Рішення

від 03.12.2019 по справі 727/814/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/814/19

Провадження № 2-а/727/33/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

за участю секретаря судових засідань Ільчук М.В.

за участю сторін: представника позивача Бобик Й.Б., Пославського В.С.

представника відповідача Олар В.Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Шевченківського районного суду м.Чернівці справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (місце знаходження: 58013 м.Чернівці вул.Героїв Майдану, 200 А ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи позовні вимоги тим, що постановою № 53 про накладення адміністративного стягнення від 09.01.2019 року, винесеною заступником начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області Чернівчан Н.В., її притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 136,00 грн. Підставою для винесення постанови є протокол №120 про адміністративне правопорушення від 27.12.2018 року. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності та у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Проте, в порушення зазначених вимог протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушенням визначеного терміну - двадцять чотири години з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, оскільки при встановленні факту порушення і виявлення особи-порушника 06.11.2018 року, протокол був складений 27.12.2018 року, в якому не відображено жодних фактичних даних, на основі яких у визначений законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В оскаржуваній постанові зазначено, що крім протоколу про адміністративне правопорушення, підставою для її винесення слугує акт від 06.11.2018 року № 173/24- 13-13-04-19/3016318120 Про результати документальної позапланової перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів за період з 01.01.2015 року по 04.10.2018 року, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 10.12.2014 року по 04.10.2018 року . Вважає, що висновки акту є помилковими, оскільки в період з 01.01.2015 р. по 31.03.2016 р. вона самозайнята особа, обравши відповідно до пп. 2) п. 291.4 ст.291 ПК України спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, здійснювала діяльність із застосування ставки єдиного податку, встановленої для сплати єдиного податку платниками єдиною податку II групи та дозволеним обсягом доходу, що не перевищує 1500000,00 грн. В період з 01.04.2016 р. по 28.02.2018 р. вона відповідно до пп. 3) п. 291.4 ст.291 ПК України, здійснювала діяльність із застосуванням ставки єдиного податку, встановленої для сплати єдиного податку платниками єдиного податку III групи та дозволеним обсягом доходу, що не перевищує 5000000,00 грн. Доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця, у відповідності до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПК України, є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Пунктом 292.6 ст. 292 ПК України передбачено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). У відповідності до пп. 3) п. 292.11 ст. 292 ПК України до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів. Як зазначається в акті перевірки, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року нею отримано дохід в сумі 6269150,00 грн., при задекларованому - 4894900,00 грн. Така розбіжність, на думку перевіряючих, виникла внаслідок того, що до складу доходу за 2016 рік нею не було включено показники господарської діяльності для платників єдиного податку 2 групи в розмірі 1374250,00 грн., а саме дохід, отриманий за 1 квартал 2016 року. Проте, вважає такий висновок осіб, котрі проводили перевірку, є помилковим, оскільки під час проведення перевірки не досліджувалось та не було взято до уваги, що між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Форестсервіс , ЄДРПОУ 39408046 укладались договори поворотної фінансової допомоги, відповідно до котрих вона періодично отримувала кошти під зобов`язання наступного повернення.

В 2016 році вона отримала на розрахунковий рахунок від ТОВ Форестсервіс в якості поворотної фінансової допомоги 1320000,00 грн., що підтверджується договорами про надання поворотної фінансової допомоги банківськими виписками. В подальшому, отриману фінансову допомогу вона повернула мною протягом 12 місяців з дня її отримання, що підтверджується квитанціями прибуткового касового ордера. Таким чином, оскільки отримані кошти в сумі 1320000,00 грн., є поворотною фінансовою допомогою, яку вона повернула протягом 12 календарних місяців, тому ці кошти не є її доходом в розумінні визначеному пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПК України. Вона отримала в 2016 році дохід в розмірі 4949150,00 грн. (6269150,00 грн. - 1320000,00 грн.), а тому дохід, отриманий в 2016 році, не перевищує дозволеного пп. 3) п. 291.4 ст. 291 ПК України обсягу доходу 5000000,00 грн. та вважає є неправомірним анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.01.2017 року. Вважає безпідставними є визначення та збільшення їй податкових зобов`язань з: єдиного податку в сумі 195627,50 грн.; податку з доходів фізичних осіб в сумі 1135945,89 грн.; військового збору - 94662,18 грн., про що зазначено в постанові. Посилаючись на норми законодавства, просить скасувати постанову № 63 про накладення адміністративного стягнення від 09.01.2019 року, винесеної заступником начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області Чернівчан Н.В., а провадження у справі - закрити.

Представником відповідача ГУ ДФС у Чернівецькій області Олар В.Г. подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представниками позивача Лукинюк Т.Д., адвокатами Бобик Й.Б., Пославським В.С. до суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якого не погодились з викладеним у відзиві, позовну вимогу підтримали та просили позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомила, надала право представляти її інтереси представникам, адвокатам Бобик Й.Б., Пославському В.С., які в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві, просять позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ГУ ДФС у Чернівецькій області Олар В.Г. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини зазначені у відзиві на позовну заяву та пояснив, що акт від 06.11.2018 № 173/24-13-13-04-19/3016318120, який є носієм доказової бази по справі, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення та відповідно до якого складено протокол про адміністративне правопорушення, а також наявні в матеріалах перевірки документи, містять всі фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку було встановлено склад адміністративного правопорушення, вважає дії податкового органу відповідають нормам матеріального та процесуального права, постанова №63 про накладення адміністративного стягнення від 09.01.2019 року, винесена заступником начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області Чернівчан Н.В. є обгрунтованою та правомірною, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вивчивши і розглянувши справу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності і в межах заявлених вимог, суд приходить до наступного.

Судом належними доказами по справі встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини, зокрема те, що постановою № 53 про накладення адміністративного стягнення від 09.01.2019 року, винесеною заступником начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області Чернівчан Н.В., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 136,00 грн. (а.с.9-10).

Підставою для винесення постанови є протокол №120 про адміністративне правопорушення від 27.12.2018 року (а.с.8).

Протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності та у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В порушення вимог ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушенням визначеного терміну - двадцять чотири години з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, оскільки при встановленні факту порушення і виявлення особи-порушника 06.11.2018 року, протокол був складений 27.12.2018 року, в якому не відображено фактичних даних, на основі яких у визначений законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно постанови №53 про накладення адміністративного стягнення від 09.01.2019 року, крім протоколу про адміністративне правопорушення, підставою для її винесення слугує акт від 06.11.2018 року № 173/24- 13-13-04-19/3016318120 Про результати документальної позапланової перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів за період з 01.01.2015 року по 04.10.2018 року, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 10.12.2014 року по 04.10.2018 року (а.с.25-98).

Таким чином, дослідивши акт від 06.11.2018 року № 173/24- 13-13-04-19/3016318120 Про результати документальної позапланової перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 , вбачається, що в період з 01.01.2015 р. по 31.03.2016 р. позивач як самозайнята особа, обравши відповідно до пп. 2) п. 291.4 ст.291 ПК України спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, здійснювала діяльність із застосування ставки єдиного податку, встановленої для сплати єдиного податку платниками єдиною податку II групи та дозволеним обсягом доходу, що не перевищує 1500000,00 грн. (а.с.93-96).

На підставі акта від 06.11.2018 № 173/24-13-13-04-19/3016318120, складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено податкові повідомлення-рішення ( а.с.105-110).

В період з 01.04.2016 р. по 28.02.2018 р. позивач відповідно до пп. 3) п. 291.4 ст.291 ПК України, здійснювала діяльність із застосуванням ставки єдиного податку, встановленої для сплати єдиного податку платниками єдиного податку III групи та дозволеним обсягом доходу, що не перевищує 5000000,00 грн. Доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця, у відповідності до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПК України, є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно п.292.6 ст.292 ПК України передбачено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Передбачено пп. 3) п. 292.11 ст. 292 ПК України, що до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів. Як зазначається в акті перевірки (а.с. 51) , за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року позивачем отримано дохід в сумі 6269150,00 грн., при задекларованому - 4894900,00 грн. Розбіжність, виникла внаслідок того, що до складу доходу за 2016 рік позивачем не було включено показники господарської діяльності для платників єдиного податку 2 групи в розмірі 1374250,00 грн., а саме дохід, отриманий за 1 квартал 2016 року. Проте, під час проведення перевірки не досліджувалось та не було взято до уваги, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Форестсервіс , ЄДРПОУ 39408046 укладались договори поворотної фінансової допомоги, відповідно до котрих позивач періодично отримувала кошти під зобов`язання наступного повернення.

В 2016 році позивач отримала на розрахунковий рахунок від ТОВ Форестсервіс в якості поворотної фінансової допомоги 1320000,00 грн., що підтверджується договорами про надання поворотної фінансової допомоги банківськими виписками. В подальшому, отриману фінансову допомогу вона повернула мною протягом 12 місяців з дня її отримання, що підтверджується квитанціями прибуткового касового ордера (а.с. 93-98).

Оскільки отримані кошти в сумі 1320000,00 грн., є поворотною фінансовою допомогою, яку позивач повернула протягом 12 календарних місяців, тому ці кошти не є доходом позивача в розумінні визначеному пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПК України. Позивач отримала в 2016 році дохід в розмірі 4949150,00 грн. (6269150,00 грн. - 1320000,00 грн.), а тому дохід, отриманий в 2016 році, не перевищує дозволеного пп. 3 п. 291.4 ст. 291 ПК України обсягу доходу 5000000,00 грн., проте всупереч зазначеному, позивачу неправомірно анулювали реєстрацію платника єдиного податку з 01.01.2017 року (а.с.114-115).

Таким чином, судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 безпідставно визначили та збільшили податкові зобов`язання з: єдиного податку в сумі 195627,50 грн.; податку з доходів фізичних осіб в сумі 1135945,89 грн.; військового збору - 94662,18 грн., зазначивши збільшення в постанові №53 про накладення адміністративного стягнення від 09.01.2019 року, винесеною заступником начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області Чернівчан Н.В. (а.с.9-10).

Так, відповідно дост. 19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.164-1 ч.1 КУпАП, неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов`язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 234-2 КУпАП органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

У відповідності до ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 року № 1797-VIII, який набув чинності 01.01.2017 року, включено до Податкового кодексу України (далі - ПК України) норму, яка визначає зміст поняття уповноважена особа контролюючого органу . Так, відповідно до п. 14.1.137-1 ПК України уповноважена особа контролюючого органу - посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 20.4. ПК України керівник контролюючого органу має право надавати посадовим (службовим) особам такого органу повноваження на виконання певних функцій, передбачених цим Кодексом, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за погодженням з керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

У відповідності до ст.254 КУпАП, протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності та у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Проте, в порушення вимог ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушенням визначеного терміну - двадцять чотири години з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, оскільки при встановленні факту порушення і виявлення особи-порушника 06.11.2018 року, протокол був складений 27.12.2018 року, в якому не відображено фактичних даних, на основі яких у визначений законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що Акт № 173/24- 13-13-04-19/3016318120 про результати документальної планової виїзної перевірки самозайнятої особи позивача ОСОБА_1 (а.с. 25-96), яким виявлені можливі порушення позивача ОСОБА_1 вимог законодавства, було складено 06.11.2018 року. В самому акті в п.1.1 зазначено, що перевірка проводилась з 24.10.2018 року по 30.10.2018 року, тобто в день завершення відповідачем перевірки було відомо, які саме порушення податкового законодавства і ким допущено. Починаючи з 30.10.2018 року почався відлік терміну, встановленого для притягнення особи до адіміністративної відповідальності, який закінчився 30.12.2018 року. Адміністративне стягнення накладається не протоколом, а постановою, яка винесена 09.01.2019 року, тобто з порушенням передбаченого законодавстом терміну.

Протокол про адміністративне правопорушення №120 про адміністративне правопорушення складено тільки 27.12.2018 року, а постанова про накладення адміністративного стягнення складено 09.01.2019 року.

Таким чином, в порушення зазначених вимог протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушенням визначеного терміну - двадцять чотири години з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, оскільки при встановленні факту порушення і виявлення особи-порушника 06.11.2018 року, протокол був складений тільки 27.12.2018 року.

Відповідно до ст. 72 ч. 1, 2 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.77 ч.ч.1, 2, 5 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що протокол про адміністративне правопорушення був складений без порушення визначеного терміну - двадцять чотири години з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача підлягає скасуванню.

Якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшуковування доказів винуватості особи.

Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.164-1, 245-246, 254, 255 КпАП України, ст.ст. 1, 2, 3, 8, 9, 19, 20, 22, 72, 77, 243, 244, 246, 257-263 КАС України, - УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.

Скасувати постанову № 3 від 09.01.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст.164-1 ч.1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 136,00 грн. тапровадження в справі - закрити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Чернівецькій області, місце знаходження: м.Чернівці вул.Героїв Майдану, 200 А , код ЄДРПОУ 39392513 на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати - судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст судового рішення складено 11.12.2019 року.

Суддя: Слободян Г.М.