Рішення

від 11.01.2020 по справі 918/761/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/761/18

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши в загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" (79008, м. Львів, вул. Сербська, буд. 1, код ЄДРПОУ 09801546)

до відповідача Приватного підприємства фірма "Екопласт" (33003, м.Рівне, вул. Гагаріна, буд. 39, код ЄДРПОУ 34327806)

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Приватного підприємства фірма "Екопласт" та до Компанії "Дарленд Системс Лімітед", в якій просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 01.09.2016 укладений між Приватним підприємством фірма "Екопласт" та Компанією "Дарленд Системс Лімітед".

В обгрунтування позовних вимог Позивач зазначає наступне. Між ППФ Екопласт та компанією Дарленд Системс Лімітед 01.09.2016р. укладено договір про відступлення права вимоги (надалі - Договір), за умовами п.1.1. якого компанія Дарленд Системс Лімітед передає належне їй право вимоги, що випливає із зменшення статутного капіталу ППФ Інтерекопласт згідно із рішенням засновника №27 від 14.08.2012р., а ППФ Екопласт приймає право вимоги, що належить компанії Дарленд Системс Лімітед . ПАТ АКБ Львів вважає, що Договір про відступлення права вимоги від 01.09.2016 укладений між Приватним підприємством фірма "Екопласт" та Компанією "Дарленд Системс Лімітед" є недійсним, оскільки його зміст суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства України, та він не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зокрема, Позивач стверджує, що статутом Боржника не врегульовано питання порядку та процедури збільшення/зменшення статутного фонду підприємства, а також не визначеноправ і обов`язків підприємства та його засновника, які виникають у зв`язку із такимзбільшенням/зменшенням статутного фонду підприємства; що на підставі рішення №27 від 14.08.2012р. грошові зобов`язання між засновником і Боржником не виникли; що умови оспорюваного Договору не обумовлюють передачу Новому кредитору права вимоги та отримання суми коштів, на яку зменшується статутний фонд Боржника; що сторонами оспорюваного Договору не визначено обсяг і зміст права вимоги, яке відступається за Договором, а саме не погоджено предмет договору стосовно того, яке саме право відступається, в якому обсязі та у чому воно полягає; що оспорюваний Договір суперечить вимогам частини 3 статті 720 Цивільного кодексу України.

Крім того, вважає, що заявленням ППФ Екопласт в процедурі банкрутства ППФ Інтерекопласт своїх грошових вимог на підставі Договору, який на переконання ПАТ АКБ Львів є недійсним, ППФ Екопласт претендує на отримання коштів від реалізації майнових активів Боржника, які повинні бути направлені на погашення вимог інших, дійсних кредиторів, серед яких ПАТ АКБ Львів .

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.12.18р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку загального провадження.

Відповідачі відзиву на позов суду не надали.

Відповідно до статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розгляд справи у підготовчому засіданні неодноразово відкладався у зв`язку з неявкою сторін та відсутністю належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

На адресу господарського суду Рівненської області з Центрального Органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії - Офісу легалізації Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності (The Legalisation Office Foreign and Commonwealth Office) надійшли документи відносно відповідача 2 Компанія "Дарленд Системс Лімітед" (СЬЮТ 4,456-458 СТЕД, Лондон WC2R 0DZ, Сполучене Королівство). Як вбачається із вказаних документів, Компанія "Дарленд Системс Лімітед" (СЬЮТ 4,456-458 СТЕД, Лондон WC2R 0DZ, Сполучене Королівство) була ліквідована 18 квітня 2017 року, про що зроблено відповідний запис у реєстраційних документах.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 231 ГПК України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи те, що Компанія "Дарленд Системс Лімітед" (СЬЮТ 4,456-458 СТЕД, Лондон WC2R 0DZ, Сполучене Королівство), яка було Відповідачем 2 у даній справі, ліквідована, будь яких клопотань чи заяв від сторін про правонаступництво не надходило, провадження у справі № 918/761/18 в частині позовних вимог до відповідача 2 Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року закрито.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 січня 2020 року. Цією ж Ухвалою замінено Позивача Публічне акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк Львів (ЄДРПОУ 09801546, м. Львів, вул. Сербська, 1) на його правонаступника - Акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк Львів (ЄДРПОУ 09801546, м. Львів, вул. Сербська, 1).

У судове засідання 09 січня 2020 року представники сторін не з`явилися, поважності причин неявки не обгрунтували, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином про що свідчать рекомендовані повідомлення №33013 1042833 8 (позивачу), №33013 1042832 0 (відповідачу).

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Між компанією Дарленд Системс Лімітед , як Первісним кредитором та Приватним підприємством фірмою Екопласт , як Новим кредитором 01 вересня 2016 року укладено Договір про вступления права вимоги (далі по тексту Договір), за умовами п.1.1. якого компанія Дарленд Системс Лімітед передає належне їй право вимоги, що випливає із зменшення статутного капіталу ППФ Інтерекопласт згідно із рішенням засновника №27 від 14.08.2012р., а ППФ Екопласт приймає право вимоги, що належить компанії Дарленд Системс Лімітед .

На переконання АТ АКБ Львів Договір є недійсним, оскільки його зміст суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, і він не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того Позивач стверджує, що укладення вказаного Договору порушує його права та законні інтереси, як кредитора у справі №918/454/18 про банкрутство ППФ "Інтерекопласт", так як вважає, що внаслідок заявлення ППФ Екопласт в процедурі банкрутства ППФ "Інтерекопласт своїх грошових вимог на підставі Договору, який на переконання ПАТ АКБ Львів є недійсним, ППФ Екопласт претендує на отримання коштів від реалізації майнових активів Боржника, які повинні бути направлені на погашення вимог інших, дійсних кредиторів, серед яких ПАТ АКБ Львів .

Відтак, з огляду на вказане, ПАТ АКБ Львів заявляє, що має право на судовий захист свого цивільного інтересу, який полягає у юридичній заінтересованості щодо відсутності у ППФ Екопласт права заявляти до ППФ Інтерекопласт грошові вимоги на підставі недійсного Договору.

Однак ні вимоги АТ АКБ Львів , ні його твердження про порушення цивільних прав та інтересів укладенням оспорюваного Договору та про суперечність змісту Договору Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, не грунтуються на нормах законодавства України, що підтверджується наступним.

У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є:

1) верховенство права;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін;

5) диспозитивність;

6) пропорційність;

7) обов`язковість судового рішення;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках;

10) розумність строків розгляду справи судом;

11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За нормами статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За нормами статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Реалізуючи передбачене Конституцією України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Виходячи із наведених приписів, позивач, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнати недійсним договір зобов`язаний довести, яким чином оспорюваний договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси.

Отже, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими, а відповідно до статті 74 ГПК України обов`язком позивача є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Водночас, припущення позивача про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставою для визнання такого договору недійсним в судовому порядку.

Як на порушення цивільного права та інтересу укладенням Договору про відступлення права вимоги від 01.09.2016 між Приватним підприємством фірма "Екопласт" та Компанією "Дарленд Системс Лімітед" Позивач посилається на те, що ППФ Екопласт в процедурі банкрутства ППФ Інтерекопласт у справі №918/454/18 заявило грошові вимоги на підставі оспорюваного Договору та претендує на отримання коштів від реалізації майнових активів Боржника, які повинні бути направлені на погашення вимог інших, дійсних кредиторів, серед яких ПАТ АКБ Львів .

Судом встановлено, що 02.07.2018 Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства - фірми Інтерекопласт (далі - ПП фірма Інтерекопласт ). Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.07.2018 у справі №918/454/18 відкрито провадження у справі про банкрутство ПП фірма Інтерекопласт . Визнано грошові вимоги Головного управління ДФС у Рівненській області до боржника на суму 4 275 055, 94 грн., з яких: 3 090 802, 55 грн - безспірні грошові вимоги (основний борг); 792 141, 27 грн. - штрафні санкції; 392 112, 12 грн. - пеня. Введено процедуру розпорядження майном строком на сто п`ятнадцять календарних днів до 10.11.2018, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Головка Олексія Ігоровича та призначено попереднє засідання на 18.09.2018.

Повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ПП фірма Інтерекопласт було опубліковано на сайті Вищого господарського суду України 19.07.2018 за № 52905.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.12.2018 у справі №918/454/18, залишеною без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019, серед іншого, відхилено вимоги Приватного підприємства Фірма Екопласт в розмірі 548 992 200 грн..

У частині відхилення вимог Приватного підприємства Фірма Екопласт в розмірі 548 992 200 грн. суд першої інстанції зазначив, що ці вимоги є конкурсними, та не можуть, в силу вимог статті 1, частин першої і шостої статті 23 Закону про банкрутство, вважатися грошовими вимогами, та бути визнаними у справі про банкрутство, не підтверджуються належними та допустимими доказами, не визнані розпорядником майна, а тому підлягають відхиленню.

З Ухвали Господарського суду Рівненської області від 11.12.2008 вбачається, що вимоги Приватного підприємства Фірма Екопласт в розмірі 548 992 200 грн. обгрунтовувалися Договором про відступлення права вимоги від 01.09.2016, укладеним між Приватним підприємством фірма "Екопласт" та Компанією "Дарленд Системс Лімітед"

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 червня 2019 року №918/454/18, якою залишено без змін Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.12.2018 у справі №918/454/18, зокрема зазначено, що вимоги ППФ Екопласт не можуть, в силу положень статті 1 Закону про банкрутство, вважатися грошовими вимогами, та бути визнаними у справі про банкрутство, оскільки до складу грошових зобов`язань боржника не включаються зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі і що мотиви відхилення вимог Приватного підприємства Фірма Екопласт слід вважати такими, які викладені у постанові суду касаційної інстанції.

Таким чином, у зв`язку з відхиленням вимог Приватного підприємства Фірма Екопласт в розмірі 548 992 200 грн. у справі №918/ 454/18 про банкрутство ППФ "Інтерекопласт", які грунтувалися на Договорі про відступлення права вимоги від 01.09.2016, укладеному між Приватним підприємством фірма "Екопласт" та Компанією "Дарленд Системс Лімітед", вказаний Договір не може порушувати права та інтереси Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів", як кредитора у справі №918/ 454/18 про банкрутство ППФ "Інтерекопласт".

Крім того суд зазначає, що визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 01.09.2016, укладеному між Приватним підприємством фірма "Екопласт" та Компанією "Дарленд Системс Лімітед", не відновить цивільних прав та інтересів Позивача, так як останні не є порушеними.

Відтак позовні вимоги Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" не підлягають задоволенню у зв`язку з відсутністю порушеного права.

Водночас, припущення позивача про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставою для визнання такого договору недійсним в судовому порядку.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, приймаючи до уваги те, що судом встановлено відсутність у АТ АКБ "Львів" порушеного права, позовні вимоги останнього про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 01.09.2016, укладеного між Приватним підприємством фірма "Екопласт" та Компанією "Дарленд Системс Лімітед" задоволенню не підлягають.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на Позивача - Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів".

Відповідно до частини п`ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити Акціонерному товариству Акціонерно-комерційний банк "Львів" у задоволенні позову.

2. Судові витрати покласти на Позивача - Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя В.В. Марач