає застосування ст. 538 ЦК України.
Відповідач за первісним позовом також зазначає, що в статті 538 ЦК України йдеться про зустрічне виконання зобов`язання, а підставою для застосування односторонньої відмови від зобов`язання є порушення зобов`язання другою стороною. При цьому, визнати виконання зустрічним і відповідно застосувати односторонню відмову в разі його порушення можна лише тоді, коли послідовність виконання сторонами своїх обов`язків прямо обумовлюється в договорі.
Таке застереження може по-різному формулюватись: як пряма вказівка на те, що виконання зобов`язання однією стороною здійснюється лише після його виконання іншою стороною; як визначення послідовності дій, наприклад, виконання робіт у встановлений строк після сплати замовником вартості робіт та інше. Головне, що в договорі необхідно чітко та однозначно передбачити умову, що права сторони, яка здійснює зустрічне виконання, залежать від того, як інша сторона виконує свій обов`язок.
У договорі № 1607000721 від 22.07.2016 р. оплата за виконані роботи (в тому числі оплата вартості поставленого обладнання) згідно п.6.1 договору здійснюється на підставі актів здавання-приймання виконаних робіт в строк не пізніше 90 робочих днів з дати їх підписання повноваженими представниками сторін.
А виникнення у позивача за первісним позовом обов`язку щодо виконання робіт (поставки обладнання) обумовлено виконанням відповідачем за первісним позовом іншого свого обов`язку - надсилання (надання) замовником письмового дозволу на початок виконання робіт (п.п.3.1, 3.3. договору).
Виконання позивачем за первісним позовом зобов`язання щодо виконання робіт (в т.ч. поставки обладнання) взагалі не пов`язується з фактом оплати попереднього(їх) акту(ів) здавання-приймання виконаних робіт (в т.ч. попередньо поставленого обладнання). Також в договорі не вказано, що виконання робіт залежить від оплати попередніх актів здавання-приймання виконаних робіт, або ж те, що поставка обладнання здійснюється у встановлений строк після сплати вартості вже поставленого обладнання чи інше. Навпаки, в п.6.2 договору чітко визначається, що остаточний розрахунок за договором замовник здійснює протягом 90 робочих днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін кінцевого акту здачі-приймання виконаних робіт.
Відповідач за первісним позовом зазначає, що зобов`язання з оплати виконаних робіт (в т.ч. вартості поставленого обладнання) та зобов`язання з виконання робіт (в т.ч. поставки обладнання) не є зустрічними зобов`язаннями по договору, а тому до правовідносин між сторонами не можуть застосовуватись положення ч. 3 ст. 538 ЦК України.
При цьому, одностороння відмова (зміна умов договору) допустима лише у випадках, передбачених договором або законом.
Позивач за первісним позовом не надав жодних письмових доказів, які б свідчили про зміну умов договору, як і не надав доказів, що свідчили б про право позивача за первісним позовом змінити умови договору в односторонньому порядку.
Відсутні будь-які підстави застосування статті 613 ЦК України, як зазначає відповідач за первісним позовом, оскільки подальше виконання робіт позивачем за первісним позовом не залежало від оплати попередніх актів здавання-приймання виконаних робіт відповідачем за первісним позовом і не створювало умов, через які боржник - позивач за первісним позовом об`єктивно не в змозі був виконати покладені на нього обов`язки.
Щодо посилання позивача за первісним позовом на ст. 856 ЦК України, відповідач за первісним позовом зазначив, що притримання - один зі способів забезпечення зобов`язань.
Стаття передбачає застосування до договору підряду норм загальної частини зобов`язального права ЦК про утримання (ст.ст. 594-597 ЦК України) і повинна застосовуватися відповідно до положень цих статей.
Відповідно до ст. 594 ЦК України, притримання - це право кредитора, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржнику або особі, вказаній боржником, у разі не виконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків, він має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання.
Обов`язковою умовою для виникнення права на притримання є наявність предмета притримання - речі, що належить боржникові, і яку кредитор повинен передати йому або вказаній ним особі. Предметом притримання є саме річ. Згідно зі ст.179 ЦК України - річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки, зокрема, гроші та цінні папери, інше майно.
У Постанові по справі № 11/194/09 від 02 серпня 2010 року Вищий господарський суд України зазначив, що об`єктами притримання можуть бути лише речі. Термін річ , використовуваний в ч.1 ст. 594 ЦК України, необхідно тлумачити буквально. Притримання за жодних обставин не можна застосовувати щодо майнових прав, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності та нематеріальних благ, які згідно із ст. 177 ЦК України є об`єктами цивільних прав.
Даний інститут цивільного права, за певних обставин, наділяє особу, що володіє річчю, яка їй не належить, правом не повертати річ її власнику, якщо особа, яка утримує річ, понесла певні збитки, не отримала оплати або має інші вимоги до боржника, які виникли через невиконання або неналежне виконання іншою стороною свого зобов`язання. Сторона ж, яка належним чином виконала свої зобов`язання за договором, може задовольнити свої потреби за рахунок вартості притримуваної речі (ст. 597 ЦК України). Законодавець наділив кредитора двома головними правами: а) правом притримувати річ, здійснювати усі не заборонені законом дії щодо володіння нею, а також запобігання переходу речі до боржника; б) правом на отримання задоволення своїх вимог за рахунок притриманої речі.
Крім того, як зазначає відповідач за первісним позовом, право кредитора притримати річ нерозривно пов`язане з його обов`язком, передбаченим ч.1 ст.595 ЦК України, негайно повідомити про застосовуване притримання боржника. Вказане повідомлення слід розцінювати як дію кредитора, яка свідчить про його волевиявлення (намір) притримати річ у себе. Вбачається, що до моменту направлення повідомлення кредитора, який не передає річ, у відповідності до ст. 612 ЦК України слід вважати таким, що прострочив виконання свого обов`язку за основним договором з усіма наслідками, що із цього випливають (відшкодування збитків, стягнення неустойки тощо). Виходячи із ст. 547 ЦК України, таке повідомлення підлягає письмовому оформленню.
Таким чином, немає підстав вважати, що позивач за первісним позовом набув та реалізував право на притримання у розумінні ст. 856 ЦК України, оскільки суду не було надано доказів того, що останній повідомив відповідача за первісним позовом, що він не відмовляючись від виконання договору, призупиняє його виконання (аналогічна правова позиція міститься у Постанові Вищого господарського суду України від 12.08.2014 року у справі №922/2717/13).
Відповідач за первісним позовом звертає увагу суду на факт невиконання позивачем за первісним позовом своїх зобов`язань за договором, на ступінь невиконання зобов`язання (на більшу частину договору - на суму 5 578 606,75 грн.) та на період прострочення виконання (майже один рік).
У відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 10064 від 29.10.2018р.) позивач за зустрічним позовом посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігання", посилаючись на ст., ст. 538, 613, 856 ЦК України, порушуючи умови договору щодо строків виконання робіт, відмовився від виконання зобов`язання, чим порушив приписи чинного законодавства України, зокрема, ст. 525 ЦК України, 193 ГК України.
Позивач за зустрічним позовом звертає увагу суду, що договором, укладеним між сторонами, не передбачено права односторонньої відмови від зобов`язання або зміни його умов.
У разі відсутності у договорі умов про підстави припинення договору, він може бути припинений лише за тими підставами, які прямо визначені законом, тобто, ЦК України, ГК України або іншим законом.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігання" (відповідач за зустрічним позовом) у запереченнях щодо відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 10716 від 16.11.2018р.) зазначив, що у всіх заявах по суті справи AT КИЇВТРАНСГАЗ посилається на те, що декларація про початок виконання будівельних робіт за договором була направлена підряднику 23.09.2016 р. При цьому, не уточнюється, яким чином була направлена (цінним листом, електронною поштою, тощо) і коли саме підрядник отримав її, а також не надається жодного доказу на підтвердження цієї обставини.
Однак, TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ звертає увагу суду на те, що відповідно до п. 3.3. договору підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 180 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт.
Жодних доказів на підтвердження того, що декларацію про початок виконання будівельних робіт підрядник отримав у день відправлення - 23.09.2016 р. - AT КИЇВТРАНСГA3 не надано.
Посилання AT УКРТРАНСГАЗ на те, що порушення строків виконання робіт можливо кваліфікувати як односторонню відмову від зобов`язання, не можна вважати обгрунтованими, адже остання передбачає власне невиконання зобов`язання.
Натомість, як вказує TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ , у даних правовідносинах підрядником виконано значну частину робіт, обумовлених договором, які в розумінні ст. 193 ГК України, ст. 853 ЦК України були прийняті замовником AT УКРТРАНСГАЗ без зауважень, що підтверджується підписами уповноважених осіб на актах приймання виконаних будівельних робіт. Це, в свою чергу, свідчить про виконання підрядником свого обов`язку за договором, що виключає припущення про односторонню відмову під зобов`язання.
Неналежне виконання замовником обов`язку з оплати проведених робіт мало місце не з жовтня 2017р., а набагато раніше, про що свідчить лист ТОВ ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ від 06.03.2017р. №34.
Зміст даного документа безпосередньо вказує на те, що неналежне виконання замовником обов`язку з оплати вартості прийнятих робіт мало місце ще в березні 2017р.: дебіторська заборгованість становила 885 072,00 грн. При чому, такий стан заборгованості не змінювався протягом другого кварталу 2017р., що підтверджується листом TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ від 14.06.2017р. вих. №52, де ще раз констатується, що станом на 08.06.2017 р. дебіторська заборгованість замовника за виконані роботи складає 885 072,00 грн.
Наведене спростовує твердження AT УКРТРАНСГАЗ про те, що заборгованості з оплати з боку замовника під час дії договору не було. До того ж, як зазначає ТОВ ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ , існування значної дебіторської заборгованості негативно позначилось на господарській діяльності підрядника в контексті спроможності виконання взятих на себе зобов`язань, про що прямо повідомлялось в листах. Пункт 6.1 договору передбачено поетапну оплату виконаних робіт - проміжними платежами на підставі актів здачі - приймання виконаних робіт в строк не пізніше 90 робочих днів з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін.
Отже, невиконання AT УКРТРАНСГАЗ обов`язку зі своєчасної оплати прийнятих робіт мало наслідком неможливість їх продовження підрядником із дотриманням графіку. Проте, порушення підрядником строків виконання робіт не є підставою звільнення замовника від своїх зобов`язань з оплати їх вартості, тим більше, що виконані роботи були прийняті без зауважень.
Саме тому, TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ вважає безпідставними аргументи AT УКРТРАНСГАЗ про те, що подальше виконання робіт не залежало від оплати попередніх актів і не створювало умов, через які боржник не в змозі був виконати покладені на нього обов`язки .
Посилання AT УКРТРАНСГАЗ на відсутність фінансування як на виправдувальну підставу невиконання обов`язку щодо оплати прийнятих робіт не заслуговує на увагу, як вказує TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ , адже усталена правова позиція ВГСУ (постанова від 23.08.2012 р. у справі № 15/5027/715/2011) виходить з того, що відсутність фінансування (бюджетних коштів), не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, передбаченого договором. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. № 3-28гс12, а також рішенні ЄСПЛ у справі Терем ЛТД, Чечоткін і Оліус проти України від 18.10.2005 р., й підтверджена Постановою Верховного Суду від 13.02.2018 р. у справі № 910/123/17.
TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ також зазначає, що в межах даної справи зобов`язання підрядника пов`язані не лише з виконанням робіт, а й з поставкою обладнання (речей), що передбачено пп. 3.7, 3.8 договору. Відтак, допущення з боку AT УКРТРАНСГАЗ заборгованості по договору обумовлює притримання TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ поставки обладнання на загальну суму 2 574 103,46 грн., що прямо випливає зі змісту ст. 856 ЦК України.
Відповідач за зустрічним позовом звертає увагу суду, що у Постанові від 13.02.2018 р. (справа № 910/123/17) Верховний Суд, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, погодився і з позицією суду, і з доводами сторони підрядника про правомірність призупинення підрядником виконання своїх зобов`язань (робіт) за умов відсутності оплати. Зокрема, Верховний Суд відзначив: Прострочення Позивачем виконання зобов`язання щодо проведення технічного обстеження існуючої системи мало місце у зв`язку з простроченням відповідачем виконання покладених на нього обов`язків за Договором і Законом ... Невиконання зобов`язань Замовником унеможливлювало виконання своїх зобов`язань Підрядником. Позивач скористався своїм правом щодо зупинення виконання свого обов`язку за Договором, що передбачено пунктом 6.3.1 Договору та статтею 538 ЦК України .
Таким чином, як зазначає TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ , Верховний Суд, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, застосував до правовідносин за договором будівельного підряду ч. 3 ст. 538 ЦК України щодо призупинення (притримання) виконання робіт, що спростовує позицію AT УКРТРАНСГАЗ , наведену у відповіді на відзив і доводить правомірність дій TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ .
Крім того, TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ зазначило, що порушення підрядником строків виконання робіт, згідно з умовами договору (п. 11.2 договору), може мати наслідком розірвання договору за ініціативою замовника. Водночас, договором не передбачено, що внаслідок порушення підрядником строків виконання робіт замовник звільняється від своїх зобов`язань щодо оплати прийнятих робіт.
З наданих AT УКРТРАНСГАЗ доказів не вбачається, що останнє скористалось своїм правом на розірвання договору. Водночас, надані TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ до суду докази, свідчать про неодноразове звернення підрядника до замовника з питань оплати заборгованості (листи від 06.03.2017 р. № 34, від 14.06.2017 р. вих. № 52).
TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ зазначає, що підрядник виконав значну частину робіт, обумовлених договором. Разом з тим, подальше виконання робіт потребує витрат на матеріали, обладнання, оплату праці, виконання податкових зобов`язань, а тому не могло бути виконано підрядником в умовах наявності заборгованості за вже здані роботи.
22.11.2018р. в судовому засіданні оголошено перерву до 24.01.2019р. до 11-00 год., про що зазначено у протоколі судового засідання.
28.01.2019р. ухвалою суду призначено розгляд справи на 26.02.2019р. на 11-00 год., оскільки судове засідання, призначене на 24.01.2019р. на 11-00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.
26.02.2019р. ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 04.04.2019р. на 11-00 год.
22.03.2019р. ухвалою судом призначено розгляд справи на 14.05.2019р. на 13-00 год. у зв"язку із перебуванням судді 04.04.2019 р. у відпустці.
14.05.2019р. від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката (вх. № 4910), у якому останній зазначає, що факт надання професійної правничої допомоги позивачу не підтверджується належними та допустимими доказами, а розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката є необгрунтовано високим та не відповідає існуючим ринковим цінам на аналогічні послуги.
З наданого TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат вбачається, що порядок обчислення гонорару адвокату визначено у погодинній оплаті роботи адвоката та складає 1 000,00 грн. за годину.
Зважаючи на те, як зазначає відповідач за первісним позовом, що середня заробітна плата по Україні за місяць становить 10 237,00 грн. (за даними Держстату України), а середня заробітна плата за місяць у сфері юриспруденції - 10 000,00 грн. (за даними сайту ( work.ua )), і позивач за первісним позовом не надав жодних доказів, які б підтверджували розумність витрат на оплату послуг адвоката у заявленому розмірі, відповідач за первісним позовом стверджує, що заявлений розмір витрат є завищеним, не відповідає існуючим ринковим цінам на аналогічні послуги.
Відповідач за первісним позовом звертає увагу суду та просить врахувати той факт, що позивач за первісним позовом в розрахунку на відшкодування судових витрат штучно (умисно) завищив суму гонорару, сплаченого Адвокату Дзюбенко О.Л. за начебто надані останнім послуги на професійну правничу допомогу з огляду на те, що розрахунок заборгованості позовних вимог виконаний Адвокатом Дзюбенко О.Л. не є складним; розрахунок індексу інфляції є невірним (математично неправильним), оскільки розмір індексу інфляції за визначений період може дорівнювати 5 797,29 гри, а не 10 490,73 грн., як це пораховано Адвокатом Дзюбенко О.Л.
А отже, штучне (умисне) завищення сум штрафних (інших фінансових санкцій) свідчить про необґрунтованість (завищення) суми гонорару Адвокатом Дзюбенко О.Л., що на думку відповідача за первісним позовом, є підставою для відмови позивачу за первісним позовом у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу повністю.
14.05.2019р. ухвалою суду відкладено розгляд справи на 16.07.2019р. на 11-00 год. за клопотанням представника TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ .
08.08.2019р. ухвалою суду призначено розгляд справи на 10.09.2019р. на 11-00 год., оскільки судове засідання, призначене на 16.07.2019р. на 11-00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.
10.09.2019р. відповідач за зустрічним позовом подав до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій в розмірі 10 000,00 грн. (вх. № 9597), обґрунтовуючи його тим, що протягом строку дії договору ТОВ ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ вжито максимум зусиль для виконання близько 50% основних етапів будівельних робіт. Підприємство перебуває у складній фінансово-економічній ситуації, зумовленій низкою чинників, серед яких - значний обсяг кредиторської заборгованості.
Крім того, позивач за первісним позовом у клопотанні наголошує на тому, що причиною невиконання робіт за договором у строк була заборгованість АТ КИЇВТРАНСГАЗ з оплати вже виконаних робіт, що призвело до неможливості виконання подальших етапів робіт за договором. При цьому, роботи, виконані ТОВ ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ , були прийняті АТ КИЇВТРАНСГАЗ в повному обсязі й без заперечень.
Водночас, як зазначає ТОВ ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ , на підтвердження позовних вимог за зустрічним позовом позивачем не наведено жодного доказу того, що порушення строків виконаних робіт за договором на об`єкті (котельня компресорної станції Лубни Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів) призвело до надмірних збитків кредитора - відповідні посилання зводяться до голослівних тез у письмових заявах по суті справи, не підтверджених жодними доказами.
10.09. 2019р. у судовому засіданні оголошено перерву до 04.10.2019р. до 11-00 год., про що зазначено у протоколі судового засідання.
04.10.2019р. ухвалою суду за клопотанням позивача за первісним позовом (між сторонами тривав процес погодження умов мирової угоди) відкладено розгляд справи на 30.10.2019р. на 13-00 год.
В судових засіданнях оголошувались перерви: 30.10.2019р. до 05.12.2019р. до 14-00 год. та 05.12.2019р. до 20.12.2019р. до 09-00 год., про що зазначено у протоколах судових засідань від 30.10.2019р. та від 05.12.2019р.
В судових засіданнях в ході розгляду даної справи по суті, представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги в повному обсязі, заперечував проти задоволення клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також заперечував проти задоволення зустрічного позову та підтримав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Представник відповідача за первісним позовом в судових засіданнях проти задоволення первісного позову заперечував, зустрічний позов підтримав у повному обсязі, а також підтримав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечував проти задоволення клопотання відповідача за зустрічним позову про зменшення розміру штрафних санкцій.
20.12.2019 року в судовому засіданні судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення згідно ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників обох сторін та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
22.07.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергозберігання (підрядник) (далі - позивач ) та Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз в особі Філії Управління магістральних газопроводів Київтрансгаз (замовник) (далі - відповідач) укладено договір № 1607000721, який набирає чинності згідно п. 11.1 договору з моменту його укладення і діє протягом 12 місяців з дати укладення. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (том 1, а.с. 20-26).
Відповідно до додаткової угоди №1 від 22.07.2017р., укладеною сторонами, договір набирає чинності з моменту його укладення і діє протягом 18 місяців з дати укладення. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (том 1, а.с.28).
Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України змінило тип товариства на Приватне акціонерне товариство "Укртрансгаз".
У зв`язку зі зміною типу товариства змінено найменування товариства на повне найменування - Акціонерне товариство Укртрансгаз . У зв`язку із зміною найменування товариства змінено найменування філії та представництва товариства на філію Управління магістральних газопроводів Київтрансгаз Акціонерного товариства Укртрансгаз (рішення акціонера № 186 від 21.05.2018р., №188 від 05.06.2018р.) (том 1, а.с. 129-133).
Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору Реконструкцію котельні на компресорній станції Лубни Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівельні роботи), в повному обсязі відповідно до вимог чинної нормативної і технічної документації, а замовник зобов`язується на умовах договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.
Відповідно до п. 1.2 договору місце виконання робіт: 37553, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Піски., вул. П`ятикопа, буд. 2А, Лубенське ЛВУМГ.
Відповідно до п. 1.3 договору склад, обсяги та вартість робіт, що доручаються до виконання підрядником, визначені Кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною договору (Додаток №1).
Відповідно до п. 2.1 договору ціна договору становить 9 391 039,20 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 1 565 173,20 грн., з якої:
- вартість матеріалів та робіт складає 4 744 683,60 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 790 780,60 грн.;
- вартість обладнання складає 4 646 355,60 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 774 392,60 грн.
Відповідно до п. 2.2 договору ціна договору не може бути збільшена, якщо інше не передбачено законодавством України.
Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 2.3 договору)
Відповідно до п. 2.4 договору обсяг закупівлі може зменшуватись, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.
Відповідно до п. 3.1 договору передбачені цим договором роботи підрядник виконує із своїх матеріалів, а також обладнання, поставку якого, як і початок виконання робіт за цим договором підрядник здійснює після отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт. Підрядник в рамках виконання договору зобов`язаний поставити обладнання згідно Специфікації (Додаток №2), яка є невід`ємною частиною договору.
Відповідно до п. 3.3 договору підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 180 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (Додаток №3).
Відповідно до п. 3.4 договору передбачені цим договором роботи підрядник виконує в умовах діючого виробництва, яке є об`єктом підвищеної небезпеки.
Відповідно до п. 3.6 договору підрядник має право на дострокове виконання робіт за письмовим погодженням замовника.
Відповідно п. 3.7 договору підрядник поставляє обладнання згідно Специфікації (Додаток№2). Поставку обладнання підрядник здійснює власним транспортом та за свій рахунок.
Відповідно п. 3.8 договору обладнання, що поставляє підрядник, передається замовнику відповідно до первинних документів (накладних, актів прийому-передачі тощо) у повній справності і комплектності. Передача обладнання некомплектного і несправного не враховується як виконання договірного зобов`язання. Після приймання обладнання від підрядника замовник несе ризик їх випадкової втрати і пошкодження.
Відповідно до п. 3.9 договору обладнання, придбане підрядником за свій кошт, згідно договору, та передане замовнику, може оплачуватись замовником на підставі первинних документів (накладних, актів прийому-передачі тощо).
На виконання умов договору позивач за первісним позовом здійснив поставку обладнання відповідачу за первісним позовом на загальну суму 2 072 252,14 грн., що підтверджується видатковими накладними (том 2, а.с.80-85):
- № РН-0000007 від 12.08.2016р. на суму 780 076,08 грн.;
- №РН-0000010 від 29.09.2016 р. на суму 1 068 668,02 грн.;
- №РН-0000013 від 07.12.2016 р. на суму 103 037,38 грн.;
- № РН-0000014 від 18.09.2017р. на суму 61 383 грн.;
- № РН-0000017 від 13.10.2017р. на суму 31 907,66 грн.;
- № РН-00020 від 31.10.2017р. на суму 27 180 грн.
Позивач за первісним позовом зазначає, що остання оплата за поставлене обладнання по видатковій накладній № РН-0000014 від 18.09.2017р. на суму 61 383 грн. була здійснена відповідачем 20.11.2017 р., що підтверджується платіжним дорученням № 32264 від 20.11.2017р. (том 1, а.с.82).
Неоплаченим відповідачем за первісним позовом в порушення умов договору залишилось обладнання, поставлене згідно видаткових накладних: № РН-0000017 від 13.10.2017р. на суму 31 907,66 грн.; № РН-00020 від 31.10.2017р. на суму 27 180 грн. Всього на загальну суму 59 087,66 грн., які позивач за первісним позовом просить стягнути на його користь з відповідача за первісним позовом.
Відповідно до п. 3.1 договору, передбачені цим договором роботи підрядник виконує із своїх матеріалів, а також обладнання, поставку якого, як і початок виконання робіт за цим договором підрядник здійснює після отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт.
Листом № 1317/01.03 від 23.09.2016 р. відповідач за первісним позовом (замовник) направив позивачу (підряднику) декларацію на початок виконання будівельних робіт за договором (том 2,а.с.129-133), але фактично до виконання будівельних робіт позивач приступив 10.10.2016р., що підтверджується Актом-допуском №01-10СП на виконання будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства (цеху, дільниці) від 10.10.2016 р. (том 2, а.с.134).
Відповідно до графіку виконання робіт (том 2, а.с.17), позивач за первісним позовом мав виконати будівельні роботи в строк 180 днів з дати отримання письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт. З урахуванням додаткової угоди № 1 від 21.07.2017р., з урахуванням листів відповідача за первісним позовом № 41/24-04 від 05.01.17 р. про призупинення з 05.01.2017 р. виконання робіт по договору та №4311/24-04 від 12.06.2017 р. про відновлення з 12.06.2017 р. виконання робіт (том 2, а.с.25-26), позивач за первісним позовом повинен був виконати свої зобов`язання по договору в частині виконання робіт у строк до 12.09.2017р. включно.
Згідно п. 5.1. договору після одержання повідомлення підрядника про готовність до здачі виконаних робіт, замовник зобов`язаний розпочати їх приймання протягом 3 робочих днів.
Відповідно до п. 5.2 договору здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в).
Разом з актами здачі-приймання виконаних робіт, підрядник зобов`язується за результатами виконаних робіт надати замовнику виконавчу документацію по об`єкту, виконану у відповідності до діючих нормативних документів (п. 5.3 договору).
Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в):
- № б/н від 30.11.2016 р. на суму 24 002, 40 грн. (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.11.2017 р.);
- № б/н від 31.01.2017 р. на суму 87 836,40 грн. (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 31.01.2017 р.);
- № 3 від 27.02.2017 р. на суму 797 235,60 грн. (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 27.02.2017 р.);
- № 4 від 20.09.2017 р. на суму 157 005,91 грн. (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 20 09.2017р.);
- № 5,6 від 31.10.2017 р. на суму 469 953,60 грн. (довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 31.10.2017 р);
- № 7 від 01.12.2017р. на суму 189 916,80 грн. (довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 01.12.2017 р.);
- № 7 від 19.01.2018 р. на суму 14 229,60 грн. (довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 19.01.2018 р.) (том 2, а.с. 27-79), які підписані обома сторонами та скріплені печатками.
Всього позивачем за первісним позовом виконано робіт на загальну суму 1 740 180, 31 грн.
Позивач за первісним позовом зазначає, що останній платіж за виконані ним роботи в сумі 157 005,91 грн. здійснено відповідачем 20.11.2017 р., що підтверджується платіжним дорученням № 32263 від 20.11.2017р.(том 1, а.с. 81).
Неоплачені відповідачем за первісним позовом в порушення п. 6.1 договору, залишились виконанні підрядником роботи згідно актів приймання виконаних будівельних робіт №5, №6 від 31.10.2017р., №7 від 01.12.2017р., №7 від 19.01.2018р. на суму 674 100,00 грн., які позивач за первісним позовом просить стягнути на його користь з відповідача за первісним позовом.
Крім цього, позивач за первісним позовом просить стягнути на його користь з відповідача 23,06 грн. 0,01% річних згідно п. 8.6 договору за прострочення строку оплати робіт, 10 490,73 грн. інфляційних втрат в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно ст. 123 ГПК України 21 155,51 грн. судових витрат, в т.ч. 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що станом на 22.01.2018р. - дату закінчення дії договору № 1607000721 від 22.07.2016р. , позивачем за первісним позовом було поставлено обладнання на суму 2 072 252,14 грн., з якого поставка обладнання на суму 1 951 781,48 грн. була здійснена в строки, передбачені умовами договору (до 12.09.2017р.), а поставка на суму 120 470, 66 грн. була здійсненна з порушенням строків, передбачених договором (після 12.09.2017 р.). Обладнання на суму 2 574 103,46 грн. так і не було поставлено.
Також позивачем за первісним позовом було виконано роботи на суму 1 740 180,31 грн., з яких роботи на суму 831 105,91 грн. було виконано з порушенням строків, передбачених договором (після 12.09.2017р.), а роботи на суму 3 004 503,29 грн. так і не було виконано.
Станом на 22.01.2018р. (дата закінчення дії договору) вартість виконаних робіт відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт та видаткових накладних склала 3 812 432,45 грн. При цьому, позивачем за первісним позовом не виконано роботи на загальну суму 5 578 606,75 грн. (в т.ч. недопоставлено обладнання на суму 2 574 103,46 грн., і не виконано роботи, передбачені договором, на суму 3 004 503,29 грн.), що є порушенням п.3.3 договору, а також вимог ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України.
Згідно п. 8.2 договору позивач за зустрічним позовом нарахував за період з 13.09.2017р. по 11.03.2018р. пеню у сумі 1 047 199,63 грн. та штраф в сумі 404 792,72 грн., які просить стягнути на його користь з відповідача за зустрічним позовом, а також судовий збір в сумі 21 779,88 грн.
Під час ухвалення даного рішення суд виходить з наступного.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Нормою ч. 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У відповідності до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Оскільки договором № 1607000721 від 22.07.2016 р. передбачалось виконання відповідачем за первісним позовом (підрядником) робіт по Реконструкції котельні на компресорній станції Лубни Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, а також поставку останнім обладнання, договір № 1607000721 від 22.07.2016 р. є змішаним і правовідносини між сторонами (підрядником та замовником) регулюються даним договором, а також нормами глав 61, 54 Цивільного кодексу України щодо підряду та поставки.
Відповідно до ст.ст. 837, 846, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Строки виконання роботи або окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів , замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Приписами ч., ч. 1,2 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується у встановлений строк (строки) передати у власність покупця товар для його подальшого використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, що не пов`язані з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти даний товар та сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.8 та п. 3.9 договору № 1607000721 від 22.07.2016р. сторони встановили порядок поставки обладнання підрядником та його оплату замовником на підставі первинних документів (накладних, актів прйому-передачі, тощо).
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за виконані роботи здійснюється проміжними платежами на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше 90 робочих днів з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за первісним позовом неоплачені виконані позивачем за первісним позовом роботи згідно актів приймання виконаних будівельних робіт №5, №6 від 31.10.2017р., №7 від 01.12.2017р., №7 від 19.01.2018р. на суму 674 100,00 грн.
Неоплаченим відповідачем за первісним позовом залишилось обладнання, поставлене позивачем за первісним позовом згідно видаткових накладних: № РН-0000017 від 13.10.2017р. на суму 31 907,66 грн.; № РН-00020 від 31.10.2017р. на суму 27 180 грн. Всього на загальну суму 59 087,66 грн.
Згідно ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином у відповідності до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - у відповідності до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за виконані роботи та за поставлене обладнання становить 674 100,00 грн. та 59 087,66 грн. відповідно. Всього на суму 733 187,50 грн. (з урахуванням кредитового сальдо станом на 01.01.2018 р. згідно акту звірки взаєморозрахунків від 01.04.2018 р. (том 1, а.с.87).
Доказів погашення боргу відповідача за первісним позовом не надано.
Таким чином, вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 733 187,50 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтвердженою доказами і підлягає задоволенню.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 8.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Відповідно до п. 8.6 договору у разі прострочення замовником строку оплати робіт, останній сплачує підряднику 0,01% річних від простроченої суми, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем за первісним позовом нараховано відповідачу 0,01% річних у сумі 23,06 грн., інфляційних втрат - 10 490,73 грн.
За розрахунком позивача за первісним позовом сума 0,01 % річних по актам приймання виконаних робіт: №№ 5,6 від 31.10.2017р. за період з 13.03.2018 р. по 26.07.2018 р. становить 17,51 грн.; №7 від 01.12.2017р. за період з 15.04.2018 р. по 26.07.2018 р. становить 5,35 грн.; №7 від 19.01.2018р. за період з 04.06.2018 р. по 26.07.2018 р. становить 0,2 грн. Всього - 23,06 грн.
Інфляційні витрати по актам приймання виконаних робіт: №№ 5,6 від 31.10.2017р. за період з 13.03.2018 р. по 26.07.2018 р. становлять 8 971,4 грн.; №7 від 01.12.2017р. за період з 15.04.2018 р. по 26.07.2018 р. становлять 1 519, 33 грн. Всього - 10 490, 73 грн.
Судом здійснено перерахунок 0,01% річних та інфляційних втрат по актам виконаних робіт №№ 5,6 від 31.10.2017р., №7 від 01.12.2017р., №7 від 19.01.2018р. за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон".
Сума 0,01% річних по актам приймання виконаних робіт: №№ 5,6 від 31.10.2017р. за період з 13.03.2018 р. по 26.07.2018 р. становить 17,51 грн.; №7 від 01.12.2017р. за період з 16.04.2018 р. (15.04.2018 р. закінчився строк на оплату відповідно до п. 6.1. договору) по 26.07.2018 р. становить 5,31 грн.; №7 від 19.01.2018р. за період з 04.06.2018 р. по 26.07.2018 р. становить 0,2 грн. Всього - 23,02 грн.
Інфляційні втрати по актам приймання виконаних робіт: №№ 5,6 від 31.10.2017р. за період з 13.03.2018 р. по 26.07.2018 р. становлять 5 618, 01 грн.; №7 від 01.12.2017р. за період з 16.04.2018 р. по 26.07.2018 р. становлять (- 1 329, 42) грн. Всього - 4 288,59 грн.
Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 743 701,29 грн. по договору № 1607000721 від 22.07.2016р. підлягають частковому задоволенню в сумі 737 499,11 грн., з них 733 187,50 грн. - основного бору, 23,02 грн. - 0,01% річних та 4 288,59 грн. - інфляційних втрат.
Посилання відповідача за первісним позовом на те, що ним не оплачувались поставлене підрядником обладнання та виконані роботи, оскільки обладнання було поставлене, а роботи виконані підрядником з порушенням строку, встановленим договором (після 12.09.2018 р.), є безпідставним, оскільки відповідач за первісним позовом без зауважень підписав вищезазначені акти приймання виконаних робіт та прийняв обладнання, що підтверджується видатковими накладними за його підписом, що не звільняє останнього від виконання взятих на себе зобов`язань по договору, в т.ч. і після закінчення його строку дії.
Є безпідставним також і посилання відповідача за первісним позовом на те, що роботи за даним договором не були виконані, а обладнання не було поставлено підрядником в повному обсязі, оскільки вищезазначене не звільняє замовника від обов`язку оплатити фактично отримане ним обладнання та прийняті ним від підрядника без зауважень роботи.
При вирішенні питання про покладення на відповідача за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу суд керується наступним.
Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Позивачем за первісним позовом до матеріалів справи надано договір про надання правничої (правової) допомоги від 16.07.2018р., акт прийому-передачі наданих послуг №1 від 26.07.2018р., квитанція №01-26/07 від 26.07.2018р. про сплату гонорару адвокату Дзюбенку О.Л. у сумі 10 000,00 грн. згідно договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.07.2018р. (витрати позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу, том 1, а.с.111-115).
Суд зазначає, що розмір витрат позивача за первісним позовом на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю даної справи (первісного позову) та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову.
Отже, враховуючи часткове задоволення судом первісних позовних вимог, суд дійшов висновку про покладення витрат на професійну правничу допомогу на обидві сторони пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Таким чином, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню 9 916,60 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
Посилання відповідача за первісним позовом на середню заробітну плату по Україні за місяць та середню заробітну плату за місяць у сфері юриспруденції є безпідставним, оскільки гонорар адвоката не залежить від вищезазначених показників. Крім того, гонорар адвоката відповідно до п. 4.1 договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.07.2018р. визначається актом прийому-передачі наданих послуг.
Відповідач за первісним позовом не довів неспіврозмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України і не надав суду доказів необґрунтованості розміру вищезазначених витрат, не зазначив, чому вважає ці витрати нереальними і який розмір витрат вважає обґрунтованим.
Посилання відповідача за первісним позовом на нескладність розрахунку заборгованості за первісними позовними вимогами та неправильність розрахунку індексу інфляції є безпідставним, оскільки вищезазначене не є підставою для зменшення розміру фактичних витрат на професійну правничу допомогу.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог відповідно до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.
Стосовно зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3.3 договору підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 180 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (Додаток №3).
Відповідно п. 3.7 договору підрядник поставляє обладнання згідно Специфікації (Додаток№2).
З урахуванням додаткової угоди № 1 від 21.07.2017р., з урахуванням листів відповідача за первісним позовом № 41/24-04 від 05.01.17 р. про призупинення з 05.01.2017 р. виконання робіт по договору та №4311/24-04 від 12.06.2017 р. про відновлення з 12.06.2017 р. виконання робіт (том 2, а.с.25-26), позивач за первісним позовом повинен був виконати свої зобов`язання по договору в частині виконання робіт у строк до 12.09.2017р. включно.
Позивач за зустрічним позовом в обґрунтування позовних вимог посилається на п. 2.1. договору, відповідно до якого ціна договору становить 9 391 039,20 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 1 565 173,20 грн., з якої:
- вартість матеріалів та робіт складає 4 744 683,60 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 790 780,60 грн.;
- вартість обладнання складає 4 646 355,60 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 774 392,60 грн.
Враховуючи вищезазначене, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що станом на 22.01.2018р. - дату закінчення дії договору № 1607000721 від 22.07.2016р., відповідачем за зустрічним позовом було поставлено обладнання на суму 2 072 252,14 грн., з якого поставка обладнання на суму 1 951 781,48 грн. була здійснена в строки, передбачені умовами договору (до 12.09.2017р.), а поставка на суму 120 470, 66 грн. була здійсненна з порушенням строків передбачених договором (після 12.09.2017р.). Обладнання на суму 2 574 103,46 грн. так і не було поставлено.
Також відповідачем за зустрічним позовом було виконано роботи на суму 1 740 180,31 грн., з яких роботи на суму 831 105,91 грн. було виконано з порушенням строків передбачених договором (після 12.09.2017р.), а роботи на суму 3 004 503,29 грн. так і не було виконано.
Станом на 22.01.2018р. (дата закінчення дії договору) вартість виконаних робіт відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт та видаткових накладних склала 3 812 432,45 грн. При цьому, позивачем за первісним позовом не виконано роботи на загальну суму 5 578 606,75 грн. (в т.ч. недопоставлено обладнання на суму 2 574 103,46 грн., і не виконано роботи, передбачені договором, на суму 3 004 503,29 грн.), що є порушенням п.3.3 договору, а також вимог ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України.
На підставі пункту 8.2 договору позивач за зустрічним позовом нарахував пеню в розмірі 0,1% вартості робіт, а також з вартості обладнання, з яких допущено порушення строку виконання, за період з 13.09.2017р. по 11.03.2018р. у сумі 1 047 199,63 грн. та штраф в сумі 404 792,72 грн. (том 2, а.с. 8), які просить стягнути на його користь з відповідача за зустрічним позовом, а також судовий збір в сумі 21 779,88 грн.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
З урахуванням строків призупинення виконання робіт відповідно до договору, відповідач за зустрічним позовом мав виконати роботи за договором у строк до 12.09.2017р. включно.
Станом на 22.01.2018р. - дату закінчення дії договору, в порушення умов договору, відповідачем за зустрічним позовом не були виконані роботи в обсязі та у строки, які передбачені договором.
Статті 216, 218 ГК України передбачають, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є господарські санкції.
Згідно п.2. ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
У розумінні ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Стаття 611 ЦК України серед правових наслідків порушення зобов`язання визначає сплату неустойки.
Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно п.8.2. договору встановлено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт , з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт з яких допущено порушення.
Оскільки вищезазначеним пунктом договору передбачена пеня за порушення строків виконання робіт в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт за кожний день такого прострочення та за прострочення виконання робіт понад тридцять днів штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт з яких допущено порушення, суд дійшов висновку, що нарахування пені слід провести за порушення строків саме виконання робіт в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, та за прострочення виконання робіт понад тридцять днів штрафу у розмірі семи відсотків вартості робіт з яких допущено порушення, без урахування вартості поставленого з порушенням строків та недопоставленого обладнання, а також з врахуванням того, що ціна договору (9 391 039,20 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 1 565 173,20 грн.) складається із вартості матеріалів та робіт (4 744 683,60 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 790 780,60 грн.) та вартості обладнання (4 646 355,60 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 774 392,60 грн.).
Суд також зазначає. що відповідно до п. 5.2 договору здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в).
З актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) вбачається, що у вартість виконаних робіт не включено вартість обладнання.
Враховуючи вищезазначене, судом перераховано розмір пені за період з 13.09.2017 р. по 11.03.2018 р. та штрафу відповідно до п.8.2. договору за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон".
Вартість робіт за даним договором становить 4 744 683,60 грн. Відповідачем за зустрічним позовом виконано роботи з порушенням строку (після 12.09.2017 р.) на суму 831 105,91 грн. Вартість не виконаних робіт становить 3 004 503,29 грн. Таким чином, судом нараховується пеня, починаючи з 13.09.2017 р., виходячи з вартості невиконаних та виконаних з порушенням строків відповідачем за зустрічним позовом робіт - 3 835 609, 20 грн.
З урахуванням підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за період з 13.09.2017 р. по 11.03.2018 р., пеня за порушення строків виконання робіт в розмірі 0,1 % вартості робіт за кожний день прострочення становить:
- на суму 3 835 609, 20 грн. за період з 13.09.2017 р. по 17.09.2017 р. - 19 178,05 грн.;
- на суму 3 835 609, 20 грн. за період з 18.09.2017 р. по 19.09.2017 р. - 7 671,22 грн.;
- на суму 3 678 603,29 грн. за період з 20.09.2017 р. по 12.10.2017 р. - 84 607,88 грн.;
- на суму 3 678 603,29 грн. за період з 13.10.17 р. по 30.10.2017 р. - 66 214, 86 грн. ;
- на суму 3 208 649,69 грн. за період з 31.10.2017 р. по 30.11.2017 р. - 99 468,14 грн.;
- на суму 3 018 732, 89 грн. за період з 01.12.2017 р. по 18.01.2018 р. - 147 917,91 грн. ;
- на суму 3 004 503, 29 грн. за період з 19.01.2018 р. по 11.03.2018 р. - 156 234,17 грн.
Всього розмір пені становить 581 292, 23 грн.
З урахуванням того, що станом на 13.10.2017 р. (прострочення виконання робіт понад тридцять днів) вартість робіт, з яких прострочено виконання, становила 3 678 603,29 грн., розмір штрафу (7% вартості робіт) становить 257 502, 23 грн.
Відповідач за зустрічним позовом у клопотанні (вх. № 9597 від 10.09.2019 р.) просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до 10 000 грн., заявлених позивачем за зустрічним позовом до стягнення з TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ .
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до стати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
З наданого TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ фінансового звіту (балансу на 30 червня 2019 р., том 3, а.с.154,155) вбачається, що TOB ЕНЕРГОЗБЕРІГАННЯ на даний час перебуває у складній фінансово-економічній ситуації, зокрема, має заборгованість по заробітній платі, несе збитки.
Суд зазначає, що правила статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, про що зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. №7-рп/2013, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.
Частина третя ст. 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Позивачем за зустрічним позовом не доведено, що порушення строків виконання робіт за договором на об`єкті (котельня компресорної станції Лубни Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів) призвело до завдання йому надмірних збитків.
Враховуючи те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за договором не мали негативних наслідків у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд зменшує розмір пені на 50%.
Таким чином, зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 290 646,12 грн. пені, 257 502, 23 грн. штрафу.
Посилання відповідача за зустрічним позовом на те, що причиною невиконання робіт за договором в строк була заборгованість позивача за зустрічним позовом з оплати вже виконаних робіт, що призвело до неможливості виконання подальших етапів робіт за договором, суд вважає таким, що не відповідає дійсності, оскільки строк оплати за виконані роботи згідно актів приймання виконаних будівельних робіт №5, №6 від 31.10.2017р., №7 від 01.12.2017р., №7 від 19.01.2018р. на загальну суму 674 100,00 грн. до закінчення дії договору № 1607000721 від 22.07.2016р. (22.01.2018р.) ще не настав.
Є безпідставним і посилання відповідача за зустрічним позовом на ст. 538 ЦК України, оскільки зобов`язання з оплати виконаних робіт та зобов`язання з виконання робіт не є зустрічними, що також виключає застосування до спірних правовідносин ст. 538 ЦК України, а також ст. 613 ЦК України.
Відповідач за зустрічним позовом також невірно тлумачить ст. 856 ЦК України, оскільки в ній йдеться про право підрядника у разі несплати замовником робіт, притримати результат роботи (тобто, вже виконані підрядником роботи, як результат), який в даному випадку відсутній.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених зустрічних позовних вимог відповідно до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Керуючись статтями 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021) в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (пр-т Космонавта Комарова, 44, м. Київ,03065), код ЄДРПОУ 30019801 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігання", вул. Світла, 6А, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область,38750, код ЄДРПОУ 35360179 - 733 187,50 грн. - основного боргу, 23,02 грн. - 0,01% річних, 4 288,59 грн. - інфляційні втрати, 11 062,49 грн. - витрати по сплаті судового збору, 9 916,60 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.
3. В решті первісних позовних вимог - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Зустрічний позов задовольнити частково.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігання", вул. Світла, 6А, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область,38750, код ЄДРПОУ 35360179 на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021) в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (пр-т Космонавта Комарова, 44, м. Київ,03065), код ЄДРПОУ 30019801 - 290 646,12 грн. пені, 257 502, 23 грн. - шрафу, 8 222, 23 грн. - витрати по сплаті судового збору.
7. В решті зустрічних позовних вимог - відмовити.
8. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 03.01.2020 року.
Суддя Солодюк О.В.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2019 |
Оприлюднено | 11.01.2020 |
Номер документу | 86817605 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні