Постанова

від 08.01.2020 по справі 288/517/16-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №288/517/16-ц Головуючий у 1-й інст. Рудник М. І.

Категорія 23 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого - судді: Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

Павицької Т.М.

секретаря

судового засідання Кучерявого О.В.

з участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Рудник М.І.

у цивільній справі №288/517/16-ц за позовом Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків та визнання укладеним договору оренди землі, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2016 року Попільнянська селищна рада Попільнянського району Житомирської області звернулась до суду із даним позовом. З урахуванням збільшених позовних вимог позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь збитки, у вигляді неодержаних доходів у сумі 52 951,35 грн.; визнати укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили договір оренди землі між Попільнянською селищною радою та ОСОБА_1 у наданій редакції та стягнути сплачену суму судового збору. В обґрунтування поданого позову позивач зазначав, що 15 вересня 2012 року відповідач придбав нежитлову будівлю, яка знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, площею 0,4872 га., щодо якої з попереднім власником будівлі був укладений договір оренди землі із селищною радою. Рішенням сесії Попільнянської селищної ради від 17 лютого 2015 року №860 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі з метою передачі в користування на умовах оренди площею 0,4872 га. ОСОБА_1 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .Однак, відповідач проігнорував необхідність укладання договору оренди, хоча селищною радою направлявся лист відповідачу від 10 червня 2015 року.

У зв`язку із відмовою орендаря укласти договір оренди земельної ділянки Попільнянська селищна рада звернулася до комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 26 лютого 2016 року № 69 було затверджено акт визначення розміру збитків у вигляді неодержаного позивачем доходу за час фактичного користування відповідачем земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за період з 17 лютого 2015 року по 26 лютого 2016 року в розмірі 52951,00 грн. 11 березня 2016 року позивач направив зазначений акт відповідачу та рекомендував сплатити збитки протягом місяця з дня отримання акту. Крім того зазначає, що відповідач за період з 2012 по 2016 роки не сплачує земельний податок та орендну плату, що вказує на його протиправну поведінку, наслідком чого є використання земельної ділянки за відсутності укладеного договору оренди вказаної земельної ділянки, у зв`язку з чим позивачеві завдано збитки у вигляді несплати орендної плати у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що за період з 17 лютого 2015 року по 26 лютого 2016 року складає суму 52 951,35 гривень. Наведене надає позивачеві право на відшкодування таких збитків, пов`язаних з використанням відповідачем такої земельної ділянки без відповідних правовстановлюючих документів.

Відповідачу 17 серпня 2016 року направлявся лист з проектами договорів оренди землі, який він отримав 30 серпня 2016 року, про що свідчить цінне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак відповідач проігнорував дані звернення, чим порушив законні права та інтереси позивача. На підставі вищевикладеного позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області кошти у сумі 39 526 гривень 81 копійку.

Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права. Зокрема зазначає, що він є власником об`єкта нерухомості, розміщеного на земельній ділянці площею 0,0349 га., право користування якою у встановленому законом порядку не оформив. Загальна площа земельної ділянки становить 0,4872 га. Зазначає, що не використовував земельну ділянку площею 0,4523 га. і будь-які докази використання ним даної земельної ділянки в матеріалах справи відсутні. Відтак, апелянт вважає, що відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок та задоволення позову про стягнення збитків. Крім того вказує, що позивачем не доведено факту, що апелянт використовував земельну ділянку площею 0,4523 га. Натомість, апелянтом було надано відповідні докази, які знаходяться в матеріалах справи, та свідчать про невикористання останнім земельної ділянки площею 0,4523 га. Проте, суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі - продажу від 15 вересня 2012 року, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбав нежитлову будівлю - їдальню загальною площею 449,9 кв.м, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.5).

В пункті 2 договору зазначено, що земельна ділянка площею 0,4872 га., на якій розміщена нежитлова будівля, знаходиться в оренді у Дарувальника на підставі Договору оренди землі № 11 від 16 травня 2012 року, укладеного з Попільнянською селищною радою Житомирської області та зареєстрованого у відділі Держкомзему Попільнянського району 23 серпня 2012 року за № 182470004003025, кадастровий номер 1824755100:01:010:0215 (т.1 а.с.5).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18 січня 2019 року, нежитлова будівля їдальня, загальною площею 449,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 15 вересня 20122 року належить ОСОБА_1 (т.1 а.с.205-206; т.2 а.с.20).

Власником земельної ділянки з кадастровим номером 1824755100:01:010:0215, площею 0,4872 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , форма власності - комунальна, є Попільнянська селищна рада. Право власності зареєстровано на підставі рішення про державну реєстрацію від 21 січня 2019 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26 січня 2015 року та 25 січня 2019 року (т.1 а.с.208; т.2 а.с.15-16,21).

Як вбачається із змісту заяви від 30 січня 2015 року, ОСОБА_1 звернувся до Попільнянської селищної ради та просив затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою дачі в користування на умовах оренди, площею - 0,4872 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 03,07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі 0,4872 га. (т.1 а.с.53,98).

Згідно рішення № 860 48 сесії VІ скликання Попільнянської селищної ради від 17 лютого 2015 року, розглянувши клопотання ОСОБА_1 , селищна рада вирішила: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі в користування на умовах оренди, площею 0,4872 га, ОСОБА_1 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - передати ОСОБА_1 в користування на умовах оренди терміном на 3 (три) роки, земельну ділянку площею 0,4872га.(кадастровий номер 1824755100:01:010: 0215), для будівництва та обслуговування будівель житлової торгівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - встановлено орендну плату за вказану земельну ділянку в розмірі 4 % від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки; - ОСОБА_1 рекомендовано заключити із Попільнянською селищною радою договір на право оренди земельною ділянкою, терміном на 3 (три) роки (т.1 а.с.6, 159; т.2 а.с.7).

Відповідно до листа Попільнянської селищної ради № 349-03-08 від 10 червня 2015 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що станом на 10 червня 2015 року з незрозумілих причин ним не укладено договір оренди з селищною радою на використання земельної ділянки. Виходячи з наведеного та на виконання вимог законодавства його повідомлено про необхідність протягом 10 днів заключити договір оренди земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а в разі відмови селищна рада вимушена буде звернутися до суду про захист інтересів держави в особі Попільнянської селищної ради (т.1 а.с.7).

Як вбачається з Акту визначення розміру збитків від 26 лютого 2016 року, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації № 69 від 26 лютого 2016 року, комісія по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, розглянувши звернення Попільнянської селищної ради від 28 січня 2016 року № 02-66/74 щодо визначення розміру збитків, завданих ОСОБА_1 за використання земельної ділянки без належного оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою, площею 0.4872 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вирішила визначити збитки у вигляді неодержаного Попільнянською селищною радою (код ЄДРПОУ 04347226) доходу за час фактичного користування ОСОБА_1 земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за період з 17 лютого 2015 року по 26 лютого 2016 року в розмірі 52 951,35 гривень (т.1 а.с.8-10).

Листом Попільнянської селищної ради № 02-66/169 від 11 березня 2016 року направлено на адресу ОСОБА_1 Акт визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам, завданих ним за використання земельної ділянки без належного оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою площею 0,4872 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.11,48).

Відповідно до листа № 02-17/898 від 22 грудня 2014 року, направленого Попільнянською селищною радою, повідомлено ОСОБА_1 , що йому надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,4872 га, за адресою АДРЕСА_1 з метою передачі у користування на умовах оренди та запропоновано укласти тимчасовий договір оренди земельної ділянки на час виготовлення землевпорядної документації на земельну ділянку (т.1 а.с.43).

Листом Попільнянської селищної ради № 349 03-08 від 10 червня 2015 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що ним з незрозумілих причин не заключено договір оренди з селищною радою на використання земельної ділянки, в зв`язку з чим йому необхідно заключити договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.46).

До матеріалів справи додано кадастровий план земельної ділянки № 1824755100:01:010:0215 та витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 18-618-99.3-643/2-16 від 25 лютого 2016 року та № 18-618-99.3-340/2/16 від 10 лютого 2016 року, відповідно до яких: - станом на 01 лютого 2015 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4872 м 2 , за адресою АДРЕСА_1 становить - 1208323,87 гривень; - станом на 10 лютого 2016 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4872 м 2 , за адресою АДРЕСА_1 становить - 1731705,14 гривень (т.1 а.с.50-52).

10 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до селищного голови Можарівського О.О. та начальника відділу Держгеокадастру в Попільнянському районі, в якій просив повідомити, які об`єкти будівництва, крім нежитлової будівлі - їдальні, знаходяться на земельній ділянці площею 0.4872 га; - чи належать дані об`єкти Попільнянській селищній раді; - чи має селищна рада право власності на дані об`єкти; - чи обліковуються дані об`єкти на балансі селищної ради та з якого часу; - яким чином підтверджено і зафіксовано факт використання ним земельної ділянки площею 0,4523 га. та які дії вчиняв по використанню земельної ділянки площею 0,4523 га; - яка нормативно грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки не під забудовою на даній земельній ділянці; - просив надати інформацію, чи обґрунтовано включено до витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10 лютого 2016 року /№ 18-618-99.3-340/2-16 площу земельної ділянки 0,4872 га, як такої, яка знаходиться під забудовою і чи обґрунтовано включено дану інформацію до форми 6-зем (т.1 а.с.74-77).

Відповідно до повідомлення Андрушівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУДФС у Житомирській області 3 301 від 12 лютого 2016 року, фізична особа ОСОБА_1 , податок на майно в частині плати за землю на земельну ділянку по АДРЕСА_1 ) не сплачує (т.1 а.с.91).

Листом Попільнянської селищної ради № 02-66/697 від 23 листопада 2016 року, на звернення ОСОБА_1 повідомлено, що: - технічна документація із землеустрою виготовлена, відповідно до заяви ОСОБА_1 , в якій він зазначав вказану площу; - майно, за адресою АДРЕСА_1 на балансі селищної ради не перебуває; - нормативно грошова оцінка землі встановлюється відповідно до її цільового призначення на всю територію в цілому (т.1 а.с.96)

Згідно повідомлення відділу Держгеокадастру у Попільнянському районі Житомирської області від 16 грудня 2016 року № П-672/0-955/6-16, відповідно до розрахунку грошової оцінки, вартість одного квадратного метра земель забудованих територій населеного пункту Попільнянської селищної ради, становить - 198,57 гривень. (т.1 а.с.99).

Відповідно до листа № 02/888 від 11 червня 2015 року, Державною інспекцією сільського господарства в Житомирській області повідомлено Попільнянську селищну раду, що з питань сплати орендної плати та плати за землю до бюджету селищної ради суб`єктами господарювання, селищна рада має право звернутися до суду в порядку, встановленому законодавством (т.1 а.с.119).

Відповідно до листа № 03-08/138 від 18 березня 2015 року, Попільнянською селищною радою надано Державній інспекції сільського господарства перелік документів на земельні ділянки та дані про місцезнаходження земельних ділянок із зазначенням адреси землекористувачів, серед яких зокрема міститься інформація і щодо ФОП ОСОБА_1 , місцезнаходження земельної ділянки АДРЕСА_1 , площею 0,4872 га. (т.1 а.с.121).

Згідно листа № 02-66/55 від 04 лютого 2015 року, Попільнянська селищна рада звернулась до Державної сільськогосподарської інспекції в Житомирській області з листом в якому просила вжити заходи в межах встановлених повноважень щодо дотримання вимог чинного законодавства користувачами земельних ділянок селища без належно оформлених землевпорядних документів, до переліку яких віднесено й зокрема ОСОБА_1 , земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,4872 га. (т.1 а.с.122).

Відповідно до Акта обстеження земельної ділянки від 17 лютого 2016 року, комісією в складі: провідного спеціаліста сектору з питань правової роботи апарату райдержадміністрації - Сироп`ятової О.О., в.о. начальника відділу містобудування, архітектури та житлово - комунального господарства райдержадміністрації - Остропольця В.Г. та спеціаліста - землевпорядника Попільнянської селищної ради - ОСОБА_3 , проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту смт.Попільня АДРЕСА_2 Б.Хмельницького АДРЕСА_3 1 д , у зв`язку із розглядом на комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам заяви Попільнянської селищної ради. Встановлено, що на земельній ділянці перебуває нежитлова будівля, яка огороджена, форма власності земельної ділянки - комунальна, власник зазначеної будівлі на час обстеження земельної ділянки відсутній (т.1 а.с.156).

Згідно повідомлення № 02-66/592 від 17 серпня 2016 року, Попільнянською селищною радою було направлено ОСОБА_1 два примірники договору оренди землі № 21 - для ознайомлення та підписання (т.1 а.с.157).

Відповідно до повідомлення Попільнянського відділення Бердичівської ОДПІ № 334 від 30 березня 2017 року, фізична особа - ОСОБА_1 , податок на майно в частині плати за землю за земельну ділянку по АДРЕСА_1 ) не сплачує (т.1 а.с.166).

Як вбачається з квитанцій від 05 травня 2018 року, ОСОБА_1 сплатив кошти в розмірі: - 3472,20 грн. - плата за землю під будівлями АДРЕСА_1 д за 2015 рік; - 4976,17 грн. - плата за землю під будівлями АДРЕСА_1 д за 2016 рік; - 4976,17 грн. - плата за землю під будівлями АДРЕСА_1 д за 2017 рік, всього сплачено коштів на загальну суму - 13424,54 грн. (т.1 а.с.173).

В порядку розгляду даної справи судом було досліджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі в користування на умовах оренди площею 0,4872 га. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з якої вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 19 листопада 2014 року було проведено комплекс землевпорядних робіт щодо складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди в АДРЕСА_1 та додано рішення № 698 42 сесії VІ скликання від 14 травня 2014 року, схему розташування земельної ділянки, виготовлено схему виносу в натурі земельної ділянки, розроблено протокол погодження меж, надано висновок відділом Держземагенства у Попільнянському районі та зроблено кадастровий план земельної ділянки (т.1 а.с.54-58).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

При цьому судом враховано, що відповідно до частини першої статті 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Пунктами 1,2 частини першої статті 4 вказаного Закону встановлено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Пунктом 34 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації (пункт 2 статті 123 ЗК України).

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, виходячи з приписів статті 123 ЗК України, з метою отримання земельної ділянки, відповідач повинен звернутись до органу місцевого самоврядування з відповідним клопотанням про отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

За приписами статті 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до частини першої, другої статті 152 ЗК України, землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Згідно пункту д частини першої статті 156 ЗК України, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За приписами частини першої, частини третьої статті 157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року, зі змінами (далі-Порядок) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодуванню, згідно з пункту 3 Порядку підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи землекористувачів згідно пункту 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконкомами міських (міст обласного значення) рад.

Відповідно до пункту 5 Порядку, збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Позивач звернувся до суду з позовом в якому вказував, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 22, 1166 ЦК України, які регламентують деліктне зобов`язання з відшкодування шкоди, завданої правопорушенням, так і приписи, що регламентують кондикційне зобов`язання, яке виникає з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вказаних приписів Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Предметом регулювання Глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень Глави 83 ЦК України(див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Відповідач є власником нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці, що належить Позивачу та право на користування якою за договором оренди землі мав попередній власник будівлі. Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 ЗК України).

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Таким чином, відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок. Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі № 629/4628/16-ц.

Разом з тим, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 922/207/15).

Таким чином, встановлені судом обставини вказують на те, що позивач помилково в обґрунтування підстав для задоволення заявлених позовних вимог посилається на норми статей 22, 1166 ЦК України, які не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 9 Постанови №5 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду визначено, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

З огляду на вказані роз`яснення, помилкове посилання позивачем на норми закону, які не регулюють спірні правовідносини, не позбавляє суд можливості застосувати ту норму права, яка підлягає застосуванню та з`ясувавши при розгляді справи, що позивач в обґрунтування своїх вимог послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Так, для кондиційних зобов`язань вирішальним є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

При розгляді вказаної справи встановлено, що рішенням Попільнянської селищної ради № 860 від 17 лютого 2015 року, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі в користування на умовах оренди, площею 0,4872 га, передано відповідачу в користування на умовах оренди терміном на 3 (три) роки, вказану земельну ділянку, встановлено орендну плату за вказану земельну ділянку в розмірі 4 % від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки, визначено Відповідачу заключити із Попільнянською селищною радою договір на право оренди земельною ділянкою, терміном на 3 (три) роки (а.с.6).

З огляду на викладені приписи закону, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частина перша статті 1212 ЦК України.

Статтею 377 ЦК України у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до вимог частини першої, другої статті 120 ЗК України у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, які кореспондуються із статтею 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Аналіз вищенаведеного вказує на те, що саме на відповідача, як землекористувача покладається обов`язок вчинення певних дій, направлених на оформлення права користування земельною ділянкою.

Відповідачем не виконано вимог рішення Попільнянської селищної ради, не укладено договір оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,4872 га, на якій розміщено придбане ним нерухоме майно, що свідчить про використання вказаної земельної ділянки без правовстановлюючих документів та є підставою для нарахування збитків.

За даних обставин, враховуючи наведені вище норми права встановлені обставини щодо використання відповідачем спірної земельної ділянки без оформлення відповідних прав у встановленому порядку, наявність в діях відповідача порушення земельного законодавства та наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, суд дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з Відповідача збитків у вигляді неодержаного доходу за використання земельної ділянки за період 17 лютого 2015 року по 26 лютого 2016 року та задоволення позовних вимог у цій частині позову.

Так, нормами частини першої статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Абзацом 2 частини третьої статті 6, частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору, сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Форма та зміст (умови) типового договору оренди землі визначені та затверджені, Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Типового договору оренди землі від 03 березня 2004 року № 220.

Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі розмір орендної плати, визначено, що за земельні ділянки державної або комунальної власності - із зазначенням відсотків суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В наданому договорі оренди земельної ділянки, який позивач просить визнати укладеним, в розділі 9 зазначено, що орендна плата вноситься орендарем за орендовану земельну ділянку у розмірі 69261,12 гривень на рік (т.1 а.с.151), в той час як пунктом 3 рішення Попільнянської селищної ради № 860 встановлено орендну плату за вказану земельну ділянку в розмірі 4 % від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки (т.1 а.с.6).

Аналіз вищенаведених норм вказує на те, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, має відповідати цьому акту, а в свою чергу наданий Позивачем договір оренди земельної ділянки № 21 не відповідає змісту правового акта, на підставі якого Позивач просить укласти договір та яким встановлено орендну плати із зазначенням відсотків суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 4 %, всупереч цього Позивач зазначив розмір, відповідно до наданого розрахунку в грошовій формі, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягали.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин суд обгрунтовано стягнув нараховану та неодержану позивачем з вини відповідача орендну плату за мінусом сплачених відповідачем коштів в рахунок плати за землю.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

За наведених обставин підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий: Судді:

Повний текст постанови складений 10.01.2020 року.