Постанова

від 10.01.2020 по справі 202/2427/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1998/20 Справа № 202/2427/19 Суддя у 1-й інстанції - Бєльченко Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 28 жовтня 2019 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини та стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2019 року позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що вона з відповідачем у період з 29.08.2009 року по 14.01.2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Під час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 .

Після розірвання шлюбу їх син постійно проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.10.2017 року з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання їх сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач мав заборгованість по аліментам, але на час розгляду справи заборгованість погашена.

Їх син часто хворіє та перебуває на обліку у лікарів зі спеціалізаціями: ЛОР, педіатр, невропатолог, дерматовенеролог, з діагнозами: дитяча хронічна екзема, ГРВІ, гостра бронхопневмонія, гострий тонзиліт, гострий фарингіт, гострий трахеобронхіт, гострий фаринго-трахеїт, ринотрахеобронхіт, бактеріальний ринофарингіт, ентеровірусна інфекція, гострий ексудативний середній двосторонній отит, гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий тонзилофарингіт, гострий риносинусит, що супроводжується ацетономічним синдромом, астенноневротичний сидром.

У зв`язку з вказаними діагнозами їх син потребує постійного лікування, у тому числі і стаціонарно, та потребує особливого догляду та оздоровлення.

У зв`язку із зазначеними обставинами, вона періодично несе значні витрати на належний догляд за дитиною, викликаний постійними хворобами, при тому, що розмір аліментів, які сплачує відповідач, є занадто низьким та на потрібне дитині харчування, лікування не вистачає.

За період з вересня 2017 року по березень 2019 року вона понесла витрати на лікування сина у розмірі 22 819,11 грн.

Також син відвідує заняття з англійської мови у естетично-оздоровчому центрі для дітей та молоді Валена , де один місяць навчання коштує 600,00 грн.

Також син відвідує заняття з програмування, робототехніки в ІТ-школі для дітей та підлітків Айтішка , де один місяць навчання коштує 600,00 грн., з робототехніки - 700,00 грн.

Крім того, дитина відвідує школу тхейквондо у ТОВ Валена , СК Олимп ТКД , де один місяць навчання коштує 450,00 грн.

Витрати на відвідування вказаних занять та на придбання форми, здачу екзаменів, на проїзд за період з вересня 2017 року по березень 2019 року склали 19 404,55 грн.

Зазначила, що їх з відповідачем син навчається у 2-му класі спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов за програмою Інтелект України . Витрати на навчання у школі за період з вересня 2017 року по березень 2019 року складають 16 916,60 грн.

Витрати на одяг складають 26 177,49 грн.

Крім цього, влітку нею були понесені витрати у розмірі 8 550,00 грн на придбання путівки на базу відпочинку Лиман , адже за рекомендацією лікарів дитина потребувала належного відпочинку під час канікул.

Також був придбаний за кількістю п`ятий велосипед за 8 років для активного відпочинку вартістю 1 556,00 грн.

Зазначила, що нею було здійснено ремонт у кімнаті дитини, вартість якого склала 60 866,94 грн.

Таким чином, за період з вересня 2017 року по березень 2019 року загальний розмір витрат на дитину склав 156 312,69 грн.

У зв`язку з викладеним, просила збільшити розмір аліментів, стягнутих з відповідача рішенням суду на утримання їх сина, і стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, та стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 78 156,35грн.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 28 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Змінено розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1 380 грн 00 коп.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила винести постанову, якою рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2019 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_2 на її користь половину понесених додаткових витрат за період з вересня 2017 року по березень 2019 року на придбання ліків для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 10 719,55 грн; половину понесених додаткових витрат за період з вересня 2017 року по березень 2019 року на оплату занять ОСОБА_4 з англійської мови у естетично-оздоровчому центрі для дітей та молоді Валена , з програмування, робототехніки в ІТ-школі для дітей та підлітків Айтішка , з тхейквондо у ТОВ Валена, СК Олимп ТКД у розмірі 9 702,27 грн; половину понесених додаткових витрат за період з вересня 2017 року по березень 2019 року на навчання ОСОБА_4 у спеціалізованій школі з поглибленим вивченням іноземних мов за програмою Інтелект України у розмірі 13 088,75 грн; половину понесених додаткових витрат на оздоровлення у 2019 році ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вартість путівки на базу відпочинку Лиман у розмірі 4 250,00 грн.

В іншій частині рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2019 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, не в повному обсязі з`ясував усі обставини справи, не дослідив докази, які мають значення для правильного вирішення спору, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Вказує на те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення половини понесених витрат на лікування сина, який постійно хворіє, оскільки даних про наявність у дитини хронічного тяжкого захворювання позивачем не надано, що унеможливлює застосування положень ст. 185 СК України та стягнення додаткових витрат. Проте, матеріали справи містять копії виписок лікарів із зазначенням хвороб, на які хворіла дитина та знаходження дитини на тривалому медичному обліку. Витрати на лікування також підтверджуються відповідними доказами. Також суд необґрунтовано відмовив у стягненні з відповідача половини витрат, понесених у зв`язку з оздоровленням сина на базі відпочинку Лиман , оскільки таке оздоровлення було необхідним для дитини.

Посилається на неправильність висновку суду першої інстанції щодо відмови у стягненні половини витрат на оплату занять дитини з англійської мови у естетично-оздоровчому центрі для дітей та молоді Валена , з програмування, робототехніки в ІТ-школі для дітей та підлітків Айтішка , з тхейквондо у ТОВ Валена, СК Олимп ТКД , посилаючись на відсутність доказів наявності особливих здібностей дитини і досягнень у певних сферах. Однак, суд не прийняв до уваги, що дитина вивчає англійську мову та відвідує заняття з тхейквондо протягом чотирьох років та має досягнення, подяки, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача половини витрат на навчання сина у спеціалізованій школі з поглибленим вивченням іноземних мов за програмою Інтелект України , суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ці витрати не викликані особливою обставиною розвитку здібностей дитини і не є додатковими витратами на дитину, але ж дитина вивчає англійську мову тривалий час і те, що сина прийняли на навчання до класу за програмою Інтелект України вже є значним досягненням. Окрім того, ця школа не є приватною, це Комунальний заклад освіти Спеціалізована школа № 7 з поглибленим вивченням іноземних мов Дніпропетровської міської ради, а те що сина прийняли до класу за програмою Інтелект України лише підтверджує наявність у дитини здібностей до вивчення іноземних мов, оскільки він проходив відбір та оцінювання.

Відповідач, у порядку ст.360 ЦПК України, подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони з 29.08.2009 року по 14.01.2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після припинення сімейних відносин між сторонами їх син ОСОБА_5 залишився проживати з позивачем.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.10.2017 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання їх сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття (а.с.8 т.2).

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 перебуває на обліку у лікарів зі спеціалізаціями: ЛОР, педіатр, невропатолог, дерматовенеролог, з діагнозами: дитяча хронічна екзема, ГРВІ, гостра бронхопневмонія, гострий тонзиліт, гострий фарингіт, гострий трахеобронхіт, гострий фаринго-трахеїт, ринотрахеобронхіт, бактеріальний ринофарингіт, ентеровірусна інфекція, гострий ексудативний середній двосторонній отит, гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий тонзилофарингіт, гострий риносинусит, що супроводжується ацетономічним синдромом, астенноневротичний сидром, у зв`язку з чим часто хворіє (а.с.64-80 т.1, а.с.15-113 т.2).

Відповідач на даний час офіційно не працевлаштований, має у власності земельний пай, за здачу в оренду якого отримує дохід (т.1 а.с.47, 141-143, т.2 а.с.12).

Відповідно до наданої відповідачем копії трудового договору, останній працює у Чеській Республіці у роботодавця ОСОБА_7 ; строк дії трудового договору до 29.02.2020 року; заробітна плата становить 14 900,00 чеських крон (т.1, а.с.130).

Судом встановлено, що через неправильний прикус у дитини ОСОБА_4 , лікарем ортодонтом дитячої лікарні КЗ ДМДСПЛ 14.02.2018 року було призначено носити пластинку, у зв`язку з чим позивачем було здійснено витрати на стоматологічні послуги, в тому числі на придбання пластинок, лікування з цього приводу в загальному розмірі 2 760,00 грн, що підтверджується відповідними доказами (т.2, а.с.113-119).

Згідно матеріалів справи неповнолітній ОСОБА_3 дійсно часто хворіє простудними захворюваннями, проте даних про наявність у дитини хронічного тяжкого захворювання позивачем не надано.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 відвідує заняття з англійської мови у естетично-оздоровчому центрі для дітей та молоді Валена , заняття з програмування, робототехніки в ІТ-школі для дітей та підлітків Айтішка , з тхейквондо у ТОВ Валена , СК Олимп ТКД , у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача половину вартості вказаних занять у розмірі 19 404,55 грн.

Між тим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відвідування занять з англійської мови, програмування, робототехніки, тхейквондо зумовлене наявністю схильності дитини та спрямовано на розвиток особливих здібностей дитини і досягнень у вказаних сферах, а не є способом забезпечення дозвілля.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 навчається у спеціалізованій школі з поглибленим вивченням іноземних мов за програмою Інтелект України , вартість навчання у якій складає 26 177,49 грн. Проте здійснені позивачем витрати на купівлю посібників для школи, шкільного приладдя, одягу та взуття для школи, витрати на харчування дитини в школі, відвідування дитиною екскурсій не викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) і не є додатковими витратами на утримання дитини в розумінні статті 185 СК України. Крім того, позивач не узгоджувала з відповідачем влаштування дитини до навчання до спеціалізованої школи.

Встановлено, що позивачем були здійснені витрати на путівку на базу відпочинку Лиман з метою оздоровлення дитини, але ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів того, що дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря і вказані витрати були здійснені за рекомендацією лікарів.

Також, позивачем були здійсненні витрати на ремонт у кімнаті дитини та облаштування її новими меблями у розмірі 60 866,94 грн, проте оздоблення кімнати дитини та придбання меблів не є додатковими витратами в розумінні діючого законодавства.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст.ст.141, 150, 180-182, 185, 192 СК України, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, зокрема, в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини, стягнувши з відповідача на користь позивача половину вартості додаткових витрат на стоматологічні послуги у розмірі 1 380,00 грн.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення половини понесених витрат на лікування сина, який постійно хворіє; що суд не обґрунтував відмову у стягненні з відповідача половини витрат, понесених у зв`язку з оздоровленням сина на базі відпочинку Лиман , не можуть бути прийняті судом до ваги з наступних підстав.

Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батьків незалежно від сплати ним аліментів. Чинним законодавством не передбачена можливість повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Верховний Суд у постанові від 22.05.2019 року по справі № 201/15248/16-ц (61-4862ск18) дійшов висновку про те, що положення статті 185 СК України стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку з розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, які негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Проте, наявність таких особливих обставин та додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення.

Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 13.09.2017 року у справі № 6-1489цс17.

Додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами, зокрема, у зв`язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров`ям дитини, або у разі обставин, які пов`язані з розвитком здібностей дитини.

Тому, заявляючи вимоги про одноразове стягнення додаткових витрат на дитину, необхідно надати докази усієї суми фактично понесених витрат, в той час, як заявляючи про періодичні або постійні витрати, позивач повинен довести їх необхідність.

З матеріалів справи вбачається, що дитина ОСОБА_3 періодично хворіє простудними захворюваннями, у зв`язку з чим відвідує консультації відповідних лікарів, отримує рекомендації щодо лікування, між тим, факт того, що дитина має тяжке хронічне захворювання, що може бути віднесено до особливих обставин у розумінні ст.185 СК України судом не встановлено, доказів наявності у дитини тяжкого захворювання позивачем не надано.

Доводи позивача з приводу відшкодування їй відповідачем половину вартості витрат на путівку на базу відпочинку Лиман , загальною вартістю 8 550,00 грн, яку вона придбала з метою оздоровлення дитини, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивачем не надано належних доказів того, що за рекомендацією лікарів дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря. Тобто, зазначений вид та місце оздоровлення дитини було власним та самостійним вибором позивача.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 80 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не прийняв до належної уваги здібностей дитини до вивчення англійської мови, для розвитку яких син навчається у Комунальному закладі освіти Спеціалізована школа № 7 з поглибленим вивченням іноземних мов Дніпропетровської міської ради у класі за програмою Інтелект України , у зв`язку з чим позивач понесла витрати 26 177,49 грн, не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Здійснені позивачем витрати на купівлю посібників для школи, шкільного приладдя, одягу та взуття для школи, витрати на харчування дитини в школі, відвідування дитиною екскурсій не викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) і не є додатковими витратами на утримання дитини в розумінні статті 185 СК України. Крім того, встановлено, що позивач не узгоджувала з відповідачем влаштування дитини на навчання до спеціалізованої школи.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що дитина відвідує заняття з англійської мови у естетично-оздоровчому центрі для дітей та молоді Валена , заняття з програмування, робототехніки в ІТ-школі для дітей та підлітків Айтішка , заняття з тхейквондо у ТОВ Валена , СК Олимп ТКД для розвитку здібностей у дитини в цих напрямках, що підтверджується грамотами та подяками, також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивач не довела належними та допустимими доказами, що відвідування вказаних занять зумовлене наявністю схильності дитини та спрямовано на розвиток особливих здібностей дитини і досягнень у вказаних сферах, а не є способом забезпечення дозвілля.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача фактично зводяться до незгоди із мотивами судового рішення, які наведені в його обґрунтування, а також переоцінки доказів, проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об`єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення, підлягають компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2019 року - залишити без змін в оскаржуваній частині.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів згідно ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова