48/232(05-5-48/13538)
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2007 р. № 48/232(05-5-48/13538)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скаргиТОВ “Альфа-Приват”
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.04.2007
у справігосподарського суду м. Києва
за позовомАКБ “ТАС-Комерцбанк”
до
ТОВ “Компанія “Новас” ТОВ “Альфа-Приват”
провизнання недійсним правочину,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Кошіль Р.В. (дов. від 31.01.06 № 221),
відповідача-1: не з'явились,
відповідача-2: Чорний О.А. (дов. від 10.01.07),
ВСТАНОВИВ :
Рішенням від 28.12.06 господарського суду м. Києва позов задоволено. Визнано недійсним правочин - договір купівлі-продажу від 11.12.2002 року нежитлового приміщення загальною площею 95, 7 м2, що складає 19/100 часток від
всього домоволодіння, яке знаходиться за адресою: м Київ, вул. Пирогова, 10 “В”, літера "В", укладений між ТОВ “Компанія “Новас” та ТОВ “Альфа-приват". З відповідачів на користь позивача стягнуто по 42, 50 грн. витрат по сплаті державного мита та по 59 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою від 23.04.07 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ “Альфа-Приват” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Як встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов кредитного договору № 136-К/30 від 19.08.02, укладеного між ТОВ “Компанія “Новас” та позивачем, останній надав компанії грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, на суму 4540000 грн. строком користування до 18.08.03.
На забезпечення виконання позичальником основних зобов'язань за кредитним договором, 19.08.02 між позивачем та ТОВ “НВКЦ “Новас” укладено та нотаріально посвідчено за реєстровим № 101 договір іпотеки, відповідно до умов якого ТОВ “НВКЦ “Новас” передало в заставу позивачу належне йому на праві власності нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення площею 95,70 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 10-В, літера “В”.
При посвідченні цього договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. було накладено заборону на відчуження зазначеного у ньому майна.
Судами з'ясовано, що вказане нежитлове приміщення належало ТОВ “НВКЦ “Новас” на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу від 08.12.98, укладеного між Представництвом Фонду державного майна України в Радянському районі м. Києва та ПП “НВКЦ “Новас” (покупець), свідоцтвом про власність від 09.12.98, виданим Представництвом Фонду державного майна України в Радянському районі м. Києва ПП “НВКЦ “Новас”. Зазначені документи, в якості правоустановчих, були надані останнім позивачу при підписанні договору іпотеки.
Відповідно до п. 1.1. статуту ТОВ “НВКЦ “Новас” в редакції 2000 року, зареєстрованого Дніпровською районною державною адміністрацією 15.11.2000 (реєстраційний №00508), останнє створено шляхом реорганізації ПП “НВКЦ “Новас”, ідентифікаційний номер 16468811 та є правонаступником всіх його прав та обов'язків.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 17.09.02, укладеного між ТОВ “НВКЦ “Новас” та ТОВ “Компанія “Новас”, останнім було придбано спірне нежитлове приміщення.
Крім того, судами встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 19.06.06 у справі № 26/192 вказаний вище договір купівлі-продажу від 17.09.02 визнано недійсним.
Судами з'ясовано, що 11.12.02 між ТОВ “Компанія “Новас” та ТОВ “Альфа-Приват” укладено договір купівлі-продажу нежитлового (вбудованого) приміщення загальною площею 95,7 м2, що складає 19/100 часток від всього домоволодіння, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 10-В, літера “В”, відповідно до умов якого ТОВ “Компанія “Новас” взяло на себе зобов'язання передати у власність ТОВ “Альфа-Приват” нежитлове приміщення, а останнє - прийняти та сплатити ціну -190718,004грн., в тому числі 31786,334грн. - 20% ПДВ відповідно до п. 1.4 договору.
Право власності на приміщення у відповідності до п.1.2 спірного договору переходить у власність ТОВ “Альфа-Приват” з моменту його підписання.
11.12.02 між відповідачами підписано акт приймання-передачі проданого нежитлового (вбудованого) приміщення за адресою вул. Пирогова, 10-В.
На виконання умов вказаного договору ТОВ “Альфа-Приват” сплачено ТОВ “Компанія “Новас” 1190718,00 грн., що підтверджується копією виписки по рахунку ТОВ "Альфа-Приват" від 26.12.02.
Згідно з даними Реєстраційного посвідчення спірний договір зареєстровано в КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 17.06.03 за реєстровим № 2873-11.
Також судами попередніх інстанцій досліджено наданий ДП “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України розширений витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з якого вбачається, що 19.08.02 (архівна дата) в реєстр заборон було внесено запис про обтяження - заборону на нежиле приміщення під літерою “В”, 95,7 м2, м. Київ, вул. Пирогова, будинок 10в - номер реєстру 147162-596 (запис 6).
При прийнятті оскаржуваних рішень суди виходили з того, що вказані вище обставини дають підстави для висновку, що ТОВ “Альфа-Приват” мав змогу і повинен був пересвідчитись, що спірне нежитлове приміщення перебуває під забороною у зв'язку з укладеннням договору іпотеки, а отже останній не є добросовісним набувачем. Судами не прийнято до уваги посилання ТОВ “Альфа-Приват” на те, що приватним нотаріусом лише 17.01.05 зареєстровано запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, безпідставно вказано власником приміщення ТОВ “НВКЦ “Новас” та про наявність заборони на приміщення, оскільки, як вбачається із графи “Додаткові данні” запису 6 Розширеного витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на запит органу державної влади, датою виникнення цього запису є саме 19.08.02.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято без з'ясування усіх фактичних обставин справи.
Так, судами не надано належної оцінки розбіжностям в датах вчинення запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та, відповідно не проведено розмежування понять “дата внесення в реєстр” і “архівна дата”, в який час та у зв'язку з чим ці дати проставляються.
Судами також безпідставно не взято до уваги свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення 19/100 частин від усього домоволодіння площею 95, 70 м2 за адресою: м. Київ. вул. Пирогова, 10 літ. “В”, видане ТОВ “СЕЛТОН” 13.11.03 НП № 010007916 з посиланням на нетотожність адреси, зазначеної в свідоцтві, адресі, за якою знаходиться спірне приміщення, та не вжито відповідних заходів щодо з'ясування у належний спосіб ідентичності вказаного майна.
До того ж, судами не враховано, що вказане вище рішення господарського суду м. Києва від 19.06.06 у справі № 26/192, яке за посиланням судів, набрало законної сили, скасовано постановою Вищого господарського суду України від 27.02.07, справу направлено на новий розгляд.
Вказані обставини залишились поза увагою судів попередніх інстанцій і їм не було надано відповідної правової оцінки.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 28.12.06 господарського суду м. Києва та постанову від 23.04.07 Київського апеляційного господарського суду у справі № 48/232 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий Божок В.С.
Судді Костенко Т.Ф.
Коробенко Г.П.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2007 |
Оприлюднено | 29.08.2007 |
Номер документу | 868352 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Костенко Т.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні