Рішення

від 09.01.2020 по справі 576/1905/19

ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 576/1905/19

Провадження № 2/576/9/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.20 м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

з участю секретаря Самойленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глухові справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Зажинок про визнання правочину недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що вона є власником земельної ділянки площею 3,4323 га з кадастровим номером 5921583200:08:007:0002, що розташована на території Кучерівської сільської ради Глухівського району Сумської області за межами населеного пункту. Право власності на земельну ділянку зареєстровано відповідно до закону та вказана земельна ділянка має реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1465836259215. 01 жовтня 2009 року між нею та приватним підприємством Зажинок було укладено Договір №83 оренди землі (далі Договір), за умови якого вона передала, а відповідач прийняв у строкове платне володіння та користування вказану вище земельну ділянку. П.8 даного Договору визначає, що Договір укладено строком на 10 років (тобто до 30.09.2019 року). Вказаний Договір зареєстровано у Глухівському районному відділі Сумської регіональної філії Центру ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.11.2010 р. за №041061703089. Також посилається на те, що нещодавно з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень їй стало відомо про те, що вище вказаний Договір діє нібито до 31.12.2035 року, а підставою для державної реєстрації права оренди відповідача на земельну ділянку є додаткова угода до договору оренди, серія та номер: б/н, видана 12.01.2018 р., нібито укладена між відповідачем та нею. Однак вона ніколи не підписувала зазначеної Додаткової угоди до Договору оренди землі, і донедавна взагалі не знала про її існування. Також зазначає, що відповідач ніколи не звертався до неї щодо підписання будь-яких змін до Договору, у тому числі і щодо підписання Додаткової угоди від 12.01.2018 року. За вказаних обставин позивач просить суд визнати недійсною повністю Додаткову угоду від 12.01.2018 року, якою внесено зміни до Договору № 83 оренди землі від 01.10.2009 року, укладеного між нею та приватним підприємством Зажинок , зареєстрованого у Глухівському районному відділі Сумської регіональної філії Центру ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.11.2010 р. за №041061703089.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, а представив заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить справу розглядати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, а представив заяву в якій визнає позов повністю і просить справу розглядати за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є повністю обґрунтованим, підтверджується представленими документами, а тому підлягає повному задоволенню з огляду на таке.

Відповідно ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають, змінюються і припиняються із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 13,14 Закону України Про оренду землі (далі Закон) договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (ст. 30 вказаного Закону).

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту; умови та порядок внесення змін до договору землі врегульовано статтею 30 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Тобто обов`язковою ознакою письмової форми є те, що сторони власноручно вчиняють підпис на відповідному документі при укладенні правочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За загальним правилом він є укладеним з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими вважаються умови визначені в законі, або умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона.

За своєю характеристикою, істотні умови відображають природу договору, а тому відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов`язки, які покладаються на них за договором.

Якщо сторони досягли згоди за всіма істотними умовами, які визнані такими законом, необхідні для даного виду або на погоджені яких наполягає хоча б одна сторона, то договір вважається укладеним і набуває обов`язкової сили для сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, волевиявлення учасника правочину має бути: 1) вільним (формуватися за відсутності тиску на психіку або особистість фізичної особи тощо, в умовах, за яких особа може належним чином оцінити ситуацію, визначити для себе мету правочину, отримати уявлення про його характеристику тощо); 2) таким, що відповідає внутрішній волі (намірам) суб`єктів правочину. Тому, у разі коли воля суб`єкта правочину формувалася не вільно і (або) не відповідала його волевиявленню, правочин визнається недійсним.

За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,4323 га, кадастровий номер 5921583200:08:007:0002, що розташована на території Кучерівської сільської ради Глухівського району Сумської області, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності позивача на вказану земельну ділянку підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.08.2019 № 176977634.

Згідно з договором № 83 оренди землі, від 01.10.2009 року, позивач передала зазначену земельну ділянку в оренду приватному підприємству Зажинок строком на 10 років. Вказаний договір зареєстрований у Глухівському районному відділі Сумської регіональної філії Центру ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.11.2010 р. за №041061703089.

А згідно Додаткової угоди про зміну умов договору оренди землі від 01.10.2009 року, нібито укладеної 12.01.2018 року між позивачем ОСОБА_1 та приватним підприємством Зажинок , сторони нібито дійшли згоди щодо змін умов договору оренди землі, відповідно до яких договір укладено на 15 років з дати закінчення основного договору і діє до 31.12.2035 р.

Витягом з державного реєстру речових прав підтверджено підставу реєстрації іншого речового права вищевказану додаткову угоду.

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилалась на те, що вона не укладала, не підписувала та згоди на укладення вказаної вище Додаткової угоди від 12.01.2018 року, якою внесено зміни до Договору № 83 оренди землі від 01.10.2009 року, не надавала, тобто вона не мала волевиявлення на укладення та підписання вищенаведеної додаткової угоди, її волевиявлення щодо передачі земельної ділянки в оренду приватному підприємству Зажинок на 15 років з дати закінчення основного договору, тобто строком до 31.12.2035 р. не було.

Зазначені обставини фактично визнає і відповідач про що свідчить його заява про визнання позову.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги фактичне визнання даного позову відповідачем, суд приходить до висновку, що Додаткову угоду від 12.01.2018 року, нібито укладену між ОСОБА_1 та приватним підприємством Зажинок ,якою внесено зміни до Договору № 83 оренди землі від 01.10.2009 року, позивачка не підписувала, та не була присутня при її складанні, що свідчить про відсутність її вільного волевиявлення, як орендодавця, а тому вимоги позивача є законними та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України виходячи з того, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 768 грн. 40 коп. понесених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , - задовольнити.

Визнати недійсною Додаткову угоду від 12.01.2018 року, укладену між ОСОБА_1 та приватним підприємством Зажинок ,якою внесено зміни до Договору № 83 оренди землі від 01.10.2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та приватним підприємством Зажинок , зареєстрованого у Глухівському районному відділі Сумської регіональної філії Центру ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.11.2010 р. за №041061703089.

Стягнути із приватного підприємства Зажинок на користь ОСОБА_1 768 грн. 40 коп. понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон