Ухвала

від 13.01.2020 по справі 620/132/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі

13 січня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/132/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Фермерського господарства Воєнвід (адреса для листування: вул. Коцюбинського, 49-А, корпус А , офіс 207, м. Чернігів, 14000; адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1, с. Красне, Чернігівський район, Чернігівська область, 15572, код ЄДРПОУ - 34258277) до Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (вул. Дружби, 33-Б, с. Іванівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15562, код ЄДРПОУ - 04412751) про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И Л А:

09.01.2020 Фермерське господарство Воєнвід звернулось до суду з адміністративним позовом до Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення сорок третьої сесії першого скликання Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 23.10.2019 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, яку планується за результатами земельних торгів передати в оренду щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яку планується за результатами земельних торгів передати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 13,7285 га кадастровий номер 7425584000:05:000:5027, розташованої на території Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області; щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яку планується за результатами земельних торгів передати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 31,2878 га кадастровий номер 74255840000:05:000:5031, розташованої на території Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області; щодо включення земельної ділянки площею 13,7285 га кадастровий номер 7425584000:05:000:5027 та земельної ділянки площею 31,2878 га кадастровий номер 7425584000:05:000:5031, які перебувають в оренді Фермерського господарства Воєнвід , до переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги для передачі їх у користування на умовах оренди.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення сорок четвертої сесії першого скликання Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 21.11.2019 Про затвердження переліку земельних ділянок комунальної власності Іванівської сільської ради призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами щодо затвердження Переліку земельних ділянок комунальної власності Іванівської сільської ради призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами згідно з Додатком 1 та щодо виставлення земельної ділянки площею 13,7285 га кадастровий номер 7425584000:05:000:5027 та земельної ділянки площею 31,2878 га кадастровий номер 7425584000:05:000:5031 згідно з Додатком 2 на земельні торги для передачі їх в користування на умовах оренди.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення сорок четвертої сесії першого скликання Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 21.11.2019 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, яку планується за результатами земельних торгів передати в оренду щодо включення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 13,7285 га кадастровий номер 7425584000:05:000:5027 та загальною площею 31,2878 га кадастровий номер 7425584000:05:000:5031 до переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги для передачі їх у користування на умовах оренди.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено про протиправність оскаржуваних рішень з підстав, зокрема, що відповідачем не враховано перебування спірних земельних ділянок в оренді позивача та порушення майнових прав останнього на використання даних земельних ділянок.

У відповідності до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу суддя, вивчивши подані матеріали, вважає, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У свою чергу, пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна із сторін здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна із сторін є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Водночас за приписами пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Тобто необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

З аналізу вищенаведених норм права суддя дійшла висновку, що справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.

У випадку, якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

При цьому, у відповідності до статті 2 Господарського кодексу України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з пунктами 1, 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Суд зазначає, що спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за умов участі у спорі відповідних суб`єктів та наявності між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частини 1,7 статті 179 Господарського кодексу України).

Так, відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У свою чергу, згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 14 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищенаведене та дослідивши матеріали адміністративного позову, суддя дійшла висновку, що у даному спорі з приводу визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень (щодо затвердження проектів землеустрою на спірні земельні ділянки, які планується за результатами земельних торгів передати в оренду; щодо включення спірних земельних ділянок до переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги для передачі їх у користування на умовах оренди; щодо виставлення спірних земельних ділянок на земельні торги для передачі їх в користування на умовах оренди) наявні господарські відносини, врегульовані Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спір про право, що виникає з відповідних відносин, оскільки з матеріалів справи випливає, що спірні земельні ділянки перебувають в оренді у позивача.

За таких обставин позов не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи та спрямований на захист прав у сфері господарсько - правових, а не публічно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшла висновку, що спір, який розглядається, не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому його не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи суб`єктний склад сторін, зміст заявлених позивачем вимог та предмет, з огляду на той факт, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суддя дійшла висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.

При цьому, на виконання положень частини 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя роз`яснює позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевого суду в порядку господарського судочинства.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 170, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Фермерського господарства Воєнвід (адреса для листування: вул. Коцюбинського, 49-А, корпус А , офіс 207, м. Чернігів, 14000; адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1, с. Красне, Чернігівський район, Чернігівська область, 15572, код ЄДРПОУ - 34258277) до Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (вул. Дружби, 33-Б, с. Іванівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15562, код ЄДРПОУ - 04412751) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевого суду в порядку господарського судочинства.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про відмову у відкритті провадження у справі.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Падій