Рішення

від 13.01.2020 по справі 300/2213/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2020 р. справа № 300/2213/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "ТД РЕЗІН ІМЕКС УКРАЇНА" про стягнення боргу в сумі 4 003 567,48 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області 11.11.2019 звернулося в суд з позовною заявою до Приватного підприємства "ТД РЕЗІН ІМЕКС УКРАЇНА" про стягнення боргу в сумі 4 003 567,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов`язку встановленого пунктом 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України не сплатив податкові зобов`язання зі сплати податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, штрафних санкцій та пені, внаслідок чого утворено податковий борг на загальну суму 4 003 567,48 грн., який ним не сплачено.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Копію даної ухвали направлено відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення повернулося до суду з відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання . У такому випадку у відповідності до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що судове рішення вручене належним чином. У встановлений частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України строк правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи, встановив наступне.

05.11.1999 здійснено державну реєстрацію Приватного підприємства ТД РЕЗІН ІМЕКС УКРАЇНА , що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 11-14).

Відповідач з 12.11.1999 перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській обл.

Відповідачем допущено утворення податкового боргу на загальну суму 4 003 567,48 грн., що виник в результаті несплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, штрафних санкцій та пені.

Так, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати податку на додану вартість на суму 3 695 966,10 грн., яка виникла внаслідок несплати:

- самостійно задекларованих зобов`язань відповідно до наступних декларацій: уточнюючий розрахунок № 9017097783 від 10.02.2018 (в зв`язку з частковим погашенням сума до стягнення становить 33,21 грн); уточнюючий розрахунок № 9017097783 від 10.02.2018 самостійно нарахована штрафна санкція на суму 4 грн; уточнюючий розрахунок № 9021114579 від 12.02.2018 самостійно нарахована штрафна санкція на суму 60 грн. Також відповідно до п.п.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня в сумі 14,58 грн.

- донарахованих зобов`язань та штрафних санкцій згідно наступних податкових повідомлень-рішень: податкового повідомлення-рішення (форми Ш ) № 0049825501 від 19.07.2018 про нарахування штрафу на суму 193,82 грн. (а.с. 18) на підставі акту камеральної перевірки № 11130/09-19-55-01/30475444 від 19.07.2018 (а.с. 19-20); податкового повідомлення-рішення (форми Р ) № 0003921406 від 14.05.2019 про донарахування податкового зобов`язання на суму 2 557 730,00 грн. в зв`язку з порушенням п. 189.1. п. 189.4 ст. 189. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187 п. 188.1 ст.188. п. 198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та фінансових санкцій на суму 639 432,50 грн (а.с. 96), застосованих на підставі п.123.1 ст.123 ПК України (всього 3 197 162,50 грн.) відповідно до акту документальної планової виїзної перевірки № 1340/09-19-14-06/30475444 від 29.12.2018 (а.с. 22-95).

Також Приватному підприємству ТД РЕЗІН ІМЕКС Україна на підставі п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахована пеня в сумі 498 497,99 грн.

Окрім цього, позивачем допущено утворення податкового боргу з податку на прибуток підприємств на загальну суму 216 721,59 грн., який виник в результаті несплати донарахованих зобов`язань та штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення (форма Р ) № 0000751406 від 06.02.2019 про донарахування зобов`язання на суму 146 911,00 грн. в зв`язку з порушенням п.44.1. п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України та фінансових санкцій на суму 36 728,00 грн. застосованих на підставі п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України (всього183 639 грн., у зв`язку з частковою сплатою сума заборгованості становить 182 810,51 грн.) (а.с. 97), нарахованих на підставі порушень, зафіксованих в акті документальної перевірки № 1340/09-19-14-06/30475444 від 29.12.2018 (а.с. 22-95). Також на підставі статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня в сумі 33 911,08 грн.

Окрім цього, Приватним підприємством "ТД РЕЗІН ІМЕКС УКРАЇНА" допущено заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачений податковими агентами в сумі 85 018,46 грн, який виник в результаті несплати донарахованих зобов`язань та штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення (форма Д ) № 0000781406 від 06.02.2019 про донарахування зобов`язання на суму 40 865,55 грн. в зв`язку з порушенням п. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 п. 176.2 ст.176 ПК України та фінансових санкцій на суму 43 642,91 грн, застосованих на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України (всього 84 508,46 грн.) (а.с. 100) та податкового повідомлення-рішення (форма ПС ) № 0000791406 від 06.02.2019 про донарахування фінансових санкцій на суму 510 грн. (а.с. 99) застосованих на підставі п. 119.2 ст. 119 ПК України відповідно до акту документальної перевірки № 1340/09-19-14-06/30475444 від 29.12.2018.

Також за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати військового збору в сумі 5 861,33 грн., який виник в результаті несплати донарахованих зобов`язань та штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення (форма Д ) № 0000801406 від 06.02.2019 про донарахування зобов`язання на суму 2 706,47 грн. в зв`язку з порушенням п. 168.1.1 п. 168.1 ст.168. п.16-1 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень Податкового кодексу України та фінансових санкцій на суму 3 154,86 грн., застосованих на підставі п. 127.1 ст.127 Податкового кодексу України (всього 5 861,33 грн.) (а.с. 98) застосованих відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України відповідно до акту документальної перевірки №1340/09-19-14-06/30475444 від 29.12.2018.

Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалися. Докази сплати грошових зобов`язань, визначених даними податковими повідомленнями-рішеннями в матеріалах справи відсутні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

Згідно з підпунктами 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб.

Стаття 16 Податкового кодексу України визначає обов`язки платника податків.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно з підпунктом 134.1.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Згідно з пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (підпункт 20.1.18); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19).

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до контролюючих органів.

В пункті 49.1 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 стаття 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 цієї статті встановлено, що зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Суд зазначає, що у відповідності до приписів пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації.

Таким чином, суми зобов`язань, визначених відповідачем в уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартість є узгодженими.

Податок на доходи фізичних осіб визначає розділ IV Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є : фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Відповідно до статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об`єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до пункту 164.3 статті 164 даного Кодексу при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Згідно пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Таким чином, грошові зобов`язання відповідача з сплати податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та військового збору визначені зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися, відповідно до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 даного Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суд встановив, що позивач на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надсилав податкову вимогу форми Ю за №126845-55 від 05.06.2019, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею не сплатив (а.с. 108-110).

Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з пунктом 129.4 цієї статті даного Кодексу на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Як встановив суд, позивач на суму невиконаних відповідачем грошових зобов`язань з сплати податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств нарахована пеня в загальному розмірі 532 423,65 гривень.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Згідно з пунктом 131.3 статті 131 Податкового кодексу України суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, 146 082,76 гривень податку на прибуток, 2 557 763,21 гривень податку на додану вартість, 40 865,55 гривень податку на доходи фізичних осіб, 3 154,86 гривень військового збору, 723 725,84 гривень штрафних (фінансових) санкцій та 532 423,65 гривень пені утворюють податковий борг в загальному розмірі 4 003 567,48 гривень, який відповідачем не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями - рішеннями (а.с. 18, 96-102), уточнюючими розрахунками податкових зобов`язань з податку на додану вартість (а.с. 16-17) податковою вимогою форми "Ф" від 05.06.2019 за №126845-55 (а.с. 108), довідкою про суми податкового боргу від 07.11.2019 (а.с. 15), а також обліковою карткою платника податків, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 112-129).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, штрафних санкцій та пені в загальному розмірі 4003567,48 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Позивач при зверненні з даним адміністративним позовом до суду сплатив судовий збір в розмірі 19210 гривень. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не заявлено, як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Приватне підприємство "ТД РЕЗІН ІМЕКС УКРАЇНА" (індекс 76018, вул. Грушевського, буд. 22А, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 30475444) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг на загальну суму 4 003 567 (чотири мільйони три тисячі п`ятсот шістдесят сім) гривень 48 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області: індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 43142559).

Відповідач - Приватне підприємство "ТД РЕЗІН ІМЕКС УКРАЇНА": індекс 76018, вул. Грушевського, буд. 22А, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 30475444.

Суддя Главач І.А.