Рішення

від 10.01.2020 по справі 902/952/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2020 р. Cправа № 902/952/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (вул. Замостянська/просп. Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009)

до : Відділу освіти Ямпільської райдержадміністрації (вул. Незалежності, 9, м. Ямпіль, Ямпільський р-н, Вінницька обл., 24500)

про стягнення 139217,05 грн.

за участю секретаря судового засідання Стафійчук І.С.,

представників сторін:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 01/812 від 11.11.2019 Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" до Відділу освіти Ямпільської райдержадміністрації про стягнення 139 217,05 грн боргу по орендній платі.

В якості підстави заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди № 379 від 01.05.2016 в частині своєчасного внесення орендної плати, у зв`язку з чим, за період з січня по жовтень 2019 року, утворився борг в розмірі 139 217,05 грн.

Ухвалою суду від 14.11.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/952/19 з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 12.12.2019.

Проте, розгляд справи 12.12.2019 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікуванні, про що на сайті Господарського суду Вінницької області розміщено відповідне оголошення.

Ухвалою суду від 16.12.2019 розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження призначено на 10.01.2020, зобов`язано учасників справи подати усі наявні у них докази, що стосуються предмету спору в даній справі, в порядку та строки, встановлені судом.

На визначену судом дату представник позивача не з`явився, пояснень причин неявки суду не повідомив. При цьому суд зважає, що про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, що стверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором № 2100903199654.

Відповідач правом участі в судовому засіданні також не скористався, визначених ухвалами суду від 14.11.2019 та 16.12.2019 доказів не подав. Про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, що стверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором № 2450000872205.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення учасників про дату, час та місце судового слухання.

При цьому, статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи до суду не надійшло.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 10.01.2020 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2016 між Комунальною організацією Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву (позивач, за Договором Орендодавець) та Відділом освіти Ямпільської районної державної адміністрації (відповідач, за Договором Орендар) укладено договір оренди № 379 (надалі Договір)

Згідно з предметом Договору Орендодавець передає, а Орендар бере в тимчасове володіння та користування наступне майно (надалі - об`єкт оренди): котли опалювальні на твердому паливі, модель КС-Т-100, потужністю 95 кВТ - 2 (дві) одиниці, які встановлені у реконструйованій котельні в ЗОШ І-ІІІ ступеню по вул. Шевченка, 56А в с. Михайлівка Ямпільського району Вінницької області (згідно Програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів).

Відповідно до по. 1.4. Договору повна вартість орендованого об`єкту становить 657719,64 грн з ПДВ.

Орендодавець гарантує, що на момент укладення цього Договору об`єкт оренди належить Орендодавцю на праві власності, не закладено, не заарештовано, не обтяжене правами третіх осіб. (п. 1.5. Договору)

За змістом п. 2.1. Договору вступ Орендаря у володіння та користування об`єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі оренди, який складається на протязі десяти днів з моменту підписання сторонами цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору розмір річної орендної плати встановлюється за згодою сторін і складає 30 (тридцять) відсотків від вартості орендованих об`єктів. За користування об`єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, яка складає і становить з ПДВ за перший місяць оренди (з травня 2016 року) 16 442,99 грн, в тому числі ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний рік з 01.01.2017 визначається шляхом зменшення вартості орендованого майна на розмір нарахованих амортизаційних відрахувань за попередній рік.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. (п. 3.2. Договору)

Визначена орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю у повному обсязі щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. (п. 3.5. Договору)

Орендодавець до 31 числа кожного місяця підготовлює рахунки по орендній платі, а Орендар зобов`язаний протягом двох робочих днів отримати зазначені рахунки, розписавшись про їх отримання в відомості на отримання рахунків. (п. 3.7. Договору)

Орендар має право протягом семи робочих днів з моменту отримання рахунку, в разі непогодження з сумою, виставленою в рахунку, надати Орендодавцю свої обґрунтовані письмові заперечення. Орендодавець розглядає заперечення Орендаря протягом трьох робочих днів та в разі погодження змінює суму, виставлену в рахунку. (п. 3.8. Договору)

В разі, якщо Орендар в термін, передбачений п.п. 3.7, 3.8. Договору, не з`явився для отримання рахунку або своєчасно не надав свої письмові заперечення щодо загальної суми виставленої в рахунку - загальна сума в рахунку до сплати є безспірною. (п. 3.9. Договору)

Відповідно до п.п. 4.2., 4.3. Договору термін оренди складає 60 (шістдесят) місяців або 60 (шістдесят) орендних виплат. Договір вступає в силу з 01 травня 2016 року.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного Договору оренди № 379 від 01.05.2016, сторони підписали акт приймання-передачі № 1 від 01.05.2016, в якому узгоджено найменування та кількість обладнання.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем, в порядку п. 3.7. Договору, виставлялись відповідачу рахунки-фактури, а саме: рахунок-фактура № СФ-0000057 від 31.01.2019 на суму 13 647,13 грн; рахунок-фактура № СФ-0000122 від 21.02.2019 на суму 13 790,17 грн; рахунок-фактура № СФ-0000208 від 21.03.2019 на суму 13 791,54 грн; рахунок-фактура № СФ-0000285 від 22.04.2019 на суму 13 970,27 грн; рахунок-фактура № СФ-0000355 від 21.05.2019 на суму 14 123,70 грн; рахунок-фактура № СФ-0000420 від 20.06.2019 на суму 14 181,02 грн; рахунок-фактура № СФ-0000491 від 22.07.2019 на суму 13 942,30 грн; рахунок-фактура № СФ-0000554 від 21.08.2019 на суму 13 844,57 грн; рахунок-фактура № СФ-0000624 від 23.09.2019 на суму 13 845,07 грн; рахунок-фактура № СФ-0000730 від 22.10.2019 на суму 14 081,28 грн. Тобто загальна вартість орендної плати за користування об`єктом оренди за період січень-жовтень 2019 року становить 139 217,05 грн.

В свою чергу, з наданого до матеріалів справи розрахунку боргу вбачається, що орендна плата за Договором відповідачем, за визначений період, сплачена не була, та станом на момент звернення з позовом до суду розмір заборгованості дорівнює 139 217,05 грн. Доказів протилежного, як і доказів погашення заборгованості після звернення з позовом до суду матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати орендних платежів, у зв`язку з чим відповідач визнається таким, що прострочив взяті на себе зобов`язання щодо оплати орендних платежів за Договором за період січень-жовтень 2019 року в розмірі 139 217,05 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на вищенаведене та встановлення факту неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати орендних платежів за та факту наявності заборгованості, відсутність фактів на спростування викладених позивачем обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендних платежів за Договором за період січень-жовтень 2019 року визнаються судом обґрунтованими на суму 139 217,05 грн.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові, та оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 2088,26 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти Ямпільської районної державної адміністрації (вул. Незалежності, 9, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500, код ЄДРПОУ 02141526) на користь Комунальної організації Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву (вул. Замостянська/просп. Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009, код ЄДРПОУ 24893824) 139 217 (сто тридцять дев`ять тисяч двісті сімнадцять) грн 05 коп. - боргу по орендній платі та 2 088 (дві тисячі вісімдесят вісім) грн 26 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 13 січня 2020 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Замостянська/просп. Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009)

3 - відповідачу (вул. Незалежності, 9, м. Ямпіль, Ямпільський р-н, Вінницька обл., 24500)