Постанова

від 09.01.2020 по справі 689/1190/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 689/1190/19

Провадження № 22-ц/4820/110/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2019 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим у подальшому позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина.

ОСОБА_1 зазначила, що до березня 2009 року вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають двоє дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - які проживають з позивачкою. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2008 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на дітей у розмірі в…“ частини з усіх доходів щомісячно, але не менше встановленого законодавством мінімуму для кожної дитини. Після досягнення сином ОСОБА_3 повноліття він продовжує навчання у Державному вищому навчальному закладі Кам`янець-Подільський індустріальний коледж і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, однак, відповідач не надає коштів на утримання сина.

За таких обставин ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі в…“ частини з усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу досягнення сином повноліття та до закінчення ним навчання або до досягнення ним двадцятитрьохрічного віку в залежності від того, яка з цих подій настане першою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2019 року в позові відмовлено. Судовий збір у розмірі 768 грн 40 коп. віднесено на рахунок держави, а витрати на професійну правничу допомогу покладено на позивачку ОСОБА_1 .

Суд виходив з того, що за своїм матеріальним становищем ОСОБА_2 не спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , а тому позов є безпідставним і судові витрати не можуть бути покладені на відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, а відповідач спроможний утримувати сина за рахунок своїх доходів і майна. Суд не врахував майновий стан відповідача, не застосував норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про безпідставність позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, вказуючи на його законність та обґрунтованість.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення сторін, не застосував закон (ст. 183 СК України), який підлягав застосуванню, неправильно витлумачив норми ст. 199 СК України та не дотримався положень ст. 89 ЦПК України.

У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі та мають двоє дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - які проживають з позивачкою.

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2008 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 і сина ОСОБА_4 , - у розмірі в…“ частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше встановленого законодавством мінімуму для кожної дитини, починаючи з 5 листопада 2008 року та до повноліття дітей.

ОСОБА_3 є студентом 3-го курсу Державного вищого навчального закладу Кам`янець-Подільський індустріальний коледж (денна форма навчання). Термін завершення ним навчання - 30 червня 2020 року.

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 25 квітня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 березня 2018 року та до повноліття дитини.

Застосовані норми права

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

В силу ч.ч. 2, 3 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Згідно зі ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

За змістом ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Із положень ч. 1 ст. 182 СК України слідує, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати їм матеріальну допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 досяг 18 років та продовжує навчання. Він не працює, проживає з матір`ю, ОСОБА_1 , і перебуває на її повному утриманні.

ОСОБА_2 працює в Управлінні агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області та має постійний дохід. Йому належить нерухоме майно: Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 ; Ѕ частина житлового будинку по АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 1,5678 га (кадастровий номер 6825884400:04:023:0006), розташована на території Москалівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на теперішній час перебуває в оренді Приватного підприємства Аграрна компанія 2004 .

Відповідач страждає на хронічні захворювання та перебуває на диспансерному обліку у лікаря загальної практики сімейної медицини.

Зібрані у справі докази достовірно вказують на те, що у зв`язку з продовженням навчання ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, а відповідач за своїм матеріальним становищем має можливість надавати йому таку допомогу.

Оскільки ОСОБА_2 ухиляється від утримання сина, то з нього слід стягнути аліменти в судовому порядку.

Враховуючи матеріальне становище ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , можливість одержання останнім матеріальної допомоги від матері, ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає, що з ОСОБА_2 на корить позивачки підлягають стягненню аліменти на повнолітнього сина у розмірі 1/12 частини його заробітку (доходу) на місяць.

Вказані обставини та норми чинного законодавства залишилися поза увагою суду першої інстанції, який не дав належної оцінки дослідженим доказам і дійшов помилкового висновку про безпідставність позову ОСОБА_1 .

Висновок суду першої інстанції про те, що загальний розмір відрахувань із заробітної плати ОСОБА_2 склав 70%, у зв`язку з чим, він неспроможний утримувати повнолітнього сина ОСОБА_3 , не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, після досягнення сином ОСОБА_3 повноліття сторони не зверталися до суду з позовом про визначення розміру аліментів на малолітнього сина ОСОБА_4 , тому за рішенням суду від 11 грудня 2008 року (виконавче провадження №33096995) з відповідача стягуються аліменти на дитину в розмірі в…™ частини заробітку (доходу) щомісячно. Крім того, за рішенням суду від 25 квітня 2018 року (виконавче провадження №59209913) з ОСОБА_2 стягуються аліменти на малолітню дочку ОСОБА_6 у розмірі ј частини заробітку (доходу) на місяць. Отже сума утримань із заробітку ОСОБА_2 складає 5/12 (в…™+ј) частин його заробітку (доходу).

При цьому матеріали справи не містять достатніх доказів про перебування на утриманні відповідача інших осіб.

Та обставина, що у ОСОБА_2 виникла заборгованість за аліментами, не спростовує висновок апеляційного суду про те, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину ОСОБА_3 .

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Неврахувавши всіх обставин справи та указаних норм права суд першої інстанції помилково виходив з того, що позов ОСОБА_1 є безпідставним у цілому, тому ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.

З огляду на викладене, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути аліменти на період навчання повнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/12 частини заробітку (доходу) щомісячно.

Щодо судових витрат

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових втрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання до суду позову про стягнення аліментів.

Позов ОСОБА_1 заявлено з ціною, яка визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців (п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України), його мало бути оплачено судовим збором за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в розмірі 768 грн 40 коп.(1921х0,4). Цей позов задоволено на 25% (100х1/12:1/3), а тому з ОСОБА_2 на користь держави слід присудити судовий збір: 192 грн 10 коп. за подання позову (768,40х25%), 288 грн 15 коп. за подання апеляційної скарги (768,40х150%х25%).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору про надання юридичних послуг №21 від 31 липня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 і адвокатом Пустовим А.В. (а.с. 37), останній надавав позивачці професійну правничу допомогу у справі.

Із акту приймання-передачі виконаних робіт, який містить детальний розрахунок наданих послуг (а.с. 51), слідує, що Пустовий А.В. надав ОСОБА_1 юридичні послуги у виді: консультації по законодавству України, складання позовної заяви, ознайомлення з матеріалами справи, складання запиту та представництва в суді.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 3 вересня 2019 року (а.с. 50) ОСОБА_1 сплатила Пустовому А.В. обумовлений гонорар у розмірі 7 000 грн.

В силу ч. 5 ст. 137 ЦПК України ОСОБА_2 не звертався до суду з клопотанням про зменшення розміру понесених позивачкою витрат на правничу допомогу, а тому, враховуючи пропорційність розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь ОСОБА_1 слід присудити ці судові витрати у розмірі 1 750 грн. (7000х25%).

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання - АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/12 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 6 липня 2019 року та до припинення сином навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання - АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) 1 750 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь держави (отримувач: Управління Державної казначейської служби України у Ярмолинецькому районі, код отримувача (ЄДРПОУ) 37852525, рахунок UA1889999800000312152060225902, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; призначення платежу: *;101; судовий збір, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області, код класифікації доходів 22030101) 192 гривні 10 копійок судового збору за подання позову.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь держави (отримувач: Управління Казначейства у місті Хмельницькому/місто Хмельницький (22030101), код отримувача (ЄДРПОУ) 38045529, рахунок UA938999980313171206080022002, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)) 288 гривень 15 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.І. Ярмолюк

А.В. Купельський

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції - Кульбаба А.В.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 50