Ухвала

від 13.01.2020 по справі 500/184/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення адміністративного позову

Справа № 500/184/20

13 січня 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі заяву представника Спільного Українсько-Іспанського підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Санза Топ" про забезпечення позову Спільного Українсько-іспанського підприємства -Товариства з обмеженою відповідальністю "Санза Топ" до Приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолія Івановича про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Спільне Українсько-іспанського підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Санза Топ" з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолія Івановича про визнання дій протиправними.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом). Судове засідання в даній справі призначено на 23.01.2020 о 11:00 год.

Разом з позовною заявою представник Спільного Україно-Іспанське підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю Санза Топ подав до суду заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення реалізації арештованого майна, а саме лоту №398694 комплексу будівель загальною площею 1532,10 кв. м. та обладнання, що знаходиться за адресою : Тернопільська область, м.Бережани, вул.С.Стрільців, 69, у виконавчому провадженні № 60514416, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі, заборони приватному виконавцю виконавчого округу Тернопільської області Мелиху Анатолію Івановичу та державному підприємству Сетам здійснювати дії щодо реалізації комплексу будівель загальною площею 1532,10 кв. м та обладнання, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м.Бережани, вул.С.Стрільців, 69, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі, в обґрунтування якої зазначив наступне. На виконання Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2019 у справі №925/897/19, Рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.11.2019 у справі №921/589/19 та Рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.09.2019 у справі № 914/1051/19 про стягнення заборгованості приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелихом Анатолієм Івановичем відкрито та зареєстровано виконавче провадження №60514416. Боржником в межах даного виконавчого провадження є Спільне Українсько-Іспанське Підприємство-Товариство з обмеженою відповідальністю Санза Топ , ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 31274081. В межах згаданого виконавчого провадження здійснено опис та арешт всього майна Позивача. Відповідно до офіційного веб-сайту Державного підприємства Сетам 20.01.2020 року за стартовою ціною 1929896,00 грн. відбудуться електронні торги щодо реалізації нерухомого та рухомого майна боржника, а саме: номер лоту 398694 Комплекс будівель загальною площею 1532,10 кв.м. та обладнання, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Бережани, вул. С. Стрільців, 69 . Вказана реалізація майна відбуватиметься на підставі Висновку про вартість майна, що підготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю Захід-Експерт (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №35/18 від 17.01.2018 року). Зазначене вище майно експерт оцінив у розмірі 1929896,00 грн.

Заявник вважає, що оцінка майна проведена неправильно, вартість суттєво та умисно занижена з метою знищення та придбання підприємства (майнового комплексу) "Санза Топ" зацікавленими особами на неринкових умовах за суттєво заниженою вартістю. Такі дії виконавця, який прийняв за основу вказану оцінку є неправомірними та можуть спричинити суттєві збитки як для Спільного Українсько-іспанського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Санза Топ", так і для його засновників, а також вимоги не всіх кредиторів будуть задоволені. Також, на думку заявника, в даному випадку протиправність оскаржуваних дій є предметом спору в даній справі, а тому при вирішенні питання про забезпечення позову жодним чином не оцінюються дії державного виконавця, та не надається правова оцінка оскаржуваним діям та висновку про оцінку вартості майна. Враховуючи вищенаведене, заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та забезпечення ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заява про забезпечення позову відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України далі - КАС України) розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами частини першої статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведеного слідує, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Суд зазначає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.

Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.

У відповідності до частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено шляхом: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Водночас, відповідно до частини другої статті 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявників щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Також, згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Суд зазначає, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. При цьому заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В той же час, позивачем не подано до суду належних, достатніх та допустимих доказів, що підтверджували б той факт, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися, чи протиправності дій відповідача та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією чи бездіяльністю.

Крім того, відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

При цьому, статтею 34 Закону № 1404-VIII врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Водночас, на думку суду, при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

У розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін "суд, встановлений законом" поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 та "Лавентс проти Латвії" від 07.11.2002).

Стаття 1 КАС визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах, в тому числі повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, враховуючи те, що в КАС відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтею 151 КАС вживати заходи забезпечення позову з приводу дій державного виконавця шляхом зупинення реалізації арештованого майна та заборони приватному виконавцю здійснювати дії щодо реалізації комплексу будівельк, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у спосіб обраний позивачем слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Спільного Україно-Іспанське підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю Санза Топ про забезпечення адміністративного позову Спільного Українсько-іспанського підприємства -Товариства з обмеженою відповідальністю "Санза Топ" до Приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолія Івановича про визнання дій протиправними - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали складено 13 січня 2020 року.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.