Справа № 471/744/18-ц
Провадження №2/471/12/20
Номер рядка звіту 38
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
"13" січня 2020 р.
Братський районний суд Миколаївської області
в складі:
головуючого судді - Скарницької І.Б.,
за участю секретаря - Романчук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/744/18-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся суду з позовною заявою до Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В своєму позові позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сергіївка Братського району Миколаївської області померла ОСОБА_2 . Після смерті останньої відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 8,52 га, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії МК № 053984, виданого 09.02.2004 року, що розташована в межах території Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 13 жовтня 2014 року секретарем Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області Баздирєвою Л.М., та зареєстрований за реєстром № 123, згідно якого заповідала вищевказану земельну ділянку - ОСОБА_1 . 14 червня 2018 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Братського районного нотаріального округу Миколаївської області Малярчук Н.В. з заявою про прийняття спадщини для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 . Однак, позивачу було роз`яснено, що неможливо зареєструвати його заяву про прийняття спадщини та видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки 6-ти місячний термін для подання такої заяви було пропущено. Строк пропущено позивачем з поважних причин, а саме тому, що в нього не було заповіту і вважав, що не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , так як в померлої є й інші спадкоємці. Про наявність заповіту було повідомлено у сільській раді. Позивач вважає, що зазначені причини пропуску строку подачі заяви до нотаріальної контори є поважними, до того ж строк пропуску є незначним - близько двох тижнів.
Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 12 грудня 2019 року було залучено до участі у справі у якості співвідповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, представник позивача надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглядати за його відсутності.
В судове засідання представник Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.
В судове засідання відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомленні належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.
Дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сергіївка Братського району Миколаївської області померла ОСОБА_2 .
Після смерті останньої відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 8,52 га, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії МК № 053984, виданого 09.02.2004 року, що розташована в межах території Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області (а.с. 5).
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 13 жовтня 2014 року секретарем Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області Баздирєвою Л.М., та зареєстрований за реєстром № 123, згідно якого заповідала вищевказану земельну ділянку - ОСОБА_1 (а.с. 6).
За змістом ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
При цьому, спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що визначено ст. 1217 ЦК України, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК України).
За ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті ( ч.1 ст. 1223 ЦК України).
Таким чином, позивач в силі дії норми ч.1 ст. 1223 ЦК України, має право на спадкування, оскільки, ОСОБА_2 склала на його користь заповіт, що достовірно установлено судом.
У свою чергу, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що визначено ( ч.1 ст. 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її ( ч.1 ст. 1272 ЦК України).
Та як установлено судом, позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 лише 14.06.2018 року, у той час, як шестимісячний строк для подання такої заяви закінчився 25.05.2018 року (а.с. 7).
Як наслідок, є дійсними підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч.3 ст.1272 ЦК України, тобто для визначення додаткового строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини.
Зокрема, вказана правова норма визначає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тож, виходячи із аналізу правової норми, слід дійти висновку, що установлені нею правила мають змогу бути застосовані, якщо : 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Тож, надаючи оцінку поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд враховував те, що позивач не знав про наявність заповіту.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
А як указав Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
До того ж, суд ураховує свободу заповіту як фундаментального принципу спадкового права.
А також висновки щодо застосування відповідної норми права, які викладені в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі №681/203/17-ц (провадження №61-26124св18), які суд враховує при виборі і застосуванні вказаної норми права, відповідно до приписів ч.4 ст.263 ЦПК України.
Зокрема, принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не буде дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
А тому у світлі вищевикладеного, ураховуючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування норми ч.3 ст. 1272 ЦК України, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі, позаяк, є доведеним шляхом дослідження й аналізу письмових доказів факт, того що позивач не був обізнаний про наявність заповіту.
Судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці.
Судові витрати залишити за позивачем.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: с. Сергіївка Братського району Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачі:
Сергіївська сільська рада Братського району Миколаївської області, місце знаходження: вул. Соборна, 2, с. Сергіївка Братського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04376021.
ОСОБА_3 , місце проживання: с. Григорівка Братського району Миколаївської області.
ОСОБА_4 , місце проживання: с. Сергіївка Братського району Миколаївської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку відповідно до положень ст. 354 ЦПК України.
СуддяІ.Б. Скарницька
Суд | Братський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2020 |
Оприлюднено | 15.01.2020 |
Номер документу | 86881154 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Братський районний суд Миколаївської області
Скарницька І. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні