Рішення

від 11.01.2020 по справі 904/4535/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.01.2020Справа № 904/4535/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр.ЮА" про стягнення 60 357,00 грн.,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2019 року акціонерне товариство "Дніпровська Теплоелектроцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору поставки товарів (продукції) № 45/19, укладеного 29 січня 2019 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Будцентр.ЮА", позивач згідно рахунку-фактури від 29 січня 2019 року № ЮА-0027 перерахував відповідачу попередню оплату за товар на загальну суму 147 544,75 грн. Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Будцентр.ЮА" взяте на себе за вказаною угодою зобов`язання по поставці товару виконало несвоєчасно та не в повному обсязі, позивач, посилаючись на статті 16, 256, 530, 611, 625, 663, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 20, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача суму здійсненої попередньої оплати товару в розмірі 47 852,35 грн., а також 8 390,48 грн. пені, 2 392,61 грн. штрафу, 909,00 грн. трьох процентів річних та 812,56 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2019 року матеріали позовної заяви акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" передано за територіальної підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищенаведену позовну заяву було передано на розгляд судді Павленку Є.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 листопада 2019 року позовну заяву акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/4535/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Проте товариство з обмеженою відповідальністю "Будцентр.ЮА" у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 11 листопада 2019 року про відкриття провадження у справі № 904/4535/19 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 38 літ. А, поверх 3.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення товариству з обмеженою відповідальністю "Будцентр.ЮА".

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 11 листопада 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2019 року між акціонерним товариством "Дніпровська Теплоелектроцентраль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Будцентр.ЮА" був укладений договір поставки товарів (продукції) № 45/19, за умовами якого останнє взяло на себе обов`язок поставити (передати) позивачу товар, а саме: мастику бітумну "Тегерон" у кількості 148 штук по 20 кілограмів, а покупець, у свою чергу, - забезпечити прийняття й оплату цього товару (продукції).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

За умовами пункту 3.1 вказаного договору загальна сума товарів становить 147 544,75 грн., у тому числі ПДВ.

Згідно з пунктом 4.1 зазначеної угоди розрахунок за товар здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати на поточний рахунок продавця.

Відповідно до пункту 10.1 вказаної угоди остання є чинною з моменту її укладення і діє до 31 грудня 2019 року.

Судом встановлено, що на виконання умов пункту 4.3 вищезазначеного договору позивач згідно рахунку-фактури від 29 січня 2019 року № ЮА-0027 перерахував відповідачу попередню оплату за товар на загальну суму 147 544,75 грн.

Факт перерахунку попередньої оплати підтверджується наявними у матеріалах даної справи копіями рахунку-фактури від 29 січня 2019 року № ЮА-0027 та платіжного доручення від 29 січня 2019 року № 2013 на суму 147 544,75 грн.

У той же час зі змісту укладеного між сторонами договору поставки товарів (продукції) від 29 січня 2019 року № 45/19 вбачається, що умовами цього правочину не було передбачено конкретного строку поставки продавцем товару (продукції) після здійснення її попередньої оплати.

Обґрунтовуючи вимоги до відповідача, позивач у своєму позові посилався на пункт 5.11 цього договору, за умовами якого продавець зобов`язаний у 5-ти денний термін поставити покупцеві недопоставлену частину товару або негайно почати усунення ушкоджень і недоліків за свій рахунок, відшкодовуючи всі збитки, що поніс або може понести покупець.

Разом із тим, наведені положення підлягають системному аналізу разом з умовами пункту 5.10 договору та не свідчать про погодження між сторонами строку поставки продукції.

Так, відповідно до пункту 5.10 цієї угоди, у випадку, коли буде встановлено порушення якості товару (продукції) або нестача його кількості, покупець відображає це в окремому акті та пред`являє претензію продавцю.

Вищенаведеними положеннями пунктів 5.10, 5.11 встановлено лише обов`язок продавця поставити покупцеві недопоставлену частину товару після виявлення нестачі його кількості та складення покупцем окремого акта й пред`явлення претензії продавцю, проте не передбачено чітких строків поставки самої продукції.

У матеріалах справи наявна копія адресованої відповідачу претензії позивача від 3 квітня 2019 року № 521/07, в якій останній (у зв`язку з непоставкою відповідачем погодженого між сторонами товару) просив повернути акціонерному товариству "Дніпровська Теплоелектроцентраль" сплачену останнім суму грошових коштів у загальному розмірі 147 554,75 грн. та вважав за необхідне розірвати вищенаведений договір.

Проте у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про направлення на адресу відповідача та отримання товариством з обмеженою відповідальністю "Будцентр.ЮА" цієї претензії позивача. Інші докази, які свідчать про доведення до відома відповідача волі позивача щодо розірвання наведеного правочину в зв`язку з неналежним виконанням продавцем його умов, у матеріалах справи відсутні.

У той же час слід зазначити, що згідно підписаної уповноваженими представниками сторін та скріпленої печатками цих юридичних осіб видаткової накладної від 12 червня 2019 року № ЮА-0186 відповідач на виконання умов договору поставки товарів (продукції) від 29 січня 2019 року № 45/19 поставив позивачу товар на загальну суму 99 692,40 грн.

Вказаний товар був прийнятий акціонерним товариством "Дніпровська Теплоелектроцентраль" без будь-яких зауважень та заперечень, зокрема, щодо правових підстав його поставки.

Як було зазначено вище, за умовами пункту 10.1 вищевказаного договору останній є чинним з моменту його укладення та діє до 31 грудня 2019 року.

Відповідно до пункту 10.3 цієї угоди її пролонгація допускається лише за згодою сторін і на підставі відповідної додаткової угоди до нього, узгодженій сторонами у встановленому порядку.

Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази продовження сторонами терміну дії цього договору відповідно до пункту 10.3 цієї угоди.

Судом встановлено, що всупереч положенням вищенаведеного правочину товариство з обмеженою відповідальністю "Будцентр.ЮА" взятий на себе обов`язок по поставці товару протягом дії цієї угоди виконало несвоєчасно та не в повному обсязі, поставивши позивачу товар на суму 99 692,40 грн. та заборгувавши таким чином останньому 47 852,35 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором поставки від 29 січня 2019 року № 45/19, яка на час вирішення даного спору складає 47 852,35 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і товариство з обмеженою відповідальністю "Будцентр.ЮА" на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині своєчасної поставки товару, позивач просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр.ЮА" штраф у розмірі 2 392,61 грн.

За частиною 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 230 ГК України згідно з якою під штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 7.1 договору сторони погодили, що у разі порушення термінів передачі або при відмові від передачі товару продавець сплачує покупую штраф у розмірі 5 % загальної вартості товару.

Оскільки заявлений акціонерним товариством "Дніпровська Теплоелектроцентраль" до стягнення розмір штрафу є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаного штрафу в розмірі 2 392,61 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки товару позивач просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр.ЮА" 8 390,48 грн. пені, нарахованої у період з 4 лютого 2019 року по 4 серпня 2019 року на суму основного боргу в розмірі 47 852,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі та, у разі недодержання письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У той же час у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про письмове погодження між сторонами забезпечення здійснення відповідачем своїх договірних зобов`язань шляхом застосування до останнього штрафних санкцій у вигляді пені, а також докази, які свідчать про погодження сторонами розміру цієї штрафної санкції.

Крім того, позивачем не було зазначено норм права, на підставі яких акціонерним товариством "Дніпровська Теплоелектроцентраль" було здійснено нарахування пені, а також не вказано, за прострочення якого саме зобов`язання відповідача (поставка товару чи повернення грошових коштів) було нараховано зазначену штрафну санкцію.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що підстави для нарахування та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр.ЮА" пені відсутні, у зв`язку з чим позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної поставки товару, позивач також просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр.ЮА" три проценти річних у розмірі 909,00 грн. та 812,56 грн. інфляційних втрат, нарахованих у період з 4 лютого 2019 року по 23 вересня 2019 року на суму основного боргу в розмірі 47 852,00 грн.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте вказані вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на те, що вищевказаною нормою передбачено можливість стягнення з боржника наведених компенсаційних виплат лише у зв`язку із простроченням ним виконання грошового зобов`язання. У той же час заявлені до стягнення з відповідача суми трьох процентів річних та інфляційних втрат були нараховані позивачем у період з 4 лютого 2019 року по 23 вересня 2019 року, тоді як прострочення відповідачем його обов`язку щодо поставки товару/повернення отриманої суми попередньої оплати у зв`язку з відсутністю в укладеному між сторонами договорі конкретних строків поставки такого товару виникло лише після закінчення терміну дії цього правочину, тобто після 31 грудня 2019 року.

Зважаючи на те, що протягом 4 лютого 2019 року - 23 вересня 2019 року грошове зобов`язання відповідача щодо повернення позивачу сплаченої останнім суми попередньої оплати товару було відсутнє, суд дійшов висновку про відмову акціонерному товариству "Дніпровська Теплоелектроцентраль" в задоволення його вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр.ЮА" 909,00 грн. трьох процентів річних та 812,56 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин позов акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр.ЮА" (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 38 літ. А, поверх 3; ідентифікаційний номер 41460976) на користь акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Заводська, будинок 2; ідентифікаційний номер 00130820) 47 852 (сорок сім тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн. 35 коп. основного боргу, 2 392 (дві тисячі триста дев`яносто дві) грн. 61 коп. штрафу, а також 1 599 (одну тисячу п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 16 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні вимог акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр.ЮА" 8 390,48 грн. пені, 909,00 грн. трьох процентів річних та 812,56 грн. інфляційних втрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 11 січня 2019 року

Суддя Є.В. Павленко