Ухвала

від 10.01.2020 по справі 363/1860/18

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"10" січня 2020 р. Справа № 363/1860/18

УХВАЛА

10 січня 2020 року суддя Вишгородський районний суд Київської області Чірков Г.Є. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, за позовом ОСОБА_1 до Вишгородського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області та ОСОБА_2 , про зняття арешту з майна,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з цим позовом, в якому просить зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_1 , в тому числі з квартири АДРЕСА_1 , який накладений відповідно до постанови про арешт майна боржника накладеної старшим державним виконавцем ВДВС Вишгородського РУЮ Харитоновою Н.О.

В поданій заяві про забезпечення позовупозивач просить зупинити стягнення по виконавчому провадженню № 53406782 Вишгородського РВ ДВС ГтУЮ у Київській області по примусовому виконанні виконавчого листа від 14 вересня 2015 року № 363/4596/14-ц Вишгородського районного суду Київської області від 14 лютого 2017 року до вирішення цієї справи.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до положень ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може на будь-якій стадії розгляду справи забезпечити позов, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Статтею 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та ст. 18 ЦПК України передбачено обов`язковість судових рішень.

Зокрема, за змістом вказаних вимог Закону передбачено, що всі судові рішення, які набрали законної сили обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Так, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, однак поданий позов містить вимоги немайнового характеру, що явно не співмірно із запропонованим заходом забезпечення позову у виді зупинити стягнення по виконавчому провадженню , оскільки предметом даного спору є саме зняття арешту з майна позивача.

При вирішенні цієї заяви суд виходить з того, що правовий інститут забезпечення позову не може вирішувати усі правовідносини між сторонами або захищати усі без виключення права сторін від їх можливого порушення. Єдиною метою для забезпечення позову є не захист усіх прав і інтересів сторін, а виключно забезпечення можливості виконання рішення суду у разі задоволення позову, за таких умов забезпечення позову застосовується у разі потенційного ризику неможливості виконання рішення суду, в незалежності від волі боржника.

Відповідно до вимог Конституції України, ЦК України та Закону України Про судоустрій і статус суддів суд не вправі забезпечити позов шляхом зупинення виконання рішення суду, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання.

За таких обставин суд не може дійти висновку про необхідність зупинення стягнення по виконавчому листу з виконання рішення суду й також не може дійти висновку, що вказане забезпечення позову слугуватиме меті передбаченій ст. 149 ЦПК України.

Відтак, з мотивів висловлених у заяві, суд не може дійти висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, а тому заява про це задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149-154, 260 ЦПК України,

ухвалив:

у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя