Рішення

від 09.01.2020 по справі 142/964/19

ПІЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 142/964/19

Провадження № 2/142/141/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 січня 2020 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Щерби Н. Л.,

з участю секретаря Ласки Л. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження смт. Піщанка Вінницької області в залі суду

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Піщанського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просить суд розірвати шлюб, укладений між позивачем та відповідачем 08 червня 2014 року, який зареєстрований виконавчим комітетом Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області за актовим записом № 2.

Позовні вимоги мотивує тим, що в зареєстрованому шлюбі з відповідачем перебуває з 08 червня 2014 року. Від спільного проживання мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просить шлюб розірвати, посилаючись на те, що спільне життя в шлюбі з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейні відносини та обов`язки подружжя, та через те, що відповідач жодним чином не забезпечує сім`ю матеріально, через що між ними виникали сварки і непорозуміння, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Подальше спільне життя і збереження шлюбу вважає неможливим, оскільки вважає, що подальше спільне проживання буде негативно впливати на їхні інтереси та на виховання їхньої дочки.

Відповідно до ухвали суду від 04 грудня 2019 року в даній цивільній справі було відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання 09 січня 2020 року не з`явилася, проте від неї на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої просить розгляд справи провести без її участі, позовні вимогии підтримує, бзгодна на часткове відшкодування відповідачем витрат на правничу допомогу в розмірі 1800 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання 09 січня 2020 року не з`явився, проте на адресу суду від нього надійшла заява, в якій він просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає, проти розірвання шлюбу не заперечує, згоден частково компенсувати позивачу понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 1800 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.1. ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення у підготовчому судовому засіданні, відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України, - немає.

Також, враховуючи, що сторони не прибули в підготовче засідання і заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд у підготовчому судовому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню у зв`язку з визнанням заявлених вимог відповідачем, за наявності законних на те підстав, оскільки це не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб.

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли сімейні правовідносини з приводу розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 08 червня 2014 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області (.а.с.4).

Позивач та відповідач не бажають миритися, мають стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу, що вбачається зі змісту позовної заяви та заяви позивача до суду про підтримання позовних вимог та заяви відповідача про визнання позовних вимог.

Також, судом встановлено, що причиною розладу в сім`ї стали різні характери і погляди сторін на сімейне життя, ведення спільного господарства, внаслідок чого виникали конфлікти, які призвели до фактичного припинення шлюбних відносин.

Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе, так як однією сім`єю сторони не проживають, миритися не бажають.

Від цього шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.5).

Судом встановлено, що перебування в шлюбі суперечить інтересам позивача та інтересам неповнолітньої дитини, порушує особисті немайнові права позивача, оскільки сімейні особисті немайнові відносини між подружжям не складаються через конфлікти, які призвели до того, що позивач та відповідач не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства.

Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно із ч.1 ст.24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).

Згідно зі ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

На підставі вищевикладеного, у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач наполягає на розлученні та має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, і що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача та неповнолітньої дитини, а відповідач не заперечує щодо розірвання шлюбу з підстав, що наведені в позові, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про судові витрати суд бере до уваги норми ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, яка визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд, у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічні положення закріпленні в ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, відповідач позовні вимоги визнав на стадії підготовчого провадження, суд вважає за необхідне повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (згідно квитанції № 0.0.1526317529.1 від 18 листопада 2019 року (а.с. 1) та стягнути з відповідача на користь держави 50% судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В п. 1 ч. 3 ст. 113 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно положень ч. 3 ст. 134 ЦПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В частині 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В частині 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат понесених за надання правничої допомоги до позовної заяви долучено розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу, з якого вбчається, що адвокатом Ломаченським В. П. надано позивачу ОСОБА_1 правову допогу на суму 2000 гривень, з яких вартість попередньої консультації складає 300 гривень, підготовка позову 700 гривень, участь в судовому засіданні - 1000 гривень.

Враховуючи, надані позивачем докази, визнання позову відповідачем, беручи до уваги категорію справи, час, витрачений адвокатом на підготовку та складання позовної заяви, обсяг доказів, які долучені до позовної зяави, в раховуючи, що адвокат Ломаченський В. П. участі в судових засіданнях по даній справі не брав, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 1000 гривень сплачених за надання правничої допомоги, оскільки суд вважає, що витрати саме в даному розмірі є співмірними із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 133, 141, 142, 200, 206, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, на підставі ст.51 Конституції України, ст.ст.24, 105, 110, 112, 113 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову відповідачем.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбузадовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 08 червня 2014 року виконавчим комітетом Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області за актовим записом № 2.

Повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстровна та проживає АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову - 384 гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у сумі 384 гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстровна та проживає АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , витрати за надання правничої допомоги в розмірі 1000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Піщанський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , яка зареєстровна та проживає АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя: