Рішення

від 11.01.2020 по справі 916/3283/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3283/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеської області (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, 8-а)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ілкмаркса 2-Б" (68004, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 2-Б)

про стягнення 4 211,86 грн

ВСТАНОВИВ:

05.11.2019р. Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеської області звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ілкмаркса 2-Б", в якій просить суд стягнути з відповідача 4 211,86 грн та судовий збір.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним, внаслідок неповідомлення відповідачем про дострокове закінчення опалювального сезону, було зайво перераховано ОСББ "Ілкмаркса 2-Б" бюджетні кошти, в якості відшкодування витрат, пов`язаних з наданням субсидій у сумі 4 211,86 грн, що є збитками бюджету.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2019р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3283/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 11.11.2019р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 20.11.2019р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28).

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.24-28), та отримана останнім 20.11.2019р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.29).

Згідно з ч.ч.5,7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст.248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Пунктами 1, 6 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту тощо.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-3 ст. 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Зокрема, комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством (абзац 11 частини першої статті 1 Закону в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до підпункту 6 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець має право отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій (далі Положення №848), яке визначає умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Відповідно до ч. 3 положення №848 призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад.

Частиною 14 положення №848 визначено, що субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону , але не більше ніж на 12 місяців, і розраховується: на неопалювальний сезон - з 1 травня по 30 вересня; на опалювальний сезон - з 1 жовтня по 30 квітня.

Абзацом 2 ч.15 положення № 848 визначено, що громадянам, які проживають у приватних будинках, квартирах чи кімнатах, субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг надається шляхом перерахування коштів на рахунок підприємств, що надають комунальні послуги.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання житлових субсидій за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", відповідно до абз.2 ч.8 якого головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п`ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату, зокрема електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення.

Як встановлено судом, 28.01.2017р. між Управлінням соціальної політики Чорноморської міської ради Одеської області (Управління) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Ілкмаркса 2-Б" (Надавач послуг) було укладено договір №04/56/1 про компенсацію Управлінням соціальної політики Чорноморської міської ради наданих комунальними підприємствами (кооперативами) пільг та субсидій громадянам по оплаті за користування електроенергією, теплопостачанням, водопостачанням та водовідведенням (а.с.11-13), яким врегульовано взаємовідносини сторін щодо розрахунків з відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг та субсидій на оплату за користування електроенергією, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, окремим категоріям громадян та взаємовідносини сторін в частині розрахунків за надані житлові субсидії та компенсації, згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", "Про охорону здоров`я", "Про освіту", "Про соціальний захист дітей війни"", "Про охорону дитинства", "Про жертв нацистських переслідувань", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива".

За умовами п.п.2.1.3., 2.1.4. договору Надавач послуг зобов`язаний щомісячно до 25 числа місяця, що настає за звітним подавати на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою 2-пільга "Розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг", затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007р. №535, та здійснювати підписання актів звірки між Надавачем послуг та Управлінням за надані пільги. При виявленні безпідставного включення особи до списків, а також у разі смерті чи зміною реєстрації пільговика, проводити розрахунок безпідставно наданих пільг та здійснювати відшкодування вказаної суми Управлінню, про що повідомляти управління у встановленій формі.

Управління, в свою чергу, згідно п.2.2.4. договору зобов`язано здійснювати розрахунки з надавачем послуг згідно порядку, встановленого чинним законодавством, відповідно до Закону України про державний бюджет на поточний рік та в межах кошторисних призначень.

Наведене свідчить про наявність між сторонами правовідносини щодо розрахунків з відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг та субсидій на оплату за користування, зокрема, теплопостачанням.

Як встановлено судом, розпорядженням Чорноморського міського голови від 31.03.2017р. "Про закінчення опалювального сезону" (а.с.14) визначено закінчення опалення всіх житлових будинків, громадських приміщень, навчальних закладів, дошкільних установ та медичних закладів з 01.04.2017р.

Враховуючи дату закінчення опалювального сезону, в якості відшкодування витрат, пов`язаних з наданням субсидій на оплату опалення за березень 2017р., позивачем було перераховано відповідачу 4 211,86 грн, у підтвердження чого позивачем надано суду довідки про суми нарахованих субсидій (а.с.16-17).

Водночас, як вказує позивач, 26.04.2017р. Управлінням соціальної політики Чорноморської міської ради Одеської області від ОСББ "К.М. 2Г." було отримано листа з повідомленням щодо дострокового закінчення опалювального сезону 03.03.2017р., зокрема, в ОСББ "Ілкмаркса 2-Б", у зв`язку із наявністю заборгованості (а.с.15).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо необхідності повернення перерахованих коштів у сумі 4 211,86 грн на рахунок Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеської області (а.с.18-19).

При цьому, як встановлено судом, відповідачем обставини щодо зайвого перерахування коштів у сумі 4 211,86 грн не заперечується, що вбачається з листа від 22.01.2019р. №3 (а.с.21), проте відповідачем було повідомлено позивача про неможливість такого повернення у зв`язку із накладенням арешту на грошові кошти об`єднання.

Враховуючи, що відповідачем грошові кошти у сумі 4 211,86 грн на рахунок Управління повернуто не було, позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою, визначивши правовими підставами позову ст.ст. 22, 1166 ЦК України.

Надаючи оцінку вимогами позивача, суд вказує наступне.

Згідно із частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

При цьому згідно з рекомендаціями, викладеними у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення", рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні, зокрема, того, яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оцінюючи правовідносин сторін, виходячи з основної засади господарського судочинства - верховенства права, що визначена ст. 2 ГПК України, суд доходить висновку, що відносини між сторонами виникли не у зв`язку з заподіянням збитків, а з приводу безпідставно збереженого майна.

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:

1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Отже, виходячи з факту перерахування коштів в якості відшкодування витрат, пов`язаних з наданням субсидій на оплату опалення за березень 2017р., з огляду на те, що фактично послуги з теплопостачання пільговикам з 3.03.2017р. відповідачем не надавалися, суд вважає, суд вважає, що сплачені позивачем кошти у сумі 4 211,86 грн, є такими, що перераховані без достатньої правової підстави.

Положеннями п. 3.12 постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161гс19 ), висновки якої є обов`язковими для суду в силу ст.236 ГПК України, викладено позицію, згідно з якою суд, згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ), з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

За таких обставин, враховуючи встановлення судом безпідставного набуття відповідачем грошових коштів у сумі 4 211,86 грн, відсутність в матеріалах справи, в порушення вимог ст.ст.74,76 ГПК України, доказів повернення таких коштів, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ілкмаркса 2-Б" (68004, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 2-Б, код ЄДРПОУ 39481757) на користь Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеської області (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, 8-а, код ЄДРПОУ 03194743) 4 211 /чотири тисячі двісті одинадцять/ грн 86 коп. безпідставно збережених коштів та 1921 /одну тисячу дев`ятсот двадцять одну/ грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська