Рішення

від 11.01.2020 по справі 910/15101/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.01.2020Справа № 910/15101/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс"

про стягнення 50127,40 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Граве Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" про стягнення внаслідок розірвання договору від 27.04.2018 № 27042018 на надання асистанських послуг 50000 грн. заборгованості та 127,40 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а саме: відповідачу протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, а позивачу - не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

26.11.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, в якому відповідач також просив надати додатковий час для подання відзиву і відповідних доказів та відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 06.12.2019 суд залишив без розгляду зазначене вище клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Смайл Сервіс про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, оскільки останнє подано з пропуском встановленого процесуального строку.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.04.2018 між позивачем, як довірителем, та відповідачем, як повіреним, укладено договір доручення № 27042018, умовами якого передбачено, що повірений від імені та за рахунок довірителя приймає на себе зобов`язання вчинити дії по забезпеченню надання на території України асистанських послуг по організації медичної чи іншої допомоги застрахованим довірителем особам та/або на користь таких осіб, згідно з Правилами добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров`я) (далі - Правила медичного страхування), та Правилами добровільного страхування від нещасних випадків довірителя (далі - Правила страхування від нещасних випадків), Програмами страхування (далі - Програма), викладеними в додатках до даного договору, а також договором страхування (полісами),укладеними довірителем із застрахованими особами, а довіритель зобов`язується забезпечити повіреного інформацією та сплатити йому винагороду, а також компенсувати понесені повіреним витрати, визначені цим договором.

Відповідно до положень пункту 3.1 договору повірений зобов`язується забезпечити асистанські послуги по полісам довірителя. Повірений зобов`язується по закінченню кожного календарного місяця надавати довірителю звіт про витрати по наданим асистанським послугам за полісами та виставлений на його підставі рахунок-фактуру. Звіт про витрати повинен бути наданий не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за звітним, по формі, викладеній у додатку № 5. До звіту про витрати додаються документи, що підтверджують проведені повіреним витрати по врегульованим збиткам (оригінали розрахункових документів, рахунків, калькуляцій, рецептів, чеків або інших документів).

Пунктом 5.2.1 договору передбачено, що з метою забезпечення оплати послуг при настанні страхового випадку довіритель протягом 5 банківських днів з дати продажу першого полісу перераховує на розрахунковий рахунок повіреного, вказаний у розділі 10 цього договору, суму в розмірі 50000 грн. без ПДВ. Вказана сума надходить на розрахунковий рахунок повіреного як передоплата за наступні витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги та інших послуг клієнтам, не є прибутком або власністю повіреного та має виключно цільовий характер: виплата збитків по полісами довірителя та може бути переглянута сторонами в разі зміни кількості застрахованих осіб, по відношенню до яких повіреним надаються асистанські послуги.

За умовами п. 5.2.5 договору у випадку припинення дії даного договору, повірений зобов`язується повернути довірителю суму, вказану в пункті 5.2.1 цього договору, шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок довірителя, після виконання всіх інших фінансових зобов`язань сторін одна перед одною в межах цього договору, протягом 30 днів з моменту повідомлення про розірвання договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не попередить іншу про своє бажання достроково припинити дії договору (пункт 9.1 договору).

Згідно з пунктом 9.4 договору кожна із сторін має право на розірвання договору, повідомивши про це іншу сторону за 30 днів до моменту розірвання, за умови повного виконання сторонами фінансових зобов`язань одна перед одною.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач перерахував відповідачу передоплату за договором у розмірі 50000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.07.2018 № 76974.

Водночас, керуючись пунктом 9.4 договору, 15.08.2019 позивач звернувся до відповідача з листом від 14.08.2019 № 524 щодо розірвання договору та повернення сплачених коштів попередньої оплати протягом 30 днів із моменту отримання даного повідомлення. Даний лист позивачем направлено на три адреси відповідача, зокрема, й на юридичну адресу, за якою відповідачем лист отриманий 21.08.2019 року.

Однак, відповідач на вищевказану вимогу відповіді не надав та гарантійний внесок не повернув.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя (частина 1 статті 1001 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (частина 2 статті 653 ЦК України).

Частиною 4 статті 653 ЦК України передбачено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як слідує із умов укладеного між сторонами договору, кожна із сторін має право заявити про розірвання договору, повідомивши про це іншу сторону за 30 днів до моменту розірвання (пункт 9.4), а відповідач при цьому зобов`язався також повернути попередню оплату протягом 30 днів з моменту повідомлення про розірвання договору (пункт 5.2.5).

Судом встановлено, що позивачем направлялося відповідне повідомлення, отримане відповідачем 21.08.2019, щодо розірвання договору та повернення коштів попередньої оплати протягом 30 днів з дня отримання вказаного листа, однак відповідач вказані кошти не повернув.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивачем дотримано передбаченого договором порядку щодо повідомлення відповідача про розірвання договору, у зв`язку з чим останній був зобов`язаний повернути позивачу сплачені 50000 грн. попередньої оплати у строк до 20.09.2019 включно.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість відповідної позовної вимоги, яка підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 127,40 грн. трьох процентів річних, нарахованих за період з 23.09.2019 по 23.10.2019 року.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених трьох процентів річних, суд дійшов висновку про задоволення даної позовної вимоги в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За наведених обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору, покладаються відповідно до статті 129 ГПК України на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, літ. А, кімн. 4; ідентифікаційний код 36184197) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" (03150, м. Київ, вул. В. Васильківська, 65; ідентифікаційний код 19243047) 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. попередньої оплати, 127 (сто двадцять сім) грн. 40 коп. трьох процентів річних, а також 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова