Рішення

від 09.01.2020 по справі 918/855/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/855/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі Мельник В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради (35600,Ріненська область, м. Дубно, вул.К. Острозького, буд.23, код ЄДРПОУ 13971076)

про стягнення 17 516,97 грн..

За участю представників сторін:

від позивача: Конопліцький І.В.;

від відповідача: Педич Д.П..

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз`яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 35,37 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі по тексту Позивач, АТ "НАК "Нафтогаз України", Товариство) звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради (далі по тексту Відповідач, КП "Дубнокомуненергія", Підприємство) про стягнення в сумі 17 516,97 грн..

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що між сторонами був укладений договір №8346/1718-БО-28 від 12.09.2017 року постачання природного газу, на підставі якого Позивач поставив Відповідачу природний газ. Однак взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого газу Відповідач не виконав, внаслідок чого Позивачем нараховано 3% річних у розмірі 2 462,87 грн. за період з 26.01.2018 р. по 20.12.2018 р., пеня в розмірі 11597,49 грн. за період з 26.01.2018 р. по 25.11.2018 р., інфляційні втрати у розмірі 3492,61 грн. за період з 01.06.2018 р. по 30.11.2018 р., всього разом Позивач просить стягнути з Відповідача 17 516,97 грн..

Ухвалою господарського суду від 05.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/855/19. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду на 09.01.20 року.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив наступне.

Відповідач є підприємством комунальної форми власності і займається виробництвом, транспортуванням та розподіленням теплової енергії населенню, підприємствам та організаціям по м. Дубно по встановлених тарифах. Підприємство існує лише із діючого тарифу на теплову енергію, яка подається лише в опалювальний період, збиток підприємства станом на 31.12.17 року становить 11,6 млн. грн., на 31.12.18р. - 12,6 млн. грн., на 30.09. 2019 року - 14,7 млн. грн.. Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.14р. за №217 відповідачем відкрито розподільчі рахунки із спеціальним режимом з яких безпосередньо банком здійснюється оплати за використаний природний газ. Кошти розподіляються автоматично банком від їх надходження і підприємство немає будь - якої змоги їх коригувати.

Крім цього, зазначає, що тарифи підприємства є економічно не обґрунтованими станом на 01.12.19р., існує заборгованість із Державного бюджету України за період 2016 - 2019 рр. щодо не виплати коштів з різниці тарифів між фактичними витратами та фактичними тарифами на теплову енергію серед бюджету 786,38 тис. грн. та населення 8,5 млн. грн.., станом на 01.12.19р. наявна заборгованість серед населення за використану теплову енергію в сумі 4,7 млн. грн., що в черговий зараз вказує на тяжкий фінансовий стан підприємства .

Крім того, у відзиві Відповідач зазначає, що Позивачем відповідно до умов договору було нараховано неустойку у формі пені. В частині нарахування пені, відповідач не погоджується з наступних підстав.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

КП Дубнокомуненергія з 08.06.17р. під №20 перебуває в реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Відповідач зазначає, що відсутні будь-які підстави, які б вказували на те, що вимушені дії Відповідача завдали збитки Позивачу, а відтак, просить суд зменшити суму пені, яка підлягає стягненню, на 99 % із врахуванням, майнового стану Відповідача, та того, що заборгованість за природний газ, отриманий Відповідачем від Позивача, виникла через несплату споживачами заборгованості (становить 3 млн. грн.) за використану теплову енергію, різницю в тарифах серед населення, організаціям, установам, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, і які із державного бюджету Відповідачу не відшкодовані, виконання зобов`язання останнім до прийняття рішення у справі - оплату основної заборгованості, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі із відсутністю основного боргу, збитків кредитора, а також із врахуванням специфіки діяльності Відповідача, яка є збитковою. Підприємство існує лише із діючого тарифу на теплову енергію, яка подається лише в опалювальний період.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

12 вересня 2017 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (нова назва Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), як Постачальник та Комунальне підприємство "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради, як Споживач, уклали Договір №8346/1718-БО-28 постачання природного газу (далі по тексту Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року природний газ обсягом до 1155 тис. куб. м ( один мільйон сто п`ятдесят п`ять тисяч куб. м) . Відповідно до додаткової угоди №2 від 02.04.2018 р. до Договору від 12.09.2017 р. №8346/1718-БО-28 Постачальник передає Споживачу з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року природний газ обсягом до 22,3 тис. куб. м ( двадцять дві тисячі триста куб. м).

Відповідно до п. 3.7. Договору приймання - передача природного газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно п. 5.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. На дату укладення договору ціна на природний газ становить 4 942,00 грн. за 1000 куб.м (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України). До визначеної ціни застосовується коефіцієнт 1,6.

Згідно п. 5.2. ціна за 1000 куб.м газу за цим договором на дату його укладання становить 7 907,20 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9 488,64 грн. (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят вісім грн.64 коп.).

Відповідно до п.5.3 Договору постачання природного газу споживачеві за ціною, визначеною в пункті 5.2 цього договору, здійснюється за умови:

- наявності у споживача відповідної ліцензії на виробництво теплової енергії (у випадках, передбачених законодавством);

- виконання споживачем, на якого станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", обов`язку щодо відкриття рахунка із спеціальним режимом використання;

- дотримання вимог пункту 12 Положення.

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

На виконання Договору Постачальник з 1 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року поставив, а Споживач отримав природний газ на суму 5 624 685,50 грн..

Факт приймання-передачі природного газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2017 року на суму 311625,91 грн.;

-Акт приймання-передачі природного газу від 30листопада 2017року на суму 870914,82 грн.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2017 року на суму 1261590,60 грн.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2018 року на суму 1142489,18 грн.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2018 року на суму 867347,09 грн.;

-Акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2018 року на суму 954462,30 грн.;

-Акт приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2018 року на суму 216255,60 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем заборгованість за поставлений природний газ було погашено в повному обсязі 21.12.2018 року.

Необхідно зазначити, що Споживачем розрахунки за поставлений природний газ проводились з порушенням п. 6.1 Договору.

Враховуючи порушення Відповідачем термінів виконання грошових зобов`язань за Договором №8346/1718-БО-28 постачання природного газу від 12 листопада 2017 року, Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Відповідача 11597,49 грн. пені (за період з 26.01.2018 р. по 25.11.2018р.), 2426,87 грн. 3% річних (за період з 26.01.2018 р. по 20.12.2018 р.), 3492,61 інфляційних втрат (за період з 01.06.2018 р. по 30.11.2018 р.) згідно доданого розрахунку.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 Договору встановлено відповідальність за невиконання Споживачем умов п. 6.1 Договору щодо порядку оплати природного газу.

Відповідно до вищевказаного пункту Договору, із врахуванням додаткової угоди №1 від 23.01.2018 року у разі невиконання Споживачем пункту 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, пеню у розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Суд, здійснивши перерахунок нарахованих позивачем сум пені, 3% річних та інфляційних втрат за вищевказані періоди прийшов до висновку, що надані позивачем розрахунки є вірними.

Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 462,87 грн. за період з 26.01.2018 р. по 20.12.2018 р., пені в розмірі 11597,49 грн. за період з 26.01.2018 р. по 25.11.2018 р., інфляційні втрати у розмірі 3492,61 грн. за період з 01.06.2018 р. по 30.11.2018 р., всього разом 17 516,97 грн. є законними та обґрунтованими, Відповідачем не спростованими, підтвердженими матеріалами справи, а відповідно такими що підлягають до задоволення.

Щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру пені, яка підлягає до стягнення на 99%, то суд зазначає наступне.

Стаття 233 Господарського кодексу України також передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Таким чином, керуючись наведеними вище положеннями чинного законодавства України право на зменшення неустойки (штрафу, пені) виникає у господарського суду виключно за наявності "значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків" і тільки у разі наявності такого перевищення суд може скористатися наданим йому процесуальним правом. При цьому з`ясувавши наявність "перевищення розміру неустойки перед розміром збитків" суд повинен ще встановити існування інших обставин, зокрема: "об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків".

З огляду на вищезазначені норми закону, суд зазначає, що пеня, нарахована Позивачем не є надмірно великою і її сплата не може принести Відповідачу вкрай негативних наслідків, розмір стягуваної неустойки (штрафу, пені) відповідає наслідкам порушення зобов`язання, поведінці винної сторони, а саме невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків, тощо. Крім того, суд зазначає, що виходячи з інтересів сторін даний випадок не є винятковим, а обставини для зменшення пені, наведені відповідачем, не мають істотного значення.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для зменшення нарахованої Позивачем суми пені.

Заперечення Відповідача, наведені у відзиві та заявлені його представником у судовому засіданні, не грунтуються на договорі та законі з огляду на наступне.

Як уже зазначалося вище положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Порядок та умови проведення розрахунків за природний газ встановлено розділом 6 Договору №8346/1718-БО-28 від 12.09.2017 року.

Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п/п 1 п. 6.3 Договору споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача поширюється дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання".

Однак, п/п 2 п.6.3 Договору сторони узгодили, що в будь-якому випадку, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього Договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режим використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу.

Таким чином умовами Договору №8346/1718-БО-28 від 12.09.2017 року встановлено обов`язок споживача, яким у даному випадку є відповідач, своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ.

Вказані умови Договору кореспондуються з нормами статей 525, 526, 692 ЦК України, 193 ГК України в частині виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відтак, з огляду на вищевказані норми договору та закону, у відповідача існує зобов`язання своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за отриманий за Договором №8346/1718-БО-28 від 12.09.2017 року природний газ і в тому числі коли на поточний рахунок із спеціальним режим використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи, що Позивач довів несвоєчасність виконання грошових зобов`язань по оплаті за природний газ зі сторони Відповідача згідно договору постачання природного газу №8346/1718-БО-28 від 12.09.2017 року, а Відповідач вказаних обставин належними та достатніми доказами не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради (35600,Ріненська область, м. Дубно, вул. К.Острозького, буд.23, код ЄДРПОУ 13971076) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) борг у загальній сумі 17 516 грн. 97 коп., у тому числі: 11597 грн. 49 коп. пені; 2426 грн. 87 коп. три проценти річних, 3492 грн. 61 коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради (35600,Ріненська область, м. Дубно, вул. К.Острозького, буд.23, код ЄДРПОУ 13971076) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1 921 грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано "14" січня 2020 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.