Рішення

від 13.01.2020 по справі 640/18808/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2020 року м. Київ № 640/18808/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Київське науково-виробниче підприємство Комета доГоловного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Київське науково-виробниче підприємство Комета , код ЄДРПОУ 35031624 (далі також - позивач, ТОВ КНВП Комета ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2018 №0490031212.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на протиправність прийнятого відповідачем за наслідками проведеної камеральної перевірки та на підставі акта від 10.07.2018 №4978/26-15-12-12-12/35031624 податкового повідомлення-рішення від 02.08.2018 №0490031212, яким до ТОВ КНВП Комета застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату суми грошового зобов`язання, визначеного іншим податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2015 №0008872207. Позивач зазначив, що ним вказане податкове повідомлення-рішення від 19.10.2015 №0008872207 було оскаржено в судовому порядку. Станом на день складання акта від 10.07.2018 №4978/26-15-12-12-12/35031624 остаточне судове рішення у судовій справі №826/487/16 за позовом ТОВ КНВП Комета до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2015 №0008872207, що свідчить про передчасність висновків контролюючого органу щодо наявності підстав для застосування штрафних санкцій згідно ст. 126 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 відкрито провадження у справі №640/18808/18 за вказаним позовом та дану справу призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву та додаткові матеріали (а саме копія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі №826/487/16). Свої заперечення відповідач мотивував тим, що в ході проведеної камеральної перевірки контролюючим органом встановлено, що позивач прострочив граничні терміни сплати суми узгодженого в судовому порядку грошового зобов`язання з податку на прибуток, визначеного контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 19.10.2015 №0008872207. У зв`язку з цим в інтегрованій картці платника (позивача) були автоматично нараховані штрафні санкції у розмірі 20% від сум недоплати. За наслідками проведення такої перевірки складено акт від 10.07.2018 №4978/26-15-12-12-12/35031624 та відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення.

Крім того, від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі до вирішення по суті касаційної скарги Товариства на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі №826/487/16. Дослідивши подане позивачем клопотання суд дійшов висновку про його необґрунтованість та відповідно, - про відсутність підстав для його задоволення.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10.07.2018 працівником ГУ ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка, предметом якої було питання дотримання ТОВ КНВП Комета вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати до бюджету податку на прибуток. За результатами такої перевірки складений акт від 10.07.2018 №4978/26-15-12-12-12/35031624 (далі - акт камеральної перевірки), за висновком якого позивач порушив граничний термін (01.08.2016) сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, визначеного контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 19.10.2015 №0008872207. А саме фактично датами погашення вказаної суми грошового зобов`язання (що набуло статусу податкового боргу) були 10.03.2017 (в частині суми 49 973 грн.), 06.03.2018 (в частині суми 21 945 грн.) та 16.04.2018 (в частині суми 3 227 грн.).

Не погоджуючись із висновками цього акта камеральної перевірки ТОВ КНВП Комета подало до канцелярії ГУ ДФС у м. Києві письмові заперечення до такого акта. Своїм листом від 01.08.2018 №38149/10/26-15-12-12-18 ГУ ДФС у м. Києві залишило висновки акта камеральної перевірки без змін.

02.08.2018 на підставі акта камеральної перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийняла спірне у справі податкове повідомлення-рішення форми Ш за №0490031212, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств (код 11021000 ) у розмірі 75 145 грн. всього на строк від 221 до 623 календарних днів, нарахувало позивачу штраф у сумі 15 029 грн. (що, складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 09.10.2018 №33102/6/99-99-11-02-01-25 про результати розгляду скарги вказане податкове повідомлення-рішення від 002.08.2018 було залишено без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 02.08.2018 №0490031212 передчасним та безпідставним, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом норм ст. 36 цього Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Поряд з цим, нормам п. 54.3 ст. 54 ПК України визначені випадки, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі ж оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У контексті з наведеним положенням абз. 2 п. 57.3 ст. 57 ПК України суд звертає увагу на норми п. 56.1, 56.17 і 56.18 ст. 56 ( Оскарження рішень контролюючих органів ) цього Кодексу, відповідно до якої рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

У випадку ж звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. При цьому, таке право на оскарження рішення контролюючого органу у судовому порядку платник може реалізувати у межах строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до норм абз. 1 п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

За приписами абз. 1 п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (абз. 2 п. 87.9 ст. 87 ПК України).

З аналізу вищевикладених норм Кодексу вбачається, що дії органу ДФС та платника податків в частині сплати податкового боргу та спрямування сплачених коштів чітко регламентовані. Так, наведені норми Кодексу встановлюють обов`язок контролюючого органу здійснювати зарахування коштів, що їх добровільно сплачує платник податків, в першу чергу в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків (даний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, що наведений в його постановах від 05.06.2018 у справі №821/1750/17, від 13.02.2018 у справі №808/2290/17 ).

У силу приписів п. 20.1.19 ст. 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).

Зокрема, згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналізуючи зміст норм п. 87.9 ст. 87 і ст. 126 ПК України у сукупності, Верховний Суд у своїх постановах від 13.02.2018 по справі №К/9901/3879/17, від 04.04.2018 по справі №К/9901/3770/17, від 17.04.2018 по справі №К/9901/716/18 дійшов висновків про те, що у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов`язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, та у випадку несвоєчасного погашення якої, податковий орган нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 Податкового кодексу України у залежності від терміну затримки. При цьому, санкція норми ст. 126 Податкового кодексу України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов`язання безвідносно до підстав її виникнення.

Дослідивши та проаналізувавши надані представниками сторін матеріали, а також наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень текстів рішень судів у справі №826/487/16, суд встановив, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві за результатами проведеної документальної перевірки та на підставі акта від 30.09.2015 №472/22-07/35031642 були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.10.2015 за №0008872207 і №0008862207. Зокрема, згідно податкового повідомлення-рішення від 19.10.2015 за №0008872207 контролюючий орган визначив ТОВ КНВП Комета до сплати грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 1 413 254 грн.

Не погоджуючись із такими податковими повідомленнями-рішеннями від 19.10.2015 ТОВ КНВП Комета звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з відповідним адміністративним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2016 у справі №826/487/16 (текст якої доступний для вільного ознайомлення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за наступним посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/56713500) позов ТОВ КНВП Комета до Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2015 за №0008872207 і №0008862207 був задоволений.

В подальшому постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі №826/487/16 (текст якої доступний для вільного ознайомлення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за наступним посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/58952332) скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2016 та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову ТОВ КНВП Комета .

Постановою Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №826/487/16 (адміністративне провадження №К/9901/19818/18) (текст якої доступний для вільного ознайомлення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за наступним посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85836580) касаційну скаргу ТОВ КНВП Комета на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 залишено без задоволення, а вказану постанову апеляційного суду від 07.07.2016 - без змін.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі №826/487/16 набрала законної сили з дня її прийняття (тобто, 07.07.2016).

Виходячи зі змісту процитованих вище норм ст. 56, п. 57.3 ст. 57 ПК України суд приходить до висновків, що грошове зобов`язання, визначене позивачу контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 19.10.2015 за №0008872207, було узгоджено в судовому порядку, а саме - в день прийняття Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 07.07.2016 у справі №826/487/16. Таке грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств ТОВ КНВП Комета мало сплатити у термін визначений абз. 2 п. 57.3 ст. 57 ПК України, тобто протягом 10 календарних днів, наступних за днем прийняття постанови апеляційного суду у справі №826/487/16.

Проте, як вбачається з текстів акта камеральної перевірки та відзиву на позовну заяву, грошове зобов`язання з податку на прибуток, визначене згідно податкового повідомлення-рішення від 19.10.2015 за №0008872207, в частині суми 75 145 грн. було фактично сплачено ТОВ КНВП Комета лише 10.03.2017, 06.03.2018 та 16.04.2018, тобто з порушенням граничного терміну сплати такого грошового зобов`язання більше ніж на 30 днів.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи та позивачем спростовані не були.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акта камеральної перевірки та, як наслідок, про правомірність прийнятого ГУ ДФС у м. Києві податкового повідомлення-рішень від 02.08.2018 №0490031212 .

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 12, 72 - 77, 90, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Київське науково-виробниче підприємство Комета (код ЄДРПОУ 35031624, адреса: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 25/27, кім. 620) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок