Рішення

від 08.01.2020 по справі 120/3585/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 січня 2020 р. Справа № 120/3585/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "Металіст" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства Вінницький завод Металіст (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню до Пенсійного фонду України фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за Списками № 1, 2 в загальній сумі 24312,16 грн. Вказану заборгованість відповідач добровільно не сплатив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

Ухвалою суду від 08.11.2019 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позов.

03.12.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги визнає частково та заперечує щодо суми донарахувань фактичних витрат по пенсіонеру ОСОБА_1 за період з 01.07.2019 по 31.08.2019 року в сумі 1318,99 грн. Вказує, що Пенсійним фондом в 2015 році в розрахунку фактичних витрат було необгрунтовано змінено (перевизначено) дату досягнення зазначеною особою пенсійного віку, у зв`язку з чим збільшено термін відшкодування пільгової пенсії зазначеної особи більше 5 років, що суперечить законодавству. В іншій частині наявність боргу відповідачем не заперечується. Також 03.12.2019 року відповідачем подано заперечення про стягнення заборгованості аналогічного відзиву змісту.

06.12.2019 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позовні вимоги повністю, з мотивів викладених у позові. Також наголошує, що кінцевою датою відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій колишнім працівникам є момент досягнення ними пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України № 1058 - IV. В зв"язку з чим позивач вважає, що загальна сума заявлена до відшкодування обрахована позивачем вірно та правомірно, в тому числі щодо відшкодування витрат по пенсіонеру ОСОБА_1 . При цьому позивач посилається на обставини, встановлені в постановах Верховного Суду від 28.11.2019 року в справі №802/1343/16 - а та від 08.11.2019 року в справі № 802/84/16-а, які мають місце щодо аналогічних спірних правовідносин за попередні періоди між позивачем та відповідачем.

11.12.2019 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від представника відповідача, у яких зазначається, що відповідач заперечує щодо відшкодування витрат по пенсії ОСОБА_1 за період з липня 2019 року по серпень 2019 року включно в сумі 1318,99 грн. з раніше наведених підстав та мотивів. Також відповідач зазначає, що вважає рішення Верховного Суду від 28.11.2019 року в справі №802/1343/16 - а та від 08.11.2019 року в справі № 802/84/16-а такими, що грунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, і наголошує на існуванні колізії між цими рішеннями та рішеннями ВАСУ за 2017 рік щодо аналогічних правовідносин між сторонами в даній справі ( ухвала ВАСУ від 05.07.2017 в справі № 802/365/16 - а та ухвала ВАСУ від 04.04.2017 в справі № 802/2412/16-а ). Позовні вимоги в частині стягнення з ПрАТ Вінницький завод "Металіст" на користь ГУ ПФУ у Вінницькій області заборгованості по Списку № 1,2 визнають в сумі 22993,17 грн.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство Вінницький завод Металіст , знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці та має обов`язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з ст. 5 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення .

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Так, абзацом 4 п.1 ст.2 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п.1 - суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; п.2 - філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Дані витрати відшкодовуються у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування (абз. 2 п. 1 ст. 4 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування ).

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 6.1 Розділу 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 у розмірі 100 відсотків.

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

За правилами встановленими пунктом 6.7 Розділу 6 Інструкції, підприємства та організації зобов`язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених відповідно до пунктів а , б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , за період з липня по серпень 2019 року в загальній сумі 24312,16 грн.

Разом із тим, представники відповідача частково заперечують наявність у Публічного акціонерного товариства Вінницький завод Металіст всієї суми заборгованості 24312,16 грн. та зазначають, що позивачем протиправно нараховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії по пенсіонеру ОСОБА_1 , яка складає 1318,98 грн.

Надаючи оцінку даним твердженням відповідача, суд виходив із наступного.

