Рішення

від 11.01.2020 по справі 916/3420/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3420/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аріс ЛТД" (73035, м. Херсон, вул. 9-та Східна, 64)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Левада" (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, буд.3)

про стягнення 124 146,46 грн

ВСТАНОВИВ:

14.11.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аріс ЛТД" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Левада", в якій просить суд стягнути з відповідача 114 877 грн боргу, 4 861,18 грн штрафу, 4 408,28 грн інфляційних втрат, судові витрати покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №61/19 від 24.06.2019р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.11.2019р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3420/19 в порядку спрощеного письмового позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України. Крім того, вказаною ухвалою позивачу було запропоновано надати пояснення щодо виправлень в даті та сумі у видатковій накладній №РН-0000431.

Ухвала суду від 19.11.2019р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу, та отримана останнім 05.12.2019р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.53).

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.44-48).

Крім того, ухвала про відкриття провадження відповідачу також була надіслана на електрону пошту, вказану у позовній заяві, яка співпадає з електронною поштою, вказаною на веб-сайті https://levada.ua/ .

Також про наявність в провадженні судді Господарського суду Одеської області Щавинської Ю.М. справи №916/3420/19 судом було повідомлено телефонограмою начальника юридичного відділу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Левада". При цьому під час телефонної розмови начальником юридичного відділу відповідача було повідомлено про обізнаність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Левада" щодо розгляду судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи №916/3420/19.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

20.12.2019р. до суду від позивача надійшли пояснення щодо виправлень у видатковій накладні №РН-0000431.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків :

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аріс ЛТД" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Левада" (Покупець) було укладено договір поставки №61/19 (а.с.16-20), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався у порядок та строки, встановлені договором, передати у власність Покупцеві товар, а останній прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених в цьому договорі.

Згідно п. 1.2. договору найменування, асортимент та ціна товару, що поставляється вказуються у накладних на кожну окрему партію товару.

Пунктом 2.4. договору сторони погодили, що Покупець, після прийняття товару та документів згідно п. 3.15. договору, зобов`язаний здійснити оплату за товар протягом 14 календарних днів у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, списується з банківського рахунку Покупця на рахунок Постачальника. В разі коли останній день сплати припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день банківської установи, днем виконання зобов`язання є перший за ним робочий день (п.2.5. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2019р. включно (п.10.1. договору).

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем у період з липня по серпень було поставлено відповідачу товар на загальну суму 976 833 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та товарно-транспортними накладними (а.с.21-28).

Водночас, як вказує позивач, відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково у сумі 861 956 грн, що підтверджується виписками по рахунку та карткою рахунком (а.с.29-37).

В матеріалах справи наявна вимога позивача, адресована відповідачу, про необхідність сплати поставленого товару (а.с.38). У відповідь на зазначену вимогу, позивачем було отримано листа від 11.09.2019р. №11/09/19-080 (а.с.40), в якому ТОВ "Торговий дім" Левада" зазначило про наявність заборгованості, та гарантувало повну оплату згідно наведеного у листі графіку.

Водночас доказів оплати залишку товару на суму 114 877 грн матеріали справи не містять.

Враховуючи встановлення судом факту поставки позивачем товару, з огляду на те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 114 877 грн відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, не надав, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аріс ЛТД" в цій частині цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 861,18 грн штрафу та 4 408,28 грн інфляційних втрат, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно п. 7.5. договору у випадку несвоєчасної оплати товару Покупцем, Покупець на вимогу Постачальника сплачує Постачальнику штраф у розмірі 5% річних від суми простроченої заборгованості, який розраховується за наступною формулою: 5% від суми заборгованості/365 днів*кількість днів прострочення.

Здійснюючи перевірку наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку штрафу, судом встановлено його помилковість з огляду на неврахування положень ст.253 ЦК України, а також того, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який стягується штраф, з огляду на що судом, за допомогою системи "Ліга-закон", в межах наведеного позивачем строку, з урахуванням здійснених відповідачем проплат, було зроблено власний розрахунок, згідно якого сума штрафу складає 4 759,51 грн.

Видаткова накладна від 03.07.2019р.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 21956 18.07.2019 - 23.07.2019 6 5 % 18.05 Видаткова накладна від 09.07.2019р.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 245223 24.07.2019 - 30.07.2019 7 5 % 235.15 95223 31.07.2019 - 06.08.2019 7 5 % 91.31 65223 07.08.2019 - 20.08.2019 14 5 % 125.09 35223 21.08.2019 - 27.08.2019 7 5 % 33.78 5223 28.08.2019 - 08.09.2019 12 5 % 8.59

Видаткова накладна від 19.07.2019р.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 244530 02.08.2019 - 08.09.2019 38 5 % 1272.90 219753 09.09.2019 - 10.09.2019 2 5 % 60.21 169753 11.09.2019 - 15.09.2019 5 5 % 116.27 119753 16.09.2019 - 24.09.2019 9 5 % 147.64 69753 25.09.2019 - 30.09.2019 6 5 % 57.33 19753 01.10.2019 - 14.10.2019 14 5 % 37.88 Видаткова накладна від 01.08.2019р.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 245124 16.08.2019 - 14.10.2019 60 5 % 2014.72 214877 15.10.2019 - 16.10.2019 2 5 % 58.87 164877 17.10.2019 - 22.10.2019 6 5 % 135.52 114877 23.10.2019 - 13.11.2019 22 5 % 346.20

З урахуванням викладеного, вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню у сумі 4 759,51 грн.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно інфляційних нарахувань, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, суд вказує, що такі нарахування не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Саме такі рекомендації судам щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ викладені у розділі 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Здійснюючи перевірку наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку інфляційних втрат, судом було встановлено його помилковість, з огляду на неврахування відповідачем того, що заборгованість відповідача у вересні та жовтні постійно змінювалась, а також того, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця.

Враховуючи зазначене, судом за допомогою системи "Ліга-Закон", було зроблено власний розрахунок інфляційних втрат, згідно якого сума інфляції склала 3008,28 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.09.2019 - 30.09.2019 314877 1.007 2204.14 317081.14 01.10.2019 - 31.10.2019 114877 1.007 804.14 115681.14

З урахуванням викладеного, вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню у сумі 3008.28 грн.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Левада" (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, буд.3, код ЄДРПОУ 34055728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аріс ЛТД" (73035, м. Херсон, вул. 9-та Східна, 64, код ЄДРПОУ 22737008) заборгованість у сумі 114 877 /сто чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім/ грн, штраф у сумі 4 759 /чотири тисячі сімсот п`ятдесят дев`ять/ грн 51 коп., інфляційні втрати у сумі 3008 /три тисячі вісім/ грн 28 коп., судовий збір у сумі 1 897 /одна тисяча вісімсот дев`яносто сім/ грн 76 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська