Постанова

від 09.01.2020 по справі 640/19853/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19853/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Файдюка В.В.,

Суддів Бабенка К.А.,

Василенка Я.М.

При секретарі Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобекс Україна" про стягнення податкового боргу -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобекс Україна" про стягнення податкового боргу в сумі 303 515,33 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, про які у ній зазначено. Зокрема, позивача було зобов`язано надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та документальні докази поважності причин його пропуску.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року позовну заяву повернуто позивачу у відповідності до вимог ч.2 статті 123 КАС України.

Не погоджуючись із даною ухвалою, апелянт - Головне управління ДПС у м. Києві - подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши та перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуті недоліки, визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, а тому така позовна заява підлягає поверненню відповідно до п.9 ч.4 статті 169 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

На виконання вимог ухвали суду від 23 жовтня 2019 року від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. В тексті цієї заяви позивач зазначив, що стороною у справі №826/783/15 за позовом ТОВ Глобекс Україна про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 квітня 2014 року №0003662201 та №0003672201 була ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві. На час виготовлення тексту та направлення суб`єкту владних повноважень (відповідачу) копії судового рішення - постанови Вищого адміністративного суду України від 01 червня 2016 року у справі №826/783/15, якою було відмовлено у позові товариству, проводилася реорганізація органів ДФС. Так, на виконання наказів ДФС від 28 грудня 2016 року №1046 Про внесення змін до окремих наказів ДФС , від 28 березня 2017 року №209 Про внесення змін до наказу ДФС від 25 грудня 2015 року №996 та з метою поліпшення організації роботи з упорядкування організаційної структури Головного управління ДФС у м. Києві наказом ГУ ДФС у м. Києві від 30 березня 2017 року №234 були внесені зміни до Організаційної структури Головного управління ДФС у м. Києві. Крім того, наказом ДФС України від 19 жовтня 2016 року №875 Про затвердження у новій редакції положень Про податкові територіальні органи ДФС ряд функцій, які раніше виконувалися ДПІ у районах м. Києва було закріплено за ГУ ДФС у м. Києві. Тобто, супроводження справи №826/783/15 у касаційному суді та подальше внесення даних до інформаційно-телекомунікаційних систем було покладено на ГУ ДФС у м. Києві. За наслідками надходження копії постанови Вищого адміністративного суду України від 01 червня 2016 року у справі №826/783/15 до ГУ ДФС у м. Києві в інтегрованій картці платника 06 грудня 2016 року були відображені дані щодо поновлення статусу суми грошових зобов`язань, визначених у податкових повідомленнях рішеннях від 04 вересня 2014 року №0003662201 та №0003672201, як узгоджених у судовому порядку. В подальшому, 09 грудня 2016 року була сформована відповідна податкова вимога на суму податкового боргу. У зв`язку з наведеним представник позивача просив поновити строк звернення до суду із цим позовом.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом про визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно п.14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, несплаченого платником податків у встановлений цим кодексом строк, та не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч.1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законам.

Відповідно до ч.2 статті 122 КАС України Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п.5.2 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Отже, Податковий кодекс України є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку.

Зі змісту п.102.4 статті 102 Податкового кодексу України вбачається, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного в п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Як встановлено судом першої інстанції, грошове зобов`язання з податку на додану вартість, що було визначено контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 04 вересня 2014 року №0003662201 та становить більшу частину заявленої до стягнення податкової заборгованості (264 258,84 грн.), було узгоджене в судовому порядку 01 червня 2016 року відповідно до постанови Вищого адміністративного суду України від 01 червня 2016 року у справі №826/783/15.

За змістом норм п. 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач пропустив строк звернення з позовом до суду, оскільки звернувся з даним позовом лише 17 жовтня 2019 року, в той час як мав звернутися протягом 1095 днів, починаючи з 12 червня 2016 року, але не пізніше, ніж 12 червня 2016 року включно.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вказаний строк згідно статті 102 Податкового кодексу України становить 1095 днів та не підлягає поновленню.

Доводи апелянта про реорганізацію органів Державної фіскальної служби України є таким, що не ґрунтується на законі та є безпідставними та не є тою обставиною, яка в розумінні п. 56.18 статті 56, п. 102.4 статті 102 Податкового кодексу України впливала б на відлік строку звернення з позовом до суду.

Слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Матеріали справи не містять доказів наявності непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними.

Відповідно до п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки позов подано із пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого Податковим Кодексом, а підстави, наведені у заяві про поновлення цього строку, не є поважними.

Інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки колегії суддів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм процесуального права.

Таким чином, оспорювана ухвала відповідає вимогам процесуального закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 312, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: К.А. Бабенко

Я.М. Василенко