Постанова

від 14.06.2007 по справі 33/447-06-11096(33/182-06-3355)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

33/447-06-11096(33/182-06-3355)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

14 червня 2007 р.                                                                                   № 33/447-06-11096(33/182-06-3355)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяКот О.В.

Судді Шевчук С.Р.

Владимиренко С.В.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Середньофонтанський”

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006р.

у справі№33/447-06-11096 господарського суду Одеської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Середньофонтанський”

Відкритого акціонерного товариства “Імпульс”

Відкритого акціонерного товариства “Лозівський завод металоконструкцій”

доЗакритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”

Дочірнього підприємства  “Пансіонат “Мирний” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”

провиконання договірних зобов'язань

та за зустрічним позовом

Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Середньофонтанський”,Відкритого акціонерного товариства “Імпульс”Відкритого акціонерного товариства “Лозівський завод металоконструкцій”,Дочірнього підприємства “Пансіонат “Мирний” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України

провизнання договору про сумісну діяльність частково недійсним

В судовому засіданні взяли участь представники:

-          скаржника (позивача1): не з'явився;

-          позивача 2: не з'явився;

-          позивача 3: не з'явився;

-          відповідача 1: Сергеєва Т.В., дов. №04-12/1557 від 13.06.2007р.;

-          відповідача 2: не з'явився;

В судовому засіданні 07.06.2007р. по 14.06.2007р. оголошувалася перерва.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Середньофонтанський” (правонаступник ВАТ „Одеський завод „Автоагрегат"), Відкрите акціонерне товариство “Імпульс”, Відкрите акціонерне товариство „Лозівський завод металоконструкцій" звернулися до господарського суду Одеської області з позовом до Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” та Дочірнього підприємства “Пансіонат “Мирний” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” про зобов'язання відповідачів виконати свої зобов'язання, передбачені договором про сумісну діяльність №5113174/2003-26 від 08.07.2003р., в частині створення господарського товариства та зареєстрування його у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Поряд з цим, в процесі розгляду справи представники позивачів уточнили позовні вимоги в порядку ст.22 ГПК України і просили зобов'язати відповідачів виконати у 30-денний термін передбачені вказаним договором про сумісну діяльність зобов'язання по створенню господарського товариства згідно умов цього договору.

У жовтні 2006р. Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” звернулося до господарського суду Одеської області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Середньофонтанський”, Відкритого акціонерного товариства “Імпульс”, Відкритого акціонерного товариства “Лозівський завод металоконструкцій”, Дочірнього підприємства “Пансіонат “Мирний” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України про визнання недійсним договору про сумісну діяльність №5113174/2003-26 від 08.07.2003р. в частині зобов'язання створити господарське товариство та внесення до його статутного фонду майна, що належить ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" і знаходиться на балансі його дочірнього підприємства „Пансіонат „Мирний" згідно з додатком №3 до цього договору, а саме: пунктів 3.1.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 повністю, та п.4.7, а саме: після слів "першого етапу" слова "й установчих документах на другому етапі".

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.11.2006р. у справі №33/447-06-11096 (суддя Мазур Д.Т.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Середньофонтанський”, Відкритого акціонерного товариства “Імпульс”, Відкритого акціонерного товариства „Лозівський завод металоконструкцій" про спонукання ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” та ДП „Пансіонат „Мирний", ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, виконати договірні зобов'язання задоволено. Зобов'язано Закрите акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” та Дочірнє підприємство “Пансіонат “Мирний” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” виконати передбачені договором про сумісну діяльність від 08.07.2003р. №5113174/2003-26 зобов'язання зі створення господарського товариства згідно умов цього договору. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” на користь Відкритого акціонерного товариства “Імпульс” витрати по сплаті держмита в сумі 42,5грн. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу у сумі 59грн. Стягнуто з Дочірнього підприємства “Пансіонат “Мирний” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” на користь Відкритого акціонерного товариства “Імпульс” витрати по сплаті держмита в сумі 42,5грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59грн. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” про визнання недійсними пунктів 3.1.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 повністю, та частково недійсним п.4.7 договору про сумісну діяльність від 08.07.2003р. №5113174/2003-26.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006р. у справі №33/447-06-11096 (колегія судів у складі головуючого судді Тофана В.М., суддів Журавльова О.О., Михайлова М.В.) апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" на рішення господарського суду Одеської області від 08.11.2006р. по справі №33/448-06-11096 задоволено. Зазначене рішення суду скасовано. Зустрічний позов Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" задоволено. Визнано недійсними пункти 3.1.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 і п.4.7 в частині "й установчих документах на другому етапі" договору №5113174/2003-26 від 08.07.2003р. про створення на другому етапі господарського товариства і внесення до статутного фонду даного товариства майна, що належить ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" і знаходиться на балансі його Дочірнього підприємства „Пансіонат „Мирний" згідно з додатком №3 до цього договору. Положення частини другої статті 48 ЦК України (про повернення другій стороні все одержане по договору) в даному випадку не застосовується, оскільки зобов'язання по другому етапу вказаного сумісного договору про створення господарського товариства і внесення в зв'язку з цим майна до цього товариства сторонами по договору не виконувались. Відмовлено в позові ТОВ „Торговий центр „Середньофонтанський", ВАТ „Імпульс", ВАТ „Лозівський завод металоконструкцій" про спонукання Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" і Дочірнє підприємство „Пансіонат „Мирний" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" виконати договірні зобов'язання, передбачені договором про сумісну діяльність від 08.07.2003р. №5113174/2003-26 в частині створення господарського товариства згідно умов цього договору. Стягнуто з ТОВ „Торговий центр „Середньофонтанський" на користь ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" 56,6грн. держмита і 39грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Стягнуто з ВАТ „Імпульс" на користь ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" 56,6грн. держмита і 39грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Стягнуто з ВАТ „Лозівський завод металоконструкцій" на користь ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" 56,6грн. держмита і 39грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Середньофонтанський” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006р. у справі №33/447-06-11096, а рішення господарського суду Одеської області від 08.11.2006р. у даній справі залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, просить залишити постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006р. у справі №33/447-06-11096 без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Середньофонтанський” - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Середньофонтанський”, відзив на касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 08.07.2003р. між Дочірнім підприємством “Пансіонат “Мирний” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (підприємством) і ВАТ "Одеський завод "Автоагрегат" (правонаступником якого є ТОВ „Торговий центр „Середньофонтанський" згідно Статуту останнього), ВАТ „Лозівський завод металоконструкцій" та ВАТ „Імпульс" (іменовані як Інвестори) укладено договір про сумісну діяльність №5113174/2003-26, сторони якого іменуються як учасники договору, з метою здійснення сумісної інвестиційної діяльності, спрямованої на реконструкцію, модернізацію і експлуатацію будівель і споруд Підприємства для оздоровлення працівників „Учасників" і населення на базі майна ДП „Пансіонат „Мирний". Зазначений договір між Учасниками затверджений головою правління ЗАТ „Укрпрофоздоровниця".

Розділом 3 цього договору передбачено, що сумісна діяльність учасників здійснюється в два етапи. На першому етапі учасники здійснюють сумісну діяльність без створення юридичної особи і зобов'язуються здійснити будівництво газопроводу та котельні, ремонт клубу-їдальні. Для реалізації першого етапу підприємство вносить будинок клубу-їдальні, а інвестори вносять кошти в сумі 1000000грн., в таких розмірах: ВАТ "Одеський завод "Автоагрегат" 340000грн., ВАТ „Лозівський завод металоконструкцій" –330000грн. та ВАТ „Імпульс" –330000грн. На другому етапі учасники зобов'язуються створити господарське товариство і протягом двох місяців від дня державної реєстрації товариства внести в статутний фонд наступні внески: Підприємство вносить майно, зазначенео в п.2.1.1 договору й у Додатку №3 на суму 5660400грн., інвестори вносять грошові вклади в сумі 4438463грн., а також майно, придбане в рамках першого етапу договору на 1000000грн., у тому числі: ВАТ "Одеський завод "Автоагрегат" 1472821грн. і майно на суму 340000грн., ВАТ „Лозівський завод металоконструкцій" –1482821грн. і майно на суму 330000грн. та ВАТ „Імпульс" –1482821грн. і майно на суму 330000грн.

Статтею 430 ЦК УРСР в ред. 1963р., який був чинним на момент укладення спірного договору, передбачені зобов'язання сторін по договору про сумісну діяльність для досягнення спільної господарської мети.

Глава 38 цього Кодексу, яка регулює сумісну діяльність за договором про сумісну діяльність, не передбачає створення юридичної особи.

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що в договорі про сумісну діяльність №5113174/2003-26 від 08.07.2003р. в оспорюваних ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" пунктах, в яких визначено умови другого етапу діяльності Учасників цього договору, передбачено створення юридичної особи всупереч приписів ст.430 ЦК УРСР і внутрішнього нормативного акту ЗАТ „Укрпрофоздоровниця", рішенням правління якого 02.11.2001р. затверджено Положення про порядок укладання договорів про сумісну діяльність в дочірніх підприємствах ЗАТ „Укрпрофоздоровниця", розроблене згідно Статуту останнього і глави 38 „Сумісна діяльність" ЦК УРСР в ред. 1963р.

Апеляційним господарським судом підставно зазначено, що дане Положення, як і інші внутрішні нормативні акти ЗАТ „Укрпрофоздоровниця", є обов'язковими для виконання його структурними підрозділами і дочірніми підприємствами, зокрема: пунктом 3.4 цього Положення передбачено, що договори про сумісну діяльність повинні містити права і обов'язки сторін щодо досягнення певної господарської мети без створення суб'єкта права - окремої юридичної особи.

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що місцевий господарський суд на підставі ст.ст.173, 174, 193 ГК України, ст.ст.525, 526, 527 ЦК України при задоволенні первісного позову про зобов'язання ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" виконати умови, передбачені спірним договором про сумісну діяльність, укладеним між позивачами за первісним позовом і ДП „Пансіонат „Мирний" ЗАТ „Укрпрофоздоровниця", не врахував тієї обставини, що ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" не є стороною спірного договору про сумісну діяльність, що суперечить нормам зобов'язального права.

Згідно ст.29 ЦК УРСР 1963р., ст.23 Закону України „Про господарські товариства" юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм законом або статутом (положенням).

Відповідно до Статуту ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" прийняття рішень про участь ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" в господарських товариствах належить до компетенції Загальних зборів товариства (п.8.7.9 Статуту в редакції на 14.02.2002р.).

Апеляційний господарський суд навів переконливі мотиви, що позовні вимоги та правова позиція суду першої інстанції, який їх задовольнив, не відповідають приписам ст.29 ЦК УРСР 1963р., із зазначенням про відсутність рішення, прийнятого загальними зборами ЗАТ „Укрпрофоздоровниця", про створення з позивачами за первісним позовом господарського товариства на час укладення спірного договору про сумісну діяльність.

У відповідності до ст.ст.4, 12, 20 Закону України „Про власність" (в ред. на момент укладення спірного договору про сумісну діяльність) власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном. Господарські товариства є власниками майна, переданого йому засновниками та учасниками у власність. Господарські товариства є суб'єктом права колективної власності.

Згідно положень п.8.7.11 Статуту ЗАТ „Укрпрофоздоровниця"  питання відчуження майна, яке зазначено у спірному договорі про сумісну діяльність на день його укладення віднесено до компетенції Загальних зборів ЗАТ „Укрпрофоздоровниця". А згідно п.1.2 і 4.3 Статуту Дочірнього підприємства „Пансіонат „Мирний" ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" власником майна, що знаходиться на балансі цього підприємства, є ЗАТ „Укрпрофоздоровниця", а його дочірнє підприємство тільки користується майном без права прийняття самостійного рішення про відчуження основних фондів. Порядок відчуження майна ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" встановлений згідно його Статуту Положенням про порядок відчуження майна, що є власністю ЗАТ „Укрпрофоздоровниця", затвердженого рішеннями загальних зборів останнього від 12.12.2001р.

Апеляційний господарський суд, посилаючись на ст.12 Закону України „Про господарські товариства", дійшов правильного висновку, що з моменту примусового внесення за рішенням суду майна до статутного фонду новоствореного господарського товариства, ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" при виконанні оспорюваних пунктів вказаного договору про сумісну діяльність втратить право власності на це майно.

Згідно п.7.3 названого Положення рішення про передачу цілісних майнових комплексів (майно ДП „Пансіонат „Мирний" є цілісним майновим комплексом) здійснюється тільки за рішенням загальних зборів ЗАТ „Укрпрофоздоровниця".

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що передача майна у статутний фонд нового господарського товариства є законною лише у випадку прийняття рішення загальними зборами ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" у відповідності з вимогами ст.29 ЦК УРСР 1963р., положеннями Статуту ЗАТ „Укрпрофоздоровниця", що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення і є порушенням норм матеріального права.

Статтею 63 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що угода, укладена від імені другої особи, особою, не уповноваженою на укладання угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.

Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Апеляційним господарським судом було досліджено, що ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" не вчиняло юридично-значимих дій, спрямованих на схвалення спірного договору про сумісну діяльність.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вірно зазначив про помилковість посилання суду першої інстанції в рішенні на подальше схвалення спірного договору про сумісну діяльність, укладеного директором ДП „Пансіонат „Мирний" ЗАТ „Укрпрофоздоровниця", затвердженого головою правління ЗАТ „Укрпрофоздоровниця", із зазначенням, що цей договір не був затверджений загальними зборами ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" у відповідності з його Статутом і ст. 29 ЦК УРСР, який був чинним на день укладення зазначеного договору.

Поряд з цим, апеляційним судом надано правильна оцінка пункту 84 Програми розвитку ЗАТ „Укрпрофоздоровниця", затвердженої загальними зборами ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" 24.03.2004р., яка носить загальний, а не зобов'язальний характер і свідчить про те, що ДП „Пансіонат „Мирний" віднесений до об'єктів, який потребує інвестицій шляхом укладення договору про сумісну діяльність, а не створення на його базі акціонерного товариства чи просто господарського товариства, як невірно зазначено в рішенні суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції правильно застосовано стаття 48 ЦК УРСР 1963р., якою запроваджено, що недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону, що має місце в даному випадку.

Відтак, апеляційний господарським суд дійшов обґрунтованого висновку, що пункти: 3.1.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 і пункт 4.7 в частині „й установчих документах на другому етапі" договору про сумісну діяльність №5113174/2003-26 від 08.07.2003р. в частині другого етапу сумісної діяльності про зобов'язання створити господарське товариство з внесенням до статутного фонду цього товариства майна, яке є власністю ЗАТ „Укрпрофоздоровниця", є такими, що суперечать чинному законодавству, діючого на момент укладення цього спірного договору, а відтак правильно визнав їх недійсними на підставі статті 48 ЦК УРСР.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Середньофонтанський”, викладені в касаційні скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, Вищий господарський суд України вважає, що відсутні підстави для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006р. у справі №33/447-06-11096, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Середньофонтанський” задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.1 ч.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Середньофонтанський” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006р. у справі №33/447-06-11096 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006р. у справі №33/447-06-11096 залишити без змін.

Головуючий суддя Кот О.В.

СуддіШевчук С.Р.

Владимиренко С.В.