Рішення

від 09.01.2020 по справі 922/3825/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3825/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Постач Тех Інвест", м. Харків про стягнення коштів без виклику представників

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Дочірнє підприємство Державна компанія "Укрспецекспорт" -Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Постач Тех Інвест" (надалі - Відповідач) суму витрат за обслуговування Гарантії/Контргарантії у зв`язку з виконанням Договору комісії №STE-1-423-Д/К-11 від 02.12.2017 р. у розмірі 925065,26 грн., а також суми судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.11.2019 року позовну заяву Дочірнього підприємства Державна компанія "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Постач Тех Інвест" про стягнення заборгованості було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи був вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала суду від 22.11.2019 року, що була направлена Позивачу, була отримана ним, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду від 22.11.2019 року, що була направлена Відповідачу, повернулась до суду з поміткою: "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Також, ухвалою суду сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у відповідний строк.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

02.12.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничим підприємством "Спецпостачзабезпечення" (первісним комітентом) та Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державним госпрозрахунковим зовнішньоторгівельним підприємством "Спецтехноекспорт" (Комісіонером, продавцем) був укладений договір комісії №STE-1-423-Д/К-11, згідно п. 1.1. якого комісіонер зобов"язується за дорученням комітента за плату вчинити правочин з продажу запасних частин до ЗРК "Квадрат", ЗГРК "Тунгуска", ЗСУ "Шилка", 23ММ кулемету, найменування та перелік яких наведені в Додатках № 1-10 до договору від свого імені за рахунок комітента.

28.04.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничим підприємством "Спецпостачзабезпечення", Товариством з обмеженою відповідальністю "Постач Тех Інвест" (новий комітент) та Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державним госпрозрахунковим зовнішньоторгівельним підприємством "Спецтехноекспорт" була укладена угода про заміну сторони у зобов"язанні № STE-1-14-Д-15, згідно п. 1.2. якого ТОВ "Спецпостачзабезпечення" як первісний комітент відступає і передає, а ТОВ "Постач Тех Інвест" як новий комітент приймає на себе всі права та обов"язки комітента за договором комісії №STE-1-423-Д/К-11 від 02.12.2016 р. ТОВ "Постач Тех Інвест" як новий комітент зобов"язалось належно виконувати всі зобов"язання в обсязі та на умовах, визначених договором комісії. Передача первісним комітентом договору комісії новому комітенту підтверджується актом прийому-передачі від 28.04.2015 р.

Умовами договору комісії (п. 5.2., 5.3.) сторони погодили загальну ціну продажу продукції в сумі 540711,08 євро та розмір комісійної плати, яку отримує комісіонер за виконання доручення згідно з договором комісії в розмірі 7% від загальної погодженої ціни продукції, що складає 37849,78 євро.

П. 3.1.9. договору комісії на комісіонера було покладено обов"язок, відповідно до якого за дорученням і за рахунок комітента комісіонер надасть інозамовнику продукції банківську гарантію виконання контракту та гарантію виконання гарантійних зобов"язань на суму, що дорівнює 5% від загальної вартості продукції.

Згідно п. 3.2.4. договору комісії, комітент зобов"язався сплатити витрати, які здійснив комісіонер в забезпечення виконання доручення на умовах, визначених розд. 5 договору комісії, зокрема витрати на відкриття та обслуговування банківської гарантії згідно п. 3.1.9. договору комісії.

На виконання зобов"язань за договором комісії комісіонер уклав з Об"єднаним Штабом Сухопутних Військ Міністерства Оборони Індії контракт № STE-1-219-K/KE-11 PC 22 (2009)A/15267/PPO-3 (і) від 02.12.2011 р., за умовами якого комісіонер зобов"язався продати і доставити, а покупець купити і сплатити вироби, номенклатура, вартість і терміни поставки яких наведені в додатках № 1А-1К до контракту та повністю відповідають номенклатурі і вартості продукції, зазначеній в додатках № 1-10 до договору комісії.

Як було передбачено умовами договору комісії, в контракті з Інозамовником Комісіонер узгодив, що гарантія виконання контракту та гарантійних зобов"язань буде видана у вигляді банківської гарантії банку продавця через ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" протягом 225 днів від дати підписання контракту від імені Уряду Індії, Міністерство оборони, і погоджено з Державним банком Індії, Overseas Branch 7th Floor, Tolstoy Marg New Delhi-110001, що дорівнює 5% від загальної вартості контракту в сумі 27035,55. Гарантія виконання контракту залишається дійсною протягом 30 днів після успішного завершення СІП і прийняття вантажу в Індії і згодом конвертована на гарантію виконання гарантійних зобов"язань. Гарантія виконання гарантійних зобов"язань залишається дійсною протягом 30 днів після завершення гарантійного періоду.

У випадку, якщо будь-які рекламації або інші зобов"язання за контрактом виявляються невиконаними, продавець продовжить термін дії гарантії виконання контракту за проханням покупця до моменту виконання продавцем всіх рекламацій і зобов"язань за контрактом. Гарантія виконання контракту та гарантійних зобов"язань буде предметом отримання коштів покупцем, у випадку, коли обставини вимагають дотримання графіку поставок, вирішення рекламацій і забезпечення зобов"язань за контрактом.

Для забезпечення виконання контракту та гарантійних зобов"язань 01.06.2012 р. між комісіонером та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" був укладений договір про надання контргарантії № 151112G40, з аумовами якого банк здійснює операцію з надання безвідкличної та безумовної Контргарантії на користь Банку-гаранта та за дорученням, від імені і за рахунок Принципала звертається до банку-гаранта з метою надання останнім гарантії на користь Бенефіціара. Контргарантія та гарантія видаються з метою забезпечення виконання зобов"язань Принципала за контрактом (п. 3.1.2.). Контргарантія та гарантія є незалежними від основного зобов"язання за контрактом та такими, що мають бути виконані банком на вимогу банку-гаранта та банком-гарантом на вимогу Бенефіціара у всіх випадках та Банк жодною мірою не пов"язаний та не зобов"язаний займатись таким контрактом.

Згідно п. 1.10 договору контргарантії гарантійним випадком за цим договором вважається отримання банком ключованим SWIFT-повідомленням від банку-гаранта вимоги про сплату за Контргарантією у розмірі платежу, що не перевищує розміру гарантованого Контргарантією, в якій буде вказано, що банком-гарантом отримано вимогу за гарантією, яка видана на користь Бенефіціара та яка відповідає умовам гарантії.

Відпорвідно до п. 3.1.7. договору Контргарантії, Контргарантія, яка видається згідно з цим договором, регулюється та тлумачиться відповідно до законодавства Індії та виключно юрисдикції судів в Індії.

П. 3.2.1., 4.1.2. договору Контргарантії сторони узгодили суму Контргарантії, яка складає 27035,55 центів і повністю відповідає умовам забезпеченого нею контракту, а також розмір комісії за управляння Контргарантією - 4% річних від суми Контргарантії.

Передбачена договором комісії продукція 21.11.2012 р. пройшла митний контроль та була доставлена Інозамовнику.

23.03.2013 р. Інозамовником було направлено рекламацію щодо заміни непридатної до використання частини продукції за номенклатурою M2/SLKA-VE-26 Ring Gost 9301-59.

У зв"язку з незадоволенням рекламаційних вимог Комітентом та відповідно до умов контракту (п. 9.4.), строк діх гарантії та Контргарантії продовжувався відповідними додатковими угодами до договору Контргарантії. Востаннє перед вимогою Бенефіціара про сплату гарантії, додатковою угодою № 12 від 20.07.2018 р., строк дії гарантії був продовжений до 16.06.2019 р., а Контргарантії до 16.07.2019 р. Також умовами п. 9.1. договору Контргарантії сторони узгодили, що цей договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов"язань за цим договором та Контргарантією.

В період дії гарантії (Контргарантії) з березня 2017 р. по червень 2019 р. принципал (Позивач) згідно з умовами договору Контргарантії здійсним оплату банку послуг за управління Контргарантією на загальну суму 115711,20 грн.

14.06.2019 р. Банк-гарант направив Банку ключове SWIFT-повідомлення, згідно з яким цього ж дня до Банку-гаранта звернувся Бенефіціар з вимогою виплати гарантії в сумі 27035,55 євро, у зв"язку з чим Банк-гарант просив перерахувати на вказаний у вимозі рахунок платіж за гарантією в сумі 27135,55 євро, включаючи витрати Банку-гаранта в сумі 100,00 євро.

Листом від 19.06.2019 р № 193-00/88 Банк направив засобами електронної пошти на адресу Позивача копію SWIFT-повідомлення та вимогу забезпечити наявність грошових коштів в сумі 27135,55 євро на рахунку № НОМЕР_1 /978 в АТ "Укрексімбанк" для здійснення виплати по платіжній вимозі Інобанку.

Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 185 від 25.06.2019 р., Принципал (Позивач) здійснив на користь Банку оплату Контргарантії в зазначеній вище сумі включаючи витрати Банку-гаранта, що передбачено п. 4.1.6. договору контргарантії.

Згідно ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов"язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Ч. 1 ст. 1012 Цивільного кодексу України визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Відповідно до ст. 1024 Цивільного кодексу України, комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв"язку з виконанням своїх обов"язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив всіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали.

П. 3.1.9. договору комісії, на комісіонера було покладено обов"язок, відповідно до якого за дорученням і за рахунок комітента комісіонер надасть інозамовнику продукції банківську гарантію виконання контракту та гарантію виконання гарантійних зобов"язань на суму, що дорівнює 5% від загальної вартості пролукції.

Згідно п. 3.2.4. договору комісії комітент зобов"язався сплатити витрати, які здійснив комісіонер в забезпечення виконання доручення на умовах, визначених розд. 5 договору комісії, зокрема витрати та обслуговування банківської гарантії згідно з п. 3.1.9. договору комісії.

23.07.2019 р. Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про сплату витрат, понесених Позивачем у зв"язку з виконанням договору комісії в частині оплати гарантії/контргарантії згідно з договором контргарантії та звіт комісіонера та відповідні рахунки і платіжні доручення, які підтверджують оплату комісійних винагород банку за управління Гарантією в період з квітня по червень 2019 р., а також оплати самої гарантії/контргарантії. Але відповідачем таких оплат не здійснено.

Згідно ч. 2 ст. 1022 Цивільного кодексу України, комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом 30 днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права суд вирішив, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 626, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Постач Тех Інвест" (61007, м. Харків, проспект Олександрівський, 91, код 39444566) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 7, код 30019335) суму витрат за обслуговування Гарантії/Контргарантії у зв`язку з виконанням Договору комісії №STE-1-423-Д/К-11 від 02.12.2017 р. у розмірі 925065,26 грн., а також суму судового збору у розмірі 13975,98 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "13" січня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін