Постанова

від 19.07.2007 по справі 32/95-36/505

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

32/95-36/505

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 липня 2007 р.                                                                                   № 32/95-36/505  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Ходаківської І.П.

Савенко Г.В.,Данилової Т.Б.

розглянувши матеріали касаційної скаргиСпільного підприємства "Партнер"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.03.2007 року

у справі№ 32/95-36/505 господарського суду м. Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гротто"

до Спільного підприємства "Партнер"

треті особи1.Київська міська рада2. Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація

проусунення порушень користування земельними ділянками та стягнення 42347,70 грн..

за участю представників сторін:

позивача: пр. Ніколаєва А.В. –дов. від 11.07.2007 .

відповідача: генеральний директор товариства Телецький Т.А.- прот.№ 1 від 14.10.1996

третіх осіб: не з'явилися

Склад судової колегії змінено за розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 18.07.2007 року за № 02-12.2/169.

У зв'язку з перебуванням судді Вищого господарського суду України Першикова Є.В. у відпустці, призначено колегію суддів у складі: головуючого - Ходаківської І.П., суддів: Савенко Г.В., Данилова Т.Б.(зазначене розпорядження міститься в матеріалах справи).

За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 19.07.07 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.

Справа розглядалась неодноразово.

При нову розгляді справи рішенням від 08.12.2006 року господарського суду м. Києва  позовні вимоги задоволені повністю.

А саме зазначено: виселити СП “Партнер” з земельних ділянок, що знаходяться на примиканні вулиць Командарма Уборевича  та Академіка Вернадського до просп. Академіка Палладіна у Святошинському районі м. Києва (кадастрові номери; 8000000000:75:741:0021, 8000000000:75:191:0045, 8000000000:75:41:0028, 8000000000:75:741:0009, 8000000000: 75: 191: 0055) шляхом знесення або демонтажу тимчасових автостоянок № 3 та № 8 на користь ТОВ “Гротто”.

Стягнено з СП  “Партнер” на користь ТОВ “Гротто” –збитків в розмірі 165698, 68 грн., 1741,99 витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнено з ТОВ “Гротто” в дохід державного бюджету України 85,00грн.

Постановою від 20.03.2007 року Київського апеляційного господарського суду України рішення господарського суду м. Києва від 08.12.2006 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст. 27 Закону України “Про оренду землі”, орендар у встановленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, та усунення перешкод.

Крім того, ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Не погоджуючись з судовими рішеннями СП “Партнер” звернулось  до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушенні норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 116, 126, 149 Земельного кодексу України, ст.ст. 27, 33, 34, 36, 43, 80 Господарського процесуального кодексу України, а також повно та всебічно не дослідженні наявні у справі докази, не надано їм належної оцінки.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Гротто” скористалось правом, наданим ст.1112 ГПК України та подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить судові рішення залишити без змін з підстав зазначених у відзиві.

  Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права  при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами, на підставі Рішення від 20.03.1989 року Київської міської Ради народних депутатів виконавчим комітетом Ленінградської районної Ради народних депутатів м. Києва прийнято Рішення № 1031 від 31.12.1991 року “Про переобладнання майданчика для відстою автомобілів по вул. Уборевича під автомобільну стоянку малого підприємства “Партнер” та Рішення від 07.08.1995 року № 991 “Про упорядкування зберігання приватних автомобілів в 16-му мікрорайоні масиву Біличі та розміщення автостоянки на розі вул. Уборевича та проспекту Палладіна”, відповідно яких Спільному підприємству “Партнер” надано дозвіл на розміщення відкритих автостоянок для відстою та зберігання приватних автомобілів, що перебувають, у власності громадян району в 16 мікрорайонні (Біличі) на розі вул. Уборовича та проспекту Палладіна до початку будівництва станції метрополітену.

Рішенням від 07.08.1995 року було передбачено, що в разі необхідності, СП “Партнер” має в місячний строк звільнити земельну ділянку. Отже, з урахуванням вищезазначеного, земельні ділянки надавались відповідачу тимчасово для розміщення автомобільних стоянок.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 919 від 07.05.2002 року відповідача зобов'язано вирішити питання перенесення двох відкритих тимчасових стоянок № 3 та № 8 та чітко встановлено термін для звільнення - до 01.06.2002 року. Однак, зазначене відповідачем виконано не було.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 12.05.2003 року за № 799 “Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю “Гротто” на будівництво торговельно-громадського центру з влаштуваннями транспортної розв'язки  диспетчерської пасажирського транспорту на примиканні вулиць Командарма Уборевича та Академіка Вернадського до проспекту Палладіна” позивачу було надано дозвіл на будівництво торгово-громадського центру з влаштуванням транспортної розв'язки та диспетчерської пасажирського транспорту на примиканні вулиць Командарма Уборевича та Академіка Вернадського до проспекту Палладіна та благоустрій прилеглої до станції метрополітену “Академмістечко”, а також позивача зобов'язано оформити право користування земельною ділянкою в установленому порядку (земельні ділянки відповідачем звільнені не були на момент прийняття зазначеного

рішення).

Слід зауважити, що надані позивачу землі відносяться до земель міста і призначені для забудови, а тому не могли та не можуть використовуватись відповідачем для розміщення тимчасових автостоянок № 3 та № 8, оскільки Рішенням Київської міської ради від 15.04.2004 року №183-1/1393 “Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею” позивачу затверджено проект відведення земельних ділянок загальною площею 3,93 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-громадського центру з підземним паркінгом та критим майданчиком для сезонної торгівлі з влаштуванням транспортної розв'язки та диспетчерської пасажирського транспорту на примиканні вулиць Командарма Уборевича та Академіка Вернадського до проспекту Палладіна у Святошинському районі м. Києва, в якому зазначено, що земельні ділянки надаються Товариству з обмеженою відповідальністю “Гротто” за рахунок земель міської забудови та з урахуванням матеріалів інвентаризації земель міста.

На виконання п.2.1. Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2003 року №799 між позивачем та Київською міською радою 18.07.2005 року укладено договори оренди земельних ділянок за № 17-3348 та № 17-3349, відповідно яких об'єктом оренди є земельні ділянки, що розташовані на примиканні вулиць Командарма Уборевича та Академіка Вернадського до проспекту Палладіна у Святоштнському районі м. Києва  з кадастровими номерами: 8 000 000 000:75:741:0021 (12913 ка.м.), 8 000 000 000:75:191:0045 (13137 кв.м.), 8 000 000 000:75:741:0028 (2226 кв.м.); 8 000 000 000:75:741:0009 (5892 кв.м.), 8 000 000 000:75:191:0055 (4957 кв.м.).

Відповідно до зазначених  договорів   оренди,  вищевказані  земельні  ділянки  мають  чітко  визначене  цільове  призначення,  а саме для будівництва   транспортної   розв'язки   та   організації   будівельних   робіт,   а   також   для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-громадського центру з підземним паркінгом, диспетчерського пасажирського транспорту та критим майданчиком для сезонної торгівлі.

Ст. 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформлюється договором, який реєструється згідно чинного законодавства України, тобто твердження скаржника, що надання земельних ділянок позивачу було проведено з порушенням законодавства, а саме, ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України, якою передбачено, що надання у користування земельної ділянки, яка перебуває у власності або користуванні, провадиться лише після вилучення її в порядку передбаченому Земельним кодексом України –є помилковим.

Як встановлено господарськими судами, Рішенням Київської міської Ради народних депутатів від 20.03.89 року “Про дозвіл виконкомам районних Рад народних депутатів приймати рішення про тимчасове відведення земельних ділянок”, виконкомам районних Рад народних депутатів надано дозвіл лише тимчасово приймати рішення про тимчасове відведення земельних ділянок з міських земель для встановлення легких тимчасових споруд, павільйонів, кіосків та іншого, тобто, наведе свідчить, про те, що відповідач мав право розмістити на спірних земельних ділянках лише легкі тимчасові споруди, а тому доводи відповідача про наявність нерухомого майна на спірних земельних ділянках правомірно не прийнято до увагу судами попередніх інстанцій.

Господарськими судами правомірно визначено, що посилання відповідача на те, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах є хибним, оскільки предметом розгляду у даній справі є  усунення порушень користування земельними ділянками та стягнення 42 347,70 грн..

Слід також зауважити, що відповідачу надається земельна ділянка для перенесення тимчасових відкритих автостоянок за №№3,8 на проспекті Палладіна, 5, однак спірні земельні ділянки, що  передавались позивачу в користування за договорами оренди №№ 17-3348, 17-3349 від 18.07.2005 року –не звільнені.

До того ж, при звільненні території під будівництво Святошинсько-Броварської лінії метро у 2000 році, відповідачем за погодженням з автовласниками автостоянок за №№ 3,8 було перенесено частину машин на ділянку по вул. Чорнобильській (судами встановлено, що замість спірних земельних ділянок, на яких розташовані автостоянки за №№3,8 відповідачу надається земельна ділянка на проспекті Палладіна, 5).

Статтею 27 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що орендар у встановленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, та усунення перешкод.

Відповідно ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Судами правомірно визначено, що позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Гротто” понесено витрати у вигляді сплати орендної плати. Останнім надано розрахунок уточнених позовних вимог, який проведений згідно розмірам земельних ділянок, що були надані відповідачу для розміщення тимчасових автостоянок за №№ 3,8 –5192,30 кв.м. та 8648,50 кв.м., оскільки позивачу відповідно до договорів оренди фактично надано земельні ділянки загальною площею 39125 кв.м. Загальна сума збитків за користування земельними ділянками становить 165698,68 грн. 68 коп., отже позовні вимоги в частині стягнення збитків підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що  господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають  чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх  скасування  немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Спільного підприємства “Партнер” - залишити без задоволення.

Постанову  Київського апеляційного господарського суду  від 20.03.2007року у справі № 362/95-36/505 залишити без змін.

  Головуючий                                                    І. Ходаківська

Судді                                                                 Г.Савенко

Т.Данилова