Постанова

від 15.08.2006 по справі 3/187а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/187а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "15" серпня 2006 р.                                                  Справа № 3/187а

« 15 »    серпня  2006 року                                                                справа № 3/187а

12 год. 00 хв.

За позовом     Відкритого акціонерного товариства „Ніжинський оптово-роздрібний плодоовочевий комбінат” м.Ніжин, вул.Подвойського, 8

до   Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Чернігівській області м.Чернігів, вул.Комсомольська, 11     

про визнання нечинним рішення      

                                                                                                                                                                 Суддя               В. М. Репех

За участю секретаря судового засідання   Рубан Н. О.

Представники сторін :

від позивача:   Семиріч Д. В. –юрист, довіреність б/н від 24.07.2006р.

Тарасенко С. М. –голова правління

від відповідача: Бойко О. О. –начальник відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, довіреність № 2359/9/21-234 від 20.07.2005р.

СУТЬ СПОРУ:

          Постанова прийнята після перерви оголошеної в засіданні згідно статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач заявив позов про  визнання нечинним рішення Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Чернігівській області  № 250123/00/24/21/69 від 30.03.2006р. про застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.      

При цьому позивач посилається на те, що  рішення не відповідає вимогам законодавства, є невірним по суті, а також порушує його права та охоронювані законом інтереси. ВАТ „Ніжинський оптово-роздрібний плодоовочевий комбінат” вказує на те, що не мав на меті реалізовувати пляшку горілки без марки акцизного збору. Дана пляшка знаходилася в підсобному приміщенні магазину для її заміни на таку саму пляшку належної якості ( маркованою маркою акцизного збору встановленого зразка ).

Відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на обґрунтованість прийнятого рішення і відповідність його чинному законодавству.  РУ ДААК ДПА в Чернігівській області  зазначає, що в магазині встановлено зберігання та реалізацію  алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка, що підтверджується актом перевірки.        

Суд,  вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:

          10 березня 2006 року спеціалістами Ніжинської об”єднаної державної податкової інспекції була здійснена перевірка господарської одиниці –магазину, який розташований за адресою: м.Ніжин, вул.Єсипенка, 15 та належить   Відкритому акціонерному товариству „Ніжинський оптово-роздрібний плодоовочевий комбінат”.

          Перевірка проведена в присутності завідуючої магазином Порожня Т. А.  

По результатам перевірки позивачем було встановлено факт зберігання та реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка,  а саме: в реалізації знаходилась одна пляшка горілки „Чернігівська Туровська” 0,2 дм-3,40 % по ціні 5,00 грн., чим порушено вимоги  ст.11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95-ВР від 19.12.1995р., про що складено акт № 252/01-221/23-02138323 від 10.03.2006р.   

          Згідно ч.4 ст.11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95-ВР від 19.12.1995р. алкогольні напої  та  тютюнові  вироби,  які  виробляються  в Україні,  а  також такі,  що імпортуються в Україну,  позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

          За результатами акту перевірки відповідачем було прийнято рішення №  250123/00/24/21/69 від 30.03.2006р. про застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.      

Не погоджуючись з цим рішенням позивач, звернувшись з позовною заявою, просить визнати його нечинним посилаючись на те, що ним не допущено ніякого порушення, оскільки  не мав на меті реалізовувати пляшку горілки без марки акцизного збору, за яке передбачена відповідальність відповідно до  абзацу 13 частини II статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95-ВР від 19.12.1995р. Дана пляшка знаходилася в підсобному приміщенні магазину для її заміни на таку саму пляшку належної якості ( маркованою маркою акцизного збору встановленого зразка ).  

          Як свідчать матеріали справи,  згідно видаткової накладної № РН-0007692 від 1 березня 2006 року Ніжинський оптово-роздрібний плодоовочевий комбінат отримав від ТОВ „Дельта фуд” м.Чернігів горілчану продукцію.

          При навантажені/розвантажені продукції з пляшки горілки „Чернігівська Туровська” ємністю 0,2 л ненавмисно було відокремлено марку акцизного збору.

          3 березня 2006 року позивачем направлено постачальнику ТОВ „Дельта фуд” лист-вимогу про заміну отриманої продукції.

          Згідно відповіді ТОВ „Дельта фуд” пляшка горілки „Чернігівська Туровська” ємністю 0,2 л без акцизної марки буде замінена на таку саму пляшку горілки з акцизною маркою при наступній поставці продукції.

          Дана обставина свідчить про те, що позивач не мав наміру реалізовувати пляшку горілки без марки акцизного збору.

          Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

          Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідач не доказав правомірності свого рішення про застосування   штрафної ( фінансової ) санкції до позивача та не надав достатніх і необхідних доказів на підтвердження своїх заперечень на позов.

          При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, позов підлягає задоволенню.

          Керуючись  ст.ст. 69, 70, 71, 72, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII  Кодексу адміністративного судочинства України суд, –  

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Визнати нечинним рішення  Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Чернігівській області  № 250123/00/24/21/69 від 30.03.2006р. про застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.      

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Ніжинський оптово-роздрібний плодоовочевий комбінат” ( м.Ніжин, вул.Подвойського, 8, р/р 26005200391001 в Промінвестбанку Ніжинське відділення, МФО 353199, код 02138323 ) 3,40 грн. судового збору.   

          Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України  заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

          Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова суду,  яка набрала законної сили,  є обов'язковою для осіб,  які беруть  участь  у  справі,  для  їхніх правонаступників,  а також для всіх органів,  підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

          Обставини,  які  були  встановлені постановою,  що набрала законної  сили,  в  одній  адміністративній   справі   не   можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

          Суддя                                                                                                В. М. Репех

          Повний текст постанови підписаний