Постанова

від 09.01.2020 по справі 717/810/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2020 року м. Чернівці

справа № 717/810/18

провадження 22ц/822/30/20

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н.

секретар Собчук І.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу фермерського господарства „Ілаш" на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , до фермерського господарства „Ілаш" про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до фермерського господарства „Ілаш" про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації.

Позовні вимоги обґрунтовувала слідуючими обставинами. ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки загальною площею 1,5617 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 7322055100:02:003:0083, яка розташована на території Кельменецької селищної ради Кельменецького району, Чернівецької області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ№011134 від 01.08.2003 р. виданим Кельменецьким районним відділом земельних ресурсів Кельменецького району Чернівецької області.

Між ОСОБА_1 та фермерським господарством Ілаш був укладений договір оренди землі від 28.07.2008 року.

Вказаний договір оренди був зареєстрований в Чернівецькій регіональній філії ДП Центр ДЗК 28.07.2008 року.

На виконання вказаного договору між сторонами було підписано акт прийому- передачі без дати та номеру.

Згідно п.3.1. вказаного договору його укладено терміном на 10 років.

06.04.2018 року позивачем на адресу фермерського господарства Ілаш було направлено повідомлення про те, що після закінчення терміну дії договору оренди, укладати новий договір вона не має наміру і тому просила не проводити будь - які сільськогосподарські роботи на земельній ділянці та не вчиняти дії які б перешкоджали їй відразу після закінчення строку дії договору користуванню належною їй земельною ділянкою самостійно на власний розсуд.

В травні 2018 року ОСОБА_1 стало відомо про те, що нібито між нею та фермерським господарством Ілаш був укладений новий договір оренди землі від 15.03.2018 р. на земельну ділянку загальною площею 1,5617 га, кадастровий номер 7322055100:02:003:0083, строком на 10 років. Вказаний договір був зареєстрований державним реєстратором комунального підприємства „Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації . Вказане підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.05.2018 року. Позивач зазначає, що вказаний договір не підписувала та не мала наміру його укладати.

Просила визнати недійсним договір оренди землі від 15 березня 2018 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством „Ілаш", за яким в оренду було передано земельну ділянку загальною площею 1,5617 га, кадастровий номер 7322055100:02:003:0083.

Скасувати запис про державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №25375366 від 19 березня 2018 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , до фермерського господарства „Ілаш" про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації договору оренди землі задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 15 березня 2018 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством „Ілаш", за яким в оренду було передано земельну ділянку загальною площею 1,5617 га, кадастровий номер 7322055100:02:003:0083.

Скасовано запис щодо державної реєстрації іншого речового права на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №25375366 від 19 березня 2018 року.

Стягнуто з фермерського господарства „Ілаш" на користь ОСОБА_2 . 1409 (одну тисячу чотириста дев`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору та 900 (дев`ятсот) гривень 48 (сорок вісім) копійок в рахунок відшкодування витрат на оплату експертизи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі фермерське господарство „Ілаш" просить скасувати рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Фермерське господарство „Ілаш" у апеляційній скарзі, посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апелянт вказував на те, що судом першої інстанції при ухвалені рішення не взято до уваги ту обставину, що договір оренди підписувала донька ОСОБА_1 , яка працювала у фермерському господарстві. Позивачка ОСОБА_1 знала про підписаний договір і своїм мовчанням дала згоду на підписання договору своєю донькою, про що свідчить отримані її донькою кошти за користування землею.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була власником земельної ділянки загальною площею 1,5617 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7322055100:02:003:0083 яка розташована в Чернівецькій області Кельменецькому районі на території Кельменецької селищної ради, що підтверджується державним актом серії ЧВ№011134 від 01.08.2003 р. виданим Кельменецьким районним відділом земельних ресурсів Кельменецького району, Чернівецької області.

Між ОСОБА_1 та фермерським господарством Ілаш був укладений договір оренди землі від 28.07.2008 року.

Вказаний договір оренди був зареєстрований в Чернівецькій регіональній філії ДП Центр ДЗК 28.07.2008 року.

На виконання вказаного договору між сторонами було підписано акт прийому- передачі без дати та номеру.

Згідно п.3.1. вказаного договору його укладено терміном на 10 років.

В травні 2018 року ОСОБА_1 стало відомо про те, що між нею та фермерським господарством Ілаш укладено новий договір оренди землі від 15.03.2018 р. на земельну ділянку загальною площею 1,5617 га, кадастровий номер 7322055100:02:003:0083, строком на 10 років.

19 березня 2018 року державним реєстратором комунального підприємства „Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації" було зареєстроване право оренди землі на підставі договору оренди землі укладеного 15.03.2018 р. між фермерським господарством „Ілаш" та ОСОБА_1 , що підтверджено інформаційною довідкою №123863106 від 15.05.2018р.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи Чернівецького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 22.10.2018р. №1197-К підписи в графах Орендодавець у договорі оренди землі від 15.03.2018р. предметом якого є оренда земельної ділянки кадастровий № 7322055100:02:003:0083 - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 12.11.2018 року серія НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Ухвалою суду від 19.08.2019р. залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до наданих суду доказів, договір оренди земельної ділянки позивачем не підписувався, а відповідно при його укладенні було відсутнє волевиявлення сторони договору, що підтверджено матеріалами справи, а тому договір є недійсним.

Згідно з ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (частина перша статті 4 Закону України Про оренду землі ).

Згідно положень статей 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Положеннями частини першої статті 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

На підставі частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи Чернівецького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 22.10.2018р. №1197 -К підписи в графах Орендодавець у договорі оренди землі від 15.03.2018 року предметом якого є оренда земельної ділянки кадастровий № 7322055100:02:003:0083 - виконаний не ОСОБА_1 а іншою особою.

Експертиза, висновок якої наявний у матеріалах справи, була проведена компетентним експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання обов`язків.

Апелянтом висновок експертизи належними доказами не спростований.

Отже, встановлено, що позивач особисто не підписувала договір оренди землі, повноваження на це в установленому законом порядку іншій особі не надавала, що свідчить про відсутність волі орендодавця на його укладення, а тому наявні правові підстави для визнання договору недійсним.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Суд першої інстанції оцінив зібрані у справі докази в їх сукупності, встановив, що позивач оспорюваний договір оренди земельної ділянки своїм підписом не скріплювала, згоду на його укладення не надавала, та прийшов до правильного висновку, що відповідно до статей 203, 215 ЦК України оспорюваний договір є недійсним.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що договір оренди землі підписувала дочка позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , яка працювала в фермерському господарстві Ілаш та отримувала орендну плату. Отже, фактично апелянт визнає ту обставину, що позивач ОСОБА_1 договір оренди землі від 15.03.2018 року, предметом якого є оренда земельної ділянки кадастровим № 7322055100:02:003:0083, не підписувала.

При розгляді справи суд першої інстанції встановив всі обставини справи, дослідив докази, визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює та зробив правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, ч.1 ст. 374, ч.1 ст.375, ст.ст. 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу фермерського господарства Ілаш залишити без задоволення.

Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови - 11 січня 2020 року.

Головуючий (підпис) І.Б. Перепелюк

Судді (підпис) А.І. Владичан

(підпис) І.Н. Лисак

Згідно з оригіналом :