Рішення

від 09.01.2020 по справі 580/2716/18

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 580/2716/18

Номер провадження 2/950/18/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2020 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Чхайло О. В.,

за участю: секретаря судового засідання Лєсної Н.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

представника відповідача Лаврика С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Т.М.Б. про розірвання договору оренди землі, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Реєстраційний відділ Виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області, Товариство з обмеженою відповідальністю Угроїдський цукровий завод ,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання договору оренди землі,мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власницею земельної ділянки площею 3,1399 га, кадастровий номер 5922985200:06:001:0025, яка розташована на території Курганської сільської ради Лебединського району Сумської області. Вказану земельну ділянку вона передала відповідачу в строкове платне користування для ведення сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди від 25.03.2014. Позивачка вважає, що відповідач не виконує умови зазначеного договору оренди землі зважаючи на таке: більше ніж за чотири роки орендна плата не переглядалася жодного разу; відповідач систематично порушує умови договору оренди землі щодо повноти та своєчасності виплати орендної плати за користування земельною ділянкою; відповідач передав належну позивачці земельну ділянку у суборенду без її згоди ТОВ Угроїдський цукровий завод ; відповідач у супереч умовам договору оренди землі не здійснив страхування земельної ділянки.

Тому позивачка просить суд розірвати договір оренди землі укладений між нею та відповідачем, а також стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 у якому зазначив, що не визнає позовних вимог зважаючи на таке: протягом 2014-2018 років розмір орендної плати за користування земельною ділянкою систематично підвищувався у зв`язку зі збільшенням розміру коефіцієнтів індексації, внаслідок чого змінювалися нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, розмір земельного податку, а також підвищувалися ціни (тарифи); орендна плата вносилась вчасно та у завищеному розмірі за вирахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору: за 2014 рік - 3 200 грн, за 2015 рік - 4 000 грн, за 2016 рік - 5 000 грн, за 2017 рік - 8 256 грн 28 коп., за 2018 рік - 10 000 грн; умовами договору оренди передбачено право орендаря передавати орендовану земельну ділянку у суборенду. Крім того, на даний час договір суборенди з ТОВ Угроїдський цукровий завод розірвано; обов`язок орендаря щодо страхування земельної ділянки є дискреційним, оскільки умовами договору однозначно це питання не врегульовано.

Представник позивачки надав суду відповідь на відзив на позовну заяву в якій вказав, що відповідачем не надані належні та допустимі докази на підтвердження сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2014 -2017 роки, отже була допущена систематична несплата орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову аргументувавши мотивами викладеними у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи - Реєстраційного відділу Виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області у судове засідання не з`явився, але надав заяву в якій просив суд справу розглянути без його участі, а щодо ухвалення рішення покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи - ТОВ Угроїдський цукровий завод у судове засідання також не з`явився, але надав заяву в якій просив суд справу розглянути без його участі та задоволити позовні вимоги.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Позивачка є власницею земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1399 га, кадастровий номер 5922985200:06:001:0025, яка розташована на території Курганської сільської ради Лебединського району Сумської області, що вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 7-8).

З договору оренди землі (а.с. 9-10) вбачається, що позивачка передала відповідачеві у строкове платне користування на 20 років земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1399 га, яка розташована на території Курганської сільської ради Лебединського району Сумської області. Орендну плату визначили у розмірі 4,5% від грошової оцінки землі, що становило на час укладення договору 3837 грн 65 коп., яка мала вноситься у строк до 31 грудня щорічно.

З довідки виданої ТОВ Угроїдський цукровий завод від 12.07.2018 №12 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 11-13) вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 5922985200:06:001:0025, площею 3,1399 га, яка розташована на території Курганської сільської ради Лебединського району Сумської області перебуває у користуванні ТОВ Угроїдський цукровий завод на підставі договору суборенди від 01.02.2017.

За користування земельною ділянкою відповідач сплатив позивачці орендну плату: за 2014 рік - 12.09.2014 у розмірі 3 200 грн; за 2015 рік - 30.06.2015 у розмірі 4 000 грн; за 2016 рік - 25.03.2016 у розмірі 5 000 грн; за 2017 рік двома платежами 20.08.2016 у розмірі 5 000 грн та 27.11.2017 у розмірі 3 256 грн 28 коп.; за 2018 рік - 03.12.2018 у розмірі 10 000 грн. Зазначене вбачається з розписок, квитанції та видаткового касового ордеру (а.с. 28-31), а також з пояснень позивачки, які вона надала у судовому засіданні та не заперечила проти факту отримання орендної плати саме у такому розмірі від відповідача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності сплати відповідачем позивачці орендної плати за користування земельною ділянкою, а також добровільності визнання цього факту позивачкою у судовому засіданні, тому зазначені обставини не підлягають доказуванню.

З цих же підстав суд не погоджується з доводами представника позивачки про відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою за 2014 -2017 роки.

Хоча з встановлених судом обставин вбачається, що відповідач у 2014 році не у повному обсязі сплатив позивачці обумовлену договором суму орендної плати, але разом з тим зазначене порушення є разовим.

Також суд враховує і те, що стороною позивача не було доведено в судовому засіданні, що недосплачена у 2014 році сума орендної плати значною мірою позбавила позивачку того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тому суд вважає зазначене порушення неістотним.

Крім того суд враховує і те, що в судовому засіданні було встановлено, що недоплачену частину коштів орендної плати відповідач сплатив позивачці у наступному році.

Положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , ст. 141 ЗК України та ч. 1 ст. 782 ЦК України передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що разове, неістотне порушення умов договору у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Також суд не погоджується з доводами позивачки про те, що за чотири роки орендна плата не переглядалася жодного разу, оскільки, як уже було зазначено вище в судовому засіданні встановлено, що розмір платежів орендної плати за користування належною позивачці земельною ділянкою постійно зростав і у 2018 році становив 10 000 грн.

Щодо доводів позивачки про те, що відповідач передав належну їй земельну ділянку у суборенду без її згоди ТОВ Угроїдський цукровий завод суд вважає необхідним зазначити таке.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про оренду землі орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Умовами договору оренди землі укладеного між позивачкою та відповідачем, зокрема п. 30, передбачено право орендаря на період дії договору оренди укладати договори суборенди.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач укладаючи договір суборенди земельної ділянки з ТОВ Угроїдський цукровий завод не порушив вимог чинного законодавства та прав позивачки, оскільки діяв відповідно до умов договору оренди земельної ділянки.

Також суд не погоджується з доводами позивачки про порушення відповідачем умов договору оренди землі в частині невиконання обов`язку здійснити страхування земельної ділянки, оскільки зміст п. 33 вказаного договору не дозволяє однозначно ствердити про те, що сторони дійшли згоди про обов`язковість страхування об`єкта оренди.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 1, 2, 3, 8 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Зважаючи на викладені положення процесуального законодавства, а також на те, що стороною позивача не доведено поважність причин неможливості вчинення відповідних процесуальних дій у строк передбачений процесуальним законодавством, суд не приймає до розгляду доповнення та зміни до позову, а також відповідні докази подані поза межами процесуальних строків.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Керуючись ст. 2-5, 10, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фермерського господарства Т.М.Б. про розірвання договору оренди землівідмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чхайло О. В.