Рішення

від 10.01.2020 по справі 400/2661/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 січня 2020 р. № 400/2661/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 провизнання протиправною та скасування вимоги від 14.05.2019 р. № Ф-72280-17,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Миколаївській області №Ф-72280-17 від 14.05.2019.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржувана вимога є безпідставною, необґрунтованою та складеною з порушенням встановленого законодавством порядку. Позивач є керівником Адвокатського бюро ОСОБА_1 з 15.07.2015. та всі доходи від адвокатської діяльності отримує в складі адвокатського бюро ОСОБА_1. В такому разі позивач є найманим працівником, є застрахованою особою, та платником єдиного внеску за нього є роботодавець, тобто Адвокатське бюро.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В обгрунтування своєї позиції вказав на безпідставність позовних вимог, зважаючи на те, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Миколаївському управлінні Головного управління ДФС у Миколаївській області з 08.09.2010 як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність, та відповідно до ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зобов`язаний сплачувати єдиний внесок. Станом на 30.04.19, позивач мав заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2017 рік, 2018 рік та І квартал 2019 в розмірі 21030,90 грн, у зв`язку з цим в інформаційній системі "Податковий блок" в автоматичному режимі сформована вимога №Ф-72280-17 від 14.05.2019.

В свою чергу, позивачем надані додаткові пояснення, у яких зазначив про безпідставність доводів відповідача та просив визнати протиправною та скасувати вимогу від 14.05.19 №Ф-72280-17.

Ухвалою суду від 25.11.2019 судом витребувано у позивача пояснення та копії відповідних документів щодо реєстрації ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця, та у відповідача пояснення щодо наявності або відсутності нарахування єдиного внеску /виставлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) ОСОБА_1 як самозайнятій особі та як фізичній особі-підприємцю.

На виконання вказаної ухвали, відповідачем надані пояснення про нарахування ОСОБА_1 єдиного внеску як фізичній особі, яка займається незалежною професійною діяльністю.

Згідно наданих позивачем пояснень, ОСОБА_1 не був зареєстрований в якості ФОП, а посилання на це у позові є помилковим. Також, позивач у додаткових поясненнях вказав на відсутність підстав для виникнення та нарахування єдиного внеску та просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 14.05.19 №Ф-72280-17.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, відповідно до строків, визначених в ухвалі про відкриття провадження та в ухвалі про відкладення розгляду справи від 16.12.2019.

ОСОБА_1 має право займатися адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 558 від 20.10.2009

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань позивачем 15.07.2015 зареєстровано юридичну особу - Адвокатське бюро ОСОБА_1, ідентифікаційний код 39895639, у якому позивач перебуває на посаді керівника.

14.05.2019 Головним управління ДФС у Миколаївській області винесено вимогу на адресу ОСОБА_1 про сплату боргу недоїмки №Ф-72280-17 на суму 21030,90 грн.

На переконання позивача, оскільки від є найманим працівником (керівником Адвокатського бюро ОСОБА_1), відповідач безпідставно обраховано йому суму єдиного внеску як самозайнятій особі.

Згідно підпункту 14.1.226 пункту 14.1статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Водночас, перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"

Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до платників єдиного внеску.

Питання зайняття адвокатською діяльністю регулюються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно зі статтею 13 якого, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

В той же час Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не врегульовано відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи у трудових відносинах та здійсненні незалежної професійної діяльності.

Проте, системний аналіз норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" свідчить про те, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту, у випадках передбачених законодавством, саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього регулярно нараховує та сплачує особа - роботодавець, що виключає обов`язок зі сплати єдиного внеску позивачем ще й як самозайнятою особою.

Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проте лише за умови, що вона не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2018 року у справі №820/1538/17.

Позивач своє право на заняття адвокатською діяльністю, в період з 15.07.2015, реалізовував не як самозайнята особа, а як працівник Адвокатськоого бюро ОСОБА_1 на посаді керівника.

Наявність такої обставини є достатньою підставою для висновку про відсутність обов`язку у позивача сплати єдиного внеску ще й як за самозайняту особу, оскільки це призведе до подвійної сплати внеску в рамках здійснення одного й того ж виду діяльності.

Крім того суд зазначає, що з матеріалів справи не вбачається, та відповідачем не надано доказів не сплати Адвокатським бюро ОСОБА_1 ЄСВ за позивача. Відповідачем також не подано доказів того, що позивач протягом 2017, 2018 та І кварталу 2019 здійснював адвокатську діяльність саме як самозайнята особа.

Верховним Судом у постанові від 05.12.2019 по справі №260/358/19 сформулювано правовий висновок, відповідно до якого особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI, на якому наполягає ГУ ДФС, щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2019 року (справа №160/3114/19).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи наведене, оскільки позивач з 15.07.2015 є керівником Адвокатського бюро ОСОБА_1, у відповідача відсутні підстави для нарахування йому єдиного внеску за 2017, 2018 та І квартал 2019 року, а вимога від 14.05.2018 №Ф-72280-17 є протиправною та підлягає скасуванню.

Позов задовольнити.

Сума сплаченого позивачем судового збору підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доказів понесення інших витрат, позивачем не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) задовольнити .

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Миколаївській області №Ф-72280-17 від 14.05.2019.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім грн сорок коп).

4. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено у повному обсязі 13.01.20