Постанова

від 11.01.2020 по справі 402/1226/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 січня 2020 року м. Кропивницький

справа № 402/1226/18

провадження № 22-ц/4809/102/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Мурашка С. І.,

учасники справи:

позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області (суддя Ясінський Л. Ю.) від 11 червня 2019 року ,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива (далі - СТОВ Агрофірма Нива ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків у сумі 95146,00 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , після смерті якого ІНФОРМАЦІЯ_2 його спадкоємцем являється ОСОБА_1 , та СТОВ Агрофірма Нива уклали договір оренди земельної № 250, згідно умов якого ОСОБА_2 передав СТОВ Агрофірма Нива в оренду строком на 10 років належну йому земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 4, 30 га, кадастровий номер 3525583600:02:000:0515, яка знаходиться на території Кам`янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до СТОВ Агрофірма Нива про розірвання договору оренди земельної ділянки і ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2018 року в забезпечення позову СТОВ Агрофірма Нива було заборонено проводити будь-які дії, пов`язані із проведенням весняно-польових робіт на вказаній земельній ділянці, але постановою Кропивницького апеляційного суду від 21 травня 2018 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

10 травня 2018 року поле №7, бригади №2 СТОВ Агрофірма Нива на території Кам`янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, в складі якого знаходиться земельна ділянка, що належить ОСОБА_1 , було засіяно соняшником, що підтверджується актом витрат насіння та посівного матеріалу від 10 травня 2018 року. Однак, враховуючи чинну на той час заборону проводити весняно-польові роботи на земельній ділянці вона засіяна не була. Після скасування ухвали суду позивач, мав намір засіяти земельну ділянку відповідачки, але остання не допустила працівників позивача до посіву соняшника.

Позивач вважає дії ОСОБА_1 неправомірними та такими, що спричинили йому збитки у вигляді не отриманих доходів, які він міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 11 червня 2019 року у задоволенні позову СТОВ Агрофірма Нива до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність за завдану шкоду настає за умови доведеності складу делікту, проте позивачем не доведено факти створення відповідачем перешкод у проведенні весняно-польових робіт на земельній ділянці.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, а висновки суду є помилковими. Зокрема, зазначено, що звернення позивача до відповідача із письмовими претензіями про усунення порушень умов договору не передбачено ні умовами договору оренди землі, ні чинним законодавством. Сам факт присутності відповідачки при спробі позивачем засіяти земельну ділянку відповідачкою у судовому засіданні не заперечувався та підтверджується актом комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Благовіщенського району Кіровоградської області від 17 серпня 2018 року, затвердженого розпорядженням голови Благовіщенської районної державної адміністрації від 17 серпня 2018 року №245-р і показаннями допитаних у суді свідків.

Узагальнені доводи і заперечень відповідача на апеляційну каргу

Відповідачка не скористалася своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, подати до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу.

Суд першої інстанції встановив такі обставини:

ОСОБА_2 належала земельна ділянка загальною площею 4.30 га, яка розташована на території Кам`янобрідської сільської Ульяновського району Кіровоградської області згідно з державним актом Серії Р1 №325108 від 11 квітня 2002 року, кадастровий номер земельної ділянки 3525583600:02:000:0515.

18 травня 2012 року ОСОБА_2 та СТОВ Агрофірма Нива уклали договір оренди землі № 250 стром на 10 років, тобто до 18 травня 2022 року, який був зареєстрований у відділі Держкомзему в Ульяновському районі 18 травня 2012 року за №352550004002012.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, а його спадкодавцем є ОСОБА_1 , яка 16 липня 2014 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.

25 липня 2017 року та 09 лютого 2018 року ОСОБА_1 було направлено листи пропозиції на ім`я директора СТОВ Агрофірма Нива ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки, що належала ОСОБА_2

19 лютого 2018 року Ульяновський районний суд Кіровоградської області у справі позову ОСОБА_1 до СТОВ Агрофірма Нива про розірвання договору оренди земельної ділянки постановив ухвалу, якою СТОВ Агрофірма Нива заборонено проводити будь-які дії, пов`язані з проведенням весняно-польових робіт на земельній ділянці № НОМЕР_1 , площею 4,2953 га, кадастровий номер 3525583600:02:000:0515.

21 травня 2018 року постановою Апеляційного суду Кіровоградської області ухвалу Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2018 року скасовано, а в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 до СТОВ Агрофірма Нива про розірвання договору оренди земельної ділянки задоволено.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 01 серпня 2018 року, при обстеженні поля №7 бригади №2 СТОВ Агрофірма Нива на території Кам`янобрідської сільської ради загальною площею 36.5 га, яке засіяне соняшником, виявлено необроблену земельну ділянку кадастровий номер 3525583600:02:000:0515, розміром 4.2953 га, належну ОСОБА_1 .

Згідно з актом комісії з визначенням та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Благовіщенського району Кіровоградської області від 17 серпня 2018 року, затвердженого розпорядженням голови Благовіщенської районної державної адміністрації від 17 серпня 2018 року за №245-р, проведено розрахунок збитків заподіяних СТОВ Агрофірма Нива , внаслідок не допущення до посіву соняшника громадянкою ОСОБА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 3525583600:02:000:0515, площею 4.2953 га, що становить 95 146 грн.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Оскільки ціна позову не досягає ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а справа не відноситься до жодної з категорій справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України, суд розглядає її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з частинами 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає не у повній мірі.

Положення ст. 55 Конституції України закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 5 ЦПК України передбачає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У свою чергу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Отже, указані норми цивільного та цивільного процесуального законодавства визначають об`єктом судового захисту порушене, невизнане або оспорюване цивільні права, свободи чи інтереси.

Позивач, який звернувся до суду за захистом порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права, зобов`язаний довести суду належність йому права, яке він просить захистити, та обставини, які вказують на його порушення.

Суд, приймаючи рішення, повинен встановити, чи належать позивачу права, на захист яких ним пред`явлено позов, чи були ці права порушені, не визнані або оспорені права, і якщо були порушені, то ким.

Неналежність позивачу цивільного права, за захистом якого він звернувся з позовом, являється підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, крім випадків коли законом надано право особі звертатися до суду в інтересах інших суб`єктів.

У цій справі СТОВ Агрофірма Нива звернулося до суду з вимогою до ОСОБА_1 про компенсацію упущеної з вини відповідачки вигоди, посилаючись на порушення належних йому, як орендарю, прав самостійно господарювати на орендованій земельній ділянці з дотриманням умов договору оренди землі та отримувати продукцію і доходи, а також посилаючись на порушення відповідачкою її обов`язку не вчиняти дій, які б перешкоджали йому користуватися орендованою земельною ділянкою (статті 24, 25. 28 Закону України Про оренду землі ).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не зробив висновку про те чи належать позивачу права орендаря на земельну ділянку, яка належить на праві власності відповідачці.

Це є суттєвим недоліком оскаржуваного судового рішення так, як у разі не доведення позивачем належності йому цивільного права, він не матиме права вимагати від суду застосування до відповідачки заходів цивільно-правового примусу.

Це також означає, що доведеність або недоведеність позивачем обставин вчинення відповідачкою фізичних перешкод ТОВ Агрофірма Нива у проведенні весняно-польових робіт на її земельній ділянці не матиме правового значення для вирішення цієї справи.

Суд першої інстанції не дав оцінки запереченням відповідача про те, що договір оренди земельної ділянки між нею і позивачем є розірваним.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 18 травня 2012 року між ОСОБА_2 , після смерті якого спадкоємцем якого являється відповідачка, та СТОВ Агрофірма Нива було укладено договір оренди землі стром на 10 років, який був зареєстрований у відділі Держкомзему в Ульяновському районі 18 травня 2012 року за №352550004002012.

Пунктом 37 договору оренди земельної ділянки вказано, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , права та обов`язки орендодавця за цим договором перейшли до ОСОБА_1 .

Проте вона скористалася умовою п. 37 договору та заявила про його розірвання у зв`язку із переходом до неї права власності на орендовану земельну ділянку, направивши СТОВ Агрофірма Нива листи від 25 липня 2017 року та 09 лютого 2018 року, оскільки така підстава для розірвання договору була обумовлена сторонами ще на час його укладення.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Право ОСОБА_1 на розірвання договору оренди з СТОВ Агрофірма Нива підтверджене судовим рішенням - постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у справі ЄУН 402/142/18.

У зв`язку з розірванням договору оренди належні позивачу права орендаря припинили існувати, а тому його твердження про їх порушення є безпідставним і він не має права вимагати їх захисту.

Та обставина, що постанова Кропивницького апеляційного суду про розірвання договору оренди ухвалена 18 грудня 2018 року, а стверджувані позивачем обставини перешкоджання відповідачкою його доступу до земельної ділянки нібито мали місце у квітні-травні 2018 року не впливають на висновок про відсутність порушеного права так, як підстави для розірвання договору виникли з часу переходу права власності на земельну ділянку до відповідачки і це право вона реалізувала ще в липні 2017 року.

Невизнання СТОВ Агрофіма Нива законного права ОСОБА_1 на розірвання договору та пов`язана з цим необхідність її звернення за захистом до суду а також застосування нею заходів самозахисту цивільного права не можуть бути підставою виникнення збитків у позивача так, як його право не є порушеним, а його дії щодо перешкоджання у розірванні договору свідчать про недобросовісність.

При цьому апеляційний суд виходить з того, що відповідно до ст. 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного права, спрямованими, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Ознак недобросовісності у поведінці відповідачки суд не вбачає, натомість безпідставна вимога позивача про компенсацію збитків є недобросовісною.

Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення справи, що привело до хибного висновку про відмову в позові у зв`язку з недоведеністю вчинення відповідачкою фізичних перешкод позивачу в обробітку орендованої земельної ділянки. Основним мотивом відмови в задоволенні пред`явленого позову являється відсутність порушеного права позивача.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позову, суд помилково керувався нормами ст. 1166 ЦК України, яка регулює відносини з відшкодування шкоди.

Однак між сторонами по справі відсутні як договірні, так і деліктні правовідносини.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції неповно з`ясування обставин, що мають значення для справи у зв`язку з чим дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, неправильно застосував норм матеріального права, хоча й правильно відмовив у задоволенні позову.

Помилковість мотивів правильного рішення являється підставою для його зміни.

Про судові витрати

Хоча суд апеляційної інстанції і змінює мотиви рішення суду першої інстанції, але залишає незмінною його резолютивну частину, а тому підстав для перерозподілу судових витрат та покладення їх на відповідача повністю або частково немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива задовольнити частково.

Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 11 червня 2019 року змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 11 січня 2020 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: А. М. Головань

С. І. Мурашко