Рішення від 08.01.2020 по справі 379/1300/19

Справа № 379/1300/19

2/379/66/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2020 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.,

розглянувши у судовому засіданні, в залі суду м. Тараща, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на одну другу частину житлового будинку в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем за заповітом на 1/2 частину спадкового житлового будинку. Крім нього, спадкоємцем є його брат, відповідач по справі.

В зв`язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок і, як наслідок, неможливості отримання свідоцтва про право на спадщину, останній звернувся до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву та просить розглядати справу без його участі.

Представник відповідача Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника, проти позовних вимог не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, вивчивши матеріали спадкової справи № 108/2018, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і, співставивши їх з матеріалами справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлено, що за життя, а саме 30.11.2098 мати позивача - ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Ківшоватської сільської ради народних депутатів Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 114, яким вона зробила заповітне розпорядження, заповівши все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день її смерті належатиме їй вона заповіла у власність ОСОБА_2 , позивачу по справі, та ОСОБА_1 , відповідачу по справі, порівно (матеріали спадкової справи).

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача - ОСОБА_3 померла (а.с.8.). Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. Спадкоємцями її є позивач та його брат відповідач по справі, обоє у рівних частках. Так, останні, маючи намір прийняти спадщину після матері, у встановлений законом шестимісячний строк, звернулися до приватного нотаріуса Таращанського районного нотаріального округу Київської області Овраменко Л.В., із заявами про прийняття спадщини, а в подальшому із заявами про видачу їм відповідних свідоцтв про право на спадщину (матеріали спадкової справи).

01.10.2018 позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку земельної ділянки, площею 2,3277 га, з кадастровим номером 3224481900:04:002:0050 та на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,1142 га, з кадастровим номером 3224481900:04:010:0013, розташованих на території Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської (матеріали спадкової справи). У видачі ж позивачу та його брату, відповідачу по справі, відповідних свідоцтв про право на спадщину за заповітом, кожному на 1/2 частку вищезазначеного спадкового житлового будинку, приватним нотаріусом, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, було відмовлено у зв`язку з відсутністю у них правовстановлюючого документа та запропоновано звернутися до суду (а.с.11).

Позивач як спадкоємець за заповітом, який прийняв у спадщину 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , але через відсутність правовстановлюючих документів на нього не може отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок, звернувся до суду з даним позовом.

Факт того, що власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсно була спадкодавець, підтверджується довідкою виконкому Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області №1527 від 26.09.2019, випискою Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області №1524, №1525, №1526 від 26.09.2019 (а.с.12-15).

За даними технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 від 05.07.2018 до житлового будинку відносяться наступні господарські будівлі та споруди: житловий будинок з прибудовою, гараж з прибудовою, погріб, літня кухня, сарай, вбиральня, колодязь, хвіртка, ворота, огорожа. Загальна площа приміщень будинку становить 69,3 кв.м., житлова площа - 48,2. Інвентаризаційна вартість будинку, господарських будівель та споруд становить 197170,00 грн. (а.с.16-21).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

За ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації .

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

Згідно зі статтею 68 Закону України Про нотаріат та підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно проводиться нотаріусами після надання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. В разі відсутності таких документів нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з чим особа, яка претендує на зазначене майно повинна встановлювати право власності в судовому порядку.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення суду, що набрало законної сили є однією з підстав для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Враховуючи дані обставини та виходячи з того, що відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, суд вважає за необхідне задовольнити даний позов.

Керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ПК України, статтями 182, 392, 1216, 1218, 1223, 1268, 1270, 1297 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на одну другу частку житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, загальною площею - 69,3 кв.м, житловою площею - 48,2 кв.м, інвентаризаційною вартістю - 197170.00 грн, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду і через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін