Ухвала

від 11.01.2020 по справі 240/11097/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову в ухваленні додаткового судового рішення)

11 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/11097/19

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос" до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Клов" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року ухвалено: Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос" задовольнити. Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1249740/42329436 від 09.08.2019. Зобов`язати Головного управління ДПС у Житомирській області зареєструвати податкову накладну №1 від 30.07.2019 днем її направлення на реєстрацію, тобто 05 серпня 2019 року. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос" документально підтверджені судові витрати у сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок. В частині стягнення коштів на правничу допомогу - відмовити.

Копію рішення суду від 11.12.2019 отримано: представником позивача - 20.12.2019, позивачем - 20.12.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відділом документального забезпечення суду 03 січня 2020 року зареєстровано клопотання представника позивача від 30.12.2019 про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (витрат на правничу допомогу). В обґрунтування заяви адвокат Павлова Н.Є. вказує, що свою діяльність здійснює не самостійно, а в складі адвокатського об`єднання "АТТОРНЕЙС". Зазначає, що позиція Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №821/1594/18 не може бути застосована до вирішення питання про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу, адже правнича допомога надавалась саме адвокатським об`єднанням, а не адвокатом. Вказує, що документи, які підтверджують факт понесення витрат на правничу допомогу є належним чином завірену виписку з рахунку за 26.06.2019 та акт надання послуг від 25.11.2019, підписаний після судового засідання 25.11.2019. При поданні позовної заяви адвокатом також надавався попередній розрахунок судових витрат.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми права, суд дійшов висновку, що подана представником позивача заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд адміністративної справи №240/11097/19 проводився в порядку спрощеного позовного провадження, в той час як можливість проведення судових дебатів передбачена лише при розгляді справи за правилами загального позовного провадження.

Проте, а ні позивач, а ні представник позивача не повідомив суд до вирішення справи по суті про наявність судових витрат позивача на правничу допомогу, не надав доказів сплати витрат на правничу допомогу або про відсутність можливості надати докази до прийняття рішення в справі.

Недодержання процесуальної умови - обов`язкового повідомлення суд про наявність витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів по справі, в даному випадку до вирішення справи по суті, - унеможливлює задоволення заяви позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.11.2018 року у справі №820/1242/18 надане суду пунктом 3 частини першої ст. 252 КАС України право ухвалити додаткове рішення у разі, якщо ним не вирішено питання про судові витрати, поширюється на ситуації, коли суд відповідної інстанції повинен вирішити це питання в установлених процесуальним законом випадках і не здійснив цього під час ухвалення судового рішення. При цьому, Верховний Суд наголосив на тому, що додаткове судове рішення є невід`ємною частиною основного судового рішення та не може змінювати його змісту.

Таким чином, у даній справі суд вирішив усі позовні вимоги, оскільки у резолютивній частина рішення суду від 11 грудня 2019 року вказано:" Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10000, код ЄДРПОУ 39459198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос" (вул. Соловйова, 8, с. Скаківка, Бердичівський район, Житомирська область,13326, код ЄДРПОУ 42329436) документально підтверджені судові витрати у сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок. В частині стягнення коштів на правничу допомогу - відмовити."

Отже, Рішенням суду від 11.12.2019 було вирішено питання щодо судових витрат, зокрема і щодо витрат на правничу допомогу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 243, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос" в ухваленні додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос" до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Клов" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Лавренчук