Постанова

від 19.07.2007 по справі 17/311-06-10861

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

17/311-06-10861

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 липня 2007 р.                                                                                   № 17/311-06-10861  

            Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:  

головуючогоХодаківської І.П.

суддів:

Савенко Г.В.Данилової Т.Б.

перевіривши матеріали касаційної скаргиВійськової частини 1474 Державної прикордонної служби України

на рішення

у справівід 07.02.2007 року господарського суду Одеської області№17/311-06-10861господарського суду Одеської області

за позовомПридунайського Ізмаїльського районного Козацького Товариства

до

про

Військової частини 1474 Державної прикордонної служби Україниусунення перешкод у користуванні  земельною ділянкою

за участю представників сторін:

позивача: Гуляєва А.А. дов. № 17 від 30.05.07

відповідача : Павловський В.Р. дов. № 673 від 29.11.06

Склад судової колегії змінено за розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 18.07.2007 року за № 02-12.2/169.

У зв'язку з перебуванням судді Вищого господарського суду України Першикова Є.В. у відпустці, призначено колегію суддів у складі: головуючого –Ходаківської І.П., суддів: Савенко Г.В., Данилова Т.Б.(зазначене розпорядження міститься в матеріалах справи).

За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 19.07.07 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.

Рішенням господарського суду  Одеської області від 07.02.2007 року позов Придунайського Ізмаїльського районного Козацького Товариства до Військової частини 1474 Державної прикордонної служби України про усунення перешкод у користуванні  земельною ділянкою –задоволено.

Зобов'язано Військову частину 1474 Державної прикордонної служби України усунути перешкоди у користуванні Придунайському Ізмаїльському районному Козацькому Товариству орендованою земельною ділянкою, площею 29,412 га на території Кислицької сільської ради (поза межами населеного пункту) Ізмаїльського району Одеської області з боку військової частини 1474 Державної прикордонної служби України шляхом звільнення військовою частиною земельної ділянки площею 29,412 га на території Кислицької сільської ради (поза межами населеного пункту).

Вирішено питання щодо сплати судових витрат та  державного мита.

Не погоджуюсь з прийнятим рішенням суду, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулась Військова частина 1474 Державної прикордонної служби України. В поданій скарзі скаржник просить рішення господарського суду скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області. Обгрунтовуючи касаційні вимоги скаржник зазначив, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з встановлених у даній справі обставин.

Як встановлено судом, Ізмаїльська державна адміністрація (далі  - РДА) видала розпорядження від 25.09.2003 року за  № 691/А-2003 „Про надання Придунайському Ізмаїльському районному Козацькому Товариству (далі – Товариство) земельної ділянки площею 29,412  га земель сільськогосподарського призначення та водного фонду, що віднесені до земель запасу (за межами н пункту)   на  території  Кислицької  сільської  ради”,   яким   передала   в довгострокове користування на умовах оренди на 47 років вказану земельну, яка є часткою раніше орендованої землі, Товариству.

На підставі зазначеного розпорядження між РДА і Товариством 27.10.2003 року було  укладено  договір   оренди   земельної ділянки   площею   29,412   га  з господарського використання її Товариством терміном на 47 років. Зазначений договір був нотаріально засвідчений 27.10.2003 року за реєстраційним номером №18-60, зареєстрований в Ізмаїльському районному відділі земельних ресурсів за  № 08-121 29.10.2003 року.

Тобто,    Товариство    отримало    зазначену    земельну    ділянку у користування у відповідності до чинного законодавства - на підставі рішень відповідних органів місцевого самоврядування і виконавчої влади шляхом укладення договору оренди.

У відповідності зі ст.204 Цивільного кодексу України договір оренди, укладений між РДА і Товариством 27.10.2003 року земельної ділянки площею 29,412 га з метою господарського використання її Товариством терміном на 47 років, як цивільно-правовий правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлено законом, та він не визнаний судом недійсними, тому зобов'язання за цим договором має виконуватися належним чином.

Скаржник проти позовних вимог заперечує. В обгрунтовування заперечень зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України “Про Збройні Сили України” від 06.12.1991року № 1934-ХІІ - земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх податків., тому відповідач вважає, що земельна ділянка військового містечка № 1 (с. Кислиця) та всі об'єкти (будівлі) розташовані на ній, знаходились у постійному користуванні у військових організаціях і в порядку правонаступництва на даний час знаходяться на балансі та у користуванні військової частини 1474, тобто дана ділянка с державною власністю і за основним цільовим призначенням відносяться до   категорії земель оборони і не може перебувати в оренді у позивача.

Однак із зазначеним не можна погодитись, оскільки при розгляді справи за № 9/322-05-8840А судами було встановлено та доведено, що в/ч 1474 у підтвердження своїх вимог не надала жодного правовстановлюючого документу, що підтвердив би її право власності або право користування земельною ділянкою площею 29,412 га на території Кислицької сільської ради (поза межами населеного пункту). Окрім того, у вказаній постанові було зазначено, що військова частина 1474 не є власником спірної земельної ділянки або землекористувачем, тому вимоги усунути порушення неіснуючих у позивача прав на спірну ділянку не ґрунтуються на законі і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України,  факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Військової частини 1474 Державної прикордонної служби України –залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Одеської області від 07.02.2007 року у справі № 17/311-06-10861 - залишити без змін.

Головуючий                                                                                      І.Ходаківська

Судді                                                                                                    Г.Савенко

                                                                                                    Т.Данилова