Рішення

від 24.12.2019 по справі 548/1188/19

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1188/19

Провадження № 2/548/496/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2019 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Коновод О.В.

за участю : секретаря судового засідання - Вовк М.І.

за участю представника відповідача - адвоката Шелудякової І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного підприємства Єдність про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за орендною платою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватно-орендного підприємства Єдність про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за орендною платою, в якому прохала суд розірвати договір оренди землі, укладений 01.07.2013 року між орендодавцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканкою с.Грушине Хорольського району Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та орендарем - Приватно-орендним підприємством Єдність , код ЄДРПОУ 30080436, місце розташування с.Грушине Хорольського району Полтавської області згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку земельну ділянку площею 5.48 га кадастровий номер: 5324881500:00:018:0011, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новоаврамівської (бувшої Грушинської) сільської ради Хорольського району Полтавської області; договір зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Хорольского РУЮ Полтавської області Цвіркуном І.О. , запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20.08.2013 року, номер запису про інше речове право: 2171491.

Стягнути з Приватно-орендного підприємства Єдність , код ЄДРПОУ 30080436, місце розташування с.Грушине Хорольського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки с.Грушине Хорольського району Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 :- заборгованість за орендною платою за 2016-2018 роки у розмірі 32 800, 00 грн., пеню за прострочення внесення орендної плати за 2016-2018 роки у розмірі 39 722, 35 грн., три проценти річних від простроченої суми орендної плати за 2016-2018 роки у розмірі 1632, 41 грн., всього 74 154, 76 грн.;- на відшкодування витрат по сплаті судового збору 768, 40 грн.

В обгрунтування позову посилається на те, що вона ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5.48 га кадастровий номер: 5324881500:00:018:0011, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новоаврамівської (бувшої Грушинської) сільської ради Хорольського району Полтавської області, на підставі свідоцтва про право власності за номером: 5276313 від 24.06.2013 року, що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №152336902 від 11.01.2019 року та витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

01.07.2013 року між Приватно-орендним підприємством Єдність та ОСОБА_1 - власником вищевказаної земельної ділянки укладено договір оренди землі на вищевказану земельну ділянку. Право оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.08.2013 року, номер запису про інше речове право: 2171491, це підтверджується копією вищевказаної інформаційної довідки та копією відповідного договору.

Відповідно до п. 8 вказаного Договору оренди землі від 01.07.2013 року, останній укладено на 10 років.

Пунктом 9 вказаного договору передбачено, що орендна плата встановлюється у розмірі 5,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 7 508, 77 грн (150175. 37 грн х 5,0 %).

Відповідно до пункту 10 договору перегляд річної орендної плати на землю здійснюється без урахування індексації.

Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься один раз на рік до 20 грудня.

Пунктом 13 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на 2 роки у разі: змін умов господарювання, передбачених договором; змін розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

01.06.2017 року між ОСОБА_1 та о ПОП Єдність , укладено додаткову угоду до вказаного договору оренди землі, якою деякі пункти договору оренди землі від 01.07.2013 року викладено у новій редакції, зокрема:

Пункт 8 договору викладено наступним чином: Договір укладено на строк до 01 червня 2066 року (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію .

Пунктом 9 вказаного договору передбачено, що орендна плата встановлюється у розмірі 9, 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 17 000, 00 грн.

Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься один раз на рік до 31 грудня.

Нотаріально посвідченою довіреністю від 09.08.2012 року, зареєстрованою у реєстрі № 1061, на 3 роки до 09.08.2015 року позивач уповноважила ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є керівниками відповідача, бути її представниками для цього надала їм право від мого її імені в тому числі одержувати орендну плату по вищевказаному договору.

В той же час після закінчення дії даної довіреності - 09.08.2015 року позивач жодного разу не отримала орендної плати за 2016, 2017 та 2018 роки.

В зв`язку з цими неправомірними діями відповідача представник позивача за довіреністю ОСОБА_6 25.01.2019 року надіслав звернення про дострокове розірвання даного договору в зв`язку з вищевикладеним порушенням її прав.

Дане звернення відповідач отримав 01.02.2019 року і лише 25.02.20129 року надіслав позивачу відмову у цьому мотивуючи тим, що орендну плату: y 2015 році - 12 800 грн. - орендодавцю (виплата проведена за 2015-2016 роки за письмовою заявою представника орендодавця). ПДФО 15% - 2299.40 грн., військовий збір 229,94 грн.; у 2017 році - 20 000 грн. орендодавцю (виплата проведена за 2017 рік у розмірі 13685 грн. та частково авансом за 2018 рік - 6315 грн.), ПДФО 18 % - 4472,05 грн., військовий збір 1.5 % - 372.67 грн.

З огляду па те, що у 2018 році орендодавець не звертався до орендаря за доплатою орендної плати за користування землею у 2018 році, ПОП Єдність направило грошові кошти у сумі 7370 грн. за допомогою поштового грошового переказу через відділення ПАТ Укрпошти за останньою відомою адресою проживання орендодавця ОСОБА_1 : с. Грушине Хорольського району Полтавської області . - дослівна цитата.

Позивач вказує, що вона орендної плати за 2016 - 2018 роки не отримувала до 25.02.2019 року в сумі 7370 грн. (як стало відомо з відповіді відповідача це частина за 2018 рік) та й то поштовим переказом від 25.02.2019 року і тільки після вищевказаного звернення представника про розірвання спірного договору.

Щодо виплати орендної плати в 2015 році за 2016 рік наперед представнику позивача ОСОБА_3 , то вона вказує, що повноважень у довіреності на отримання нею належних грошей наперед позивач не давала.

Надана відповідачем відмова від 25.02.2019 року не містить інформації коли та в якому розмірі виплачена орендна плата представнику позивача в 2015 році за 2016 рік, а позивачу в 2018 році, до неї не додані первинні бухгалтерські документи про отримання ними орендної плати, які містять їхні підписи, а тому у розумінні ст. 76 ЦПК України та частини 4 ст. 22 Закону України "Про оренду землі" не є належним доказом факту отримання ними орендної плати у строки, встановлені договором оренди.

Тому позивач вважає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів виплати орендної плати за 2016 - 2018 роки та своєчасності її внесення, що свідчить про порушення відповідачем умов договору оренди та систематичну несплату орендної плати.

Оскільки факт внесення орендної плати відповідачем за 2016-2018 роки є недоведеним, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за орендною платою, яка згідно відмови відповідача від 25.02.2019 року за вирахуванням податків та часткової сплати в сумі 7 370 грн. складає 32 800 грн.

Орендну плату за 2016 - 2018 роки позивач отримала частково лише в 25.02.2019 року, тобто з порушенням строку, встановленого п. 11 договору оренди.

Позивач неодноразово зверталася до відповідача щодо невиплати їй орендної плати, проте відповідач позивачу орендну плату не виплачував.

Відповідачем не надано позивачу доказів про те, що він приймав заходи щодо внесення орендної плати за договором оренди за місцем проживання орендодавця щороку до 31 грудня.

Відповідачем не надано доказів відсутності позивача, у місці виконання зобов`язання, а саме, за її місцем проживання впродовж 2016-2018 років, як і доказів про те, що позивач відмовилась прийняти належне виконання, запропоноване відповідачем, а саме, отримати орендну плату за 2016-2018 роки у строки та на умовах, що встановлені договором оренди.

Відповідачем не доведено і обставин, які перешкоджали йому у строки, встановлені договором оренди, тобто до 31 грудня відповідного року, сплатити орендодавцю орендну плату за відповідний рік відповідно до ст. 532 ЦК України за місцем її проживання.

Про відсутність таких обставин свідчить той факт, що 25.02.2019 року відповідач перерахував позивачу частину заборгованості за орендною платою за 2018 рік поштовим переказом, незважаючи на те, що позивачем, як і в попередні роки, будь-які дії так і не були здійснені.

Договором оренди не встановлено обов`язок орендодавця з`являтися до орендаря для виконання орендарем свого зобов`язання щодо внесення орендної плати, тобто не встановлено, що місцем виконання орендарем грошового зобов`язання щодо внесення орендної плати є місцезнаходження орендаря.

Враховуючи, що відповідачем не доведена відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання щодо внесення орендної плати у строки, встановлені договором оренди, позивач вважає, що строки внесення орендної плати за 2016-2018 роки відповідачем порушені з його вини. Крім того, відповідачем взагалі не доведено внесення орендної плати за 2016-2017 роки та недоплачену частину за 2018 рік.

Враховуючи, що позивач дійшла висновку про те, що відповідачем порушені строки внесення орендної плати за 2016-2018 роки, які встановлені договором оренди, позивач має право на отримання від відповідача пені в розмірі, встановленому договором оренди (0,2% несплаченої суми за кожен день прострочення).

Оскільки орендна плата відповідно до п. 11 договору оренди вноситься щороку до 31 грудня і відповідно, у разі невнесення орендної плати в строк до 31 грудня, на заборгованість, яка утворилась станом на 31 грудня відповідного року, з 01 січня наступного року нараховується пеня за кожний день прострочення.

Тобто пеня має нараховуватися на заборгованість за орендною платою за кожний рік окремо.

За 2016 рік

12800 грн. - заборгованість відповідача

0,2% несплаченої суми за кожен день прострочення

886 (365 днів за 2017 рік +365 днів за 2018 рік + 156 днів за 2019 рік) днів- кількість днів прострочення

12800 грн.*0,2%*886= 22 681, 60 грн.

За 2017 рік

13 685 грн. - заборгованість відповідача

0,2% несплаченої суми за кожен день прострочення

521 (365 днів за 2018 рік + 156 днів за 2019 рік) днів- кількість днів прострочення

13 685 грн.*0,2%*521= 14 259, 77 грн.

За 2018 рік

6 315 грн. - заборгованість відповідача несплачена на сьогоднішній день

12,63 грн. - 0,2% несплаченої суми за кожен день прострочення

156 днів за 2019 рік- кількість днів прострочення

6 315 грн.*0,2%*156= 1 970, 28 грн.

7 370 грн. - заборгованість відповідача сплачена 25.02.2019 року

0,2% несплаченої суми за кожен день прострочення

55 днів за 2019 рік- кількість днів прострочення

7 370 грн.*0,2%*55= 810, 70 грн.

Тобто, з відповідача на користь позивача за прострочення внесення орендної плати за 2016-2018 роки підлягає стягненню пеня у розмірі 39 722, 35 грн.

Щодо стягнення 3% річних

Враховуючи, що позивач дійшла висновку про те, що відповідачем порушені строки внесення орендної плати за 2016-2018 роки, які встановлені договором оренди, тобто, боржник прострочив виконання грошового зобов`язання, позивач має право на отримання від відповідача трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки орендна плата відповідно до п. 11 договору оренди вноситься щороку до 31 грудня і відповідно, у разі невнесення орендної плати за відповідний рік в строк до 31 грудня, з 01 січня наступного року настає прострочення цієї суми орендної плати.

Три проценти річних мають нараховуватися на заборгованість за орендною платою за кожний рік окремо.

За 2016 рік

12800 грн. - заборгованість відповідача

886 (365 днів за 2017 рік +365 днів за 2018 рік + 156 днів за 2019 рік) днів- кількість днів прострочення

12800 грн.*3% : 365*886= 932,12 грн.

За 2017 рік

13 685 грн. - заборгованість відповідача

521 (365 днів за 2018 рік + 156 днів за 2019 рік) днів- кількість днів прострочення

13 685 грн.*3%: 365*521= 586, 01 грн.

За 2018 рік

6 315 грн. - заборгованість відповідача несплачена на сьогоднішній день

156 днів за 2019 рік- кількість днів прострочення

6 315 грн.* 3%: 365*156= 80, 97 грн.

7 370 грн. - заборгованість відповідача сплачена 25.02.2019 року

55 днів за 2019 рік- кількість днів прострочення

7 370 грн.*3%: 365*55= 33, 31 грн.

Тобто, з відповідача на користь позивача за прострочення внесення орендної плати за 2016-2018 роки підлягає стягненню 3% річних у розмірі 1632, 41 грн.

Несплата відповідачем орендної плати протягом 3 років (2016-2018 роки) у строки, встановлені договором, є систематичною несплатою відповідачем орендної плати (невиконанням обов`язків, передбачених умовами договору) та відповідно істотним порушенням відповідачем договору, що є підставою для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі, який був укладений на підставі п. "д" частини 1 ст. 141 ЗК України, ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та ст. 651 ЦК України.

Сплата відповідачем 25.02.2019 року позивачу частини орендної плати за 2018 рік після звернення до нього представника позивача про досудове розірвання спірного договору не впливає на те що згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Виконання відповідачем зобов`язання щодо внесення частини орендної плати за 2018 рік з порушенням строків, встановлених договором, є порушенням зобов`язання, правовим наслідком якого є, в тому числі, розірвання договору.

Позивач зазначив, що враховуючи вищевикладене спірний договір оренди підлягає розірванню, а тому звернулася до суду з вищевказним позовом.

Ухвалою суду від 14 червня 2019 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с. 35-36).

Ухвалою суду від 07 листопада 2019 року закрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с. 109-110).

07 листопада 2019 року представник відповідача в особі директора ПОП " Єдність" ОСОБА_2 надала письмовий відзив по справі до Хорольського районного суду Полтавської області (а.с. 72-82).У відзиві відповідач просив позов ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнувши з Приватно-орендного підприємства Єдність кошти у сумі 844,01 грн., в рахунок відшкодування пені за прострочення внесення частини орендної плати за 2018 рік у сумі 7370 грн. у розмірі 810,70 грн. та 3 % річних від простроченої суми - 33,31 грн. У задоволенні інших вимог відмовити.

У листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 надала суду відповідь на відзив (а.с. 119-123).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 підтримали позов та прохали його задовольнити з підстав наведених у ньому.

В судовому засіданні представник відповідача Приватно-орендного підприємства Єдність - адвокат Шелудякова І.Ю. просила позов ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнувши з Приватно-орендного підприємства Єдність кошти у сумі 844,01 грн., в рахунок відшкодування пені за прострочення внесення частини орендної плати за 2018 рік у сумі 7370 грн. у розмірі 810,70 грн. та 3 % річних від простроченої суми - 33,31 грн. У задоволенні інших вимог відмовити. Крім цього, прохала суд застосувати позовну давність в один рік до вимог про стягнення пені.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його предствника, представника відповідача, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Позивач вказує, що 01 липня 2013 року між Приватно-орендним підприємством Єдність ( Орендар ), та ОСОБА_1 ( Орендодавець ) - власником земельної ділянки площею 5,48 га кадастровий номер: 5324881500:00:018:0011, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території: Полтавська область, Хорольський район, Грушинська сільська рада, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно за індексним номером: 5276313 від 24.06.2013 року, укладено договір оренди землі на вищевказану земельну ділянку. Право оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.08.2013 року,номер запису про інше речове право: 2171491.

Відповідно до п. 8 вказаного Договору оренди землі від 01.07.2013 року, останній укладено на 10 років.

Пунктом 9 вказаного Договору передбачено, що орендна плата встановлюється у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 7 508, 77 грн.

Відповідно до п. 10 Договору перегляд річної орендної плати на землю здійснюється без урахування індексації.

Пунктом 11 Договору передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки кожного року до 20 грудня.

01 червня 2017 року між орендарем ОСОБА_1 та орендодавцем ПОП Єдність , в особі директора ОСОБА_2, укладено додаткову угоду до вказаного договору оренди землі, якою деякі пункти договору оренди землі від 01.07.2013 року викладено у новій редакції, зокрема:

Пункт 8 договору викладено наступним чином: Договір укладено на строк до 01 червня 2066 року (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію .

Згідно п. 9 договору: орендна плата вноситься орендарем у розмірі 17 000 грн., що складає 9,7 % від нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2017 року. По домовленості сторін та за письмовим або усним зверненням орендодавця орендар може вносити орендну плату у формі іншій, ніж грошовій (у натуральній або відробітковій) на суму орендної плати .

Орендна плата вноситься у такі строки: кожного року до 31 грудня. За письмовою згодою сторін орендна плата може виплачуватись наперед із зазначенням терміну виплати, але в такому разі Орендодавець втрачає своє право на перегляд розміру орендної плати у встановлені договором строки (п. 11 договору).

Посилаючись на зміст вищевказаних пунктів Договору оренди землі від 01.07.2013 року (зі змінами внесеними додатковою угодою від 01.06.2017 року) щодо розміру орендної плати та строків її внесення (договір в ред. від 01.07.2013 року - 7508,77 грн. до 20.12 кожного року; договір в ред. від 01.06.2017 року - 17 000 грн. до 31.12 кожного року), а також положення ст.ст. 13, 15, 21, 24-25, 32 Закону України Про оренду землі , ст. 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 526, 530, 612 ЦК України, Позивач стверджує, що орендна плата за 2016-2018 роки ним не отримувалась до 25.02.2019 року, у зв`язку з чим прохає суд розірвати вказаний договір оренди землі та стягнути заборгованість по орендній платі.

Викладені у позовній заяві обставини не відповідають дійсності, оскільки заборгованості по виплаті орендної плати у Приватно-орендного підприємства Єдність перед орендодавцем ОСОБА_1 немає, що повністю підтверджується наступними письмовими доказами:

-видатковим касовим ордером від 24.07.2015 року на суму 12 800 грн. про виплату орендної плати за 2015-2016 роки та заявою про видачу орендної плати наперед;

-видатковим касовим ордером від 02.06.2017 року на суму 20 000 грн. про виплату орендної плати за 2017 рік та частково за 2018 рік;

-фіскальним чеком від 25.02.2019 року про перерахування залишку суми орендної плати за 2018 рік у сумі 7 370 грн. за допомогою поштового грошового переказу через відділення ПАТ Укрпошти за останньою відомою адресою проживання орендодавця ОСОБА_1 : с. Грушине Хорольського району Полтавської області (копії відповідних документів додаються).

Відносини, пов`язані з орендою земельної ділянки ОСОБА_1 , регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також укладеним між сторонами договором оренди землі.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони договору є вільними в підписанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частинами першою, другою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 1 ЗУ Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 зазначеного Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 15 Закону України Про оренду землі (в ред., що діяла на момент укладення договору) передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею21 вказаного Закону визначено, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно ст. 22 вказаного Закону, орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендноїплати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про оренду землі орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

ОСОБА_1 та ПОП Єдність , як сторонами Договору оренди землі від 01.07.2013 року, при його укладенні, у належній формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, у тому числі й розміру орендної плати, форм платежу, строків її внесення.

Так, пунктами 9-12 Договору оренди землі від 01.07.2013 року (в ред. на момент укладенні договору) визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 5 % нормативної грошової оцінки землі, що становить 7508,77 грн. - для земельної ділянки з кадастровим номером: 5324881500:00:018:0011 площею 5,4812 га.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексації. Орендна плата вноситься кожного року до 20 грудня. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

У подальшому, при укладенні додаткової угоди до договору оренди землі від 01.07.2017 року сторони виклали п. 9 та п. 11 договору у новій редакції.

На арк. 3-4 позовної заяви міститься посилання на якийсь Договір оренди землі від 07.04.2008 року, який не має жодного відношення до орендних відносин, що виникли між сторонами на підставі договору оренди землі, укладеного лише 01.07.2013 року. При цьому, як вказує Позивач, п. 11 договору оренди землі від 07.04.2008 року встановлено, що орендна плата вноситься один раз на рік до 31 грудня.

Однак, первісна редакція договору від 01.07.2013 року містить виклад п. 11 у наступному форматі: Орендна плата вноситься у такі строки кожного року до 20 грудня , а п.11 у редакції від 01.06.2017 року Орендна плата вноситься у такі строки: кожного року до 31 грудня. За письмовою згодою сторін орендна плата може виплачуватись наперед із зазначенням терміну виплати, але в такому разі Орендодавець втрачає своє право на перегляд розміру орендної плати у встановлені договором строки .

Тобто, текст договору оренди землі взагалі не містить вказівки на разовий порядок сплати орендних платежів, а лише вказує на строк проведення відповідних розрахунків.

Крім того, на суб`єктивну думку Позивача, заборгованість за орендною платою, за вирахуванням податків та часткової сплати в сумі 7370 грн., складає 32 800 грн.

ОСОБА_1 вказує, що розмір заборгованості зі сплати орендної плати:

- за 2016 рік становить 12 800 грн.,

- за 2017 рік - 13 685 грн.,

- за 2018 рік - 6 315 грн.

ОСОБА_1 самостійно визначено розмір орендної плати у 2016 році у сумі 12 800 грн. Звідки взята саме така сума Відповідачу незрозуміло, оскільки, згідно умов договору в ред. від 01.07.2013 року, яка діяла у 2016 році, розмір орендної плати складає - 7508,77 грн., а не 12 800 грн., як вказує Позивач у своєму позові. Так, згідно п. 9 Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 7508,77 грн. на рік.

У 2017 році - 17 000 грн. (згідно умов договору в ред. від 01.06.2017 року);

У 2018 році - 17 000 грн.(згідно умов договору в ред. від 01.06.2017 року).

Щодо сплати орендної плати за 2016 рік, відповідач повідомив, що у 2015 році орендарем ПОП Єдність за оренду земельної ділянки ОСОБА_1 , орендодавцю нараховано та виплачено 15 329,34 грн., з яких орендодавцю сплачено 12 800 грн. (виплата проведена за 2015-2016 роки за письмовою заявою представника орендодавця), ПДФО 15% - 2299,40 грн., військовий збір 1,5% - 229,94 грн.

Виплата була проведена наперед представнику орендодавця ОСОБА_3 , на підставі відповідної письмової заяви, в межах повноважень, визначених довіреністю, виданою Позивачем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, 09 серпня 2012 року ОСОБА_1 видано довіреність на 3 роки (до 09.08.2015 року) з правом передоручення повноважень іншим особам, що була посвідчена приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Березою Д.В., зареєстрована в реєстрі за № 1061, у якій остання уповноважила ОСОБА_2 та/або ОСОБА_3 , котрі діють незалежно один від одного, користуватися, управляти, розпоряджатися (в тому числі продати за ціну та на умовах на їх власний розсуд (крім тих дії щодо яких підпадають під мораторій), обміняти на іншу земельну ділянку, надавати в оренду, заставляти, в тому числі в якості майнового поручителя) будь-якими належними їй земельними ділянками, будь-якого призначення, незалежно від їх розташування (місцезнаходження) та розміру або їх частинами та придбавати за ціну та на умовах на їх власний розсуд на її ім`я будь-які земельні ділянки та реєструвати за нею право власності згідно чинного законодавства України.

Для цього уповноваженим особам надано права, зокрема: в тому числі, підписувати договори купівлі-продажу земельних ділянок, обміну на іншу земельну ділянку (міни), визначаючи умови продажу та обміну на власний розсуд, а також інші договори в разі необхідності (попередні договори, договори авансу, договори міни, договори оренди, іпотечні договори, договори про внесення змін та доповнень); приймати у мою власність земельні ділянки або інше майно за договорами міни, розривати укладені договори дотримуючись чинного законодавства України, в тому числі і ті що були посвідчені нотаріусом; змінювати цільове призначення земельних ділянок, одержувати належні мені примірники договорів; отримувати дублікати документів, в тому числі тих, що посвідчені нотаріально, в разі втрати оригіналів, вирощувати багаторічні насадження, здійснювати розрахунки за договорами, укладати договори оренди, отримувати платежі за користування по договорам оренди; сплачувати необхідні збори, мито, інші платежі, в тому числі і такі, що визнані обов`язковими, отримувати належні ОСОБА_1 гроші; виконувати всі інші дії в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду повноважень.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ст. 237 ЦК України).

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Стаття 244 Цивільного кодексу України, визначає, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі

Зміст довіреності визначається межами правоздатності особи, яку представляють.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (стаття 238 Кодексу).

Як зазначалось вище, умови про розмір, періодичність та строки внесення орендної плати за землю встановлюються у договорі оренди (ст. 21 Закону від 06.10.98 р. № 161-XIV Про оренду землі ). Тобто підставою для сплати орендної плати наперед є договір оренди земельної ділянки.

Водночас, згідно зі ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

З огляду на викладене, за чинним законодавством України виконати достроково обов`язок зі сплати орендної плати беззаперечно можна, але тільки якщо це не заборонено договором.

Згідно умов договору оренди землі, в редакції від 01.07.2013 року, яка діяла у 2015-2016 роках, останній заборони на дострокову сплату орендної плати не містить.

Договором оренди землі передбачено, що орендна плата сплачується кожного року до 20 грудня (п. 11 Договору), заборони про сплату наперед договір не містить.

Таким чином, орендар мав право без внесення змін до договору оплатити оренду авансом за певний строк (декілька років).

Аналізуючи викладене, враховуючи положення ст. 531 ЦК України, якою визначено право Боржника на виконання свого обов`язку достроково, та відсутності заборони на дострокову сплату, згідно умов Договору оренди землі, в редакції від 01.07.2013 року, а також враховуючи повноваження Представника Позивача ОСОБА_1 за довіреністю від 09.08.2012 року ОСОБА_3, (у т.ч. отримувати платежі за користування по договорам оренди, отримувати належні ОСОБА_1 гроші), виплата орендної плати представнику орендодавця наперед, повністю відповідає вимогам законодавства України, умовам Договору та змісту довіреності, що визначається межами правоздатності особи, яку представляють.

У 2017 році - безпосередньо наручно орендодавцю ОСОБА_1 проведена виплата у сумі 20 000 грн. (виплата проведена за 2017 рік у розмірі 13 685 грн. та частково авансом за 2018 рік - 7 370 грн.), ПДФО 18 % - 4 472,05 грн., військовий збір 1,5 % - 372,67 грн.

Так, згідно видаткового касового ордеру від 02 червня 2017 року за особистим підписом одержувача ОСОБА_1 , нею отримано 20 000 грн., що є належним доказом своєчасного внесення орендної плати орендодавцем ПОП Єдність .

Доплата орендної плати за користування земельною ділянкою за 2018 рік ОСОБА_1 дійсно була здійснена лише 25.02.2019 року, оскільки за місцем реєстрації орендар не проживає, а проживає у іншому населеному пункті. На підтвердження зазначених обставин щодо відсутності Позивача у місці виконання зобов`язання, надаю довідку виконавчого комітету Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, згідно якої, ОСОБА_1 з 2016 року по місцю реєстрації не проживає.

До надходження письмового звернення представника за довіреністю ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на адресу підприємства 01.02.2019 року, жодних непорозумінь між сторонами не виникало з моменту укладення договору оренди землі від 01.07.2013 року.

З огляду на викладене, 25.02.2019 року ПОП Єдність направило грошові кошти у сумі 7 370 грн. за допомогою поштового грошового переказу через відділення ПАТ Укрпошти за останньою відомою адресою проживання орендодавця ОСОБА_1 : с. Грушине Хорольського району Полтавської області.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК), обов`язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК) і збирання доказів у цивільних справах за загальним правилом не є обов`язком суду (ч. 2 ст. 12 ЦПК).

За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України встановлюються поняття належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт внесення орендної плати ПОП Єдність за 2016-2018 роки є доведеним належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, що подаються разом з поданням відзиву.

Оцінюючи в сукупності обставини, на яких ґрунтуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Водночас, Відповідачем не заперечується факт несвоєчасності, в порушення строку, встановленого п. 11 договору оренди землі в ред. від 01.06.2017 року, проведення оплати частини орендної плати за 2018 рік, а тому визнаються позовні вимоги про стягнення пені за прострочення внесення частини орендної плати у сумі 7 370 грн. у розмірі 810,70 грн. та 3 % річних від простроченої суми - 33,31 грн.

Щодо розірвання договору оренди землі суд вважає за необхідне вказати на відсутність ознаки систематичності несплати орендної плати, як підстави для розірвання договору оренди землі.

Відповідно до ст.24 закону Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути достроково розірваний судом на вимогу орендодавця у разі невиконання орендарем обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 зазначеного Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За змістом пункту д частини 1 статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачене систематичне (два і більше випадки) невнесення орендної плати, встановленої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч.2 ст.651 ЦК.

Частиною 2 статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним при цьому є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому одноразова несплата орендної плати та одноразова несвоєчасна сплата частини орендної плати, не містить ознак системності та не є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі.

В даному випадку належним способом захисту права орендодавця буде вимога про сплату орендної плати та відповідних санкцій за несвоєчасне виконання даного обов`язку, що повністю відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній у наступних справах: №6-977цс16, №6-146цс12, 6-1449цс17, №484/301/18 та Верховного суду у постанові від 28 лютого 2018 року справа № 587/173/15-ц, постанові від 11.07.2018 року справа № 484/3687/16-ц та постанові від 06.03.2019 року справа № 183/262/17.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині розірвання договору оренди землі, укладеного 01.07.2013 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем Приватно-орендним підприємством Єдність , та зареєстрованого державним реєстратором реєстраційної служби Хорольського РУЮ Полтавської області Цвіркуном І.О., запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20.08.2013 року, номер запису про інше речове право: 2171491; стягнення з Приватно-орендного підприємства Єдність на користь ОСОБА_1 : заборгованості за орендною платою за 2016-2018 роки у розмірі 32 800 грн., пені за прострочення внесення орендної плати за 2016-2018 року у розмірі 38 911,65 грн., три проценти річних від простроченої суми орендної плати за 2016-2018 роки у розмірі 1 599,1 грн., всього 73 310,75 грн. є незаконними та необгрунтованими, оскільки не підтверджені жодним належним та допустимим доказом, тому у їх задоволенні належить відмовити повністю за безпідставністю позовних вимог.

Крім цього, у відповідності до вимог ст.256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інте ресу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

Статтею 258 ЦК України для стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність строком в один рік.

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК).

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252-255 ЦК.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Для визначення початку перебігу виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) фактори. При цьому, правило частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення строку, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на Позивача.

Аналогічні правові позиції Верховного Суду України викладені у справах №6-2469цс16 від 16.11.2016 року; №6-832цс15 від 28.09.2016 року; №6-2165цс15 від 14.09.2016 року; №6-152цс14 від 29.10.2014 року; №6-1503цс16 від 21.12.2016 року; №6-3029цс16 від 8.06.2016 року.

Згідно з пунктом 11 Договору оренди землі (в ред. від 01.07.2013 року, яка діяла у 2016 році) передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки кожного року до 20 грудня.

Пункт 11 Договору оренди землі в ред. від 01.06.2017 року викладено у наступній редакції: Орендна плата вноситься у такі строки: кожного року до 31 грудня.

Таким чином, згідно з умовами Договору оренди землі (п.11), які діяли у 2016 році, орендна плата вноситься кожного року до 20 грудня, а з 2017 року - кожного року до 31 грудня.

У відповідності до п. 14 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Орендодавець зобов`язаний сплачувати орендну плату у розмірі та в строки, визначені договором, а також сплачувати пеню за порушення строків внесення орендної плати.

Позивач звернувся до суду з позовом до ПОП Єдність про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за орендною платою, надавши суду розрахунок пені на заборгованість за орендною платою за кожен рік окремо.

Суд вважає, що позивачем безпідставно нараховано пеню в розмірі 39 722, 35 грн., зокрема:

на суму орендної плати 12800 грн. за 2016 рік, починаючи з 01.01.2017 року за 886 днів прострочення,

на суму орендної плати 13685 грн. за 2017 рік, починаючи з 01.01.2018 року за 521 днів прострочення.

Так, для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи викладене, стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання не може перевищувати одного року, однак Позивачем пеня на суму орендної плати за 2016 рік розрахована за 2 роки 156 днів, а за 2017 рік - за 1 рік та 156 днів.

Зазначені обставини, повністю відповідають чинному законодавству та судовій практиці. Так, у правовій позиції Верховного Суду України (справа №6-100цс14) визначено, що за правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов`язання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Приватно-орендного підприємства Єдність про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за орендною платою,- підлягає частковому задоволенню .

Враховуючи викладене вище та у відповідності до ст.ст. 202,207,524,526,530,532,533-535,549,551, 612,614,625 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватно-орендного підприємства Єдність про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за орендною платою,-задовольнити частково.

Стягнути з Приватно-орендного підприємства Єдність кошти у сумі 844,01 грн., на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування пені за прострочення внесення частини орендної плати за 2018 рік у сумі 7370 грн. у розмірі 810,70 грн. та 3 % річних від простроченої суми - 33,31 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватно-орендного підприємства Єдність на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судоовго збору у сумі 8,74 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 02.01.2020 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: с . Грушине Хорольського району Полтавської області , поштовий індекс: 37841.

Відповідач: Приватно - орендне підприємство Єдність ,ЄДРПОУ 30080436 , адреса : 37841, Полтавська область, Хорольський район, с. Грушине, вул. Перемоги, буд. 11.

Суддя : О.В. Коновод