Рішення
від 03.01.2020 по справі 441/1852/18
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 441/1852/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Глинської Д.Б.

за участі секретаря Лань М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - служби у справах дітей Городоцької районної державної адміністрації Львівської області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третьої особи - служби у справах дітей Городоцької районної державної адміністрації Львівської області, в якій просила суд постановити рішення, яким позбавити відповідача батьківських прав щодо його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування своїх вимог зазначала про те, що з 05 вересня 2006 року вона, ОСОБА_1 , та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі. У шлюбі в них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 15 січня 2009 року шлюб між ними було розірвано.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 03 грудня 2007 року вирішено стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 жовтня 2007 року і до повноліття дитини. Однак, ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів та на даний час існує заборгованість по їх сплаті.

Дитина проживає з нею та знаходиться повністю на її утриманні. Вона, ОСОБА_1 , займається утриманням доньки, її вихованням, дбає про її стан здоров`я, тощо.

Відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, а тому вона просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3 .

В судове засідання, яке було призначено на 26 грудня 2019 року о 10.00 год., позивач ОСОБА_1 не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про місце, час та дату розгляду справи. Однак, позивач подала до суду заяву, з якої вбачається, що вона позов підтримує, просить його задовольнити та розглянути справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, яке було призначено на 26 грудня 2019 року о 10.00 год., не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце, час та дату розгляду справи.

Представник служби у справах дітей Городоцької районної державної адміністрації Львівської області в судове засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому порядку. Однак, начальник служби Містюкова В. надіслала на адресу суду лист з проханням розглянути справу за відсутності їх представника.

Оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280,281 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

У відповідності до положень ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу 26 грудня 2019 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України ( далі по тексту - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачений обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Стаття 164 СК України передбачає перелік підстав позбавлення батьківських прав.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо, зокрема, вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Положеннями ст. 165 цього ж Кодексу передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст. 19 ЦПК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували між собою в зареєстрованому шлюбі з 05 вересня 2006 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видане 05 вересня 2006 року.

Від спільного подружнього життя у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 . Згідно з свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 16 травня 2007 року батьками дитини зазначені позивач ОСОБА_4 та відповідач по справі ОСОБА_2 .

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 15 січня 2009 року шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано.

Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з матір`ю ОСОБА_1 , яка займається її вихованням та утриманням.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 03 грудня 2007 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 жовтня 2007 року і до повноліття дитини.

З розрахунку заборгованості по аліментах, який виданий державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Максимів О.І. 14 серпня 2018 року, вбачається, що заборгованість боржника ОСОБА_2 із сплати аліментів відповідно до виконавчого листа №2-793/2007 станом на 30 червня 2018 року становить 46 530,57 грн.

З висновку №22 комісії з питань захисту прав дитини Городоцької районної державної адміністрації Львівської області від 14 березня 2018 року вбачається, що слід надати згоду на позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 на малолітню доньку ОСОБА_3 , 2007 року народження.

Вищенаведеними доказами підтверджується ставлення батька до доньки, до виконання ним батьківського обов`язку по вихованню дитини, те, що відповідач ОСОБА_2 , який є батьком ОСОБА_3 , вихованням дитини не займається, не цікавиться станом її здоров`я, не піклується про її фізичний чи духовний розвиток.

Вищенаведене свідчить про свідоме нехтування ОСОБА_2 своїми батьківськими обов`язками, які ним з його ж вини не виконуються, про свідоме ухилення відповідача від виховання дитини - ОСОБА_3 .

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні цього спору суд виходить з інтересів малолітньої дитини, положень та принципів Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, Конвенції ООН про права дитини, прийнятої та відкритої для підписання, ратифікації та приєднання 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України з 27 вересня 1991 року, Європейської соціальної хартії, яка вступила в силу 1 липня 1999 року, Конституції України, Закону України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001 року, Сімейного кодексу України, згідно змісту яких дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, особливої уваги, має право на особливий захист і допомогу для її благополуччя та гармонійного розвитку. Кожна дитина має право на піклування батьків.

У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1059 р.( принцип 6) прописано, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків, і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості .

Суд не вбачає у діях відповідача ОСОБА_2 почуття відповідальності за майбутнє дитини, за її долю.

Відповідно до Закону України Про охорону дитинства батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12,13,76,80,81, 141, 247, 259,263,264,265,280-282 ЦПК України, п.2 ч.1 ст. 164, ст. 165 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) витрат по оплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача ОСОБА_2 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники процесу:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

третя особа: служба у справах дітей Городоцької районної державної адміністрації Львівської області, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Городок, вул. Б. Хмельницького, буд. 2, код ЄДРПОУ 34893087.

Повний текст рішення виготовлений 03 січня 2020 року.

Суддя Д. Б. Глинська

СудШевченківський районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення03.01.2020
Оприлюднено12.01.2020
Номер документу86845633
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —441/1852/18

Рішення від 03.01.2020

Цивільне

Шевченківський районний суд м.Львова

Глинська Д. Б.

Рішення від 26.12.2019

Цивільне

Шевченківський районний суд м.Львова

Глинська Д. Б.

Ухвала від 03.04.2019

Цивільне

Шевченківський районний суд м.Львова

Глинська Д. Б.

Ухвала від 22.12.2018

Цивільне

Шевченківський районний суд м.Львова

Глинська Д. Б.

Ухвала від 30.11.2018

Цивільне

Городоцький районний суд Львівської області

Українець П. Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні