Рішення

від 10.01.2020 по справі 728/2348/19

БАХМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 728/2348/19

2/728/85/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Лободи Н.В.

за участі секретаря судового засідання - Кулик Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, які залишилися після смерті її матері ОСОБА_5 і знаходяться в АДРЕСА_1 , обгрунтовуючи свої вимоги тим, що вона, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті матері, але не має можливості оформити свої спадкові права у нотаріуса, оскільки за життя спадкодавицею було самочинно збудовано прибудову (а2) та прибудову (в2) і відповідні документи на право власності на вказане самочинне будівництво відсутні.

Відповідно до ухвали Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12.11.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 03.12.2019 року.

Згідно з ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 03.12.2019 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору було залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і підготовче засідання відкладено до 20.12.2019 року.

20.12.2019 року було закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду по суті на 10.01.2020 року.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі; позивачка заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити; представник відповідача позов визнає у повному обсязі, відзиву у встановлені судом строки не подав; треті особи не заперечують проти визнання за ОСОБА_1 права власності на частину будинковолодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , пояснень щодо позову не надали.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, Суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що в домоволодінні, яке розташоване в АДРЕСА_1 та має статус "колгоспного двору", згідно з погосподарською книгою №9 особового рахунку № НОМЕР_1 за 1991-1995 роки були зареєстровані і проживали: голова двору - ОСОБА_5 , її чоловік - ОСОБА_2 та доньки - ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (а.с.21, 70,71).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.6 Постанови від 22.05.1995 року № 15 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності (з наступними змінами), до правовідносин, що виникли до 15.04.1991року, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, що було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, які регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні, розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Згідно з Законом УРСР "Про сільську Раду народних депутатів трудящих УРСР" (від 02.06.1968р.) кожна сільська рада вела погосподарські книги. В заглавній частині особистого рахунку записувались прізвище, ім`я по батькові глави сім`ї, на ім`я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку, іншим чином реєстрація власності в сільській місцевості передбачена не була за виключенням договорів дарування, міни, купівлі-продажу, пожиттєвого утримування, спадкування. З введенням в дію Закону України "Про власність" 1991 року та ЦК України 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15.04.1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачається, самовільно збудованими вони також не являються так як будувалися і реєструвались згідно діючого на той час законодавства.

Таким чином, враховуючи вимоги законодавства, які регулювали власність колгоспного двору, домоволодіння в АДРЕСА_1 на праві власності належало ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і кожен з них, як член колгоспного двору, мав право на 1/4 частину даного домоволодіння.

Проте, у власників були відсутні правовстановлюючі документи на належні їм частини даного домоволодіння, оскільки на момент його зведення реєстрація будинку у сільській місцевості не вимагалася.

Згідно з довідкою Прилуцького МБТІ від 29.10.2019 року право власності на об`єкт нерухомості, розташований в АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 року не зареєстровано; самочинно збудовано прибудову (а2), прибудову (в2) без надання дозвільних документів. Загальна площа будинку становить 85.9 кв.м, житлова - 43.6 кв.м (а.с.10).

Разом з тим, згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.03.2017 року, право власності на житловий будинок, площею 88.5 кв.м, розташований в АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі технічного паспорта, Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧН БЧ 003236 та виписки № 663, виданої Пісківською сільською радою 20.12.2016 року (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка за життя залишила заповіт від 26.12.2016 року на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , згідно з яким заповіла ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями, розташовані в АДРЕСА_1 та земельні ділянки, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧН БЧ 003236, загальною площею 0,71 га, а ОСОБА_7 - заповіла земельну ділянку відповідно до Державного акту серії ІІІ ЧН - 035792 (а.с.18, 36).

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серія ЧН БЧ 003236, ОСОБА_5 на праві власності належала земельна ділянка, площею 0.71 га, розташована на території Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, для ведення особистого підсобного господарства (а.с.61).

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Положеннями ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до положень ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на дану нерухомість.

Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Згідно з повідомленням Бахмацької районної державної нотаріальної контори від 10.12.2019 року № 01-16, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 була відкрита 16.01.2019 року за заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , у справі наявний заповіт на їх ім`я від 26.12.2016 року №136 (а.с.50-51).

Згідно із заявою ОСОБА_2 від 08.01.2019 року, посвідченою секретарем виконкому Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, останній відмовився від прийняття спадщини за законом після смерті своєї дружини ОСОБА_5 (а.с.19).

Таким чином, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_5 і успадкувала належну їй частку у колгоспному дворі, розташованому в АДРЕСА_1 , яка складає 1/4 частину, а не 1/2 , як вказану ОСОБА_1 у позові.

Однак, відповідно до повідомлення Бахмацької районної державної нотаріальної контори від 31.10.2019 року № 2518/02-14, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у виді житлового будинку та надвірних будівель в АДРЕСА_1 , оскільки вказана нерухомість не є власністю померлої ОСОБА_5 у зв`язку з наявністю самочинного будівництва (а.с.22).

Відповідно до вимог ст.ст.316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), якою вона має право володіти, користуватися та розпоряджатися.

Згідно ч.3 ст.375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 3, 4 Постанови від 30 березня 2012 року № 6 „Про практику застосування судами ст.376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" роз`яснено, що право власності у порядку, передбаченому ч.3 ст. 376 ЦК України, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Згідно зі звітом №22 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкту, затвердженого експертом по технічному обстеженню будівель і споруд 21.10.2019 року, встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації прибудови (а2) та прибудови (в2), по АДРЕСА_1 (а.с.13-17).

Таким чином, вищевказане самочинне будівництво відповідає вимогам надійної і безпечної експлуатації та не порушує права інших осіб.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) , при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до ст.26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

Згідно з п.12 вищевказаної Постанови, у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (ч.2 ст. 376 ЦК).

Згідно із ст.ст.15, 16, 20 ЦК України та ст.ст. 3, 4 ЦПК України передбачено право особи на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення. Способом захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 і визнання за нею у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 право власності на 1/4 частину житлового будинку та господарських будівель, розташованих у АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 247, 258-259, 263 - 265, 354 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку (А-1) та надвірні будівлі: прибудову (а2), ганок (Гн), сарай (Б1), прибудову (б2), літню кухню (В1), прибудову (в2), гараж (Г1), навіс (Д1), навіс (Е1), навіс (Є1), навіс (є1), навіс (є2), погріб (Пг), огорожу (№1), ворота, хвіртку (№2), колодязь (№3), свердловину (№4), які розташовані в АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач - Пісківська сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, 16542, с.Піски, Бахмацького району Чернігівської області, вул.Центральна, 32, код ЄДРПОУ - 04414497.

Треті особи:

- ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній;

- ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ;

- ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода