Рішення

від 26.12.2019 по справі 460/2288/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2019 року м. Рівне №460/2288/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Антонюк О.М., відповідача: представник Голос С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК" доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

17.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК" звернулось в суд з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови №РВ539/955/000129/НП-ФС від 23.05.2019 про накладення штрафу.

Ухвалою суду від 18.09.2019 позовна заява була залишена без руху. Позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаний строк позивач допущені недоліки усунув.

Ухвалою суду від 02.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.10.2019.

Ухвалою суду від 29.10.2019 відкладено підготовче засідання до 14.11.2019 у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання без поважних причин.

Ухвалою суду від 14.11.2019 підготовче засідання закрито і призначено розгляд справи по суті на 03.12.2019.

03.12.2019 розгляд справи по суті було відкладено на 12.12.2019 у зв`язку з неявкою у судове засідання представника відповідача і витребувано у відповідача додатки № 2-28 до акту перевірки №РВ539/955/НП від 02.05.2019.

Ухвалою суду від 12.12.2019 витребувано у Головного управління ДФС у Рівненській області звітність по найманих працівниках форми 1 ДФ та ЄСВ за 2018-2019 роки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК".

У зв`язку з витребуванням додаткових доказів розгляд справи відкладено до 26.12.2019.

В судовому засіданні 26.12.2019 було проголошено вступну та резолютивну частину ухваленого рішення.

Згідно змісту позовної заяви і пояснень представника позивача 23 травня 2019 року, за результатами розгляду матеріалів інспекційного відвідування, відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ539/955/000129/НП-ФС, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 417300 грн за невиконання законних вимог інспектора праці, чим створено перешкоду у проведенні інспекційного відвідування. Вважає це рішення протиправним і таким що підлягає скасуванню, оскільки відповідач всупереч порядку проведення перевірки не повідомив товариство про її здійснення, а також не виявив жодних порушень позивачем трудового законодавства. Пояснив, що на вимогу відповідача ним надано всі необхідні матеріали для проведення перевірки, а тому перешкод для її здійснення створено не було. Вказав, що відповідач протиправно не врахував подані позивачем документи і необґрунтовано притягнув ТОВ "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК" до відповідальності. Зазначив, що ОСОБА_1 , трудове оформлення якого перевіряв контролюючий орган, ніколи не працював на підприємстві, а відсутність позивача за місцезнаходженням пояснив призупиненням компанією господарської діяльності. З огляду на наведене просив задовольнити позовні вимоги.

Згідно відзиву на позовну заяву, а також пояснень представника відповідача позовна заява є безпідставною і необґрунтованою, оскільки інспектора праці не допущено до проведення перевірки та створено перешкоди у її проведенні. Уповноваженими особами управління, з дотриманням вимог чинного законодавства обґрунтовано прийнято постанову про застосування фінансової санкції. Щодо неповідомлення позивача про здійснення перевірки вказав, що при проведенні інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Зауважив, що оскільки перевірка проводилась саме з зазначених підстав, то це надавало можливість відповідачу не повідомляти товариство про її проведення, а тому відповідач діяв правомірно. Зазначив, що у зв`язку з відсутністю позивача за зареєстрованим місцезнаходженням 18.04.2019 інспектор праці Поліщук Л.В. склала акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 18.04.2019 №РВ 539/955/НП і вимогу про надання документів №РВ 539/955/НП, якою зобов`язано позивача у строк до 09:00 год. 02.05.2019 надати необхідні документи відповідно до переліку зазначеному у ній, зокрема стосовно оформлення трудових відносин з ОСОБА_1 . Пояснив, що товариство не виконало законних вимог інспектора і надало незавірені належним чином копії документів, що стало перешкодою для проведення перевірки і є порушенням трудового законодавства, що потягнуло накладення на позивача фінансової санкції. З тих підстав просив у позові відмовити.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

Судом встановлено, що на адресу відповідача 02.04.2019 надійшов лист Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 12.02.2019 №8822 з проханням перевірити інформацію щодо фактів порушення ТОВ "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК" порядку оформлення трудових відносин з особами, зокрема з боржником зі сплати аліментів ОСОБА_1 (а.с.42).

На підставі цього листа відповідачем було видано наказ від 17.04.2019 №683 "Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у ТОВ "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК" та направлення на інспекційне відвідування позивача від 17.04.2019 №506-Н/09-27 (а.с.43-44), якими доручено інспектору праці Поліщук Л.В. з 17.04.2019 по 18.04.2019 провести перевірку товариства.

18.04.2019 Управлінням Держпраці у Рівненській області при спробі проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК" на предмет додержання вимог законодавства про працю було встановлено, що здійснення такого заходу контролю неможливе у зв`язку з відсутністю об`єкта відвідування за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Остапа Вересая, 4/4, м. Рівне, 33000.

З огляду на такі обставини 18.04.2019 інспектор праці Поліщук Л.В. склала акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 18.04.2019 №РВ 539/955/НП (а.с.45-46) і вимогу про надання документів №РВ 539/955/НП, якою зобов`язано позивача у строк до 09:00 год. 02.05.2019 надати необхідні документи відповідно до переліку зазначеному у ній (а.с.47-48). Ці документи у цей же день були надіслані об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.50) і врученні 19.04.2019 особі ОСОБА_5, яка, як встановлено судом, не перебуває в трудових відносинах з позивачем і не є представником товариства.

Згідно з вказаною вимогою від позивача витребовувались належним чином завірені копії документів, а саме: витягу з ЄДР товариства, трудових договорів з усіма найманими працівниками, наказів на призначення і звільнення працівників, повідомлення про прийняття на роботу працівників, табелів обліку використання робочого часу, документів, що підтверджують нарахування і отримання заробітної плати працівниками товариства, фінансових звітів за період роботи з січня 2018 по квітень 2019 року, документів, що засвідчують повноваження керівника, штатних розписів на 2018 і 2019 роки, правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а зокрема, і документів, що підтверджують наявність чи відсутність трудових відносини з ОСОБА_1 і отримання ним доходу, що саме й стало підставою для інспекційного відвідування товариства.

Поряд з цим, 18.04.2019 відповідачем видано наказ "Про зупинення і проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю у ТОВ "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК" №694, яким наказано вказаному вище інспектору провести інспекційне відвідування з 26.04.2019 по 02.05.2019.

В подальшому, 02.05.2019 до Управління Держпраці у Рівненській області були надані незавірені копії таких документів, що не заперечується сторонами: пояснення співзасновника ТОВ "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК" , перша сторінка Виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наказ від 02.01.2018 №02-01/18-001, штатний розпис з 01.08.2018, наказ від 14.01.2019 №14-01/19-001-ос, заява ОСОБА_4, наказ від 25.10.2017 №25-10/17-012-ос, заява ОСОБА_4 від 25.10.2017, наказ від 31.12.2018 №31-12/18-004-ос, заява ОСОБА_2 , наказ від 29.11.2017 №14-11/17-014-ос, заява ОСОБА_2 , наказ від 19.12.2018 №19-12/18-003-ос, заява ОСОБА_5, наказ від 07.11.2017 №07-11/17-013-ос, заява ОСОБА_5 від 06.11.2017, наказ від 25.07.2018 №25-07/18-002-ос, заява ОСОБА_6 від 24.07.2018, наказ від 30.01.2018 №30-01/18-001-ос, заява ОСОБА_6 від 30.01.2018, відомості щодо нарахування і сплати підприємством ЄСВ найманих працівників, а також витяги з книги обліку трудових книжок і наказів про прийняття та звільнення з роботи (а.с.126-153)

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є співзасновником ТОВ "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК", а з 14.01.2019 - керівником (а.с.73-79).

Відповідно до її пояснень (а.с.153) позивач не наймав на роботу ОСОБА_1 , а тому ця особа ніколи не мала жодного відношення до ТОВ "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК" , що підтверджується долученими до пояснень документами. У перелічених вище додатках до пояснень ОСОБА_3 серед осіб, які перебували у трудових відносинах з позивачем за період з 2018 по 2019 громадянин ОСОБА_1 не фігурує.

Відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва і декларації платника єдиного податку третьої групи ТОВ "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК" за перше півріччя 2019 року позивач доходу за вказаний період не отримував (а.с.15-16).

Згідно з витребуваними судом податковими розрахунками сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за формою №1 ДФ за 1-4 квартали 2018 року та 1 квартал 2019 року останній найманий працівник товариства був звільнений з роботи 14.01.2019. На фізичну особу ОСОБА_1 дохід за вказаний період ТОВ "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК" не нараховувався (а.с.90-124).

02.05.2019 інспектором праці Поліщук Л.В. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №РВ 539/955/НП (а.с.52-53), в якому зазначено, що підприємством не надані документи зазначені у вимозі контролюючого органу, що є невиконанням законних вимог інспектора праці, чим створено перешкоду у проведенні інспекційного відвідування.

10.05.2019 начальником Управління Держпраці у Рівненській області Наконечним Ю.М. було прийнято рішення №РВ539/955/НП щодо розгляду 23.05.2019 справи про накладення штрафу на позивача на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 02.05.2019 №РВ 539/955/НП, яке було направлено поштою 13.05.2019 і вручено адресату 14.05.2019 (а.с.54-55).

23.05.2019, за результатами розгляду матеріалів інспекційного відвідування, відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ539/955/000129/НП-ФС, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 417300 грн. за невиконання законних вимог інспектора праці, чим створено перешкоду у проведенні інспекційного відвідування (а.с.13-14).

Не погоджуючись з цим рішенням відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 43 Конституції України, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п.6 Положення).

Пунктом 7 вищеназваного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм управлінню Держпраці у Рівненській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017, який був чинний на момент виникнення правовідносин (далі - Порядок №295).

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закон №877-V).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю (пп.5 п.5 Порядку №295).

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Відповідно до пункту 6 Порядку №295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об`єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Відповідно до п.8 Порядку №295, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Пунктами 16-18 Порядку №295 визначено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці відмова у допуску до проведення відвідування ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку, відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням. У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 2 ч.2 ст.265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Абзацом 6 ч.2 ст.265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно абз.7. ч.2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

У цій справі суть спору полягає в правомірності прийняття спірної постанови.

Так, щодо дотримання відповідачем встановленого законодавством порядку проведення перевірки суд зауважує таке.

Судом встановлено, що підставою для проведення інспекційного відвідування стало прийняття керівником органу контролю рішення про проведення інспекційного відвідування на підставі листа Центрально-міського відділу ДВС міста Кривий Ріг від 12.02.2019 №8822, який стосувався перевірки інформації щодо фактів порушення позивачем порядку оформлення трудових відносин з особами, зокрема з боржником зі сплати аліментів ОСОБА_1 , що відповідає підставам проведення інспекційного відвідування, визначеним в підпункті 3 пункту 5 Порядку №295.

Матеріалами справи стверджується і сторони не заперечують, що відповідач не повідомляв товариство про проведення ним виїзної перевірки, як це передбачено п.8 Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017.

Натомість, представник відповідача на підтвердження правомірності своїх дій посилається на абзац 2 пункту 8 Порядку №295, в якому вказано, що про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Аналіз наведеного положення свідчить про можливість неповідомлення об`єкту відвідування про проведення перевірки у разі дотримання сукупності умов, а саме: проведення перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин і переконання особи, яка буде її здійснювати, що таке повідомлення зашкодить її проведенню.

Суд погоджується, що обрання способу здійснення заходу контролю, предмет і строки перевірки, прийняття рішення про повідомлення чи неповідомлення позивача про його здійснення входить до дискреційних повноважень відповідача у межах, які встановлені законом.

В наказі від 17 квітня 2019 року №683 "Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у ТОВ "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК" доручено інспектору праці Поліщук Л.В. провести інспекційне відвідування позивача в період з 17.04.2019 по 18.04.2019 і визначено предмет перевірки, а саме: додержання законодавства про працю, а її проведення відбулося на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку №295, що передбачає перевірку саме щодо неоформлених трудових відносин з ОСОБА_1 .

Поряд з цим, видача вказаного наказу у день фактичного проведення перевірки унеможливлювало належне повідомлення про неї об`єкта відвідування. Зі змісту цього документа вбачається, що рішення про здійснення інспекційного відвідування ухвалювалось начальником Управління Держпраці у Рівненській області, а тому інспектор праці, який здійснював перевірку не мав можливості вирішувати що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню, що є саме його, а не керівника дискреційними повноваженнями відповідно до приписів закону. Жодними доказами у матеріалах справи не підтверджено, що інспектор праці Поліщук Л.В. вважала, що повідомлення товариства про здійснення перевірки може завдати шкоду її проведенню.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач не дотримався визначеної Порядком №295 сукупності умов, яка надає йому можливість не повідомляти позивача про проведення такого заходу контролю.

Відтак, Управління Держпраці у Рівненській області свого обов`язку щодо повідомлення позивача про здійснення інспекційного відвідування не виконало чим порушило передбачений законом порядок його проведення.

Крім цього, щодо правових підстав для ухвалення спірного рішення суд зазначає таке.

Доказами у матеріалах справи підтверджується, що 18.04.2019 Управлінням Держпраці у Рівненській області при спробі проведення інспекційного відвідування Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК" на предмет додержання вимог законодавства про працю було встановлено, що здійснення такого заходу контролю неможливе у зв`язку з відсутністю об`єкта відвідування за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

18.04.2019 інспектор праці Поліщук Л.В. склала акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 18.04.2019 №РВ 539/955/НП і вимогу про надання документів №РВ 539/955/НП, якою зобов`язано позивача у строк до 09:00 год. 02.05.2019 надати необхідні документи відповідно до переліку зазначеному у ній.

Згідно з вказаною вимогою від позивача витребовувались копії документів, зокрема щодо наявності або відсутності у підприємства трудових відносин з ОСОБА_1 .

В подальшому 02.05.2019 до Управління Держпраці у Рівненській області позивачем були надані незавірені копії таких документів, що не заперечується сторонами: пояснення співзасновника ТОВ "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК", перша сторінка Виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, наказ від 02.01.2018 №02-01/18-001, штатний розпис з 01.08.2018, наказ від 14.01.2019 №14-01/19-001-ос, заява ОСОБА_4, наказ від 25.10.2017 №25-10/17-012-ос, заява ОСОБА_4 від 25.10.2017, наказ від 31.12.2018 №31-12/18-004-ос, заява ОСОБА_2 , наказ від 29.11.2017 №14-11/17-014-ос, заява ОСОБА_2 , наказ від 19.12.2018 №19-12/18-003-ос, заява ОСОБА_5, наказ від 07.11.2017 №07-11/17-013-ос, заява ОСОБА_5 від 06.11.2017, наказ від 25.07.2018 №25-07/18-002-ос, заява ОСОБА_6 від 24.07.2018, наказ від 30.01.2018 №30-01/18-001-ос, заява ОСОБА_6 від 30.01.2018, відомості щодо нарахування і сплати підприємством ЄСВ найманих працівників, а також витяги з книги обліку трудових книжок і наказів про прийняття та звільнення з роботи.

З аналізу вказаного переліку матеріалів, суд дійшов висновку, що позивачем було надано переважну більшість витребуваних контролюючим органом документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.

Проте, при ухваленні спірного рішення відповідач їх не врахував і зазначив, що документи вказані у вимозі №РВ 539/955/НП товариством не надані, чим створено перешкоду у проведенні інспекційного відвідування. Підставою для таких тверджень контролюючого органу стало те, що вони не були належним чином завірені.

Статтею Закону України "Про інформацію" №2657-XII від 02.10.1992 визначено, що документ це матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Суд констатує, що пунктами 16-18 Порядку №295 не передбачено застережень щодо того чи повинні такі документи надаватися в оригіналах чи в копіях, а також щодо обов`язкового завірення їх копій, а у повноваження відповідача не входить встановлення додаткових вимог до них, які не регламентовані законом.

Приписами Порядку №295 передбачено лише право відповідача отримувати завірені копії документів, однак не передбачено обов`язку позивача надавати їх саме у такому вигляді.

Крім того контролюючим органом в спірному рішенні не були оцінені і враховані пояснення керівника позивача, в яких зазначено, що ОСОБА_1 щодо трудового оформлення якого вимагався ряд документів ніколи не був найманим працівником товариства.

Відтак, суд погоджуються з твердженнями позивача, що документи надані позивачем давали можливість контролюючому органу провести перевірку на предмет додержання товариством законодавства про працю, а тому перешкод у її проведенні відповідачу не створено, а інших порушень законодавства про працю ним не виявлено. Отже, суд дійшов висновку, що правових підстав для ухвалення спірного рішення не було.

Щодо дотримання відповідачем процедури накладення штрафу на позивача суд вказує таке.

Частиною 4 статті 265 КЗпП України визначено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 (далі - Порядок №509).

У пункті 1 Порядку № 509 зазначено, що цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою-сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, тобто до його викладення в новій редакції за постановою №823 від 21.08.2019 яка діє з 30.08.2019) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками. Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Виходячи з аналізу вказаної вище правової норми, накладення штрафу на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування не було передбачено Порядком № 509.

Відповідно до пунктів 8, 10 Порядку №509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Отже, суд вважає, що прийняття постанови про накладення на суб`єкта господарювання штрафу за порушення законодавства про працю, на підставі акта, який не був передбачений пунктом 2 Порядку №509 є недопустимим.

Аналіз наведених обставин в сукупності, вказує на те, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу діяв без достатніх правових підстав для її ухвалення, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а також з порушенням порядку проведення перевірки і порядку накладення штрафу, а тому спірне рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

За приписами частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, аргументи на які посилається відповідач суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи. Натомість позовні вимоги відповідають обставинам справи, ґрунтуються на вимогах закону та підтверджені належними й допустимими доказами, відтак підлягають задоволенню повністю.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.4) суд присуджує на користь позивача відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК" ( код ЄДРПОУ 36171151, вул. Остапа Вересая, 4/4, м. Рівне, 33000) до Управління Держпраці у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39780243, вул. Лермонтова, 7, м. Рівне, 33028) задовольнити повністю.

Визнати протиправною і скасувати постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ539/955/000129/НП-ФС від 23.05.2019, згідно з якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК" накладено штраф у розмірі 417300,00 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ІСТОК" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6259,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 08 січня 2020 року.

Суддя Друзенко Н.В.