Ухвала

від 27.12.2019 по справі 757/21106/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/6310/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

представника власника майна ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02травня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 і накладено арешт, шляхом застосування заборони розпорядження та користування, крім ТОВ«Княжицьке» (код ЄДРПОУ 38974159), на земельні ділянки, які зареєстровані на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_7 (код НОМЕР_1 ) і які мають наступні кадастрові номери: 3221284000:03:009:0002, 3221284000:04:016:0011, 3221284000:04:017:0008, 3221284000:04:016:0002, 3221284001:01:075:0031, 3221284000:04:017:0026, 3221284000:04:008:0019, 3221284000:04:017:0007, 3221284000:03:012:0024, 3221284000:03:012:0023, 3221284000:03:012:0022, 3221284000:04:017:0025, 3221284000:04:016:0013, 3221284000:04:017:0024.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_6 подав в інтересах власника майна ОСОБА_7 апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_6 зазначає, що розгляд клопотання прокурора був здійснений без повідомлення власника майна ОСОБА_7 чи його представника, а про оскаржувану ухвалу слідчого судді ОСОБА_7 дізнався лише 25 жовтня 2019 року під час допиту в якості свідка.

Стосовно ухвали слідчого судді, то автор апеляції вважає її незаконною і необґрунтованою. Зокрема, апелянт стверджує, що земельні ділянки ОСОБА_7 придбав на підставі договорів купівлі-продажу та дарування земельних ділянок. Таким чином, як запевняє представник, ствердження органу досудового розслідування про вилучення земельних ділянок у ВАТ «КНЯЖИЦЬКЕ» не відповідає дійсності та суперечить фактичним обставинам справи.

Крім того, апелянт зазначає, що ТОВ «КНЯЖИЦЬКЕ» не є правонаступником ні ВАТ «КНЯЖИЦЬКЕ», ні КСП ім. Щорса, тобто жодного відношення до земель, які передані у постійне користування, не має, а саме КСП ім. Щорса перебуває на стадії ліквідації та усі земельні ділянки зобов`язане передати до земель запасу органу місцевого самоврядування.

Також представник звертає увагу, що, відповідно до інформаційного ресурсу реєстрації права власності та похідних прав, в тому числі прав користування земельними ділянками, земельні ділянки, власником яких є ОСОБА_7 , не перебувають у користуванні ТОВ «КНЯЖИЦЬКЕ».

Прокурор в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був завчасно проінформований. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника власника майна, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що представником ОСОБА_6 не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 травня 2019 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016110130001082, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 березня 2016 року за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ст. 356 КК України.

Органи досудового розслідування вважають встановленим, що ВАТ «Княжицьке» передано на підставі державного акту про право постійного користування землею І-КВ №001799, площею 232 га, і акту про право колективної власності на землю, серія КВ, площею 1932,8 га, згідно із рішенням Княжицької сільської ради від 18 березня 1997 року для сільськогосподарського виробництва, в подальшому, землі передані товариству у власність розпайовано.

В той же час, без паювання та вилучення у користувача ВАТ «Княжицьке» (КСП ім. Щорса) після 1997 року, у тому числі з метою уникнення викупу за ринковою ціною, шляхом безоплатного виділення фізичним особам нібито для ведення особистого селянського господарства, частина земель з вказаних 232 га, розпайованих та нерозпайованих з 1932,8 га, а всього понад 670 га, з порушенням вимог ч. ч. 1, 2 та абз. 2, 3 ч. 6 ст. 120, ст. 1481 та п. 6 Перехідних положень ЗКУ, оформлена за даними Державного земельного кадастру за ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ТОВ «ЗЕТ Весела Долина», ТОВ «ЕМ Садова Домівка», ТОВ «ІБК ГРУП», ТОВ «Девелопмент Інвест», ТОВ «ДІ Краєвид Нерухомість», ТОВ «Капіталсоюзінвест 2005», ТОВ «Аспект Будсервіс» та ТОВ «Аква Терра».

На теперішній час зазначеними ділянками фактично продовжує користуватись ТОВ «Княжицьке», згідно з договорами оренди, яке засноване на власності колишнього КСП ім. Щорса, а ОСОБА_9 вчиняє дії із здійснення користування ними.

Правомірність користування ТОВ «Княжицьке» зазначеними земельними ділянками підтверджена постановою Верховного Суду України від 27 лютого 2019 року, якою було постановлено наступне: «Касаційну скаргу ТОВ «Княжицьке» задовольнити. Рішення Апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2016 року скасувати, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2016 року залишити в силі, а саме зобов`язати ОСОБА_9 припинити будь-які роботи по обробітку земельних ділянок, які знаходяться у складі полів: № 1, площею 30 га, № 2, площею 63 га, № 5, площею 60 га, № 7, площею 63 га, № 8, площею 82 га, № 11, площею 147 га, № 12, площею 84 га, в адміністративних межах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, і не чинити перешкоди ТОВ «Княжицьке» у здійсненні ним своєї діяльності на земельних ділянках, утворених із розпайованих земель КСП ім. Щорса, в адміністративних межах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, відносно яких ТОВ «Княжицьке» укладено договори оренди землі».

Також було встановлено, що у період з жовтня по листопад 2018 року державними реєстраторами виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, всупереч ч. ч. 1, 2, абз. 2, 3 ч. 6 ст. 120, ст. 1481 та п. 6 Перехідних положень ЗКУ, проведено державну реєстрацію на праві приватної власності 14 ділянок за громадянином ОСОБА_7 .

Оскільки вищевказані земельні ділянки, згідно із зазначеною постановою Верховного Суду України від 27 лютого 2019 року, є розпайованими та перебувають у постійному користуванні ТОВ «Княжицьке», вищезазначені дії проведені державними реєстраторами безпідставно, а право власності зареєстровано за громадянином ОСОБА_7 неправомірно.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за громадянином ОСОБА_7 зареєстровані земельні ділянки з такими кадастровими номерами: 3221284000:03:009:0002, 3221284000:04:016:0011, 3221284000:04:017:0008, 3221284000:04:016:0002, 3221284001:01:075:0031, 3221284000:04:017:0026, 3221284000:04:008:0019, 3221284000:04:017:0007, 3221284000:03:012:0024, 3221284000:03:012:0023, 3221284000:03:012:0022, 3221284000:04:017:0025, 3221284000:04:016:0013, 3221284000:04:017:0024.

18 квітня 2019 року постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_12 земельні ділянки, які зареєстровані на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_7 (код НОМЕР_1 ) та які мають наступні кадастрові номери: 3221284000:03:009:0002, 3221284000:04:016:0011, 3221284000:04:017:0008, 3221284000:04:016:0002, 3221284001:01:075:0031, 3221284000:04:017:0026, 3221284000:04:008:0019, 3221284000:04:017:0007, 3221284000:03:012:0024, 3221284000:03:012:0023, 3221284000:03:012:0022, 3221284000:04:017:0025, 3221284000:04:016:0013, 3221284000:04:017:0024, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12016110130001082.

02 травня 2019 року прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту, шляхом застосування заборони розпорядження та користування, крім ТОВ «Княжицьке» (код ЄДРПОУ 38974159), на земельні ділянки, які зареєстровані на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_7 (код НОМЕР_1 ) і які мають наступні кадастрові номери: 3221284000:03:009:0002, 3221284000:04:016:0011, 3221284000:04:017:0008, 3221284000:04:016:0002, 3221284001:01:075:0031, 3221284000:04:017:0026, 3221284000:04:008:0019, 3221284000:04:017:0007, 3221284000:03:012:0024, 3221284000:03:012:0023, 3221284000:03:012:0022, 3221284000:04:017:0025, 3221284000:04:016:0013, 3221284000:04:017:0024. Це клопотання мотивовано тим, що вказані земельні ділянки є об`єктами кримінально протиправних дій, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 травня 2019 року дане клопотання прокурора про арешт майна було задоволено.

Задовольняючи приведене вище клопотання прокурора, внесене в межах кримінального провадження № 12016110130001082, про накладення арешту, шляхом застосування заборони розпорядження та користування, крім ТОВ «Княжицьке» (код ЄДРПОУ 38974159), на земельні ділянки, які зареєстровані на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_7 (код НОМЕР_1 ) і які мають наступні кадастрові номери: 3221284000:03:009:0002, 3221284000:04:016:0011, 3221284000:04:017:0008, 3221284000:04:016:0002, 3221284001:01:075:0031, 3221284000:04:017:0026, 3221284000:04:008:0019, 3221284000:04:017:0007, 3221284000:03:012:0024, 3221284000:03:012:0023, 3221284000:03:012:0022, 3221284000:04:017:0025, 3221284000:04:016:0013, 3221284000:04:017:0024, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, які додані до клопотання, та прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту, шляхом застосування заборони розпорядження та користування, крім ТОВ «Княжицьке» (код ЄДРПОУ 38974159), на земельні ділянки, які зареєстровані на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_7 (код НОМЕР_1 ) і які мають наступні кадастрові номери: 3221284000:03:009:0002, 3221284000:04:016:0011, 3221284000:04:017:0008, 3221284000:04:016:0002, 3221284001:01:075:0031, 3221284000:04:017:0026, 3221284000:04:008:0019, 3221284000:04:017:0007, 3221284000:03:012:0024, 3221284000:03:012:0023, 3221284000:03:012:0022, 3221284000:04:017:0025, 3221284000:04:016:0013, 3221284000:04:017:0024, з огляду на те, що вказані земельні ділянки набуті кримінально протиправним шляхом та отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

З такими висновками слідчого судді в частині необхідності накладення арешту на земельні ділянки із переліченими кадастровими номерами колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, як то вказано в ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя дотримався зазначених вимог закону.

Так, задовольняючи дане клопотання прокурора, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки це майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належну мету, передбачену ч. 2 ст.170 КПК, та відповідні їй правові підстави, передбачені ч. ч. 1, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказані земельні ділянки, що відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Наведене свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна ОСОБА_7 , оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може призвести до його відчуження, пошкодження або передачі, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на земельні ділянки, які зареєстровані на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_7 (код НОМЕР_1 ) та які мають наступні кадастрові номери: 3221284000:03:009:0002, 3221284000:04:016:0011, 3221284000:04:017:0008, 3221284000:04:016:0002, 3221284001:01:075:0031, 3221284000:04:017:0026, 3221284000:04:008:0019, 3221284000:04:017:0007, 3221284000:03:012:0024, 3221284000:03:012:0023, 3221284000:03:012:0022, 3221284000:04:017:0025, 3221284000:04:016:0013, 3221284000:04:017:0024, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищезазначені земельні ділянки, які зареєстровані на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_7 , діяв у спосіб та у межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності і співмірності.

При цьому колегія суддів також враховує і те, що, у відповідності до вимог ч. 1 ст.174 КПК України, власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з викладеними в оскаржуваній ухвалі висновками слідчого судді в частині встановлення заборони користуватися вищезазначеними земельними ділянками, виходячи з наступного.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N48191/99, п. п. 49 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series AN52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно з положеннями ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Виходячи зі змісту ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. При цьому в ухвалі зазначається заборона, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

В даному випадку арешт накладається з метою забезпечення збереження речових доказів. Вказане свідчить, що на цьому етапі досудового розслідування потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна як позбавлення права користуватися майном. Для досягнення завдань такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з даних підстав достатнім буде позбавлення права лише розпоряджатися майном, що полягає у забороні його відчуження і не передбачає вилучення арештованого майна із користування власника.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що заборона користування нерухомим майном буде надмірним втручанням в права та інтереси власника майна і не є виправданим на даному етапі досудового розслідування, у зв`язку з чим апеляційна скарга представника ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді, у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, скасуванню, як незаконна в частині визначеної заборони користуватися арештованим нерухомим майном, з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про часткове задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на земельні ділянки, які зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_7 , шляхом заборони відчуження вказаних земельних ділянок як одним із видів розпорядження ними.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 травня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 і накладено арешт, шляхом застосування заборони розпорядження та користування, крім ТОВ«Княжицьке» (код ЄДРПОУ 38974159), на земельні ділянки, які зареєстровані на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_7 (код НОМЕР_1 ) і які мають наступні кадастрові номери: 3221284000:03:009:0002, 3221284000:04:016:0011, 3221284000:04:017:0008, 3221284000:04:016:0002, 3221284001:01:075:0031, 3221284000:04:017:0026, 3221284000:04:008:0019, 3221284000:04:017:0007, 3221284000:03:012:0024, 3221284000:03:012:0023, 3221284000:03:012:0022, 3221284000:04:017:0025, 3221284000:04:016:0013, 3221284000:04:017:0024, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про накладення арешту, шляхом застосування заборони розпорядження та користування, крім ТОВ «Княжицьке» (код ЄДРПОУ 38974159), на земельні ділянки, які зареєстровані на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_7 (код НОМЕР_1 ) і які мають наступні кадастрові номери: 3221284000:03:009:0002, 3221284000:04:016:0011, 3221284000:04:017:0008, 3221284000:04:016:0002, 3221284001:01:075:0031, 3221284000:04:017:0026, 3221284000:04:008:0019, 3221284000:04:017:0007, 3221284000:03:012:0024, 3221284000:03:012:0023, 3221284000:03:012:0022, 3221284000:04:017:0025, 3221284000:04:016:0013, 3221284000:04:017:0024, задовольнити частково.

Накласти арешт на земельні ділянки, які зареєстровані на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_7 (код НОМЕР_1 ) та які мають наступні кадастрові номери: 3221284000:03:009:0002, 3221284000:04:016:0011, 3221284000:04:017:0008, 3221284000:04:016:0002, 3221284001:01:075:0031, 3221284000:04:017:0026, 3221284000:04:008:0019, 3221284000:04:017:0007, 3221284000:03:012:0024, 3221284000:03:012:0023, 3221284000:03:012:0022, 3221284000:04:017:0025, 3221284000:04:016:0013, 3221284000:04:017:0024, шляхом заборони відчуження вказаних земельних ділянок.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4