Ухвала

від 13.01.2020 по справі 420/7499/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7499/19

УХВАЛА

13 січня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консул-Плаза» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними постанову від 29.11.2019р. № 070/19/536вих., протоколу від 15.11.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Консул-Плаза» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними постанову від 29.11.2019р. № 070/19/536вих., протоколу від 15.11.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 16.12.2019 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

13.01.2020р. (вх. № 1150/20) позивачем через канцелярію суду подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

заборони посадовим особам Управління ДАБК ОМР у здійсненні пред`явлення Постанови № 070/19/53 вих. від 29.11.2019 року до виконання шляхом направлення до відділу державної виконавчої служби до ухвалення судом рішення по справі, яке набуде законної сили;

у разі пред`явлення управлінням ДАБК ОМР Постанови № 070/19/53 вих. від 29.11.2019 року до виконання до ухвалення судом рішення по справі, яке набуде законної сили, зобов`язати органи державної виконавчої служби повернути без виконання Постанову № 070/19/536 вих. від 29.11.2019 року та заборонити органам державної виконавчої служби здійснювати будь-які дії в порядку виконавчого провадження до ухвалення судом рішення по справі, яке набуде законної сили.

В обґрунтування заяви зокрема зазначено, що направлення Постанови № 070/19/536 вих. від 29.11.2019 року органам державної виконавчої служби і, як наслідок здійснення державним виконавцем виконавчих дій, у тому числі шляхом застосування заходів примусового характеру, суперечить законодавству України та нівелює право позивача на захист у суді.

У зв`язку з викладеним, на думку позивача, не застосування заходів забезпечення позову буде завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст. 150 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами ч.2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч.1 ст. 154 КАС України).

Забезпечення позову може застосовуватися лише з підстав, визначених статтею 150 КАС України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

З наведеного вбачається, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Тобто інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Судом не встановлено будь-яких об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Наведені позивачем підстави для вжиття заходів забезпечення позову, шляхом: заборони посадовим особам Управління ДАБК ОМР у здійсненні пред`явлення Постанови № 070/19/53 вих. від 29.11.2019 року до виконання шляхом направлення до відділу державної виконавчої служби до ухвалення судом рішення по справі, яке набуде законної сили; у разі пред`явлення управлінням ДАБК ОМР Постанови № 070/19/53 вих. від 29.11.2019 року до виконання до ухвалення судом рішення по справі, яке набуде законної сили, зобов`язати органи державної виконавчої служби повернути без виконання Постанову № 070/19/536 вих. від 29.11.2019 року та заборонити органам державної виконавчої служби здійснювати будь-які дії в порядку виконавчого провадження до ухвалення судом рішення по справі, яке набуде законної сили до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, не знаходять свого підтвердження на час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.

У разі забезпечення даного позову шляхом: заборони посадовим особам Управління ДАБК ОМР у здійсненні пред`явлення Постанови № 070/19/53 вих. від 29.11.2019 року до виконання шляхом направлення до відділу державної виконавчої служби до ухвалення судом рішення по справі, яке набуде законної сили; у разі пред`явлення управлінням ДАБК ОМР Постанови № 070/19/53 вих. від 29.11.2019 року до виконання до ухвалення судом рішення по справі, яке набуде законної сили, зобов`язати органи державної виконавчої служби повернути без виконання Постанову № 070/19/536 вих. від 29.11.2019 року та заборонити органам державної виконавчої служби здійснювати будь-які дії в порядку виконавчого провадження до ухвалення судом рішення по справі, яке набуде законної сили до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

Суд акцентує увагу на тому, що суттю спірних правовідносин є саме з`ясування правомірності постанови від 29.11.2019р. № 070/19/536вих., протоколу від 15.11.2019 року. При цьому, у випадку задоволення позову, суд не вбачає обґрунтованих підстав наявності істотно ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Законодавством передбачено обов`язковість виконання рішення суду, а тому, у випадку скасування оскаржуваної постанови позивач матиме правові підґрунтя для відновлення своїх прав шляхом виконання рішення суду. Позивачем не доведено в чому саме полягає ускладнення виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, та відсутні підстави вважати вказану постанову такою, що має очевидні ознаки протиправності, на даній стадії розгляду справи суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 243, 256, 295, 297 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консул-Плаза» про забезпечення позову за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консул-Плаза» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними постанову від 29.11.2019р. № 070/19/536вих., протоколу від 15.11.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії шляхом: заборони посадовим особам Управління ДАБК ОМР у здійсненні пред`явлення Постанови № 070/19/53 вих. від 29.11.2019 року до виконання шляхом направлення до відділу державної виконавчої служби до ухвалення судом рішення по справі, яке набуде законної сили; у разі пред`явлення управлінням ДАБК ОМР Постанови № 070/19/53 вих. від 29.11.2019 року до виконання до ухвалення судом рішення по справі, яке набуде законної сили, зобов`язати органи державної виконавчої служби повернути без виконання Постанову № 070/19/536 вих. від 29.11.2019 року та заборонити органам державної виконавчої служби здійснювати будь-які дії в порядку виконавчого провадження до ухвалення судом рішення по справі, яке набуде законної сили до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 295, 297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскаржується в порядку та строки ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.01.2020 р.

Суддя О.М. Тарасишина