Так, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі №802/84/16-а від 09 червня 2016 року встановлено, що на ПАТ Вінницький завод Металіст працювала, в тому числі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 (13.08.2010 р.) чинне законодавство України (Закони №№400,1058, Інструкція №21-1) зобов`язувало колишнього роботодавця, яким є ПАТ Вінницький завод Металіст , до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058, відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах. При цьому, кінцевою датою такого відшкодування є момент досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058 у редакції чинній на момент призначення пенсії. Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058 (у редакції станом на 13.08.2010 р.) жінки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними 55 років та наявності страхового стажу не менше п`яти років. Аналогічна норма існувала і у Законі №1788 відповідно до ст.12 якого право на пенсію за віком мають жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Отже, апеляційна інстанція прийшла до висновку, що в даному випадку відшкодування відповідачем витрат на фактичну доставку та виплату пенсії ОСОБА_1 повинно здійснюватися до досягнення нею пенсійного віку згідно ст.26 Закону №1058 (у редакції станом на 13.08.2010 р.), тобто до 12.08.2015 року.

Проте, постановою Верховного Суду від 08.11.2019 року в зазначеній справі №802/84/16-а скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року в частині відмови з задоволенні позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Вінницький завод "Металіст" 14192,19 грн на користь управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці; прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Вінницький завод "Металіст" 14192,19 грн на користь управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці. В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року залишено без змін.

При цьому колегія суддів Верховного Суду прийшла до наступних висновків.

Зазначено, що спірні правовідносини врегульовані нормами законів України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР), Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (далі - Інструкція №21-1).

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1058-IV покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

До набрання чинності Законом №1058-IV питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону №1788-XII, було врегульовано Законом № 400/97-ВР, відповідно до положень якого для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 08 липня 2011 року (чинного з 01 жовтня 2011 року) внесені зміни до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , а саме: збільшено пенсійний вік до 60 років та запроваджено поетапне підвищення пенсійного віку для жінок 1961 року народження і старших.

Шляхом прийняття Закону України від 02 березня 2015 року № 213-ІІІ, з 1 квітня 2015 року зміст статті 13 Закону №1788-XII приведено у відповідність до положень статті 26 Закону № 1058-IV.

З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку, що при визначенні періоду, протягом якого витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій відшкодовуються за рахунок підприємств та організацій підлягають застосуванню норми Закону № 1058-IV, оскільки предметом розгляду у спорах цієї категорії є не визначення права на пенсію особам, що мають пільговий стаж, а зобов`язання відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, № 2, до набуття права на пенсію за віком."

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що кінцевою датою відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій колишнім працівникам, є момент досягнення ними пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону № 1058-ІV зі змінами, чинними з 01 жовтня 2011 року.

Такі ж висновки викладені Верховним Судом в постанові від 28.11.2019 року в справі №802/1343/16 - а, якою надано оцінку аналогічним спірним правовідносинам за попередні періоди між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини, що кінцевою датою відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій колишнім працівникам є момент досягнення ними пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України № 1058 - IV ( зі змінами, чинними з 01 жовтня 2011 року ), а отже наявний обов`язок ПАТ «Вінницький завод «Металіст» відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 до 12.08.2019 року, на думку суду, не потребують додаткового доказування в межах даної адміністративної справи, адже є встановленими Верховним Судом в рішенні Верховного Суду від 28.11.2019 року в справі №802/1343/16 - а та в рішенні Верховного Суду від 08.11.2019 року в справі № 802/84/16-а, щодо спірних правовідносин між тими самими сторонами.

При цьому суд зауважує, що сама сума заборгованості щодо відшкодування фактичних витрат по пенсіонеру ОСОБА_1 за період з 01.07.2019 по 31.08.2019 року в сумі 1318,99 грн товариством не заперечується, а відповідач зазначає про відсутність правових підстав для її нарахування.

Також суд критично оцінює посилання відповідача на висновки, викладенні в ухвалі ВАСУ від 05.07.2017 в справі № 802/365/16 - а та в ухвалі ВАСУ від 04.04.2017 в справі № 802/2412/16-а, оскільки рішення Верховного Суду від 28.11.2019 року в справі №802/1343/16-а та від 08.11.2019 року в справі №802/84/16-а прийнятті пізніше за часом і Верховний Суд в них відійшов від своїх попередніх висновків.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 24312,16 грн.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "Металіст" на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 133322403, розрахунковий рахунок: UA913020760000025601323750103, АТ "Ощадбанк" м. Вінниця, МФО 302076) кошти в сумі 24312,16 грн. (двадцять чотири тисячі триста дванадцять гривень 16 копійок), в рахунок заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Вінницький завод "Металіст" (вул. Ватутіна, 17, м. Вінниця, 21011, код ЄДРПОУ 02968711).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна