Постанова

від 18.12.2019 по справі 820/3124/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 820/3124/18

Провадження № 11-765апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах Харківської міської ради до державного реєстратора у Павлівській сільській раді Богодухівського району Харківської області Заяц Миколи Миколайовича (далі - державний реєстратор), треті особи - Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Актуаль , ТОВ Науково-виробнича фірма Ембріон , про скасування рішення

за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області (далі - заступник прокурора області) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року (судді Присяжнюк О. В., Мельнікова Л. В., Бенедик А. П.),

УСТАНОВИЛА:

У квітні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 квітня 2016 року № 29467991.

На обґрунтування позову заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 зазначив, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію № 29467991, на підставі якого вніс відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна № 913875663251, а саме нежитлову будівлю (виробничу майстерню) літ. А-1 , площею 227,8 кв. м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Тваринників, 4 (далі - нежитлова будівля, нерухоме майно), а також вніс відомості про право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ТОВ Науково-виробнича фірма Ембріон (код 23330007). Вважаючи, що такими діями державного реєстратора порушено інтереси громади міста Харкова, представником якої є Харківська міська рада, оскільки своїм рішенням державний реєстратор фактично легалізував самочинну реконструкцію на території міста, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 10 жовтня 2018 року позов задовольнив.

Другий апеляційний адміністративнй суд постановою від 11 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, заступник прокурора області подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Скаржник вважає, що справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки судовому контролю підлягають виключно неправомірні, на думку позивача, дії державного реєстратора щодо вчинення реєстраційних дій. Крім того, заступник прокурора області зазначає, що позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора не є похідною вимогою від цивільного спору.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Науково-виробнича фірма Ембріон просить залишити її без задоволення та наводить доводи щодо безпідставності вимог позивача. Третя особа зазначає, що нерухоме майно щодо якого вчинено оскаржувані реєстраційні дії розташоване на земельній ділянці, яка належить товариству на праві приватної власності, тому вважає, що такими діями державного реєстратора не можуть бути порушені права чи інтереси держави.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24 травня 2019 року відкрив касаційне провадження, а ухвалою від 24 липня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.

Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Оскільки в касаційній скарзі позивач просить скасувати судове рішення у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах, установлених статтею 341 КАС, наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом апеляційної інстанції, 28 квітня 2016 року державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію та вніс відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна, а також відомості про право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ТОВ Науково-виробнича фірма Ембріон .

Відповідно до відомостей зазначеного Державного реєстру за № 119246503, станом на 2 квітня 2018 року право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу № 1982 від 16 липня 2002 року, відповідно до якого ТОВ Науково-виробнича фірма Ембріон придбало у Дослідного господарства Українка Інституту тваринництва Української академії аграрних наук будівлю столярної майстерні літ. А-1 , залишкова частина якої складає 30%, будівлю розчинного вузла літ. Б-1 , залишкова частина - 32%, пилораму літ. В-1 , залишкова частина - 43% у смт Кулиничі Харківського району та області на вул. Тваринників, 5 (на теперішній час - вул. Тваринників, 4 у м. Харкові).

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 звернувся до суду з цим позовом в інтересах держави в особі позивача Харківської міської ради про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29467991 від 28 квітня 2016 року, у зв`язку з тим, що ТОВ Науково-виробнича фірма Ембріон для реєстрації прав на нежитлову будівлю подало технічну документацію, яка виготовлена з помилками.

Відповідно до частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З матеріалів справи убачається, що виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття третьою особою у справі права власності на об`єкт нерухомого майна, що стало підставою для оскарження реєстрації права власності на це майно. Тобто предметом розгляду в цій справі є законність набуття особою права власності на нерухоме майно, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанцій про те, що цей спір є не публічно-правовим, випливає зі спору про право і не має вирішуватися судами за правилами КАС.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня, 15 травня, 4 вересня 2018 року, 16 жовтня 2019 року (справи № 826/366/16, 826/2691/16, 823/2042/16, 636/3748/17 ; переведення № 11-96апп18, 11-351апп18, 11-377апп18, 11-98апп19 відповідно).

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та (або) апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене касаційну скаргу заступника прокурора області слід залишити без задоволення, апостанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко Судді:Н. О. АнтонюкО. Р. Кібенко Т. О. АнцуповаВ. С. Князєв С. В. БакулінаЛ. М. Лобойко В. В. БританчукН. П. Лященко Ю. Л. ВласовЛ. І. Рогач М. І. ГрицівО. С. Ткачук Д. А. ГудимаВ. Ю. Уркевич Ж. М. ЄленінаО. Г. Яновська О. С. Золотніков