Рішення

від 14.01.2020 по справі 910/15437/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2020Справа № 910/15437/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Житлобуд"

про стягнення 57 103,52 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство ДТЕК Дніпровські електромережі (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство Житлобуд (далі - відповідач) про стягнення 57103, 52 грн., з яких: 33417, 13 грн - пеня за порушення строків виконання робіт, 19017, 88 грн - штраф за порушення строків виконання робіт понад 30 днів та 4668, 51 грн - штраф за виявлені недоліки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду № 4316-ДнОЭ від 03.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 позовну заяву Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі - залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству ДТЕК Дніпровські електромережі строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме визначитися з ціною позову з урахуванням вказівок суду викладених у даній ухвалі, шляхом подання письмових пояснень.

13.11.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 06.11.2019, в яких позивач просить суд вважати ціною позову 57 103, 52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.11.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, буд. 14, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 18.11.2019 з відміткою вибув .

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, повязані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 18.11.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2018 між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Житлобуд" (далі - підрядник) укладено договір підряду № 4316-ДнОЭ, умовами якого передбачено, що замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до умов договору, виконати роботи (далі - роботи) з капітального ремонту будівель ЗТП 158, ЗТП 516, ЗТП 543 Апостоловського РЕМ АТ "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (далі - об`єкт), а замовник приймає та оплачує належним чином виконані роботи.

Відповідно до п. 1.5. договору, місцезнаходження об`єктів:

1.5.1. Дніпропетровська обл., м. Апостолове, вул. Центральна, 31є;

1.5.2. Дніпропетровська обл., м. Зеленодольськ, вул. Паркова, 10 а;

1.5.3. Дніпропетровська обл., с. Жовте, вул. Железнодорожна, 2 а.

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені Кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною договору (п. 1.7. договору).

Згідно п. 2.1. договору, договірна ціна (додаток № 1 до договору) робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору (додаток № 2 до договору) і становить 224 998, 90 грн, в тому числі ПДВ 37 499, 82 грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що розрахунки за цим договором будуть здійснюватися шляхом перерахування авансового платежу та остаточного розрахунку.

За умовами п. 3.1. договору, підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 5 робочих днів з моменту надання йому Будівельного майданчика (фронту робіт), передачі необхідної проектної документації, копій дозвільної документації за актами приймання-передачі.

Згідно п. 3.2. договору, строки виконання робіт, початок та закінчення робіт/етапів робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (додаток № 3 до договору).

Відповідно до п. 4.2. договору, замовник передає підряднику 1 комплект дефектного акту або затвердженої Проектної документації, протягом 1 (одного) календарного дня з дати набуття чинності цим договором.

Пунктом 11.6 договору передбачено, що приймання-передача об`єкта ремонту в цілому буде здійснюватися сторонами відповідно до наступних етапів:

11.6.1. повідомлення замовника про готовність передачі об`єкту;

11.6.2. огляд та перевірка об`єкта, складання акту приймання-здавання з ремонту будівель, споруд.

У відповідності до п. 11.7.1 п. 11.7 договору, після завершення виконання усіх робіт, передбачених проектною документацією, а також завершення випробувальних, пуско-налагоджувальних робіт за кожним з окремих об`єктів будівництва, що входять до складу об`єкту, отримання всіх необхідних погоджень, дозволів, актів та іншої документації, що підтверджує завершення робіт, процедур, які передують введенню об`єкту в експлуатацію, підрядник:

- в межах строків, передбачених календарним графіком виконання робіт для завершення усіх робіт за цим договором, письмово інформує замовника про готовність передати об`єкт замовнику;

- готує для пред`явлення замовнику на наступному етапі приймання-передачі об`єкту оригінали наступних документів: актів на закриття прихованих робіт, про проміжне прийняття окремих відповідальних конструкцій; виконавчих схем монтажу елементів та замірів на об`єкті; технічних характеристик матеріалів і обладнання, викладених у відповідних паспортах і сертифікатах; актів пусконалагоджувальних випробувань систем і обладнання і т.п. перелік організацій, які брали участь у виконанні будівельно-монтажних робіт, з зазначенням видів виконаних ними робіт і прізвищ інженерно-технічних працівників, відповідальних за їх виконання, актів про випробування зовнішніх і внутрішніх електроустановок і електромереж; актів про випробування обладнання телефонізації; радіофікації, телебачення, сигналізації і автоматизації; актів про випробування обладнання пожежебезпеки, вибухобезпеки; блискавкозахисту; актів радіаційного обстеження об`єкта; журналів виконання робіт, авторського нагляду, матеріали перевірок органами державного нагляду в процесі будівництва, актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в); довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати (форма КБ-3), акту приймання-здавання об`єкту з ремонту.

Згідно п. 13.1. договору, підрядник несе відповідальність за порушення таких зобов`язань за договором і у таких розмірах, зокрема:

13.1.1. за невиконання, порушення строків виконання робіт на письмову вимогу замовника сплачує неустойку (пеню) у розмірі 0,1 % від договірної ціни за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від договірної ціни;

13.1.2. у разі виявлення недоліків (дефектів) у роботах підрядник сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від вартості робіт, виконаних з недоліками (дефектами).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2018, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, що виникли під час дії договору. Дострокове розірвання договору допускається тільки на підставах, передбачених цим договором, законом або за згодою обох сторін (п. 18.1. договору).

Додатками 3 до договору підряду № 4316-ДнОЭ від 03.10.2018 сторони погодили календарний графік на виконання робіт з капітального ремонту будівель:

- ЗТП 158, АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, м. Апостолове, вул. Центральна, 31 є, АТ "ДТЕК Дніпровські Електромережі";

- ЗТП 516 АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, м. Зеленодольськ, вул. Паркова, 10 а, АТ "ДТЕК Дніпровські Електромережі";

- ЗТП 543 АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, с. Жовте, вул. Железнодорожна, 2 а, АТ "ДТЕК Дніпровські Електромережі".

31.12.2018 між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Житлобуд" (далі - підрядник) укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду № 4316-ДнОЭ від 03.10.2018, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2019 року.

Також, додатком № 1 до додаткової угоди № 1 від 31.12.2018 до договору підряду № 4316-ДнОЭ від 03.10.2018 сторони погодили календарний графік на виконання робіт з капітального ремонту будівель (ЗТП 158, АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, м. Апостолове, вул. Центральна, 31 є, АТ "ДТЕК Дніпровські Електромережі" та ЗТП 543 АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, с. Жовте, вул. Железнодорожна, 2 а, АТ "ДТЕК Дніпровські Електромережі") на січень, лютий, березень 2019 року.

16.05.2019 між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Житлобуд" (далі - підрядник) укладено додаткову угоду № 2 до договору підряду № 4316-ДнОЭ від 03.10.2018, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди, зокрема викласти у новій редакції п. 2.1. договору: Договірна ціна робіт (Додаток 1 до договору) визначається на основі кошторису (додаток 2 до договору), що є невід`ємною частиною договору і становить 271 683, 95 грн, в тому числі ПДВ 45 284, 66 грн.

Відповідно до п. 1.3. додаткової угоди № 2 від 16.05.2019, змінено додаток № 3 до договору та викладено його в редакції додатку № 3 до цієї додаткової угоди. При цьому додаток № 3 до договору в редакції від 31.12.2018 втрачає свою силу з моменту набрання чинності цією додатковою угодою.

Тож, додатком № 3 до до додаткової угоди № 2 від 16.05.2019 до договору підряду № 4316-ДнОЭ від 03.10.2018 сторони погодили календарний графік на виконання робіт з капітального ремонту будівель (ЗТП 158, АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, м. Апостолове, вул. Центральна, 31 є, АТ "ДТЕК Дніпровські Електромережі") на квітень, травень, червень 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору підряду позивач надав відповідачу дефектні акти:

- № 3/18 по об`єкту; ЗТП 158, АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, м. Апостолове, вул. Центральна, 31 є;

- № 12/18 по об`єкту: ЗТП 516 АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, м. Зеленодольськ, вул. Паркова, 10 а;

- № 11/18 по об`єкту: ЗТП 543 АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, с. Жовте, вул. Железнодорожна, 2 а.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем перераховано відповідачу аванс у розмірі 112 499,45 грн., згідно платіжних доручень № 21288 від 31.10.2018 на суму 57 089, 57 грн, № 21215 від 31.10.2018 на суму 27 230, 41 грн, № 21320 від 31.10.2018 на суму 28 179, 47 грн., а також передав будівельні майданчики за актами передачі ділянки (фронту робіт) від 18.10.2018 (3 шт.) та надав дозвіл на початок робіт від 03.10.2018 № 0310/1830.

Як зазначає позивач, роботи виконані відповідачем з порушенням строків визначених договором, а саме:

- за об`єктом ЗТП-516 АРЕМ за адресою: Дніпропетровська обл., м. Зеленодольськ, вул. Паркова, 10 а роботи виконані відповідачем та прийняті позивачем за актом приймання-передачі після ремонту будівлі ЗТП 516 АРЕМ від 18.12.2018, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 від 28.12.2018 та сплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 7757 від 30.01.2019 на суму 26 273, 29 грн;

- за об`єктом ЗТП-543 АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., с. Жовте, вул. Железнодорожна, 2 а роботи виконані відповідачем та прийняті позивачем за актом приймання-передачі після ремонту будівлі ЗТП 543 АРЕМ від 28.03.2019, актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 від 26.04.2019 та сплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 40222 від 29.05.2019 на суму 55 814, 29 грн.;

- за об`єктом ЗТП 158, АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Апостолове, вул. Центральна, 31 є на даний час відповідачем роботи не виконані.

При цьому, як зазначає позивач у закінчених роботах на об`єкті ЗТП-516 АРЕМ за адресою: Дніпропетровська обл., м. Зеленодольськ, вул. Паркова, 10 а були виявлені недоліки, про що було повідомлено відповідача, проте Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Житлобуд" виявлені недоліки не усунуло.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено умови укладеного сторонами договору підряду № 4316-ДнОЭ від 03.10.2018 щодо виконання робіт з капітального ремонту будівель на об`єктах: ЗТП 158, АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Апостолове, вул. Центральна, 31 є; ЗТП 516 АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Зеленодольськ, вул. Паркова, 10 а, та ЗТП 543 АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., с. Жовте, вул. Железнодорожна, 2 а, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача 33417, 13 грн - пені за порушення строків виконання робіт за період з 21.06.2019 по 21.10.2019, 19017, 88 грн - штрафу за порушення строків виконання робіт понад 30 днів та 4668, 51 грн - штрафу за виявлені недоліки.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 4316-ДнОЭ від 03.10.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що календарними графіками виконання робіт з капітального ремонту будівель встановлено кінцеві строки виконання робіт:

- на об`єкті ЗТП 516 АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Зеленодольськ, вул. Паркова, 10 а - до 07.12.2018;

- на об`єкті ЗТП 543 АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., с. Жовте, вул. Железнодорожна, 2 а - до 20.03.2019 (в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2018 до договору);

- на об`єкті ЗТП 158, АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Апостолове, вул. Центральна, 31 є - до 20.06.2019 (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.05.2019 до договору).

Як вбачається з матеріалів справи, за об`єктом ЗТП-516 АРЕМ за адресою: Дніпропетровська обл., м. Зеленодольськ, вул. Паркова, 10 а роботи виконані відповідачем та прийняті позивачем за актом приймання-передачі після ремонту будівлі ЗТП 516 АРЕМ від 18.12.2018, за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 від 28.12.2018 та сплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 7757 від 30.01.2019 на суму 26 273, 29 грн; за об`єктом ЗТП-543 АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., с. Жовте, вул. Железнодорожна, 2 а роботи виконані відповідачем та прийняті позивачем за актом приймання-передачі після ремонту будівлі ЗТП 543 АРЕМ від 28.03.2019, актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 від 26.04.2019 та сплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 40222 від 29.05.2019 на суму 55 814, 29 грн.

Тож, роботи за об`єктами ЗТП-516 АРЕМ за адресою: Дніпропетровська обл., м. Зеленодольськ, вул. Паркова, 10 та ЗТП-543 АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., с. Жовте, вул. Железнодорожна, 2 виконані відповідачем з порушенням строків встановлених календарними графіками, при цьому роботи за об`єктом ЗТП 158, АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Апостолове, вул. Центральна, 31є на даний час відповідачем не виконані.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виявлені недоліки у закінчених роботах на об`єкті ЗТП-516 АРЕМ за адресою: Дніпропетровська обл., м. Зеленодольськ, вул. Паркова, 10 а, про що було повідомлено відповідача.

Відповідно до п. 12.1 договору, підрядник гарантує досягнення об`єктом показників, визначених у проектній документації та можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору - 5 (п`ять) років на покрівельні роботи та 2 (два) роки на загально будівельні роботи, з дати прийняття об`єктів згідно акту приймання-здавання з ремонту будівель, споруд: гарантійний строк на змонтоване обладнання встановлюється згідно з гарантійними умовами його виробника.

Початком гарантійних строків вважається дата підписання актів приймання виконаних будівельних робіт Ф № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт Ф № КБ-3 (п. 12.2. договору).

Згідно п. 12.4 договору, у разі виявлення протягом гарантійного строку у закінчених роботах (об`єктах) недоліків (дефектів) замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів після їх виявлення повідомить про це підрядника і запросить його для складання акта виявлених недоліків, в якому сторони визначать обсяги та строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Підрядник зобов`язаний з`явитися в строк, вказаний у запрошенні (та який має бути не менш, ніж 3 (три) робочі дні з моменту отримання запрошення підрядником).

За умовами п. 12.4.8. договору, підрядник зобов`язаний за свій рахунок усунути недоліки (дефекти) в строки та в порядку, визначені в акті виявлення недоліків. Якщо підрядник не забезпечить виконання цієї вимоги чи порушить строки її виконання, замовник має право прийняти рішення, попередньо повідомивши про нього підрядника, про усунення недоліків (дефектів) власними силами або із залученням третіх осіб із відшкодуванням витрат та одержаних збитків за рахунок підрядника, а також стягнення штрафних санкцій згідно цього договору.

Тож, відповідно до умов договору, 04.03.2019 сторонами було складено акт, відповідно до якого після зимового періоду оглянуто стан виконаних робіт в 2018 році на ЗТП-516 згідно договору № 4316-ДнОЭ від 03.10.2018 Капітальний ремонт будівель ЗТП-516 Апостоловського РЕМ , які були закриті актами виконаних робіт КБ-2в у грудні 2018. В результаті огляду виявлені наступні зауваження: бетонне вимощення навколо ЗТП пошкоджене, має численні тріщини; частково зруйнована штукатурка та гідроізоляція цоколя. Сторонами вирішено: зауваження, виявлені при огляді виконаних робіт усунути силами підрядної організації, на підставі п. 12.1 договору де строк гарантії на загально будівельні роботи складає 2 роки.

Проте, виявлені недоліки Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Житлобуд" не усунуті.

Так, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено судом вище, для кожного об`єкту згідно вищевказаних календарних графіків сторонами встановлено терміни виконання.

Однак у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем вищевказаних робіт у визначені календарними графіками терміни, як і відсутні докази виконання відповідачем робіт на об`єкті ЗТП 158, АРЕМ, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Апостолове, вул. Центральна, 31є та усунення виявлених недоліків на об`єкті ЗТП-516 АРЕМ за адресою: Дніпропетровська обл., м. Зеленодольськ, вул. Паркова, 10 а, що свідчить про порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 13.1. договору, підрядник несе відповідальність за порушення таких зобов`язань за договором і у таких розмірах, зокрема:

13.1.1. за невиконання, порушення строків виконання робіт на письмову вимогу замовника сплачує неустойку (пеню) у розмірі 0,1 % від договірної ціни за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від договірної ціни;

13.1.2. у разі виявлення недоліків (дефектів) у роботах підрядник сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від вартості робіт, виконаних з недоліками (дефектами).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Тож, позивач просить суд стягнути з відповідача 33417, 13 грн - пені за порушення строків виконання робіт за період з 21.06.2019 по 21.10.2019, 19017, 88 грн - штрафу за порушення строків виконання робіт понад 30 днів та 4668, 51 грн - штрафу за виявлені недоліки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Отже, сторонами у договорі погоджено, що за невиконання, порушення строків виконання робіт підрядник сплачує неустойку (пеню) у розмірі 0,1 % від договірної ціни за кожний день прострочення.

При цьому, суд відзначає, що відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 27.09.2005 у справі № 35/475-04 та від 08.02.2017 у справі № 3-1217гс/16.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що сума відповідає вимогам законодавства, зокрема розрахована з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 33417, 13 грн - пені за порушення строків виконання робіт за період з 21.06.2019 по 21.10.2019.

Крім того, у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі №42/252, від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 у справі №20/246-08, а також у постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2016 у справі № 910/20528/15.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок штрафів і встановив, що суми відповідають вимогам законодавства, зокрема розраховані з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання відповідно до п.п. 13.1.1. та 13.1.2 договору, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 19017, 88 грн - штрафу за порушення строків виконання робіт понад 30 днів у розмірі 7 % від договірної ціни та 4668, 51 грн - штрафу у розмірі 10 % від вартості робіт, виконаних з недоліками.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Житлобуд" (пров. Руслана Лужевського, буд.14, м. Київ, 03039, ідентифікаційний код - 42046828) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (шосе Запорізьке, буд. 22, м. Дніпро, 49041, ідентифікаційний код - 23359034) 33 417 (тридцять три тисячі чотириста сімнадцять) грн 13 коп - пені, 19 017 (дев`ятнадцять тисяч сімнадцять) грн 88 коп - штрафу за порушення строків виконання робіт, 4 668 (чотири тисячі шістсот шістдесят вісім) грн 51 коп - штрафу за виявлені недоліки та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя С. О. Щербаков