Рішення

від 02.01.2020 по справі 515/1863/19

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1863/19

Провадження № 2/515/293/20

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2020 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря судового засідання Коренчук О.Е.

представника позивача - адвоката Ковпака О.В.

представника відповідача Станімака І.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області

про визнання права власності по праву успадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі свого представника звернувся до суду з позовною заявою до Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, в якій просив визнати за ним право вла- сності на житловий будинок з будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 4,21 га, розта- шовану на території Дмитрівської сільської ради, що залишились після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він має право успадкувати зазначене майно за заповітом, але нотаріусом у видачі свідо- цтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку, з причини втрати шестимісячного строку надання заяви про прийняття спадщини та не надання доказів фактичного прийняття спадщини. Факт того, що спірний будинок дійсно належав спадкодавцю, підтверджується довідкою сільської ради, а оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку був втрачений спадкодав- цем за життя, тому ним була поміщена об`ява про втрату правовстановлюючого документу до пе- ріодичного видання Татарбунарський вісник . Зважаючи на те, що успадкувати житловий буди- нок та земельну ділянку у нотаріальному порядку він не має можливості, просив визнати за ним право власності на спадкове майно.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив справу розгля- нути за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, сільський голова надав заяву про роз- гляд справи за відсутності представника сільської ради, позовні вимоги визнав, відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про роз- гляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звуко- записувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не здій- снюється.

Як передбачено ч.3 ст.200 ЦПК України, суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження за наявними у справі доказами у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи: копії паспорту серії НОМЕР_1 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.6-7) вбачається, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області, його батьком зазначений ОСОБА_1 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.8), батько позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області

Копією заповіту від 18.12.1998 року, посвідченого секретарем Дмитрівської сільської ради Та- тарбунарського району Одеської області Кічук В .П., підтверджується, що ОСОБА_1 є спадко- ємцем за заповітом на майно, яке належало ОСОБА_2 на день його смерті (а.с.9).

Як вбачається з копії державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 003 887 (а.с.10), ОСОБА_2 зазначений власником земельної ділянки площею 4,21 га, розташова- ної на території Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільскогосподарського виробництва.

Згідно довідки Дмитрівської сільської ради № 1395 від 20.11.2019 р. (а.с.11), власником будин- ку по АДРЕСА_1 , згідно записів погосподарської книги № 16, був ОСОБА_2 .

Копією технічного паспорту, виготовленого ФОП ОСОБА_5 за станом на 25.11.2019 р. (а.с.12- 17) підтверджується, що позивачем замовлено технічну документацію на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

За змістом довідок № № 1394, 1396 виданих Дмитрівською сільською радою 20.11.2019 р. (а.с. 18,19), ОСОБА_2 , 1929 р. народження, на момент смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно про- живав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживав його син - ОСОБА_1 із своєю родиною.

Відмова нотаріуса (а.с.20) свідчить про неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з причини відсут- ності (ненадання) правовстановлюючих документів на успадковане майно - житловий будинок та земельну ділянку, втрати 6-місячного строку надання заяви про прийняття спадщини, а також не- надання доказів фактичного прийняття спадщини.

Газета "Татарбунарский вестник" № 26 від 13.07.2019 р. містила оголошення про недійсність державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 003887, виданого на ім`я ОСОБА_2 (а.с.21).

Вартість спірного будинку з будівлями та спорудами складає 55942 грн., що видно із звіту про незалежну оцінку ринкової вартості житлового будинку по АДРЕСА_1 , виготовленого ТОВ Імперіал-777 від 28.11.2019 р. (а.с. 22-46).

Вартість земельної ділянки загальною площею 4,21 га, що перебувала у власності ОСОБА_2 , кадастровий номер 5125082400:01:001:0871, станом на 03.12.2019 р. складає 93937 грн., що видно із звіту про експертну грошову оцінку, складеного ФОП ОСОБА_6 03.12.2019 р. (а.с. 47-68).

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

В силу ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випад- ків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України - Цивільний кодекс України зас- тосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних ві- дносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Ко- дексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після наб- рання ним чинності.

Таким чином, до відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство, чинне на час відкриття спадщини. Оскільки спадщина по даній справі відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 - в день смерті спадкодавця ОСОБА_2 , діяв ЦК УРСР (1963 року), зазначений нормативно-правовий акт потрібно застосувати для вирішення спірних правовідносин.

Оскільки на момент відкриття спадку діяв Цивільний Кодекс в редакції 1963 року, то згідно п.1 ч.1 ст.549 даного Кодексу, визнається, що спадкоємець прийняв спадок, якщо він фактично вс- тупив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ч.1 ст.534 ЦК УРСР (1963 року), кожний громадянин може залишити за запові- том усе своє майно або частину його (не включаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особами як тим, що входіять, та і тим, що не входять до кола спад- коємців за законом..

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістом ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізи- чної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спад- щину чи не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, а також те, що житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 та земельна ділянка, що розташована на території Дмитрівської сільської ради, належали спадкодавцю ОСОБА_2 , однак отримати свідоцтво про право на спадщину через но- таріальну контору позивач не має можливості у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих доку- ментів на спадкове майно, та ненадання доказів фактичного прийняття спадщини.

Отже, за позивачем має бути визнано право власності на зазначені спадковий будинок та земе- льну ділянку, що залишилися після смерті ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81, 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216, 1217, 1233, 1235, 1268 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий буди- нок та земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Дмитрівка Татар- бунарського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , право власності на:

- житловий будинок з будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 4,21 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільсько- господарського виробництва, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Татарбуна- рського району Одеської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 003887, виданого Дмитрівською сільською радою Татарбунарського району Оде- ської області 06.06.2003 р. на ім`я ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили пі- сля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тимошенко