Рішення

від 14.01.2020 по справі 906/1245/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2020 р. Справа № 906/1245/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Мойсієнко Галини Василівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІА СОЛАР" '

про стягнення 56639,13 грн

Позивачем пред`явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 56639,13 грн., з яких: 49700,00грн. боргу, 5133,13 грн. інфляційних, 1806,00грн. 3% річних.

Ухвалою від 11.12.19 суд відкрив провадження у справі №906/1245/19 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Клопотань про інше від сторін до суду не надходило.

Відповідач отримав вказану ухвалу 20.12.19, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2018 року між Фізичною особою-підприємцем Мойсієнко Галиною Василівною (виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "APIA СОЛАР" (замовник/відповідач) укладено Договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 17,00 га в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій в с. Солов`ї Лугинського району Житомирської області № М-109-18.

Відповідно до п. 1.1 Договору, виконавець бере на себе зобов`язання виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 2 Договору, загальна вартість робіт становить 49700,00грн. Замовник у триденний строк починаючи з дня підписання договору зобов`язується здійснити авансовий платіж Виконавцю у розмірі 49700,00 грн.

В п. 3.1. Договору від 06.09.2018 року передбачено, що приймання виконаних робіт оформлюється актом приймання-передачі робіт.

На виконання умов договору позивач виконав передбачені договором роботи, а відповідач прийняв виконані роботи, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками Актом приймання-передачі робіт по договору № М-109-18 від 17.01.2019 р.(а.с.18).

27.05.2019 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити борг , яку відповідач отримав 07.06.19, однак залишив її без відповіді та задоволення (а.с.22-25).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно умов договору, відповідач зобов`язався перерахувати кошти в розмірі 49700,00грн. у строк до 08.09.18.

Відповідач доказів сплати боргу та контррозрахунку суми боргу не надав.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 49700,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 5133,13грн. інфляційних та 1806,00 грн. 3% річних .

Щодо нарахування 3% річних, то задоволенню в обсязі нарахованому позивачем підлягає вимога про стягнення 1806,00 грн. 3% річних, оскільки вона є законною та відповідає обставинам справи.

Що стосується стягнення інфляційних у розмірі 5133,13грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно абз. 2, 3 п.3.3 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування інфляційних за несвоєчасну оплату виконаних робіт, господарський суд вважає, що правомірним є нарахування інфляційних в сумі 4164,54грн.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 55670,54 грн., з яких: 49700,00грн. боргу, 1806,00грн. 3% річних, 4164,54грн. інфляційний. Вимога про стягнення 968,59грн. інфляційних не підлягає задоволенню.

Судовий збір в розмірі 1888,15грн. відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІА СОЛАР" (11323, Житомирська область, Лугинський район, с.Бовсуни, вул.Центральна,80; код 42062516) на користь Фізичної особи-підприємця Мойсієнко Галини Василівни ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) - 49700,00грн. боргу, 1806,00грн. 3% річних, 4164,54грн. інфляційний, 1888,15 грн. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 968,59грн. інфляційних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.01.20

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3- сторонам (рек. з повідом.)