Рішення

від 11.01.2020 по справі 168/866/19

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 168/866/19

Провадження № 2/168/22/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2020 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого-судді Назарука О.В.,

секретар судових засідань - Островерха Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буцинської сільської ради Старовижівського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Буцинської сільської ради Старовижівського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування.

Позов обґрунтований тим, що її батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі та проживали у власному житловому будинку по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер і після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину вказаного будинку. Спадщину прийняли ОСОБА_3 - мати позивача шляхом вступу в управління володіння та нагляду за спадковим майном, однак за життя не оформила спадкових прав та ОСОБА_4 - брат позивача шляхом вступу в управління володіння та нагляду за спадковим майном. Після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , брат позивача - ОСОБА_4 прийняв спадщину шляхом вступу в управління володіння та нагляду за спадковим майном, оформив право власності на будинок. Після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач, як спадкоємець другої черги за законом прийняла спадщину шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, однак нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з втратою правовстановлюючих документів на будинок. У зв`язку з наведеним просила визнати за нею право власності на вищевказаний спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_4 .

У судове засідання позивач не з`явилась, однак її представник ОСОБА_5 подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує, просить розглядати справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій вказав, що позов визнає повністю та просить справу розглядати за його відсутності.

Враховуючи, що в судове засідання всі учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог статтей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Положеннями статті 1262 ЦК України передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

За змістом частини третьої статті 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Судом, з матеріалів справи та наданої в судове засідання нотаріусом копії спадкової справи № 22/2012, заведеної після смерті ОСОБА_4 , встановлені наступні обставини.

Спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (аркуш справи 14). Спадкодавець проживав одиноко, у зв`язку з чим спадкоємці першої черги відсутні, заповіт від його імені не посвідчувався (аркуш справи 16, 36). Після смерті останнього спадкоємцем другої черги за законом є його сестра ОСОБА_1 - позивач у справі, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження та одруження (аркуш справи 6, 7-9), яка у встановлені законом порядку та строки звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (аркуш справи 34 на звороті). ОСОБА_6 , який є племінником спадкодавця і спадкує відповідно до частини 3 статті 1266 ЦК України, оскільки спадкоємець другої черги ОСОБА_7 сестра спадкодавця померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (аркуш справи 13), спадщину у встановленому законом порядку не прийняв, на спадщину не претендує (аркуш справи 40). 13 листопада 2019 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку спадкодавця (аркуш справи 43). Доказів про існування інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов`язкову частку, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , судом не здобуто.

Таким чином судом встановлено, що позивач в установленому законом порядку прийняла спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , через втрату оригінала свідоцтва про право власності, про що нотаріусом винесена відповідна постанова (аркуш справи 18).

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Довідкою, виданою виконавчим комітетом Буцинської сільської ради Старовижівського району Волинської області від 02 липня 2012 року № 519 (аркуш справи 16) та випискою з погосподарської книги № 1за 2016-2020 роки Буцинської сільської ради Старовижівського району (аркуш справи 15) підтверджується право ОСОБА_4 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 . Позивачем виготовлено Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (аркуш справи 19-24).

Таким чином суд приходить до переконання, що зазначений житловий з господарськими будівлями та спорудами будинок входить до складу спадщини, на яку у позивача виникло право після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .

Із заяви, поданої відповідачем до суду убачається, що Буцинській сільській раді Старовижівського району Волинської області було відомо про відкриття спадщини, позовні вимоги визнає (аркуш справи 44). Дані обставини, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , що залишилося після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору залишити за нею у зв`язку з поданою про це письмовою заявою.

Керуючись статтями 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, статтями 11, 13, 206, 229, 247, 352-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Буцинська сільська рада Старовижівського району Волинської області, адреса місця знаходження: вулиця Шкільна, 22, село Буцинь, Старовижівський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 20124081.

Суддя О.В. Назарук